Керівники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький дивуються з приводу тлумачення Національним агентством із запобігання корупції (НАЗК) умов розслідування незаконного збагачення, з огляду на те, що у Агентства немає на це повноважень.

"У нас сотні тисяч декларацій, які підлягають перевірці, перевірено 100, і я не буду зараз коментувати якість цієї перевірки. І у нас вже є перше судове рішення, коли суд незаконно посилається на це роз'яснення НАЗК і враховує це при прийнятті рішення", - сказав директор НАБУ Артем Ситник на прес-конференції в четвер у Києві, коментуючи відповідне тлумачення НАЗК і загалом роботу цього агентства.

У цьому ключі він також продовжив: "Навіть прості підрахунки говорять, що першу хвилю декларування буде перевірено десь через 1000 років. Звичайно, це і є ризик для електронного декларування".

Директор НАБУ назвав роз'яснення НАЗК "нікчемним, яке прямо суперечить чинному законодавству".

Коментуючи можливість оскарження цього тлумачення, А.Ситник сказав: "Воно не підлягає визнанню незаконним у судовому порядку. Воно в силу закону є незаконним".

Розповідаючи про спільну позицію з цього приводу антикорупційних органів: "Я впевнений, що цієї позиції дотримується і Генеральна прокуратура: якщо є дані про те, що внесені фіктивні відомості до декларації або є дані про незаконне збагачення і докази є для підозри, то підозри оголошуються і відправляється справа до суду".

"Тиску я в цьому не вбачаю, є просто загроза для самого декларування", - додав А.Ситник.

У свою чергу, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури додав: "Я звернувся з проханням скасувати це рішення, переглянути його, і у відповідь отримав: "Не будемо ми його переглядати", і вони мені порекомендували йти до суду".

Н.Холодницький наголосив, що НАЗК є органом виконавчої влади і його рішення, зокрема "про те, що без їхньої згоди не починати провадження" не може підлягати виконанню.

"У нас є КПК, єдиний документ, єдиний закон, який розповідає і чітко пояснює, як це треба робити, а не рішення НАЗК", - підсумував керівник САП.

Як повідомлялося, 29 січня в НАБУ заявили про категоричну незгоду з рішенням НАЗК, в якому Агентство на свій розсуд тлумачить окремі положення закону "Про запобігання корупції" в частині розслідування злочинів, передбачених статтями 366-1 і 368 -2 Кримінального кодексу України.

"На думку Національного бюро, запропоновані роз'яснення Агентства є юридично необґрунтованим і таким, що можуть сприяти корумпованим чиновникам в ухиленні від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і внесення недостовірних даних до декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування", - йдеться в оприлюдненій на сайті НАБУ в п'ятницю заяві.

Так, нагадують у Бюро, у цьому роз'ясненні НАЗК встановлює необхідність обов'язкової наявності кількох умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за ознаками кримінальних злочинів, передбачених статтями 366-1 (Декларування недостовірної інформації) і 368-2 (Незаконне збагачення) КК України.

На думку НАЗК, зазначають у НАБУ, слідчий не може розпочати досудове розслідування, доки НАЗК не здійснить повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і не встановить за результатами такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства. Встановлені факти до того ж, згідно з роз'ясненням, мають відображатися у відповідному рішенні НАЗК, складеному за результатами такої перевірки.

"Прийнявши це рішення, НАЗК не лише вийшло за межі своїх повноважень, намагаючись змінити визначений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок початку досудового розслідування, а й фактично перейняло повноваження Конституційного Суду України", - вважають у НАБУ.

Зокрема, йдеться в заяві, відповідно до статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України, слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального злочину, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР.

"Висновки, викладені в рішенні НАЗК за результатами перевірки декларації, не можуть розглядатися як єдине можливе джерело обставин, які свідчать про декларування недостовірної інформації або незаконне збагачення", - зазначають у НАЗК.

При цьому, додають в Бюро, протягом 2017 роки від НАЗК до них надійшли лише чотири висновки за результатами перевірок, за якими виявлені ознаки кримінального корупційного правопорушення, "тоді як від громадських організацій та ЗМІ надійшли десятки заяв і звернень про можливе незаконне збагачення чиновників або внесення ними недостовірної інформації до електронних декларацій".

"Наголошуємо, законом України "Про запобігання корупції" не передбачено повноважень НАЗК щодо надання роз'яснень закону України "Про запобігання корупції" (окрім питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобіганняі врегулювання конфлікту інтересів в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отримання подарунків і термінів, визначених у законі України "Про політичні партії в Україні") та інших актів законодавства. Відповідно, такі неофіційні тлумачення кримінального та кримінального процесуального законодавства України, викладені в згаданому роз'ясненні, не є джерелом права", - переконані в НАБУ.

Таким чином, підсумували в Бюро, роз'яснення НАЗК суперечить вимогам чинного законодавства і не може бути застосоване у практичній діяльності правоохоронних органів України. "З цією позицією погоджується Рада громадського контролю Національного бюро і визнані фахівці в галузі кримінального права і кримінального процесу", - додали в НАБУ.