Як Ви оцінюєте відмову від депутатських повноважень народного депутата від фракції "Народний фронт" Миколи Мартиненка? Вважаю цей крок свідченням того, що ми живемо в іншій державі. Напевно, такого не можна було уявити два роки тому. Лише через підозру в незаконних діях людина самостійно оголосила про складення депутатського мандату. Звичайно, має бути слідство, рішення суду. Мартиненко заявив, що готовий їхати і в Чехію, і у Швейцарію давати свідчення, щоб ця справа якнайшвидше була доведена до завершення. На мою думку, цей крок свідчить: сьогодні суспільний резонанс і суспільний вплив мають більше значення, ніж це було раніше. Процес скасування депутатської недоторканості через конституційні зміни наразі зупинився. Чи підтримуєте Ви ідею внесення змін до регламенту Верховної Ради, які б спростили процес зняття недоторканості? Моя позиція полягає в тому, що недоторканість має бути скасована. Деякі депутати вважають: має залишатися імунітет, що стосується депутатської діяльності, як у багатьох європейських країнах. Така дискусія мала б сенс, якби це питання не мало великого суспільного резонансу та очікування. Зміни до Конституції вирішать питання принципово. Внесення змін до регламенту, скорочення процедури розгляду подань на зняття недоторканості, принципово не вирішує питання. Тому я вважаю, що мають все ж таки відбутися зміни до Конституції. Наскільки міцною на сьогоднішній день є коаліція і наскільки є порозуміння між її членами? Я б сказав, коаліція складна. Це було з початку роботи парламенту зрозуміло. Коаліція, яка нараховувала 300 голосів і складалася з 5 політичних партій, з самого початку була непростою. Окрім того, треба чітко розуміти, що нинішня більшість теж є коаліцією іншої України. Дискусії, які відбуваються коаліції, проходять публічно, їх бачить суспільство. Я як людина, яка була депутатом раніше, пам’ятаю інші коаліції. Тоді заходили в зал, не читаючи законів, а потім одна людина піднімала руку – всі голосували. Суспільство не чуло ніяких дискусій, не бачило ніяких непорозумінь. Я не хотів би, щоб в Україні був знову той період, про який я згадав. Зараз є дискусії, вони непрості, інколи дуже гострі. Вони деколи переходять за межі, скажімо, внутрішньої етики. Але разом з тим це та коаліція, яка по принципових питаннях завжди знаходила і приймала важливі рішення – по питаннях боротьби з корупцією, реформування міліції, прокуратури, формування комісії з обрання антикорупційного прокурора. По всіх ключових питаннях ми доходили до порозуміння. Непросто працювати з такою коаліцією, але будь-який інший формат коаліції буде реваншем, будь який інший формат в цьому парламенті буде неправильним. Тобто Ви виключаєте можливість переформатування коаліції, вихід деяких фракцій з її складу? Я вважаю, що коаліція буде існувати в тому вигляді, в якому вона є на сьогодні. Іншого формату коаліції я просто не бачу у Верховній Раді. Це, до речі, розуміють і всі учасники коаліції. Коли ми говоримо відверто і щиро, всі розуміють і ризики розвалу коаліції, і ризики дочасних виборів. Всі розуміють, що це не український сценарій, що це сценарій, нав’язаний ззовні. Тому коли дискусії доходять найвищої точки кипіння, все одно ми знаходимо порозуміння, бо кількість державників в кожній фракції є достатньо велика, щоб не допустити сценарій дестабілізації. На Вашу думку, всі фракції коаліції не бажають дострокових парламентських виборів? Так, я можу сказати, що всі члени коаліції. Звичайно, кожна із політичних партій може підтверджувати свою політичну позицію. Але, по тих розмовах, які мені доводиться вести з депутатами, я можу сказати, що кожна з фракцій бачить величезні ризики дестабілізації у випадку проведення дочасних виборів. Думаю, кожен розуміє, що наступна Рада по багатьох принципових питаннях не зможе займати таку позицію, яку займає нинішній парламент. Ви сказали, що по принципових питаннях коаліція виходить на спільні рішення. Зміни до Конституції щодо децентралізації – це принципове питання? Як можна знайти 300 голосів для остаточно їх ухвалення? Звичайно, це принципове питання. Думаю, що просто треба зробити незалежними два зовсім різні процеси – процес децентралізації і процес реалізації мінських угод. Одна з найбільш глобальних реформ – децентралізація –має підтримку суспільства і підтримку в залі. Вона пройшла українські й міжнародні експертні середовища. Окрім дискусій в певних моментах, є загальне і спільне розуміння, що ця реформа надзвичайно потрібна, що її треба проводити чимшвидше. Фактично вона зможе запустити ряд механізмів в інших сферах. Під цю реформу, я впевнений, є 300 голосів. Є не тільки готовність суспільства, але й високе очікування суспільства. Є один пункт в масштабній реформі, який стосується зовсім іншого процесу – мінського, який іде своїм шляхом. Він супроводжується великою кількістю труднощів. Головна складність полягає в тому, що Російська Федерація принципово і демонстративно не виконує перший пункт мінської угоди – припинення вогню. Ми бачимо, що відбувається на сході. Тому, звичайно, є суспільна настороженість до цього пункту. Хоча він пустий, він нічого не вирішує, не дає нікому ніяких преференцій, але він став суспільно значимим. Оптимальний варіант, з моєї точки зору, - вилучити цей пункт, знайти механізми вилучення цього пункту з проекту Конституції, щоб процес мінської угоди не перешкоджав масштабній реформі по децентралізації. Тоді, я впевнений, буде і 300 голосів, тоді ми зможемо розпочати цю реформу. Є ще пакет законів, які нам потрібно прийняти для її реалізації. Якщо з проекту вилучити «норму Донбасу», документ потрібно буде повторно направляти в Конституційний суд? Наші юристи вивчають цей механізм. Він може бути в різних форматах – 150 депутатів, голосування, прохання вилучити, позитивний вердикт і вже голосування без цього пункту. Переконаний, це був би оптимальний шлях, щоб не гальмувати реформи. Чи знайде підтримку в парламенті проект змін до Конституції в частині правосуддя? Чи підтримуєте Ви норму, якою пропонують позбавити Верховну Раду можливості висловлювати недовіру генпрокурору? Відбувається ще дискусія. Найбільша дискусія стосується того пункту, про який Ви сказали. На моє глибоке переконання, парламент не може бути позбавлений можливості впливати на Генеральну прокуратуру, зокрема на генерального прокурора. Повинен бути як баланс влади, так і взаємоконтроль. Коли якась із гілок влади виходить за межі, парламент повинен мати механізми впливу. Сьогодні Верховна Рада України працює в умовах парламентсько-президентської республіки, тому обмеження прав парламенту вважаю неприйнятним. Імунітет уряду спливає 11 грудня. Чи можлива відставка прем’єр-міністра і відповідно Кабміну? Я вважаю, що не буде ніякої відставки уряду. Буде заповнення вакансій, буде переструктуризація уряду, але це не його відставка. На мою думку, відставки прем’єр-міністра не буде. На даному етапі – в період прийняття бюджету на наступний рік, підготовки і проведення податкової реформи – це був би дестабілізуючий фактор. Звичайно, є багато запитань. Але цей уряд змушений був піти на багато непопулярних реформ: підняття цін на газ, на комунальні послуги. Це відбувалося на фоні важкого економічного періоду. Це звичайно не додає електоральних дивідендів. Але Кабмін отримує позитивні оцінки від наших міжнародних партнерів, зокрема від МВФ. Я думаю, що уряд повинен працювати, його відставки не буде. Кого з членів Кабміну можуть замінити? Я не хотів би говорити про прізвища, поки не вийшли на кінцевий проект рішення. Швидше, буде зміна структури, оптимізація. Міністерство фінансів оприлюднило проект податкової реформи. У профільного комітету Ради – своє бачення податкових змін. На якому етапі погодження нової редакції Податкового кодексу в робочій групі? Навколо податкової реформи і бюджету будуть ключові дискусії у найближчий період. Детально ще не мав змоги ознайомитися з проектом змін Міністерства фінансів. Він буде проходити серйозні дискусії в робочій групі. На жаль, бачення по деяких принципових моментах є різним у авторів депутатського й урядового законопроектів. Формування бюджету повністю залежить від того, який варіант податкової реформи буде прийнятий. Ми маємо два підходи і два бачення. Урядова пропозиція великою мірою обумовлена вимогами МВФ. На цьому тижні на рівні фракцій коаліції буде проходити узгодження податкової реформи. Я вірю, що ми зможемо знайти компроміс і вийти на один проект податкової реформи, а потім і на бюджет. Чи допускаєте Ви, що Держбюджет-2016 буде проголосований вже після Нового року? Ми зробимо все можливе, щоб бюджет був проголосований до Нового року. Лишається фактично кілька пленарних тижнів. Говорити, що я переконаний і впевнений, було б голослівно. Але Верховна Рада зробить все можливе, щоб ми, як це передбачено законом, до Нового року змогли прийняти ці рішення. Як Ви оцінюєте хід і результативність розслідування злочинів проти Майдану? 1-го грудня була річниця створення Самооборони Майдану. Ми бачилися із сотниками, комбатами батальйонів, які були створені Самообороною, згадували побратимів, які загинули на Майдані і в АТО. Питання, чому низька результативність, ставить і суспільство, і хлопці із Самооборони. Розуміючи технічні труднощі, про які говорить прокуратура, я переконаний, що нерозслідування цього питання є ознакою нездатності і неспроможності генерального прокурора. В тому числі і через це я вважаю неприйнятним забрати у Верховної Ради право ініціювати відставку генпрокурора, коли бачимо, що генеральний прокурор не справляється і має піти. Відсутність змістовної відповіді прокуратури по "майданівських справах" - це велика суспільна проблема і вважаю, що Генеральна прокуратура, на жаль, в цій проблемі проявила повну свою неспроможність. Коли варто очікувати відставку генерального прокурора? З цього приводу іде дискусія в коаліції. Власне, члени коаліції ініціювали збір підписів про недовіру генпрокурору. Але говорити, коли цей процес вийде на завершальний етап, складно. Оскільки ще не знайшли заміну? Ні. Швидше, питання в тому, що немає достатньо голосів для відставки. Чи є актуальним на сьогодні питання передачі летальної зброї від США? Чи ідуть зараз відповідні переговори? Це питання зупинилося на політичній позиції США, що летальна зброя буде надана Україні, якщо РФ буде демонструвати агресивність і спробу наступу на сході. Звичайно, воно було і залишається для України надзвичайно актуальним. Дуже прикро, що це рішення не було прийнято. Летальна зброя для України має не тільки мілітарне значення, але й велике психологічне значення. Разом з тим, США надали Україні пакет нелетальної зброї, яка надзвичайно посилила наші позиції. Наші партнери продовжують передавати нам допомогу у вигляді такого типу озброєння. Летальна зброя перейшла у сферу більш політичну. Зокрема деякі європейські лідери переконували президента США, що надання Україні такого типу озброєння спровокує агресію РФ. На жаль, ця політична позиція перемогла. Але на кінцевому етапі це питання не було зняте з порядку денного. Було озвучено: якщо будуть продовжуватися атакуючі дії РФ на сході України, рішення про передачу летального озброєння буде прийнято. Більш того, узгоджено, які типи летального озброєння, кількість одиниць. Йдеться лише про те, коли це рішення буде прийняте на політичному рівні. Технічно це буде вирішено в короткі терміни. Президент заявив, що передав у Верховну Раду концепцію закону про вибори на окупованій частині Донбасу. Про що йдеться у цій концепції? За тією інформацією, якою я володію, в парламенті немає концепції про проведення виборів. Є закон про вибори, який приймався Верховною Радою. Він однаковий для всієї території України. Я не бачу підстав, щоб приймати якийсь інший закон для окупованих територій. На мою думку, дискусію про вибори на тій території часто ведуть технічно – коли зможемо їх провести, якого числа, за яким законом. Вибори є одним із найважливіших інструментів демократії. І застосовуватися він може лише в демократичних умовах. Думаю, що питання виборів на окупованих територіях – це не питання закону чи дат, а відновлення влади й закону на тих територіях. Коли західні партнери питають: чи є у вас закон, чи визначена дата, я кажу у відповідь: не технічно треба підходити. Чи хтось із вас допустив би у європейській країні, якби була окупована частина території, щоб там, де ви не контролюєте ситуацію, проходили вибори? Звичайно, ніхто такого не допустив би. Ми повинні спочатку вирішити питання відновлення законів, безпеки громадян, а потім говорити про дати виборів.