Промислові підприємства та асоціації виступають за негайне зняття блокади залізниці на лінії розмежування на Донбасі, оскільки такі дії призводять до недопостачання залізорудної сировини, вугілля та коксу, а в підсумку - до нестабільної роботи підприємств, зокрема до їх закриття і звільнення працівників.

Як повідомив президент об'єднання металургійних підприємств України "Укрметалургпром" (Дніпро) Олександр Каленков під час наради прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з представниками металургійної промисловості в Києві у вівторок, масштаб катастрофи, яка може статися і вже відбувається в промисловості України, заслуговує великої уваги.

При цьому він зазначив, що весь ГМК становить собою нерозривні виробничо-логістичні ланцюжки. Так, частина вугілля надходить з тимчасово неконтрольованої території, на контрольованій території виробляється кокс, залізорудна сировина (ЗРС), що з Кривого Рогу надходить на підприємства на контрольованій території, так і на неконтрольованій.

"Тому роль забезпечення інфраструктури в діяльності ГМК надзвичайно важлива. І ми можемо побачити на прикладі минулого року. За перше півріччя зростання невелике - 11%, а на друге півріччя – ми мали проблеми з "Укрзалізницею" - зростання 6%, втратили 5%- це "мінус" 1,5% зростання промвиробництва", - констатував О. Каленков.

За його словами, зараз обриваються логістичні ланцюжки. В такому випадку можна переключитися на іншу логістику, інших постачальників, але це призведе до подорожчання сировини до 1,5 рази. Часто це зробити неможливо, а виходить висока собівартість не дозволяє виробляти конкурентну продукцію.

"Нещодавно обговорювали проблему підняття залізничних тарифів. Підняття на 25%, приміром, для ММК ім. Ілліча робить 10% замовлень нерентабельними. Ви можете уявити, якщо в 1,5 рази підвищиться вартість завезеної сировини. Тобто, у підприємств немає виходу, окрім скорочення виробництва, а для деяких підприємств - закриття виробництва", - зазначив керівник "Укрметалургпрому".

Голова об'єднання виділив три блоки питань у проблемній ситуації. Перший - підприємства, розташовані на тимчасово неконтрольованої території - такі як Єнакіївський метзавод (ЄМЗ), Алчевський МК-"Алчевськкокс", "Донецьксталь", Єнакіївський КХЗ. На ЄМЗ працюють 6,7 тис. осіб, 372 млн грн надходжень до бюджету України, $700 млн валютних надходжень на рахунки українських банків. Алчевський МК - 11,5 тис. осіб тощо.

"Вже зараз підприємства закриваються, консервуються. Зниження валютного виторгу на $1,5 млрд - це лише на неконтрольованій території. Втрати - до 45 тис. робочих місць, а люди не отримують зарплату і не платять, зокрема до бюджету України. Недоотримання податків близько 1,6-1,7 млрд грн, зниження вантажоперевезень і тд", - констатував експерт.

Другий блок питань - підприємства, розташовані на контрольованій території України, але які залежні від поставок з неконтрольованої території, зокрема коксівного вугілля, або перебувають на лінії розмежування, як Авдіївський КХЗ.

"Це ще втрата валютного виторгу до $2 млрд, втрата 30 тис. робочих місць, недоотримання надходжень до бюджету. Сумарні наслідки блокади для України - зниження валютного виторгу - $3,5 млрд за рік. Втрата до 75 тис. робочих місць. Недоотримання надходжень до бюджету близько 4 млрд грн. Зниження залізничних перевезень тощо", - додав П. Каленков.

Третій аспект, який складно оцінити зараз - це опосередкований вплив, наприклад, енергетика, так як ГМК - найбільша енергоспоживальна галузь. Феросплавники, електрометалургія тощо - в собівартості продукції 30-50% становить електроенергія.

"Це на них теж тисне і підприємства можуть закриватися - тобто на 30-50% ці втрати можна збільшити. Таким чином, йдеться про катастрофічні наслідки для економіки України", - наголосив експерт.

Голова об'єднання нагадав, що самопроголошена влада неконтрольованих територій заявляє про націоналізацію підприємств.

"Що буде відбуватися, як вони перенаправлятимуть ці сировинні потоки за рахунок Росії і так далі – наразі незрозуміло. Потім переорієнтувати це все на Україну буде надзвичайно складно", - зазначив А. Каленков, припустивши, що в містах, де зупинені підприємства, може початися гуманітарна катастрофа, оскільки знайти роботу в них складно - це мономіста з одним-двома працюючими заводами.

Генеральний директор Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ) Муса Магомедов додав, що АКХЗ 3-й рік перебуває на лінії фронту. Однак склалося враження, що друга лінія фронту - "за нашою спиною" - блокада.

"Та блокада, яка здійснюється, призводить до того, що 20% вугілля, які ми отримували з неконтрольованої території з наших українських підприємств, ми наразі вже не отримуємо.

Відповідно, виробництво у мене знизилося. Підприємство працює на одному вводі (з електроенергії), які періодично перебивали. Та січень-лютий відпрацювали зі збитками 178 млн грн це до зміни ситуації з поставками. Вугілля постачалося краснодонське, американське. У березні збитки будуть вищими", - вважає гендиректор.

При цьому він повідомив, що АКХЗ буде змушена вивести чверть працівників у простій: "На заводі працюють 4 тис. осіб, з них 1 тис. з 1 березня виводжу в простій, оскільки півзаводу працює, друга половина ні. І я не розумію, коли я зможу відновити повністю виробництво".

У свою чергу генеральний директор "Азовсталі" Енвер Цкітішвілі у своєму виступі закликав владу навести порядок.

"Ми маємо чітко розмежувати, де є закон, а де немає закону. І ми просимо, щоб закон був відновлений", - резюмував топ-менеджер.