Працівники апарату Шевченківського районного суду Києва звернулися до керівництва країни з проханням у сприянні в розгляді і ухваленні парламентом проекту закону №4180, яким вносяться зміни в окремі положення закону України "Про судоустрій і статус суддів", що передбачає суттєве підвищення оплати праці працівникам судової сфери.

Як зазначено у відкритому листі працівників Шевченківського суду, який має агентство "Інтерфакс-Україна", з 1 січня 2016 року працівникам судової сфери почали нараховувати посадові оклади в нових (підвищених) розмірах, відповідно до ч.2 ст.147 закону "Про судоустрій і статус суддів" і додатком 47 до постанови Кабінету Міністрів №268 від 9 березня 2006 року (яка досі є такою, що діє для держслужбовців апарату суду, окрім помічників суду, глави і заступників глав судів).

Проте, як зазначено в листі, разом знабуттям чинності закону України №889-VIII від 10 травня 2015 року "Про державну службу" набула сили урядова постанова №292 від 6 квітня 2016 року, якою істотно скорочені посадові оклади працівників апаратів місцевих судів порівняно з посадовими окладами керівних працівників і фахівців місцевих судів, затверджених додатком 47 до постанови №268, а саме: розмір окладу керівника апарату місцевого суду (4 група оплати праці) встановлений на рівні 4,824 тис. грн замість 7,250 тис. грн, заступник керівник апарат (5 група) - 3,963 тис. грн замість 5,800 тис. грн, головний фахівець (7 група) - 2,585 тис. грн замість 5,800 тис. грн, старший секретар суд, старший судовий розпорядник, секретар судовий засідання (8 група) - 2,240 тис. грн замість 4,350 тис. грн, консультант, секретар суд, судовий розпорядник (9 група) - 1,723 тис. грн замість 4,350 тис. грн.

"Одночасно виникає ситуація, яка суперечить здоровому глузду, оскільки посадовий оклад керівника апарату суду, визначений постановою №292, нижчий, ніж посадовий оклад підпорядкованого керівника апарату суду - помічника судді, оклад якого відповідно до постанови № 323 від 5 травня 2016 року становить 5,512 тис. грн. При цьому обсяг обов'язків, відповідальності і вимог до керівника апарату суду значно перевищує аналогічний обсяг іншого працівника суду, зокрема помічника судді", - зазначено в повідомлення.

На думку авторів звернення, вказаний факт свідчить про несправедливу і дискримінаційну політику держави щодо права на гідну заробітну плату працівників апарату судів України, які в основному є державними службовцями, і заробітна плата яких є основним джерелом їх доходів.

Крім того, як зазначено в документі, розмір заробітної плати, встановлений постановою №292, не лише не забезпечує належний рівень життя судових працівників, але і не відповідає тим обсягам роботи і величезної відповідальності, яка "лягає на плечі держслужбовців, принижує їх гідність і нівелює надії працівників суду на належне відношення і оцінку їх діяльності для держави".

У зв'язку з вищевикладеним, з метою збереження досвідчених кадрів і висококваліфікованих фахівців, працівники апарату суду звертаються до президента, прем'єр-міністра, глави Верховної Ради і глави Державної судової адміністрації з проханням негайно розглянути і прийняти проект закону №4180 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів, зокрема в частині затвердження нової редакції ст.147 закону "Про судоустрій і статус суддів", який розмір посадового окладу працівник апарату суду, посада якого зарахована до найвищої за умовами оплати праці посади в держслужбі, встановлюється у розмірі 1,2 посадового окладу судді місцевого суду, а розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно до посадового окладу працівників, посади яких зараховано до попередньої за умовами оплати посади держслужби в такому суді.

Крім того, автори звернення просять вжити невідкладних заходів із закріплення законодавчих гарантій належної оплати праці працівників апарату суду шляхом повернення в дію ч.2 ст.147 закону "Про судоустрій і статус суддів" і врегулювати оплату праці працівників апарату місцевих судів постановою Кабміну №268 від 9 березня 2006 року замість постанови №292 від 6 квітня 2016 року.