Що зараз відбувається в українській та глобальній освіті в цілому, які тренди найбільш помітні і чи світить нашим нащадкам безкоштовне навчання? Відповіді на ці питання дає Олексій Молчановський, координатор потоку «Освітні технології майбутнього» на найбільшому в Україні інтернет-форумі iForum-2017, а також керівник освітньої програми в Українському Католицькому Університеті та співзасновник платформи онлайн-навчання Prometheus. — Які тенденції в галузі освіти ви сьогодні можете назвати? Олексій Молчановський: Я б виділив дві речі, по-перше — це тотальний і перманентний експеримент в освітньому процесі, по всьому світу, в тому числі і в Україні. По друге, ми рухаємося до концепції «так званої учнецентричної або студентоцентричної освіти. Учбові заклади перемикаються на клієнтоорієнтований підхід, що дозволяє надати кожному студенту найбільш оптимальний для нього продукт. — З вашої точки зору, вища освіта має бути платною чи безкоштовною? О. М.: Вважаю, що вища освіта однозначно має бути платною. Лише в певних випадках, для деяких малозабезпечених дітей, можуть надаватися державні гранти, що покривають 50-80% (в рідких випадках — до 100%) плати за навчання. Наразі в Українському католицькому університеті, де я працюю, є стипендії, які покривають 100% плати за навчання. Але це приводить до того, що студент не цінує можливість отримати знання, він сприймає це як даність. Тому повністю безкоштовного навчання не буде, якусь частку людина все одне повинна заплатити, тоді це стимулює її до навчання. Крім того, зараз Міністерство освіти починає розмови про дуальну освіту, що я дуже вітаю. Це нова концепція навчання, коли студент на старших курсах половину учбового дня проводить в університеті, а половину — на роботі, наприклад на виробництві, в офісі, чи в лікарні. Це збільшує користь від навчання і дозволяє зробити учбовий процес більш привабливим. Я такі речі всіляко підтримую, і ми хочемо впровадити це в нашому університеті. — Які проблеми зараз найбільш болючі в українській освіті? Що треба змінити? О. М.: Проблем дуже багато, але основна — людський капітал. Оскільки зараз в освіті досить мало людей з новим типом мислення, які мислять не категоріями, а шукають свіжі інноваційні підходи. Ось вам приклад — новий закон про освіту дуже прогресивний, він надає багато свободи університетам, але останні нею не користуються. Звичайно, українські викладачі потерпають від низьких зарплат, але все це можна вирішити за рахунок західних грантів, головне ж — відсутність системної роботи над якістю освіти. — Як ви в цілому оцінюєте Україну з точки зору впровадження інновацій? Що саме треба робити, щоб прискорити розвиток в цьому напрямку? О. М.: Загалом рівень проникнення інновацій в країні низький, по багатьом напрямкам ми сильно відстаємо. З іншого боку, маємо потужний і розвинутий ІТ-сектор. Втім, подолати прірву в розвитку ми б могли дуже швидко, якби це просувалося на рівні менеджменту країни, за рахунок реалізації правильної державної стратегії. — Наскільки важливу роль відіграє вища освіта у побудові громадянського суспільства? Чи бачите ви певний прогрес у цьому напрямку? О. М.: Зрозуміло, що вона грає важливу роль, але не будь яка спеціалізація. Наприклад, освіта в сегменті підприємництва і фінансова грамотність здатні дуже сильно змінити погляд суспільства на деякі речі. Адже освідчені люди добре розуміють, що гроші не можуть з’являтися нізвідки, тому не реагують на популістичні лозунги, якими так часто кидаються сьогодні наші політики. До речі, на освітньому потоці iForum-2017 будуть доповіді, що навчають способам виховання більшої відповідальності за свої вчинки та формуванню громадянського суспільства. — Які напрямки освіти, на ваш погляд, в найближчому майбутньому стануть менш актуальними з причини розвитку технологій, в першу чергу — штучного інтелекту? О. М.: Зараз точиться багато розмов про те, яким буде світ в ході розвитку інформаційних технологій, і які професії з`являться чи зникнуть після масового впровадження штучного інтелекту. Та хочу сказати, що багато сподівань та прогнозів щодо цього є перебільшеними. Наприклад, ще в 1960-х роках були пророцтва, що за 5-10 років ми отримаємо машини, які будуть в змозі робити дивні небувалі речі. Але сьогодні ми бачимо, що більшість тих прогнозів не справдилася. Багато хто вважає, що саме ІТ-спеціалісти будуть точно затребувані в майбутньому, адже попит на них весь час росте. Але саме я в цьому не впевнений. Так, нещодавно було анонсовано систему на базі штучного інтелекту, що здатна писати програми — розробка самостійно знаходить в інтернеті фрагменти коду і створює власні програми. Через те професія програміста, що пише примітивний код, стане чи не першою, що відійде в минуле. Думаю, що насамперед будуть автоматизовані професії, які на умовній шкалі складності розташовані посередині. Найбільш прості та найбільш складні процеси навряд чи виправдано автоматизувати. Наприклад, професії офіціанта чи будівельника, художника або дизайнера поза ризиками, адже впровадити замість них роботів буде набагато дорожче, чи навіть неможливо. А от рутинні завдання, які виконують юристи, бухгалтери — можуть бути легко автоматизовані. Отже попит на креативні професії буде збільшуватися, і тому саме освіту треба перебудувати таким чином, щоб задовольнити попит. — В минулому році потік Освіти був вперше виділений як окремий в програмі iForum. Які висновки ви зробили після минулого форуму? Що плануєте змінити в програмі цього року? О. М.: Досвід минулого року показав, що в Україні є багато талановитих та непересічних фахівців в галузі освіти, але не всі готові побудувати цікаву та змістовну доповідь. На жаль, не вдалося зробити конструктивною панельну дискусію стосовно STEM освіти в університетах. Тому цього року я вирішив зробити освітній потік більш сконцентрованим, він буде тривати всього півдня. Мені б хотілось, що б слухачі більше дізналися про конкретні успішні кейси в учбових закладах. Я хочу зосередитися на цікавих прикладах інноваційних підходів до освіти. Наприклад, дати відповідь на питання, яким чином перспективні технології здатні впливати на учбовий процес. На жаль, в Україні не так багато прикладів того, як інноваційні розробки використовують в освіти. Скажімо, технологія доповненої реальності вже використовуються в освітньому процесі в США, але це до сих пір terra incognita в Україні. — Які доповіді і яких спікерів на нинішньому форумі ви можете найбільше виділити? В чому ексклюзивність їхніх тематик? О. М.: Хочу відзначити доповідь «Создание инновационных продуктов методом Design thinking» Олександра Акименка з «Платформедіа». Олександр закінчував в Стенфордському університеті курс Design thinking і добре знається на цій тематиці. Взагалі метод конструктивної креативності існує вже десятки років, але саме в Україні він мало відомий. Олександр — один з тих, хто активно популяризує цю методику в нашій країні. Дуже цікавою має бути розповідь Валерії Заболотної про UNIT Factory. Це відома школа програмування, що не так давно відкрилася в Києві. UNIT Factory співпрацює з унікальною французькою школою 42, яка знаменита тим, що там немає викладачів. Фактично курс побудований у вигляді ІТ-тренінгів, але без вчителів. Дуже цікаво буде послухати, яких результатів вони змогли досягти, використовуючи такі методи навчання. Адже є доволі багато критиків подібного підходу. З іншого боку, в наш час швидкого розвитку технологій саме такий інноваційний метод може стати зразком, який було би непогано запровадити у багатьох університетах. Також інтересною має бути виступ Яни Ібрагімової з CAP School — це школа підготовки лідерів в політичній площині та бізнесі. До них приїжджають викладати американські фахівці, так, в одному з інтерв’ю Яна розповідала, що їхню програму зараз будує професор з Гарвардського університету. І вони орієнтовані саме на підготовку суспільних лідерів, які здатні реформувати країну. Хочу відзначити і доповідь Романа Видро, який є представником харківської ініціативи «Гараж хаб», під назвою «Гаражно-техническая революция в образовании». Вони мають нестандартні підходи до STEM-освіти, які мені дуже імпонують. — На кого розрахований потік «Освітні технології майбутнього», на яку аудиторію? Це бізнесмени, розробники, інженери, студенти? Яку кількість відвідувачів очікуєте залучити? О. М.: Цей потік цікавий тим, хто готовий інвестувати в освіту, хто хоче відкрити власний освітній бізнес. Зараз для цього є широке поле можливостей. Класична державна освіта відстає, а щоб мати можливість успішно конкурувати на ринку, треба набути певні знання. Також потік може бути привабливим тим, хто готовий інвестувати в самих себе чи в своїх співробітників.