14:28 20.02.2016

Парубій: Ми пропонували партнерам із НАТО провести навчання в Україні під час анексії Криму для стримування РФ

Парубій: Ми пропонували партнерам із НАТО провести навчання в Україні під час анексії Криму для стримування РФ

Ексклюзивне інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" першого заступника голови Верховної Ради, екс-секретаря РНБО, керівника Самооборони Майдану Андрія Парубія

Вже друга річниця Майдану. Суттєвого прориву у розслідуванні трагедії та покаранні винних немає. Чому так?

У мене такий же знак запитання, як і у суспільства. Буквально тиждень тому мене викликали в прокуратуру дати свідчення по одному епізоду – атаки на Майдан 24 листопада. Тоді був здійснений напад і на мене, я отримав серйозні поранення, що зафіксовано на відео та фото. Я питаю: чому за два роки? Це простий епізод.

По багатьох людях відкриті кримінальні провадження, багато кого оголошено в розшук. Але, очевидно, ця робота не є достатньою, щоб суспільство могло отримати відповідь на свої запитання. Складність слідства полягає в тому, що 99% тих, хто брав безпосередню участь у злочинах, перебувають в Росії. Проте це не знімає відповідальність з тих, хто відповідає за розслідування, а це в першу чергу прокуратура.

Що, на Ваш погляд, призвело до розчарування в суспільстві після Майдану?

По-перше, це психологічний момент – через певний період після перемоги приходить розчарування. Але в цілому я назвав би два явища, які стали причинами розчарування – відсутність відчуття справедливості, покарання винних та низький соціальний рівень. Це призводить до розчарування і невдоволення існуючим станом.

Коли Янукович та його оточення втекли з України і залишили управління країною, наскільки це було неочікувано для Вас та ваших соратників. Чи була розгубленість через такий поворот?

Інформація про те, що Янукович збирає речі, надходила до нас з різних джерел, в тому числі із СБУ, органів МВС, ще після 18 лютого, після боїв у Маріїнському парку.

На Майдані я мав багато джерел інформації, не завжди міг бути впевненим, яке із них дає правдиві відомості, а де іде дезінформація. Але чутки про це були.

Тоді сприйняття втечі Януковича було дещо іншим, ніж зараз. Це були дні і ночі, які не мали паузи. Неймовірна робота, напруга. Особисто я пригадую, що у мене ця інформація не викликала якогось відчуття. Було розуміння відповідальності. Бо тоді відразу ми опинилися перед новими викликами. Варто нагадати, що одразу було рішення РФ про введення військ. Пригадую той вечір, коли ми в парламенті з Турчиновим, Аваковим дивилися по телевізору, як в Росії проголосували за це рішення, розуміли, що вони зараз підуть військами і усвідомлювали, що напрям наступу ми не можемо передбачити. На той момент російські війська стояли вздовж всього кордону України на півночі та сході.

Доводилося інтуїтивно приймати швидкі рішення, які опирались би на реалії. Був тягар величезної відповідальності. Ми розуміли, що країна може впасти перед збройною агресією, якщо не вибудувати оборону, ще й враховуючи саботаж силовиків.

В той період найважчим було відчуття, що не знаєш, де стати, щоб був грунт і щоб не провалитися.

Під час Майдану для Вас були очевидними спроби впливу на події з боку РФ?

Вплив Росії, ФСБ полягав у тому, щоб максимально посилити протистояння, щоб максимально призвести до конфліктів на Майдані. Я переконаний у присутності російських снайперів на Майдані. Наші інформатори під час цих подій говорили про групу російських снайперів, що вони виходять на позиції під охороною СБУ. Думаю, що Москва готувала набагато гірші сценарії. В ті дні видали 1,5 тис. автоматів Калашникова, з них – 1100 роздали працівникам спецпідрозділів міліції і більше 400 членам організованих злочинних груп із вказівкою розстрілювати Майдан. Ці автомати фактично так і не заговорили.

Якби тоді Майдан не перейшов в активнішу фазу, нас там би масово розстрілювали.

Тому, що Майдан активно захищався й контратакував, ми змогли уникнути значно більшої трагедії.

Говорили про те, що РФ ретельно готувала анексію Криму. До того, як 27 лютого озброєні "зелені чоловічки" захопили Верховну Раду і Раду міністрів Криму, нове керівництво України мало відповідну інформацію?

Це було буквально в лічені дні. Мене як секретаря РНБО вразило те, що Служба безпеки України в Криму давала завідомо неправдиві оперативні дані, щоб дезінформувати. Коли частина "Беркуту" перейшла на сторону противника, це було зрозуміло. Але маса наших державних ще на той час кримських підрозділів, фактично перебуваючи в статусі державних служб, вже співдіяли з РФ. І це було найбільш підступно, бо ми не знали, де опертися.

Розкажіть про перші засідання РНБО по ситуації в Криму?

Ми ці засідання проводили за участю всіх політичних сил. Вони були надто глобальними, там не йшлося суто про військові дії. Доводилося приймати важливі політично-військові чи військово-політичні рішення. В нас була ситуація, коли ми одночасно мали військову агресію і спроби Росії дестабілізувати ситуацію всередині країни. Вони хотіли переконати, що в Україні хунта, і показати, що влади в Києві не існує. Це впливало і на силовиків.

Ми розуміли, що проведення президентських виборів і обрання легітимного президента – для нас не менш важлива річ, ніж війна. Доводилося вирішувати два гострих питання одночасно – військовий захист країни від агресії та проведення виборів. Питання про військовий стан було одним із ключових моментів дискусії. Ми усвідомлювали, що військовий стан не дозволить проводити президентські вибори. в умовах відсутності військового стану армія каже: ви нас не чіпайте, будь ласка, дайте нам фіційний грунт, на підставі чого може бути задіяна армія. Нам треба було знайти формат, завдяки якому змогли би не зупинити політичний процес і могли б задіяти армію для організації оборони. Так і виникла антитерористична операція як формат, який дозволяв нам офіційно задіяти армію і не зупиняти політичний процес.

У перші дні захоплення Криму постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв заявляв, що світові лідери могли зупинити РФ у Криму. Чи можна говорити про те, що вони відсторонилися від вирішення цієї проблеми на той час?

Ми дуже розраховували на наших союзників та гарантів Будапештського договору. Ми розуміли,що вони не прийдуть сюди воювати безпосередньо. Я тоді як секретар РНБО напрацьовував схеми і форми, як вони могли нам допомогти.

Про які форми йдеться?

Спільні військові навчання Сі-Бриз української армії і армій країн НАТО. Ми ж проводили Сі-Бриз до того. Навчання і сама наявність натівських вояків тут були б серйозним стрим уючим фактором. Це те, що я рекомендував як секретар РНБО і з чим звертався до наших західних партнерів.Інший формат - вхід у Чорне море кораблів 6-го флоту США, як це було в Грузії і стало тоді великим стримуючим фактором для наступу російської армії. Вони зайшли, але пізніше. Світ теж був розгублений деякий час. Але ми розраховували на те, що він відреагує більш виразно, а не тільки дипломатичними заявами і закликами, щоб все було спокійно. Ми дуже сподівалися на наших союзників. Проте, думаю, що пройшов певний час, поки союзники збагнули вагомість того, що відбувається в Україні.

На жаль, тоді, в перші місяці ми не отримали тої підтримки, на яку розраховували. Чи мали західні партнери вплив на українську владу, що не призвело до радикальних дій в Криму?

Звичайно, вони боялися повномасштабного зіткнення. Вони намагалися з цього приводу вплинути на керівництво України, запевняючи, що зможуть знайти дипломатичні механізми тиску на Путіна. Вони остерігалися повномасштабної війни в Україні. Було явно відчутно, що для них ця ситуація була несподіванкою. На той момент вони не могли собі дати відповідь, як діяти. На виконуючого обов’язки президента України, головнокомандуючого Турчинова це не мало великого впливу. Ми приймали рішення, незважаючи на цей вплив.

Але, звичайно, така позиція Заходу була.

Який сценарій повернення Криму Ви вважаєте найбільш реалістичним?

Кілька днів тому Сорос сказав одну річ, що питання полягає в тому, хто швидше розвалиться – Європейський Союз чи Російська Федерація, що Росія робить все можливе, щоб дестабілізувати Євросоюз, проте сама на межі розвалу. Я б так само сказав про Росію та Україну.

Тут питання: хто встоїть, втримається. Росія намагається дестабілізувати Україну. Разом з тим санкції, ціни на нафту руйнують фінансову імперію Путіна.

Росія як велике штучне та архаїчне утворення не має перспективи розвитку. В тих рамках, в яких є ця імперія, вона не існуватиме довго. І всі окуповані території Україна поверне під свій повний контроль.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

В. Ковальчук, керівник ДП "НЕК "Укренерго": "Моя команда – головний актив "Укренерго". І вона, безперечно, драйвер реформ в електроенергетиці"

Присутність "Фармака" в Європі буде збільшуватися - виконавчий директор

Віце-прем'єр І.Климпуш-Цинцадзе: "Україна хотіла б перейти у відносинах з ЄС із кредитів на гранти"

Голова "Укрцементу": Білоруський цемент на території України знаходить таку протекцію, яка навіть не снилася українському виробнику

Власник "Укрлендфармінгу" Олег Бахматюк: Я підтримую максимально ліберальну модель запуску ринку землі

Власник "Укрлендфармінгу" Олег Бахматюк: Сподіваюся, що новий керівник НБУ сяде з нами за стіл переговорів

Гендиректор "Борисполя": Ми зробили все можливе від аеропорту "Бориспіль" для появи в Україні авіакомпанії Ryanair

Голова "Борисполя" П.Рябікін: Через 12 років ми знову говоримо про необхідність генплану розвитку аеропорту

Власник "Першої приватної броварні": "Нам нескладно конкурувати з транснаціональними компаніями. І це доводять наші продажі"

Олег Синютка :«Жителі Львівщини не шукатимуть роботу за кордоном, якщо вдома можна буде отримувати 12-15 тисяч зарплатні»

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА