Глава Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП) патріарх Філарет (Денисенко) заявляє про неприпустимість насильницьких дій стосовно об'єктів, що належать Українській православній церкві (Московського патріархату), але наголошує на необхідності дотримання законності в разі протиправних дій її представниками, повідомляється на офіційному сайті УПЦ-КП.

"Хочу підтвердити позицію нашої Церкви стосовно Московського патріархату в Україні: наша Церква ніколи не підтримувала і не підтримує насильницьких дій щодо Московського патріархату. Ми про це багато разів заявляли і заявляємо ще раз. Зокрема, такі дії, як підпал споруд, використовуваних Московським патріархатом, є неприпустимими", - сказав глава церкви в коментарі редакції сайту.

При цьому він зазначив, що коли з боку представників УПЦ (МП) відбуваються протиправні дії, "треба, щоб винні відповідали до законом". "Або за підтримку сепаратизму і терористів на Донбасі, або за антиукраїнську агітацію. Або за самовільне будівництво на історичному місці біля фундаментів Десятинного храму або інше захоплення землі. Згідно із законом мають відповідати, а не так, щоб під гаслами боротьби з беззаконням хтось теж творив порушення закону. Зло не перемагається злом", - зазначив патріарх.

За словами Ф.Денисенка, протягом тривалого часу представники держави не приділяли належної уваги таким порушенням, чи то будучи прихильниками УПЦ (МП), то чи не бажаючи загострення ситуації, "і проблема лише посилювалася". "Тому що бачать, що закон не діє - і відчувають безкарність, чинять інші порушення ... Я переконаний, що якщо не вирішити це сьогодні відповідно до закону - то ситуація сама по собі не стане кращою. І це спонукатиме "гарячі голови" робити те саме - ламати, палити, а такого не можна допускати", - наголосив глава УПЦ-КП.

За його словами, ця ситуація виходить за рамки міжконфесійного конфлікту, а є питанням закону. "Тому коли громадськість говорить, що треба дотримуватися закону – то, може, це змусить навести лад. Однак іще раз застерігаю всіх: позицію демонструвати слід мирно, не піддаватися на провокації щось зламати, спалити. Тому що цим не вирішиться проблема, а люди, прихильники Московського патріархату, які поважають цю будівлю як храм, будуть обурені", - резюмував патріарх.

Як повідомлялося, в 2007 році біля фундаменту Десятинної церкви було побудовано дерев'яну церкву. Деякі громадські організації періодично протестували проти цього спорудження, стверджуючи, що відсутні відповідні дозвільні документи.

З 2010 року, незважаючи на протести громадськості та науковців, представники УПЦ, віряни та деякі політики домагалися затвердження спорудження на Старокиївській горі "Національного православного комплексу", головною частиною якого мала стати відроджена церква Богородиці (Десятинна). У 2011 р. тут явочним порядком з'явилися "Десятинний монастир", каплиця і Музей історії Десятинної церкви. Було проведено архітектурний конкурс, що передбачає зведення важкого храму зразка Х століття на фундаментах Десятинної церкви. У жовтні 2011 р. митрополит Володимир у відкритому листі до влади просив про підтримку відбудови Десятинної церкви в Києві, "яка має бути відроджена на знак поваги до засновника нашої державності та Хрестителя Київської Русі святого рівноапостольного князя Володимира". Наприкінці грудня 2011 року фундамент храму було тимчасово законсервовано.

У 2013 році головний архітектор Києва Сергій Целовальник, який є категоричним противником такого будівництва, заявив, що глава УПЦ митрополит Володимир (Сабодан) погодився з тим, щоб не будувати новий храм на фундаменті Десятинної церкви. Тодішній голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов заявив, що київська влада наполягає на музеєфікації та консервації археологічних артефактів на залишках фундаменту Десятинної церкви й не підпише жодного документа, який дозволить будівництво на цьому місці.

Того самого року невідомий уночі підпалив дерев'яну церкву, розбивши вікно й наливши всередину будівлі горючу рідину. Церква зазнала внутрішніх пошкоджень, обвалилася внутрішня обшивка. Ікони з частками мощів не постраждали.

25 січня 2018 року поліція Києва затримала двох киян, які намагалися скоїти підпал малої церковної будівлі, спорудженої біля будівлі НМІУ, яку в УПЦ (МП) називають Десятинним монастирем Різдва Пресвятої Богородиці. На місці події було знайдено пляшки з сумішшю, їх направили на експертне дослідження. Причетних до підпалу 33- і 36-річних киян, архітекторів Олександра Горбаня й Олексія Шемотюка затримали, Шевченківський райсуд Києва заарештував їх на 60 діб з альтернативою застави в сумі 2,2 млн грн для кожного, а слідчий відділ Шевченківського управління поліції відкрив кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 (замах на умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу. 5 лютого суд відпустив О.Горбаня та О.Шемотюка під поручительство.

Прибічники заявляють, що архітекторів О.Горбаня і О.Шемотюка обвинувачують "у спробі підпалу нелегального МАФу, самовільно побудованого на території Національного музею історії України". Режисер, волонтер і друг архітекторів Данило Ковжун в ефірі "Громадського радіо" розповів, що це був перформанс, а не підпал, до того ж архітектори знають, що може спричинити пожежу, а що має вогневу стійкість. За його даними, фундамент церкви Х століття не міг розплавитися, оскільки він зроблений із граніту.

Архієпископ Ніжинський і Прилуцький УПЦ (МП) Климент (Вечеря) стверджує, що документи на будівлю є.

5 лютого Міністерство культури України доручило директору НМІУ Тетяні Сосновській невідкладно звернутися до судів із позовами для усунення перешкод користування земельною ділянкою, що перебуває в користуванні музею, на якій кілька років тому було розміщено споруду УПЦ (МП). У відомстві заявляють, що забудова цієї ділянки незаконна, розташована на земельній ділянці особливо цінних територій і "призводить до пошкодження об'єктів культурної спадщини - ... дитинця стародавнього Києва з фундаментом Десятинної церкви (Церкви Успіння Пресвятої Богородиці) V-IX століть".

"Єдиним законним користувачем земельної ділянки станом на сьогодні є НМІУ. Законні права НМІУ як землекористувача порушені протиправними діями релігійної громади УПЦ", - заявляють у Мінкульті, зазначаючи, що, згідно з законом, землекористувач зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, а, будучи юрособою, має право бути позивачем у суді.

Водночас електронна петиція "Вирішити питання знесення незаконної споруди - каплиці УПЦ (МП) - Десятинного чоловічого монастиря Пресвятої Богородиці на території НМІУ" набрала необхідну кількість голосів (понад 10 тис.) і була прийнята до розгляду Київською міською радою.