Інтерв'ю глави Служби безпеки України Василя Грицака агентству "Інтерфакс-Україна"

Напередодні Нового року відбувся довгоочікуваний обмін, 73 українці повернулися додому. Але 103 людини все ще залишаються в заручниках на не підконтрольних Україні територіях Донбасу. Які кроки буде зроблено для їх звільнення?

Відбулася знаменна подія, думаю, що подія року: завдяки титанічним зусиллям нашого політичного керівництва і міжнародних партнерів вдалося повернути додому 74 наших громадян, які так довго перебували в полоні. Звільнили 74, не 73, одна жінка не захотіла повертатися, оскільки у неї в Донецьку сім'я, де-факто вона теж звільнена з полону.

Так, за нашими даними, 103 людини все ще залишаються в полоні. Ще кілька днів тому бойовики підтверджували дані щодо 94 осіб. А наш Центр дає дані щодо місцеперебування 108 осіб на території так званих окремих районів Донецької та Луганської областей.

Для поверненням цих людей ми обов'язково будемо продовжувати роботу і докладемо до цього максимум зусиль.

Коли може бути наступний етап обміну?

Наступний етап обміну, сподіваюся, відбудеться в найкоротші терміни, ми активізували цю роботу. З урахуванням того, що ми повернули наших хлопців, я підготував відповідну вказівку, щоб максимально ефективно використати цей шанс для прискорення чергового етапу обміну.

Ми обов'язково працюватимемо з тими, хто повернувся додому, проведемо детальне опитування: де, з ким, в яких місцях вони, можливо, мали контакти з тими людьми, яких наразі вважають полоненими або зниклими безвісти (а таких, за нашими даними, 402 особи). Можливо, долю деяких з них нам вдасться встановити.

Але спершу звільненим  необхідно дати змогу обстежитися, покращити здоров'я, стабілізувати психологічний стан, після цього ми будемо з ними спілкуватися і працювати.

Тобто опитування звільнених допоможе отримати інформацію щодо інших заручників і тих, кого вважають зниклим безвісти?

Безперечно! Ми докладемо максимум зусиль під час спілкування з цими хлопцями, щоб вони могли згадати якнайбільше інформації про те, де, з якою кількістю людей перетиналися в катівнях "ЛНР/ДНР". Звісно, будемо робити поправку на можливий психологічний і фізичний тиск за час перебування в полоні.

Чи перевірятиме їх СБУ на можливе вербування Російською Федерацією?

Звісно, ми будемо їх опитувати щодо обставин перебування в полоні. Є таке поняття, як контррозвідувальне опитування, і ми обов'язково його проведемо. Трапляється, наприклад, що наш боєць, будучи пораненим, непритомним, потрапив у полон, і тут не виникає жодних запитань.

А якщо обставини потрапляння в полон не до кінця з'ясовані або ж є свідчення інших військовослужбовців про певні проблемні питання, то відбудеться контррозвідувальне опитування.

Крім того, ми чудово розуміємо, що на наших військовослужбовців, та й усіх громадян України, які перебувають або перебували в полоні, не лише чинять фізичний і психологічний тиск, а й також відбувається вербування.

Такі вербувальні підходи, і я тут не відкрию таємниці, здійснюються, як ми вважаємо, в 90% випадків перебування на заробітках у Російській Федерації.

Кажуть про кілька мільйонів українців, які перебувають у РФ, і я переконаний, що далеко не всіх агентів ворожих спецслужб з-поміж громадян України ми на сьогодні розкрили.

Приміром, історія з полковником Без'язиковим?

Так, це класичний приклад того, як український військовослужбовець став об'єктом для підозри у зраді. Однак я не можу звинувачувати цю людину, доки ступінь її провини не визначить або не підтвердить суд.

До речі, про отримання інформації щодо полонених і зниклих безвісти. Служба безпеки України сьогодні (27 грудня - ІФ) затримала бойовика, який намагався перетнути лінію розмежування. Цей чоловік брав безпосередню участь у триманні в неволі й тортурах полонених, збройному штурмі адмінбудівель у Довжанську, зокрема прикордонного загону, конвоювання за вказівкою російських кураторів військовополонених Збройних сил України на територію РФ.

Офіційно нам відомо, що на території Росії перебувають 10 громадян України, але це тільки те, що нам відомо. Ми підозрюємо, що чимало з цих 402 людей, яких ми вважаємо безвісти зниклими, можуть перебувати на території Російської Федерації, або, як вони кажуть, "союзних республік". Думаю, що цей затриманий бойовик розповість щось із цього приводу.

Є інформація, що в списках на обмін із боку ОРДЛО було заявлено особу, яка нібито причетна до знищення малайзійського "Боїнга" в 2014 році... Це правда?

Сторона ОРДЛО подала заявку на людину, яка справді проходить як свідок у справі малайзійського "Боїнга". Звісно, ми не віддали цю людину. Вона залишилася в нас. Ми не могли цього зробити за жодних обставин.

У нас є, як ми кажемо, "в активі", громадяни Російської Федерації. Вони пройдуть відповідні процедури, суди, і ми використаємо всі можливості для повернення наших заручників, які перебувають на території Російської Федерації. Росіян ми не повинні віддавати в ОРДЛО, їх треба передавати або консулу, або самим росіянам.

Україна запускає систему біометричного контролю для іноземців, зокрема громадян РФ. На який ефект очікуєте? Чи не станеться так, що зі зменшенням кількості диверсантів в Україні поменшає туристів?

Я переконаний, що введення біометричних паспортів для перетину кордону з Російською Федерацією сприятиме зміцненню національної безпеки країни. Це значно ускладнить роботу передусім російським спецслужбам. Також дасть нам змогу прискорити процес ідентифікації прибулих на територію України людей, причетних до різних видів злочинів.

Чи може бути дзеркальна міграційна відповідь Росії ще гіршою, приміром, чи не введе Росія першою візовий режим? У такому разі можуть постраждати самі українці.

Упевнений, що Росія вживатиме заходів у відповідь, але що це буде – побачимо. Залишилося чекати зовсім недовго. Звісно, хтось від уведення біометричного контролю зазнає додаткових труднощів під час перетину кордону з Росією. Але тим людям, які не порушують закон, боятися нічого.

Вихід російських представників із СЦКК погіршує ситуацію на Донбасі: посилюються обстріли, погіршується безпека спостерігачів...

Це не дуже вдале політичне рішення Москви – відкликати офіцерів з території України. Це був черговий етап ескалації напруження у відносинах між Україною і Росією, і під загрозою була навіть можливість проведення обміну.

Що робити в цій ситуації? Чи слід Україні наполягати на поверненні росіян у СЦКК?

Переконаний, що це треба робити, оскільки на сьогодні моніторингова місія ОБСЄ і Червоний Хрест можуть потрапити далеко не в усі райони Луганської та Донецької областей.

Але до процесу повернення представників РФ СЦКК СБУ долучатися не буде, це робота МЗС.

Чи актуальне питання переформатування АТО? Яке ваше бачення нового формату протидії гібридній війні?

Звісно, все стане на свої місця, якщо буде ухвалено закон про деокупацію, тому що на той час, коли вводили АТО, ніхто до кінця не усвідомлював масштабів, у які переросте захоплення адмінбудівель у Донецькій, Луганській, Харківській областях. Режим проведення АТО дав можливість провести вибори президента України, Верховної Ради, місцевих рад і зберегти всі демократичні завоювання.

Ми не знімаємо із себе відповідальності. Ключова роль у воєнному конфлікті належить військовим, а в гібридній війні – СБУ. Ми продовжуватимемо протидіяти агресії РФ, незалежно від того, в якому форматі здійснюватиметься наша робота.

Чи є загроза національній безпеці на заході України, у південній частині? Крім російської агресії, чи існують інші виклики?

Так, така загроза існує. Росія вкладає чималі ресурси: фінансові, інтелектуальні, інформаційні в дестабілізацію процесів на заході та півдні нашої держави. Ви знаєте про наміри створення так званих "Бессарабської народної ради", "Одеської народної республіки", знаєте про певні процеси на Закарпатті. Росія щедро фінансує навіть деякі громадсько-політичні структури в західних країнах, щоб через їхні можливості дестабілізувати процеси на заході та півдні нашої країни, де представлені національні меншини, – на Закарпатті, в Одесі, Чернівцях.

Уряди західних країн розуміють загрозу від цих процесів, оскільки після виконання завдань російських спецслужб на території України ці самі проросійські структури можуть бути спрямовані проти урядів своїх країн.

У нас є задокументовані факти наруги над пам'ятниками, пошкодження державних символів, культових споруд.

За всіма цими подіями стоїть тільки Росія?

У нас задокументована здебільшого Росія, зафіксовано факти причетності російських спецслужб.

Історія із Саакашвілі не в найкращому світлі показала роботу правоохоронних органів України, зокрема СБУ. Допит він теж ігнорує...

Мені теж не все подобається в цій історії зі спробою затримання Саакашвілі та вручення йому повідомлення про підозру.

Провадження на той час здійснювала Генеральна прокуратура України, і процесуальні дії проводилися під її безпосереднім керівництвом. Можу тільки сказати, що ніхто не розраховував, що Саакашвілі не відчинить дверей квартири і почне тікати. Людина, яка ні в чому не винна, переконана у своїй правоті, не має тікати від правоохоронців.

А щодо подальшого перевезення Саакашвілі в місце, де з ним мали проводити процесуальні дії, то до компетенції СБУ не входить робота з розблокування дороги від натовпу. Офіцери, які перебували в автомобілях, пройшли АТО і багато бачили в своєму житті, але вони стрималися, не чинили насильницьких дій, і це було правильно.

Наприклад, уявіть собі таку ситуацію. Наші офіцери, на жаль, теж порушують закон, і вже є понад 80 кримінальних проваджень, за якими їх притягнуто до відповідальності. Так от, хтось приходить на процесуальну дію до нашого офіцера, і він кличе на допомогу своїх побратимів, з якими вчора воював в АТО. На що ми тоді перетворимо нашу державу? Свою невинуватість треба доводити в судах, і тоді все стане на свої місця, адже ми будуємо правову державу.

Які судові перспективи цієї справи з урахуванням сумнівів в автентичності записів розмови Саакашвілі та Курченка?

Не можу давати оцінки, це має робити слідчий. Спочатку Саакашвілі прийшов у Генеральну прокуратуру, там із ним процесуальних дій проведено не було, потім йому з другого разу вручили повістку, він взяв її і прийшов в Головне управління СБУ в Києві та Київській області, але знову-таки не зайшов.

Така позиція, звісно, не зовсім подобається слідчому, тому що, якщо людині є що сказати, вона має аргументовано обстоювати свою правоту, а не просто збирати мітинги.

Слідчі, які розслідують кримінальне провадження, призначили експертизу автентичності голосів на плівці. Вона проходить в Інституті судово-технічних експертиз, про її результати буде повідомлено слідчого, який веде цю справу. Поки що її не завершено. І я сподіваюся на об'єктивний результат.

Минулого тижня було затримано перекладача прем'єр-міністра, який працював на російські спецслужби. Безумовно, він не єдиний потенційний підозрюваний у зв'язках зі спецслужбами РФ у високопоставлених колах...

Ця проблема досі дуже серйозна, незважаючи на те, що з 2014 року СБУ проводить масштабну роботу, і велику кількість тих, хто працював на Росію, вже притягнуто до кримінальної відповідальності.

Перекладач прем'єра – це справді доволі-таки велика "риба", спіймана на держзраді за роки незалежності.

Чи один він? Ні, звісно, не один. Я не відкрию великої таємниці, якщо скажу, що в роботі Служби безпеки є багато справ, де проходять громадяни України, для підозр яких у державній зраді є всі підстави. Серед них – і ті, хто обіймає високі посади.

Немає нічого дивного в тому, що і в СБУ залишилися так звані "кроти". До Революції гідності для спецслужб Росії, на жаль, було створено максимально сприятливі умови щодо агентури. Саме тому ми затримуємо навіть своїх співробітників. Затримуємо самих же контррозвідників, які мали б працювати проти нашого зовнішнього ворога. Серед затриманих співробітників СБУ – полковники, підполковники. Ця робота проводиться на постійній основі, ми очищуємося.

Частина 2 статті 111 Кримінального кодексу передбачає звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно повідомила СБУ про те, що працює на іншу державу. І, користуючись нагодою, я раджу таким громадянам краще звернутися до СБУ із заявою, щоб потім не отримувати чималих термінів ув'язнення.

Росія використовує будь-які механізми, щоб втручатися в наші справи. І, звісно, для неї є пріоритетом вербування топових чиновників, правоохоронців, суддів, депутатів, щоб не тільки мати інформацію, а й намагатися формувати громадську думку, впливати на політичні процеси в нашій державі.

Зі збільшенням рівня нашої протидії зростають і зусилля Росії щодо агентурного проникнення в органи влади нашої держави.

Чи можемо очікувати нових затримань такого типу?

Переконаний, що так.

Які результати розслідування масштабної кібератаки, що сталася влітку цього року? Чи є докази того, що за цими діями справді стоїть Росія?

Росія використовує Україну як полігон, зокрема і для проведення кібератак. Проте я вважаю, що ми непогано впоралися з останньою кібератакою Petya, змогли запобігти негативним наслідкам.

СБУ – не єдиний правоохоронний орган, який протидіє кіберзлочинності. Державна служба захисту інформації в цьому сенсі є першим номером, але й у нас є хороші можливості та фахівці, ми нарощуємо зусилля в цьому напрямі, також користуємося допомогою країн НАТО.

Чи встановлено походження останніх хакерських атак на інфраструктурні інформаційні системи?

Восени сталася масова фішингова розсилка на офіційні електронні адреси центральних органів виконавчої влади, яка містила шкідливе програмне забезпечення для викрадення конфіденційної інформації.

Співробітники СБУ встановили, що після відкриття шкідливого додатка реалізовувався механізм цілковитого віддаленого управління ураженим комп'ютером. Зокрема, ми з'ясували, що клієнтська частина хакерського програмного забезпечення "DarkTrack" після встановлення на комп'ютери з'єднувалася з серверним обладнанням, що мало російські IP-адреси. Фактично, підконтрольні Кремлю російські хакери діставали можливість приховано і віддалено адмініструвати українські веб-ресурси і отримувати з них інформацію.

Крім того, СБУ зафіксувала організовані спецслужбами РФ кібератаки двома різновидами вірусу типу "PSCrypt".

Хакери відправляли файли зі шкідливим програмним забезпеченням, призначеним для шифрування інформаційних систем регіональних об'єктів критичної інфраструктури. Після запуску програми завантажувався шкідливий файл, який шифрував вміст дисків і розміщував на робочому столі інформацію про необхідність сплати коштів для дешифрування через анонімні електронні рахунки, і в більшості випадків ці фішингові листи надходили через російські поштові сервери.

Отже, можна говорити про російське походження цих хакерських атак.

Яких конкретно заходів вживає СБУ для запобігання таким кібератакам, чи можна зробити щось для цілковитої безпеки?

У цьому плані ніхто не може почуватися в цілковитій безпеці, і це стосується не тільки України. Росія випробовує нові методи в Україні, зокрема вірус Black Energy – для атаки на наші генерувальні підприємства, а потім використовує їх для атаки на такі самі підприємства в інших країнах.

Також ви знаєте, що кібератак зазнало багато урядових установ світу, зокрема, було зафіксовано втручання у вибори.

Чи можемо ми сподіватися на те, що атаки такого масштабу, як вірус Petya, не повторяться?

Ми робимо все для цього: спілкуємося не лише з нашими партнерськими спецслужбами, а й із бізнесом, пропонуємо наші послуги, щоб створити систему безпеки на великих підприємствах, повідомляємо про те, які програми не слід використовувати...

З урахуванням того, що в Україні попереду – президентські та парламентські вибори, наскільки масштабним може бути використання Росією соціальних мереж для втручання у передвиборчу кампанію, як СБУ може цьому протидіяти?

Росія використовує всі методи гібридної війни, зокрема, звісно, і свої кіберможливості, а вони значно зросли, починаючи з 2014 року.

Так, створюються фейкові акаунти, сайти. Пам'ятаєте сайт "Українська революція", сайт "Майдан 3:0", які закликали до збройного повстання, насильницької зміни влади? Наш кіберпідрозділ спільно з підрозділами захисту національної державності з’ясував, що за цими сайтами стояв російський громадянин.

Ми моніторимо інформаційний простір для виявлення загроз національній безпеці. З одного боку, в нас немає цензури, люди можуть вільно висловлювати свої думки, але водночас у їхніх висловлюваннях не повинно бути закликів до насильницького повалення державного устрою. І як тільки ми знаходимо таку інформацію, то, звісно, перевіряємо, хто стоїть за цим записом. Часто бачимо, що сліди ведуть далеко, навіть не в Росію, а куди-небудь, наприклад у Бразилію. Але потім за допомогою наших міжнародних партнерів ми встановлюємо, що кінці все-таки – в РФ. Іноді нам вдається встановити кінцеву IP-адресу того, хто створює ці акаунти, і тоді ми навіть можемо встановити ім'я людини, яка його створила.

Росія точно робитиме спроби втрутитися в українські вибори, оскільки вже пробувала впливати на виборчий процес і за океаном, і в Європі. І такі факти втручання документуються у кримінальних провадженнях цих країн.

Чи є у вас інформація про використання Росією для дестабілізації ситуації в Україні організацій національно-патріотичної спрямованості?

Звісно. Якщо російські спецслужби намагаються використовувати офіцерів СБУ, високопосадовців як своїх агентів не тільки для отримання інформації, а й для впливу на процеси, які відбуваються в Україні, то вони можуть використовувати і націонал-патріотичні сили. На жаль, це правда, і часто люди, які належать до цих організацій, ні сном ні духом не відають, хто насправді стоїть за лаштунками цієї діяльності.

Яскравим прикладом цього може бути громадянин Дульський, колишній лідер "Наждаку", який зараз переховується в Росії. Йому і ще п'ятьом його так званим сподвижникам оголошено підозру, а стосовно деяких з них обрано запобіжний захід за антиукраїнські акції, метою яких було, наприклад, посварити Україну з Польщею, з Болгарією. За підсумками розслідування кримінальних проваджень ці люди, я думаю, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

А як відрізнити тих людей, які "ні сном ні духом", від тих, хто працює на спецслужби РФ?

Насправді це дуже складне завдання. І в цьому полягає робота СБУ: не просто визначити за контррозвідувальними ознаками, а й почати оперативно-розшукову справу, отримати відповідні рішення судів і ретельно перевірити інформацію про можливу причетність до діяльності іноземних спецслужб або діяльності на шкоду інтересам української держави. І це документувати дуже складно.

У виявленні таких громадян мають допомагати і державні органи, і громадсько-політичні об'єднання. І тоді нам буде набагато легше класти край таким злочинам.

Я вам скажу без перебільшення, що документувати чиновника з Кабміну нам допомагав сам Кабмін. Прем'єр про це знав і сприяв тому, щоб ми могли якісно зафіксувати діяльність його перекладача, не допустити витоку інформації ворогові.

Наруга над пам'ятниками, синагогами – це дії російської агентури?

Так, і це не просто мої слова. У нас є задокументовані замовлення від громадян України, які перебувають у РФ. Здебільшого російські спецслужби використовують тих, хто має зв'язки в Україні, залучають політичних втікачів режиму Януковича для організації каналів фінансування, для безпосередньої організації та проведення замовних акцій на території України, якими вони хочуть посварити Україну з її сусідами.

Що ви думаєте про організацію "С14"?

Вони допускають деструктивні речі, на жаль... Не можна сказати однозначно, що це не патріотична організація. Вона дещо радикалізована. Але я переконаний, що в цій організації є чимало патріотів України, які щиро вірять у те, що своїми діями можуть зробити щось корисне для держави. Їхню б енергію та в правильне русло...

Чи встановлено нові факти діяльності в Україні "ПВК Вагнера"?

Ми продовжуємо роботу зі встановлення причетності членів "ПВК Вагнера" до військових злочинів на території України та інших держав. На сьогодні ми викрили понад дві тисячі осіб з ПВК. Це приватна армія Кремля, і коли починається воєнний конфлікт у якійсь країні, то першими від імені Росії заходять "зелені чоловічки" "ПВК Вагнера".

Ми маємо інформацію, що деяких членів цієї організації використовують в Африці, Судані та Ємені.

А буквально днями було виявлено такий факт. Ви пам'ятаєте збитий Іл-76 над Луганським аеропортом у червні 2014 року, коли загинуло 40 десантників і 9 членів екіпажу? Серед загиблих був і командир відділення 25-ої Дніпровської повітрянодесантної бригади ЗСУ старший солдат Олег Ліфінцев, родом із Каховки. Ми встановили, що його родич Олексій Ліфінцев – зрадник України із Севастополя, проходить службу в "ПВК Вагнера" і обіймає посаду командира мінометної батареї, його особистий номер М1184.

У нас є документальна інформація, що деякі з його колег із ПВК майже щодня влітку 2014 року обстрілювали Луганський аеропорт.

Ми ще встановлюємо родинні зв’язки цих людей, але можу сказати, що це близький родич. Уявіть собі: десантник був у Іл-76, а його родич – у ПВК...

У контексті створення Національного бюро фінансової безпеки чи є єдине бачення функціоналу структури? Чи готова СБУ до передання своїх підрозділів з боротьби зі злочинами економічної спрямованості?

У разі ухвалення закону і створення цього органу, звісно, якась частина повноважень перейде їм. Але я переконаний, що за Службою безпеки залишаться питання захисту об'єктів критичної інфраструктури, тобто економічна контррозвідка.

Ми вже зараз максимально відходимо від документування просто економічних злочинів, оскільки цим опікуються інші державні органи. Ми цікавимося питаннями, пов'язаними, наприклад, з тим, в якому стані перебуває дамба Київської ГЕС, якої якості і звідки завозяться ТВЕЛи для атомних електростанцій, – це те, чим і має займатися економічна контррозвідка.

Є концепція реформування Служби безпеки, яку підготували і направили на розгляд у вищі інстанції – в РНБО та на затвердження президенту України. Концепція передбачає поетапне реформування Служби безпеки, і в разі ухвалення цих нормативних актів частина функцій СБУ перейде іншим органам.

Підсумовуючи вищезазначене, якими нині є ключові, найбільші загрози національній безпеці, на що передовсім звертатиме увагу СБУ наступного року?

За майже чотири роки гібридної війни методи РФ сильно змінилися. Якщо до осені 2015 року це були, насамперед, бойові дії, то потім акценти змістилися в бік спроб дестабілізації всередині нашої держави. І наразі найбільшою загрозою є диверсійна терористична активність Росії.

Наступний пункт – спроби Росії дестабілізувати ситуацію всередині нашої держави різними способами. Ми фіксували високу активність Росії, фінансову підтримку процесів, пов'язаних зі спробами дестабілізації ситуації на ґрунті міжнаціональних відносин України та Польщі, України та Болгарії. Ми з'ясували, що цілу низку акцій щедро фінансувала Росія. Її мета – посварити нас із нашими сусідами.

Ще одна загроза національній безпеці – це корупція, зокрема й політична.