17:48 27.08.2014

Державне підприємство – «між розумними та гарними…»

8 хв читати
Державне підприємство – «між розумними та гарними…» Бліц- інтерв'ю з генеральним директором Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» Глібом Малютіним. За результатами міжнародної оцінки розвитку електронного управління в поточному році Україна зайняла 81-е місце в світі по рівню розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), серед 193 країн-членів Організації Об'єднаних Націй, втративши 8 позицій в порівнянні з торішнім показником (у 2013 році в рейтингу Україна займала 73-е місце). Про це повідомляє прес-служба Державного агентства по питаннях науки, інновацій і інформатизації із посиланням на звіт United Nations E-government Survey2014, що складається раз в два роки. Згідно з повідомленням, в 2012 році наша країна займала 68-е, в 2010 – 54-е місце. Загальний індекс розвитку електронного управління складає за 2014 рік – 0,5032, а за 2012 рік – 0,5653, тобто Україна втратила 0,0621 індексу, що позначилось на втраті позицій в загальному рейтингу. Результати свідчать про те, що більш всього Україна втратила в індексі онлайн-сервісів, країна фактично не розвиває електронні сервіси, не працюють державні системи, за допомогою яких вони повинні надаватися. Не дивлячись на втрату позицій, в 2014 році Україна віднесена до групи країн з високим індексом розвитку електронного управління (всього існує чотири групи індексів: найвищий, вищий, середній, низький). Підтвердженням тому є чергова спроба (на думку фахівців ринку вже сьома) ініціалізації впровадження системи електронного уряду. Вже цього місяця в Україні повинно запрацювати Агентство електронного уряду, який займеться розробкою і впровадженням стратегії електронного управління в Україні. Про це заявив віце-прем'єр Володимир Гройсман. Він вважає, що за допомогою нового відомства вдасться побороти бюрократію і корупцію. На думку Гройсмана, впровадження в Україні системи електронного уряду змусить владу працювати ефективно, відкрито і зробить послуги, які держустанови надають громадянам, прозорими і доступними. Не потрібно бути великим скептиком, щоб зрозуміти - навіть найнеобхідніші ініціативи, перспективні проекти в умовах нинішньої України виглядають не дуже реалістично, особливо в найближчій перспективі. Спробуємо декілька прояснити питання необхідності і можливості розвитку електронних сервісів в нинішніх умовах. Візьмемо, наприклад, одне з державних підприємств, яке займається технічним адмініструванням єдиних і державних реєстрів, реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, документів дозвільного характеру, ліцензійного реєстру, поговоримо про це з генеральним директором Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» Глібом Малютіним. - скажіть, в нинішніх українських реаліях основним питанням розвитку необхідних сервісів в рамках держави, є питання фінансування? Питання фінансування, безумовно, важливе, але я б почав з іншого. Регламентна база держави не дозволяє зробити нічого, заборонені будь-які ініціативи, про сервіси і комерціалізацію навіть говорити не доводиться. Багато десятків років держслужбовці керувалися в своїй діяльності лише нормативною базою, діяти, а головне мислити, як підприємець вони просто не навчені. Не було такої необхідності, навіть більше – це було просто небезпечно. Адже чиновники і сьогодні бояться всього, що не підтверджене офіційним дозвільним документом. Якщо почне втілювати якісь інновації, це вважатиметься порушенням, і його в кращому разі звільнять, а в гіршому — віддадуть під суд. Ось цей самий менталітет чиновника, а простіше кажучи «совка» і є на сьогодні одна з найбільших складнощів в розвитку і наданні сервісів на рівні держструктур. Тому, звичайно, починати потрібно із законодавчої бази, її потрібно міняти радикально. - тоді до Вас запитання, як до голови Експертної Ради Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій, а що зараз на законодавчому рівні відбувається в плані розвитку інформаційного суспільства? - 18 червня відбулися парламентські слухання на тему: «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні», після проведення яких були затверджені певні рекомендації, в яких закладено правові засади побудови сучасного інформаційного суспільства. Прийнято ряд законів, які регулюють суспільні відносини щодо утворення інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації та багато іншого. Також обговорювалась «Програма національної інформатизації». Рекомендації були затверджені Постановою Верховної Ради України в липні, в документі були поставлені профільним міністерствам і відомствам завдання розробити оновлену концепцію державної інформаційної політики України. - тобто ці зміни у законодавстві вирішать питання впровадження інновацій в державному секторі? - Ні, звичайно, не все так просто, але потрібно починати саме з цього. Напівзаходами і написанням одного регламентуючого закону тут не обійтися і це всім зрозуміло. Потрібні радикальні зміни, а вони, як правило, дуже болючі, тому що систему державної влади потрібно вибудовувати заново. А ось побудувати нову систему управління можна тільки чітко і грамотно усвідомлюючи цілі, завдання того, що ми хочемо отримати і, звичайно, вивчаючи досвід інших країн. Наведу приклад Грузії. Формування електронного уряду в Грузії почалося відносно недавно – в 2004-ом році. Було створено Національне агентство державних регістрів, в обов'язки якого входило облік об'єктів нерухомості і майнових прав на них, реєстрація юридичних осіб, надання інформації і документів в електронному вигляді. Наступним кроком стало створення в 2010 році Агенції обміну даними, відповідального за розвиток електронного уряду, забезпечення електронної взаємодії між державними відомствами, побудову мережевої інфраструктури для обміну інформацією, розробки стандартів і специфікацій в області інформаційно-комунікаційних технологій. Вочевидь Грузія не може похвалитися таким рівнем комп'ютерної грамотності населення і такою всеосяжною мережею інтернет, як, наприклад Естонія або ще розвиненіші європейські країни, але тим і цікавий для нас її досвід. Вдалим вирішенням даної проблеми в Грузії стали Дома Юстиції — державні установи, спеціально призначені для надання державних послуг, вони не мали аналога на момент створення. У кожному такому Будинку Юстиції будь-якому громадянинові в єдиному «вікні» може бути наданий весь спектр державних сервісів висококваліфікованим оператором, від видачі посвідчення особи і свідоцтва про шлюб, до реєстрації бізнесу або майна. При цьому всі ті ж послуги в режимі онлайн можна отримати з дому, сидячи за комп'ютером, для чого потрібна лише ID карта, пристрій для її зчитування і доступ до інтернету. Але в таких центрах будь-який громадянин, незалежно від міри комп'ютерної обізнанності і можливості доступу до мережі, протягом практично того ж часу може отримати ті ж послуги, що і просунутий користувач. Особливо важливим є те, що всі вищеперелічені організації є приватними і фінансуються самостійно, хоча і підпорядковані безпосередньо Міністерству Юстиції. Перехід Грузії до електронного типу надання державних послуг забезпечив країні лідируючі позиції в колись проблемній області реєстрації власності (згідно з дослідженням Світового банку), а також 8-е місце в світі по легкості ведення бізнесу. А це питання для нас зараз одно з нагальних. Я знаю багато вдалих в плані побудови власного бізнесу людей, які категорично не працюють з державним сектором. Вони пояснюють це тим, що начебто і живемо в одній країні і знаходимося в одному бізнес-полі, але неначе з різних планет. Тому що будь-яке комерційне підприємство своєю метою вважає отримання коштів, збільшення прибутку і для цього максимально покращує якість обслуговування, розширює перелік сервісів і постійно їх удосконалює. Лише так можна жити і розвиватися в умовах конкуренції. Бо сучасне суспільство характеризується якісно новими тенденціями розвитку в інформаційній сфері, насамперед стрімким формуванням глобального інформаційного простору, розробкою і використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, виникненням принципово нових суспільних відносин за різними напрямками діяльності, зокрема, електронне урядування, доступ до публічної інформації, функціонування ЗМІ, державна статистика і документообіг, інформаційна діяльність у галузях освіти, науки, мистецтва, культури, банківський, правоохоронній та інших сферах. На державному підприємстві все по-іншому, є фінансування – добре, скоротили – гірше, зовсім забрали – катастрофа. При цьому проміжних стадій немає. Немає ні бажання, ні можливості вплинути на цей процес, тобто самостійно розвивати, покращувати, розширювати., тобто - заробляти. Ми вже говорили про це – заборонено! - ситуація зрозуміла. Але особисто Ви і нова команда, яка зараз працює в ДП «ІРЦ» прийшли з комерційних структур, що змінили або теж залишили до «кращих часів »? - А ми, як це говорять, виявилися «між розумними та гарними». З одного боку нас дуже сильно обмежують законодавчі норми і все про що ми говорили вище, з іншою є звичка покращувати, розширювати, впроваджувати, заробляти. Ми розуміємо потреби бізнесу, готові розробляти необхідні сервіси і надавати їх ринку. Ось тут в першу чергу виникає питання фінансування державою цих проектів. У нинішніх умовах дефіциту бюджету навіть думати в цьому напрямі немає сенсу. Є інші важливіші потреби в рамках країни. Але комерційне минуле не дозволяє просто чекати можливостей, я знаю, що є люди, які готові інвестувати в розвиток тих або інших сервісів, націлених на поліпшення. Потрібно лише дати їм можливість заробляти на цьому, розвивати власний бізнес. Ось наведу приклад. Зараз ми пропонуємо будь-яким комерційним структурам працювати з нами за так званим провайдерським договором. Що це означає, інформаційно-ресурсний центр, наше підприємство, це величезний оброблений і систематизований масив даних - реєстри юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, документи дозвільного характеру, ліцензійний реєстр. Дані, які можна отримати на нашому сайті самостійно, не дуже придатні для подальшої роботи з ними і, відповідно, самостійно вони не оновлюються. Ми запропонували ринку програмний комплекс, який перетворить дані, які отримані з офіційного джерела, у формат, що може використовуватися автоматизованими і інформаційними системами по електронних запитах, які обробляються автоматично. При цьому ми гарантуємо актуальність наданих даних їх точність, що дозволяє уникати системних помилок. Кожен запит платний. Хоча по нинішніх мірках плата символічна – 3 грн. Що дає укладення провайдерського договору? По-перше, виняткова ціна запиту – 2,25. По-друге, можливість провайдерові обробляти наші дані і надавати кінцевому споживачеві всі необхідні сервіси. Відповідно взаєминами зі споживачем управляє провайдер, сам призначає оплату своїх послуг залежно від їх кількості і складності Єдиною нашою умовою буде прогресивна система кількості щомісячних запитів. Тепер повертаючись на початок нашої розмови – неможливе вимагає трішки більше зусиль – цим договором ми вирішуємо питання фінансування розвитку нових сервісів державного підприємства, адаптації їх під потреби бізнесу і споживачів. Кожен провайдер, забезпечуючи собі розвиток бізнесу, прагнутиме покращувати і удосконалювати свої послуги, ми зможемо отримувати прибуток і виконувати свої основні функції – забезпечувати інформацією. Якщо є бажання рухатися у напрямі розвитку і комерціалізації, у напрямі цивілізованого світу – знайти можливості можна завжди. Довідка. Електронний уряд – спосіб надання інформації і надання державних послуг громадянам, бізнесу, іншим гілкам державної влади і державним чиновникам, при якому особиста взаємодія між державою і заявником мінімізована і максимально можливо використовуються інформаційні технології
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

аirBaltic негайно розпочне польоти, як тільки повітряний простір України буде відкрито, – Мартін Гаусс

Сподіваємося обрати нових суддів ВАКС до кінця цього року, можливі зв'язки з державою-агресором перевіряємо прискіпливо – суддя ВАКС, член ВККС Коліуш

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

Директор Державного центру зайнятості Жовтяк: Наше завдання - змінити стереотип, що ми "біржа праці"

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ухвалення нового закону про ОСЦПВ дасть українському ринку можливість відповідати європейським стандартам - гендиректор МТСБУ

Ми реально боремося за те, щоб біржовий ринок агро існував - член НКЦПФР Ільін

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА