Олександр Завітневич, керівник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки

 

Цього року на "Укроборонпром" чекають масштабні зміни. Державний концерн перетворюється у нову сучасну керуючу компанію у формі акціонерного товариства і об’єднає різні підприємства за конкретними напрямами виробництва. Це дасть можливість не лише оптимізувати активи, які не задіяні в роботі і просто простоюють, але й вдосконалити управління концерном. А головне – дозволить виробляти більш якісне та сучасне озброєння та техніку на потреби української армії.

Чому потрібно реформувати "Укроборонпром"

Тривалий час "Укроборонпром" був таким собі квазі-міністерством. Концерн об’єднував близько 100 різних активів у різних секторах промисловості. Але при цьому не мав  повноважень, щоб управляти та реформувати ці підприємства. А це вкрай важливо  в умовах війни та конкуренції на світовому ринку.

Усі попередні роки діяльність "Укроборонпрому" регулювалась окремим законодавством. Який в цьому мінус? Він на 5 років відстав від решти великих державних компаній (таких як Укрпошта, Укрзалізниця, Нафтогаз). Саме тому ми зробили цей необхідний крок, розробили відповідний законопроєкт № 3822 і ми проголосували за нього в першому читанні – про перехід до ефективної моделі корпоративного управління.

Корпоративне управління – це юридична можливість залучати інвестиції, розвиток вітчизняного ОПК і можливість отримати 100% сучасну державну оборонно-промислову компанію.

Відтепер гендиректор Укроборонпрому обирається Наглядовою радою. Вона ж займатиметься питанням його зарплати та звільнення. До складу Ради входять по два представника від Президента та Кабінету Міністрів і троє незалежних члени. Це дозволить вберегти керівника від політичного впливу.

Окрім того, незалежні наглядові ради будуть тепер на кожному акціонерному товаристві і вони матимуть повноваження, щоб регулювати діяльність підприємства, контролювати органи управління. Так, підприємства "Укроборонпрому" зможуть створювати спільні підприємства з  вітчизняними та іноземними партнерами.

Давайте візьмемо для прикладу КБ "Антонов" і компанію Boeing. Вони зможуть разом виробляти лінійку винищувачів. Для цього об’єднуються в спільне підприємство, Boeing передає нам частину продукції або свою технологію, а ми з нашою технологічною базою створюємо продукт. При цьому 100% власності акціонерного товариства залишається у держави.

Яким буде новий "Укроборонпром"?

Тепер це буде не один концерн, а два холдинги. Перший називатиметься "Оборонні системи України" і об’єднає 65 підприємств у 6 субхолдингів, кожен з яких займатиметься конкретним напрямом. Наприклад, на потреби ЗСУ потрібно виробити лінійку БТР. Підприємства, які виробляють комплектуючі об’єднуються в акціонерне товариство, що виробляє бронетехніку, об’єднують активи та трудовий капітал і спільно працюють над замовленням. І таких товариств буде декілька в холдингу "Оборонні системи України": авіаремонт, бронетехніка, радарні системи, морські системи, високоточне озброєння, боєприпасів і спецхімії.

Другий холдинг - аерокосмічний. Він займатиметься авіабудуванням, аерокосмічними компонентами, космічними системами.

Чому важливо об’єднувати можливості та активи за напрямом виробництва? Поясню на прикладі. Наразі в нас є два види підприємств. Одні на кшталт КБ "Луч", Житомирський бронетанковий завод, "Іскра". Вони є абсолютно успішними і генерують основний дохід галузі.  А є такі, що задіяні у виконанні того чи іншого державного оборонного замовлення. Але так склалось історично, що зараз обсяги виробництва зменшились, вони втратили свій потенціал для оборонної промисловості. Відповідно, їм потрібно менше виробничих площ, тобто оптимізація. Досі по країні є великі території заводів, за які підприємство платить: за утримання, за охорону. Затрати на обслуговування залишились, як і раніше, а от дохід і обсяги виробництва вже не ті. Частину виробничих площ можна задіяти на потреби акціонерних товариств, а частину – реалізувати через Фонд держмайна.

Наприклад, "Буревісник" на Позняках у Києві. Він вже 20 років простоює. Нема підприємства, натомість є розкрадена територія з директором і охоронецм. Це актив, який з’їдає гроші. Чому не оптимізувати його потужності, не об’єднати в одне акціонерне товариство, де кожен вироблятиме якусь потрібну деталь? А непотрібні виробничі площі з розумом реалізувати для інших потреб.

Що буде з кадрами?

Концерн "Укроборонпром" об’єднує 137 оборонних підприємства (з них 21 – на тимчасово окупованих територіях), на яких працює близька 68 000 співробітників. Ми провели аналіз і з’ясувалось, що 28 підприємств втратили своє значення для обороноздатності країни. Вони не ведуть економічної активності, не виконують державного оборонного замовлення, нічого не виробляють і не експортують. Вони будуть передані до Фонду державного майна України чи інших державних органів. При реорганізації, на яку дають від 3 місяців, працівників підприємств не лишаться роботи, трудові договори продовжуватимуть з новоутвореними товариствами. Законопроєкт передбачає, що всі активи передаватимуться автоматично, дозволяється не переробляти ліцензії і дозволи, адже ми переводимо все фактично з одного державного підприємства в інше. Просто ми скорочуємо час цієї процедури і позбуваємось бюрократичних складових – уся передача буде абсолютно прозорою.