23:46 08.12.2014

Глава Держприкордонслужби України: Ми розроблюємо "дорожню карту" стабілізації ситуації на кордоні з Росією

Глава Держприкордонслужби України: Ми розроблюємо "дорожню карту" стабілізації ситуації на кордоні з Росією

Ексклюзивне інтерв'ю глави Держприкордонслужби України Віктора Назаренка агентству "Інтерфакс-Україна"

Запитання: Як проходить облаштування адміністративного кордону на сході України? Які є проблеми на цьому шляху?

Відповідь: Хочу зазначити, що на східному напрямі у нас немає адміністративного кордону, у нас там проходить державний кордон України з РФ. Ситуація на цій ділянці залишається напруженою, практично щодня наші наряди фіксують факти повітряної розвідки як за допомогою безпілотних літальних апаратів, так і за допомогою вертольотів і літаків. Нам також відомо про переміщення груп озброєних осіб, бойової техніки, на підконтрольних терористам територіях. Періодично здійснюється ротація особового складу, триває перегрупування сил і засобів.

Сьогодні у нас є тимчасово окупована територія - це Автономна Республіка Крим, і там - між півостровом і Херсонською областю є адміністративний кордон. Прикордонники виконують завдання внутрішнього контролю на обох напрямах: як на адміністративному кордоні з Кримом, так і в зоні розмежування бойових дій у Луганській і Донецькій областях.

Уздовж лінії бойових дій прикордонники здійснюють специфічні завдання з контролю за переміщенням транспортних засобів, вантажів, які прямують і в зону АТО, і з неї. Хочу наголосити, що це тимчасова необхідність, вона викликана тією ситуацією, яка існує на сьогодні. Але про переміщення держкордону не йдеться.

Стосовно наших завдань, які ми виконуємо уздовж лінії бойових дій. Наше головне завдання - захистити мирних громадян від проникнення і переміщення з тимчасово неконтрольованої території терористів, зброї, засобів диверсії, в межах наших повноважень запобігти поширенню цієї дестабілізаційної зони. Всі заходи ми здійснюємо згідно з мирним планом президента України у взаємодії з Міноборони, СБУ та іншими правоохоронними органами.

Сьогодні ми вже обладнали 13 пунктів контролю, 12 автомобільних і 1 залізничний. Вони розміщені на основних автомобільних та залізничних магістралях уздовж лінії бойових зіткнень на Донбасі. Плануємо розгорнути ще п’ять таких пунктів, але поки що в місцях їх розташування або ж повністю зруйнована інфраструктура, або ж постійно тривають обстріли і немає можливості здійснювати контроль.

Між цими контрольними пунктами ми організували службу прикордонних нарядів, здійснюємо рейди, ведемо розвідку, зокрема і у взаємодії з іншими силовими структурами під керівництвом штабу АТО.

Що стосується результатів роботи наших підрозділів, то вони підтверджують правильність такого рішення. Тільки за два місяці контролю уздовж лінії бойових зіткнень у трьох випадках ми знайшли схованки з боєприпасами і обладнані позиції, вилучили понад шість тисяч боєприпасів, зокрема 254 гранати, виявили 58 громадян, причетних до незаконних збройних формувань.

Крім цього ми запобігли незаконному переміщенню майже 250 тонн м'ясопродуктів, 3 тис. тонн вугілля, 300 тонн паливно-мастильних матеріалів, близько 7 тонн лікеро-горілчаних виробів та інших товарів. Практично, в усіх випадках ці вантажі переміщувалися без належно оформлених документів, або ж мали документи, видані незаконними "міністерствами" й "управліннями" підконтрольних бойовикам територій.

Запитання: Яка ситуація на адмінкордоні з Кримом? Які основні порушення фіксують прикордонники?

Відповідь: Ви пам'ятаєте факти, коли ми неодноразово затримували військовослужбовців РФ зі зброєю та документами, зокрема з Дагестану. Навесні було кілька випадків запобігання провезенню на материкову Україну значних сум у гривні та валюті. Лише з 15 до 17 квітня прикордонні наряди в пунктах контролю в двох випадках виявили майже 7 млн гривень, які, найімовірніше, призначалися для фінансування сепаратистських заходів.

На сьогодні на адмінкордоні Херсонської області з АРК функціонує три автомобільні та чотири залізничні пункти контролю. Свої функції прикордонники виконують у тісній взаємодії з МВС, СБУ та Збройними силами. Основні види правопорушень - це спроби перетнути адмінкордон за недійсними документами, провезти боєприпаси, а також гроші та товар із приховуванням від прикордонно-митного контролю.

Загалом із березня на цій ділянці ми виявили понад 900 недійсних документів, 650 боєприпасів, 18 осіб, причетних до протиправної діяльності, майже 1,5 кг наркотичних речовин.

На сьогодні наші позиції обладнані не лише для служби, а й для оборони цієї ділянки.

Запитання: З боку правозахисників були нарікання на незаконні дії прикордонників, які безпідставно відмовляють у в'їзді з Криму на материкову Україну. Як Ви прокоментуєте такі звинувачення?

Відповідь: Скарги були, і не тільки від правозахисників. Вони надходять на телефони довіри і від звичайних громадян, які перетинають цю ділянку. Ми не маємо наміру тікати від проблем, або заперечувати їх наявність.

Зараз у підрозділах на цьому напрямку працює група офіцерів адміністрації, яка не лише перевіряє факти найпоширеніших порушень з боку нашого персоналу, а й допомагає командуванню в організації служби, здійснює ротацію особового складу, проводить інші заходи з метою усунення наявних порушень.

Сьогодні ми створили кілька комунікаційних платформ, які допомагають нам, по-перше, отримувати більш повну інформацію про реальну ситуацію на кордоні, по-друге, більш якісно та оперативно реагувати на проблеми. Вже діють такі платформи з представниками меджлісу кримськотатарського народу, Гельсінської групи, простими громадянами, з якими ми активно спілкуємося за посередництвом телефонів "гарячої лінії".

Що стосується платформи співпраці з меджлісом кримськотатарського народу, то ми організували комунікацію і з його керівництвом у Києві, і безпосередньо на місцях.

Сьогодні ми близькі до завершення формування "народної дружини" для спільного патрулювання і роботи в пунктах пропуску. Розглядаються питання створення навколо необхідної інфраструктури.

Співпраця з правозахисниками Гельсінської групи сьогодні наповнена конкретним змістом. Ми провели вже кілька зустрічей, і від них надійшло багато хороших пропозицій. Спільна група вже напрацювала вісім основних блоків першочергових питань, і розпочала підготовку "дорожньої карти" щодо їх вирішення. У планах є також розробка пропозицій з удосконалення законодавства, спільні тренінги для персоналу Азово-Чорноморського регіонального управління, і багато інших корисних ініціатив.

Ми бачимо проблеми і будемо їх вирішувати, тим паче, на такому стратегічному напрямку. І хочу вас запевнити, що Держприкордонслужба не приховуватиме жодного факту правопорушень. За кожним фактом ми ухвалюватимемо відповідне рішення.

Запитання: Кабмін схвалив і підтримав проект указу президента України про односторонню демаркацію кордону з РФ. Чи готова Держприкордонслужба до виконання цих завдань у межах компетенції? Які заходи вживатимуться після підписання президентом відповідного рішення?

Відповідь: Що стосується нашої служби - Держприкордонслужба готова до виконання тих завдань, які на неї покладено.

Хочу зазначити, що робота з делімітації та демаркації українсько-російської ділянки кордону велася з 1998 року. У 2003 році завершилася її делімітація, про що 28 січня було підписано відповідну двосторонню угоду. Однак договір про демаркацію було укладено тільки у 2010 році, в цьому самому році розпочалася підготовка до позначення кордону на місцевості.

Перший і єдиний прикордонний знак було встановлено 7 листопада 2012 року на стику кордонів Росії, України та Білорусі. Після цього російська сторона припинила встановлювати прикордонні знаки, а ми продовжували позначати кордон на місцевості і відтоді встановили 235 прикордонних стовпів.

Із 2008 року, не чекаючи двосторонніх рішень, Державна прикордонна служба почала самостійно встановлювати на українсько-російській ділянці інформаційні знаки з метою доведення до місцевого населення того факту, що неподалік – державний кордон. А для протидії контрабандній діяльності руйнувалися польові дороги, на окремих напрямках обладнувалися рови та інші інженерні споруди.

Що стосується ухвалення урядом рішення від 19 листопада, то наголошую, що тут не йдеться про демаркацію кордону, оскільки демаркація - це участь обох сторін. Мова йде лише про позначення українсько-російського кордону на місцевості в односторонньому порядку.

Якщо указ президента буде підписано, він визначить всім чіткі завдання. Кожне міністерство і відомство має свою компетенцію. Щодо нашої служби, то за проектом цього указу ми відповідатимемо за забезпечення режиму державного кордону під час проведення демаркаційних робіт, за безпеку членів делегацій і робочих груп, а також охорону вже встановлених межових знаків.

Також, згідно з чинним законодавством, представники Держприкордонслужби беруть активну участь у роботі демаркаційних комісій.

Запитання: Чи є контакти між прикордонними відомствами України і РФ? Адже в Мілані президенти обох держав домовилися про такі консультації? Чи дають вони результат?

Відповідь: До моменту загострення військово-політичної ситуації на сході країни з російськими прикордонниками у нас були хороші робочі стосунки. Але, на жаль, агресивна позиція сусідньої країни внесла в них свої негативні корективи. Сьогодні контакти здійснюються практично лише на рівні листування та переговорів. При цьому російська сторона продовжує заперечувати всі факти збройних зіткнень на кордоні та переміщення з боку Росії озброєння та особового складу.

Наші сусіди, на жаль, намагаються схилити нас до того, щоб, з проблематики на непідконтрольних Україні територіях ми вели переговори тільки з терористами, а з інших проблем - щоб спілкувалися на рівні МЗС, хоча ми маємо відповідні міждержавні угоди та зобов'язані діяти в їхніх рамках.

Що стосується доручення Президента України, так, справді ми зустрічалися з представниками прикордонної служби ФСБ РФ. Я зустрічався з в.о. свого візаві. Зустріч відбулася 30 жовтня у пункті пропуску "Гоптівка", тривала вона кілька годин і проходила доволі складно.

Ми обговорювали питання можливої організації спільного контролю в кількох пунктах пропуску, питання організації спільного патрулювання, деякі інші теми. Незважаючи на високий градус цих переговорів, нам вдалося внести до протоколу і запропонувати деяку "дорожню карту" вирішення цього питання, вийти на принципові моменти, за якими ми могли б рухатися далі.

У деталі вдаватися не буду, оскільки зараз важливо довести справу до логічного завершення. Ми продовжуємо активно працювати і будемо аргументовано, у рамках чинних домовленостей, змушувати наших колег виконувати відповідні зобов'язання. В цьому питанні у мене є оптимізм.

Наразі українська міжвідомча група у складі прикордонників і митників перебуває в російському пункті пропуску "Донецьк". І хоча люди перебувають у складних побутових умовах під постійним психологічним тиском, це вже певний крок до вирішення питання запровадження спільного контролю в пунктах пропуску на інших ділянках. Вважаю, що те завдання, яке нам визначив президент, згідно з четвертим пунктом Мінської угоди, ми виконуємо.

Запитання: тобто нині триває робота над "дорожньою картою" стабілізації ситуації на кордоні?

Відповідь: Так. Роботу ведемо. "Дорожня карта" - це технологічна послідовність певних юридичних, адміністративних, службових та інших кроків не лише наших, а й тих відомств, які причетні до вирішення цього питання, зокрема за відповідною комунікацією з суміжною стороною, з російськими структурами. Я думаю, що ця "дорожня карта" все таки зможе підвести нас до того, щоб виконати ті завдання, які перед нами поставив президент - відновити контроль над ділянкою держкордону. Це тривалий, складний процес, але ми над цим працюємо. Запитання: Яка статистика непропуску в Україну громадян РФ? Чи діє сьогодні рішення про суттєве обмеження пропуску в Україну чоловіків - громадян Росії? Відповідь: Загалом цього року ми спостерігаємо суттєве зменшення пасажиропотоку на кордоні. Якщо за 10 місяців минулого року кордон України перетнуло понад 82 млн громадян, то за аналогічний період цього року - лише 62 млн, що є зменшенням на 24%. Ситуація з громадянами Росії ще показовіша. Якщо минулого року в Україну в'їхало понад 9 млн таких осіб, то цього року - лише 2,3 млн. Показник зменшився відповідно вчетверо. Причини тут різні. Ми, звісно, посилили прикордонний контроль і це пов'язано з питаннями безпеки. При цьому в результаті посилення контролю, було відмовлено у в'їзді в Україну майже 14,5 тис. громадян РФ, більшість з яких прямувала для участі в дестабілізаційних заходах або не змогла підтвердити мету своєї поїздки. Що стосується обмеження під час пропуску чоловіків - громадян РФ - аналіз відмов росіянам засвідчив, що здебільшого це чоловіки віком від 20 до 55 років, чоловіки такого віку, як правило, і брали участь у всіх цих дестабілізаційних заходах. Тому на цю категорію ми звертали і звертатимемо підвищену увагу, насамперед через події на сході країни. Водночас хочу зауважити, що не всім без винятку таким особам ми відмовляємо у праві перетину кордону. У нас проводиться "контроль другої лінії", коли прикордонники, або представники інших правоохоронних відомств можуть більш детально вивчити мету візиту іноземця та перевірити інформацію, яка викликає сумнів. Я хочу зазначити, що у нас немає жодного випадку, щоб ті, стосовно кого ми прийняли рішення про пропуск, потім були помічені в якихось дестабілізаційних заходах. І в цьому плані, я думаю, прикордонна служба своє завдання виконала. Запитання: Які інструкції мають прикордонники з приводу можливого перетину кордону колишнім президентом Віктором Януковичем, екс-прем'єром Миколою Азаровим, Клименком, Захарченком та іншими колишніми посадовими особами, стосовно яких порушено кримінальні справи? Що робитимуть прикордонники у разі, якщо вони спробують повернутися в Україну? Відповідь: Законодавство України чітко визначає порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби у разі, коли стосовно громадян, які прямують через державний кордон, існують правові обмеження. Ця інформація має службовий характер і не підлягає розголосу. Скажу тільки, що прикордонники щодня виконують десятки доручень правоохоронних органів, і взаємодію з іншими зацікавленими відомствами в цьому питанні налагоджено досить добре. Також хочу нагадати, що для того, щоб свого часу не випустити колишнього президента України Януковича та інших посадових осіб, донецьким прикордонникам довелося виявити відповідну громадянську позицію та професійну мужність. Коли ці особи виїжджали, вони були ще діючими керівниками держави, і щодо них не було ніяких доручень від правоохоронних органів. Лише завдяки національно свідомій позиції наших прикордонників названі вище люди не змогли здійснити задумане. У цій ситуації прикордонник вчинив так, як йому підказувала совість. Запитання: Яка участь українських прикордонників в оформленні російських гуманітарних конвоїв? Чи знаєте ви, що вони везуть в Україну? Відповідь: Існує визначений міжнародним і українським законодавством порядок оформлення гуманітарних вантажів. Вантаж є гуманітарним тільки тоді, коли його визнано таким відповідно до законодавства України, визначено реципієнта (у цьому разі - Міжнародний комітет Червоного Хреста), коли спрямовуюча сторона - МНС Росії, подає відповідні документи про характер вантажу до Мінсоцполітики України і там ухвалюється позитивне рішення, і коли МЗС Росії дипломатичними каналами інформує про направлення вантажу МЗС України. Загалом із 21 серпня в Україну прослідувало вісім так званих гуманітарних конвоїв. На сьогодні це 942 автомобілі, при цьому українська сторона мала можливість оформити належним чином тільки перші 34. Ці машини були оформлені за всіма правилами в присутності МКЧХ. Але, на жаль, російська сторона вчинила таким чином, що Червоний Хрест відмовився брати участь, і технологія оформлення цих вантажів змінилася. Коли МЗС РФ нас офіційно інформувало про провезення гуманітарного вантажу, ми здійснювали візуальний огляд транспортних засобів. Таким чином, було оглянуто 449 із 942 автомобілів, з яких 106 - 30 листопада, це вже 8-й гумконвой. Наголошую, здійснювався тільки візуальний огляд. Щодо 459 автомобілів українська прикордонно-митна група не змогла провести контроль, оскільки російська сторона відправляла "гуманітарний конвой" без інформування української сторони. Що було в них - ми не знаємо. Під час візуального огляду останнього так званого гуманітарного конвою з РФ, який приїхав в Україну 30 листопада, ми бачили продукти харчування, будівельні матеріали, скло, руберойд, газові балони та паливно-мастильні матеріали. Запитання: В якій обстановці перебувають українські прикордонники в російському пункті пропуску "Донецьк"? Відповідь: Наразі там перебувають 20 осіб, з них 17 прикордонників, троє митників. Учора пізно вночі ми зняли з групи двох хворих. Вирішення навіть таких, здавалося б, простих питань нам дається дуже складно, оскільки російська сторона не завжди йде назустріч. Наші люди обмежені в пересуванні, спілкуванні, минулого тижня до них не пропустили українського консула. Але наші люди продовжують там працювати, у них високий моральний дух, почуття відповідальності, ми з ними на постійній зв'язку. Наше завдання - продовжувати подібні дії і відновлювати контроль на лінії держкордону. Чим більше буде таких наших груп, тим менше на територію України провозитимуть зброї та боєприпасів. Запитання: Скільки всього прикордонників воює на сході країни і скільки вже отримали статус учасника бойових дій? Які проблеми постають у зв'язку з цим? Відповідь: згідно з пунктом 19 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни" визначено коло учасників бойових дій, до яких також належать військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ключова вимога - безпосередня участь в АТО або забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО. Що стосується наших військовослужбовців, то до такої категорії на сьогодні належать понад 9 тис. прикордонників. Нині організовано чіткий облік тих, хто виконував завдання і продовжує перебуває в цих районах. В адміністрації Держприкордонслужби для організації роботи з надання нашому персоналу статусу учасника бойових дій створено відомчу комісію, яка вже провела сім засідань і розглянула матеріали щодо 200 осіб. У подальшому ці матеріали направляються на розгляд міжвідомчої комісії. Щодо 150 осіб вже ухвалено позитивне рішення, ще стосовно 50 - матеріали перебувають на розгляді. На сьогодні актуальними залишаються питання документального оформлення безпосередньої участі в АТО позаштатних підрозділів. Списки таких надані АТЦ при СБУ ще в серпні, робота над цим триває. По-друге - це процедура надання статусу учасника бойових дій службовцям. Нині цей алгоритм опрацьовується. І по-третє, це надання статусу учасника бойових дій загиблим прикордонникам. У нас на сьогодні загинуло 62 людини, з них 61 - військовослужбовець і 1 службовець - водій. Я запевняю вас і всіх прикордонників, хто брав участь в АТО, що всі справи буде розглянуто і жоден військовослужбовець, або службовець не залишиться без уваги. Запитання: Згідно із запропонованою програмою реформування правоохоронних органів, Держприкордонслужба увійде до складу МВС. Яка Ваша позиція в цьому питанні? Відповідь: Згідно з чинним законодавством міністр внутрішніх справ направляє і координує діяльність Держприкордонслужби. В умовах необхідності ухвалення зважених спільних рішень це суттєво допомагає прикордонникам у роботі. Що стосується перспективи об'єднання прикордонного відомства та МВС, скажу, що така практика існує у багатьох країнах Європи. Водночас є й інший досвід, наприклад, Ізраїлю - воюючої країни, де прикордонна служба, хоча і є правоохоронним органом, але у разі потреби виконує завдання армійських підрозділів. Є й інші приклади. Україна на сьогодні теж воююча країна, тому наша практика має виходити з наявних загроз безпеки нашої держави. На сьогодні ми вже суттєво підсилили військову складову дій наших підрозділів і в перспективі продовжимо це робити. Я думаю, головне, щоб ми, як відомство, під час реформ не розгубили позитивних напрацювань і досвіду минулого, і я впевнений, що під час подальших консультацій з питань інтеграції Держприкордонслужби в структуру МВС всі ці фактори буде враховано і це відбуватиметься в досить комфортному режимі з користю для охорони кордону, для наших військовослужбовців та для громадян, які перетинають кордон.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Голова "Укрцементу": Білоруський цемент на території України знаходить таку протекцію, яка навіть не снилася українському виробнику

Зубко: Ми запустимо Фонд енергоефективності з 1 квітня

Глава МЗС України: Ми повинні чітко визначити, чого ми хочемо, а потім вже з ідеями прийти до Євросоюзу

Посол Польщі: Якщо Мінські домовленості не будуть працювати, то необхідно думати про новий формат, до якого могла б увійти Польща

Парубій: Всі фракції коаліції розуміють ризик дестабілізації при дострокових виборах

Магера: Виборцю треба мати на увазі, що який би максимальний результат не здобув кандидат від місцевої організації партії, яка не подолала 5%-вий бар’єр - він депутатом ніколи не стане

Олег Березюк: Проголосувати за пропонований Верховній Раді проект змін до Конституції неможливо

Луценко: Восени уряд кредитів має бути замінено урядом інвестицій

ОСТАННЄ

В. Ковальчук, керівник ДП "НЕК "Укренерго": "Моя команда – головний актив "Укренерго". І вона, безперечно, драйвер реформ в електроенергетиці"

Присутність "Фармака" в Європі буде збільшуватися - виконавчий директор

Віце-прем'єр І.Климпуш-Цинцадзе: "Україна хотіла б перейти у відносинах з ЄС із кредитів на гранти"

Власник "Укрлендфармінгу" Олег Бахматюк: Я підтримую максимально ліберальну модель запуску ринку землі

Власник "Укрлендфармінгу" Олег Бахматюк: Сподіваюся, що новий керівник НБУ сяде з нами за стіл переговорів

Гендиректор "Борисполя": Ми зробили все можливе від аеропорту "Бориспіль" для появи в Україні авіакомпанії Ryanair

Голова "Борисполя" П.Рябікін: Через 12 років ми знову говоримо про необхідність генплану розвитку аеропорту

Власник "Першої приватної броварні": "Нам нескладно конкурувати з транснаціональними компаніями. І це доводять наші продажі"

Олег Синютка :«Жителі Львівщини не шукатимуть роботу за кордоном, якщо вдома можна буде отримувати 12-15 тисяч зарплатні»

Олексій Молчановський, співзасновник Prometheus: Найбільша проблема української освіти — людський капітал

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА