Президент Росії Володимир Путін підписав федеральний закон "про включення внутрішніх морських вод і територіального моря РФ" уздовж прибережної лінії окупованого Криму до складу так званої "вільної економічної зони (ВЕЗ) регіону", повідомляють російські ЗМІ.

"Новий закон розміщений в суботу на офіційному порталі правової інформації. В жовтні 2016 року уряд Росії схвалив проект змін до закону, що розширює кримську ВЕЗ. Держдума прийняла закон 21 червня 2017 року, Рада Федерації РФ схвалила документ 27 червня", - йдеться в повідомленні.

Приймаючи подібне рішення, уряд РФ припускав, що включення вод поблизу окупованого Криму до складу ВЕЗ "сприятиме збільшенню кількості осіб, які бажають отримати статус учасника вільної економічної зони, і залученню додаткових інвестицій в економіку регіону".

Як повідомлялося, Рада ЄС завершила розпочату 26 червня письмову процедуру, в результаті якої затверджено продовження на шість місяців обмежувальних заходів секторального економічного характеру щодо Росії у зв'язку з ситуацією на сході України.

В опублікованому Радою ЄС офіційному комюніке йдеться, що це рішення випливає з інформації, яку президент Франції Емманюель Макрон і канцлер ФРН Ангела Меркель доповіли 22 червня Європейській Раді про ситуацію з виконанням Мінських угод. "Ця оцінка відкрила шлях продовження санкцій на новий період в шість місяців", - йдеться в комюніке Ради ЄС.

"Рада ЄС дала сьогодні офіційний хід цього рішення одноголосно в результаті письмової процедури відповідно до правил, що застосовуються до будь-якого рішення такого типу", - наголошується в документі.

У комюніке нагадується, що обмежувальні заходи спочатку були введені 31 липня 2014 року на термін в один рік у відповідь на "дії Росії, які дестабілізують Україну".

Санкції були посилені в вересні 2014 року. "Вони націлені на фінансовий, енергетичний і оборонний сектори, а також на товари подвійного призначення", - наголошується в комюніке Ради ЄС.

"19 березня 2015 року Європейська Рада вирішила зв'язати тривалість дії цих санкцій з повним виконанням Мінських угод, яке передбачалося на 31 грудня 2015 року. З огляду на те, що цей термін не було дотримано і Мінські угоди досі повністю не реалізовані, Рада ЄС продовжила санкції" , - пояснюють в Брюсселі.

Європейська зовнішньополітична служба (ЄВС) в прес-релізі, випущеному російською мовою, перераховує зміст заходів, продовжених останнім рішенням Ради ЄС.

Йдеться про "обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п'яти російських фінансових інститутів з мажоритарною часткою держави в статутному капіталі та їх дочірніх підрозділів, в яких ці організації мають мажоритарну частку і які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних фірм".

Секторальні санкції накладають "експортне та імпортне ембарго на торгівлю зброєю".

Вони вводять заборону "на експорт в Росію товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії".

Продовжені заходи ЄС обмежують "доступ Росії до окремих, які мають стратегічне значення, технологій і послуг, які можуть використовуватися для розробки і видобутку нафти".

ЄВС також зазначає, що на додаток до цих економічних санкцій діють інші обмежувальні заходи ЄС, "введені у відповідь на кризу в Україні".

Це індивідуальні обмежувальні заходи, а саме: заборона на видачу віз і заморожування активів, які в даний час діють відносно 150 осіб та 37 організацій до 15 вересня 2017 року, а також обмежувальні заходи у відповідь на "незаконну анексію Криму і Севастополя", які діють тільки на території Криму і Севастополя і які були нещодавно продовжені до 23 червня 2018 року.