Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк порадив українським політикам припиняти спекуляції на темі релігії.

"Пора перестати окремим політикам і ЗМІ активно спекулювати на релігії. Як мінімум це буде етично. Як максимум, це буде професійно", - повідомив Подоляк у коментарі, переданому інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".

Так радник керівника Офісу президента прокоментував акцію опозиції в урядовому кварталі неподалік від масового молебню вірян Української православної церкви.

"Маємо черговий приклад створення іншої реальності або спроби влаштувати скандал на рівному місці. В даному випадку на релігійній тематиці. Після масового молебню вірян Української православної церкви в інший локації урядового кварталу пройшла нечисленна "протестна" акція політичної партії "ОПЗЖ". З традиційним набором страшилок , фейків і ретрансляції міфів чужої пропаганди в їх виконанні", - зазначив він.

За його словами, "подібні акції (ОПЗЖ - ІФ), зокрема, організовані з використанням технології так званої "прямої покупки учасників". " Принаймні, про це часто говорять самі учасники після подібних акцій", - додав Подоляк.

Радник керівника Офісу президента зазначив, що "президент України вже жорстко охарактеризував постановочний формат мітингу політичної сили "Опозиційна платформа - За життя"".

"Безумовно, слова президента не стосувалися заходу Української православної церкви і тим більше почуттів та емоцій вірян. Це треба чітко і недвозначно підкреслити. Жодних претензій до молебню УПЦ і категоричне неприйняття постановочних "жовтих кашкетів" ОПЗЖ", - наголосив Подоляк.

Раніше у вівторок прихильники Української православної церкви (яка знаходиться в канонічному підпорядкуванні Московського патріархату) провели акцію під будівлею Офісу президента, під час якої заявили про бажання передати главі держави своє прохання про недопущення прийняття законопроектів №2662 і №2673, стосовно необхідності перейменування УПЦ через її зв'язки з Російською православною церквою і перереєстрації релігійних організацій в Україні. Також вони вимагали від української влади відкликати запрошення Вселенському патріарху Варфоломію на 30-річчя Незалежності України.

Як повідомлялося, Верховна Рада 20 грудня 2018 року ухвалила закон, який зобов'язує УПЦ (МП) у своїй назві зазначити приналежність до Російської православної церкви. 22 грудня 2018 року п'ятий президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон.

Документ передбачає, що релігійна організація, що входить до структури релігійної організації з центром у державі, що здійснила військову агресію проти України і тимчасово окупованої її території, зобов'язана в назві відображати належність до такого центру за межами країни. Вона буде зобов'язана в своїй статутній назві повністю зазначати назву тієї організації, частиною якої вона є, і центр якої знаходиться за межами України, з допустимим додаванням слів "в Україні".

Відповідно до закону, якщо протягом 4 місяців церква із центром в РФ не подасть на реєстрацію зміни до статуту про перейменування, її статут у цій частині втратить силу.

Мінкультури провело релігієзнавчу експертизу і оприлюднило перелік релігійних організацій, яким необхідно внести зміни до своєї назви і статуту, зазначивши серед них і УПЦ (МП).

В УПЦ (МП) заявили, що вони не підпадають під закон, який зобов'язує релігійні організації зазначати в назві свій релігійний центр, якщо такий знаходиться в країні-агресорі. Згідно з позицією УПЦ (МП), їх адміністративний центр знаходиться не в Москві, а в Києві, а зв'язок з Москвою у них тільки духовний.

22 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив заяву Київської митрополії УПЦ (МП) про забезпечення позову у справі про скасування наказу Мінкультури України, згідно з яким Київська митрополія УПЦ (МП) повинна внести зміни до своєї назви.

Згодом Мінкультури подало апеляцію на це рішення суду. Але 22 липня рішення Окружного адмінсуду було підтверджено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду.

З лютого 2020 року справа про конституційність перейменування релігійних організацій знаходиться на розгляді Конституційного суду.

Глава Державної служби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан заявляє, що з точки зору міжнародного права норма про найменування релігійних організацій неоднозначна і деякі юристи вважають її проблематичною.