Правозахисні організації України мають намір передати до Міжнародного кримінального суду в Гаазі матеріали, що свідчать про військові злочини і злочини проти людяності в анексованому Російською Федерацією Криму.

"Ми зустрічалися з представниками Гааги, які приїжджали в Україну, розповідали їм попередньо про ситуацію в Криму, вони зацікавилися цією ситуацією, і зараз ми плануємо передати їм всі наші задокументовані факти", - розповіла голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик на прес-конференції "Гаага чекає: перспективи "кримської справи" у Міжнародному кримінальному суді в середу в Києві.

За словами Т. Печончик, правозахисники задокументували злочини під час захоплення і окупації Криму. Вона зазначила, що задокументовано, зокрема, найбільш тяжкі злочини – "вбивства, тортури, насильницькі зникнення". Вона нагадала, що в березні 2014 року "був сплеск викрадень людей і тортур" в окупованому Криму, тоді постраждали переважно журналісти, фотографи, оператори, громадські активісти. Т. Печончик також вважає, що Міжнародний суд зацікавлять і факти, які свідчать про те, що ті, хто сприяв РФ у захоплені Криму, потім допомагали сепаратистам Донбасу.

За словами керівника адвокатського центру Української Гельсінської спілки з прав людини Бориса Захарова, до військових злочинів в окупованому Криму можна зарахувати великомасштабне знищення та привласнення майна, змушування служити в збройних силах країни-окупанта, переміщення частини населення на окуповану територію, залучення цивільних осіб для захисту військових дій окупантів, використання їх для захоплення військових частин, незаконна депортація і переміщення цивільних осіб з окупованої території на територію РФ.

Як вважає радник міністра з питань інформаційної політики щодо Криму Еміне Джеппар, має бути надана правова оцінка діям Російської Федерації, які змінили демографічний склад окупованого півострова.

"У міжнародних органах правосуддя, зокрема в Гаазькому кримінальному суді, є розуміння, що Крим - це територія України, і це дуже важливо", - наголосив юрист, експерт з міжнародного гуманітарного права Антон Кориневич. За його словами, міжнародне гуманітарне право застосовує до ситуації в Криму термін "окупація".

"У Криму ми маємо ситуацію окупації, що сталася майже без жодного збройного опору, але сучасне міжнародне право дозволяє таку, скажімо, умовно мирну окупацію, теж вважати окупацією. Таким чином, ми говоримо про правовий режим окупації", - зазначив А. Кориневич.

Він також звернув увагу на те, що не всі порушення окупаційної влади можуть вважатися військовими злочинами, є інші порушення міжнародного права, які можуть бути підставами для звернення до Європейського суду з прав людини. "Але найбільш серйозними порушеннями ми вважаємо військові злочини, і саме з ними може працювати Міжнародний кримінальний суд", - наголосив А. Кориневич.

Правозахисники презентували дослідження "Крим без правил" - огляд ситуації з правами людини в умовах окупації, в якому йдеться про переміщення цивільного населення Російської Федерації на окуповану територію України.