Інтерв'ю в. о. голови Національного банку України Якова Смолія

 

Питання вашого призначення стояло на порядку денному вже місяці зо три, проте Нацбанк за цей час тричі приймав непопулярні в українському політикумі рішення про підвищення облікової ставки. Останні кілька тижнів такий політичний тиск на НБУ лише посилився, зокрема, прем'єр заявив про необхідність зниження облікової ставки, а перший віце-прем'єр - про передачу частини повноважень Нацбанку Раді з фінансової стабільності. У парламенті звучать ще радикальніші пропозиції. Наскільки принципово ви готові продовжувати проводити незалежну політику, незважаючи на таку позицію Кабміну та Верховної Ради? Це ваша принципова позиція? Ви її з усіма фракціями обстоювали?

Принципово чи ні, тут слід виходити з іншого: Національний банк наділений певним мандатом. Цінова і фінансова стабільність - наші ключові завдання. Ми на сьогодні виходимо з того, що інфляція - ворог заощаджень людей та інвестицій бізнесу. Якщо гроші, які на руках, знецінюються, гріш ціна Національному банку. Відповідно, незважаючи на жодні політичні заяви та коментарі, ми маємо робити все, що від нас залежить, щоб досягти поставлених цілей щодо інфляції. Так, висока облікова ставка не сприяє економічному розвитку, і ми це також враховуємо, приймаючи рішення щодо монетарної політики. Крім того, ми спостерігаємо, що з моменту підвищення облікової ставки вартість кредитних ресурсів майже не змінилася. Тобто, ліквідність банківської системи дозволяє видавати кредити, й облікова ставка не є для них перешкодою.

Вартість кредитних ресурсів для позичальників залежить не лише від вартості грошей для комерційного банку, а й від ризиків, які комерційний банк бере на себе, кредитуючи клієнта. І про це ми говорили на фракціях, коли я спілкувався з депутатами. Не повністю ще оновлена судова система і не відбулася ще очікувана бізнесом судова реформа. Не ухвалено також низку законопроектів, про які ми вже понад півтора року говоримо: про захист прав кредиторів і взаємовідносини з позичальниками. Велике навантаження на банки дає портфель непрацюючих кредитів, оскільки немає інструменту для їх нормальної реструктуризації. З іншого боку, відсутній закон про захист прав споживачів фінансових послуг. Якби парламент зміг у короткий період проголосувати необхідні законопроекти, це стало б стимулом для вільнішого режиму кредитування.

Ми говорили ще про те, що банківський сектор сконцентрований у держави - це понад 50% ринку. Держбанки, по суті, стали маркетмейкерами. Щоб впливати на їхню діяльність, необхідно ухвалити законопроект про корпоративне управління державними банками. Відсутність наглядових рад у двох держбанках - Ощадбанку та Укрексімбанку – не сприяє нормальному їх функціонуванню.

 

Як ви плануєте покращувати координацію з Кабміном та Радою з фінансової стабільності, до чого вас постійно закликають?

У нас координація з Кабінетом Міністрів і зараз непогана, особливо з Міністерством фінансів. Починаючи десь із середини минулого року ми здійснюємо комунікації на постійній основі, проводимо постійні наради щодо обслуговування зовнішнього боргу, щодо внутрішніх запозичень, щодо платіжного календаря. У цьому році вже кілька разів зустрічалися щодо платіжного календаря цього року і склали вже прогноз щодо обслуговування запозичень на 2018-й і 2019 роки.

 

Уже є календар і на 2019 рік?

Так, уже маємо для себе прогноз у вигляді платіжного календаря. Нагадаю, що ми минулого року зробили репрофайлінг ОВДП у портфелі Нацбанку разом із Мінфіном. Це знизить навантаження з обслуговування Мінфіном внутрішнього боргу.

 

У Мінфіні, наскільки я знаю, досить нервово сприймають ваше підвищення облікової ставки, оскільки це призводить до подорожчання держпозик.

У визначенні ставок із держпозик ключову роль відіграє не облікова ставка, а те, яка у внутрішнього ринку є ліквідність, наскільки зовнішні інвестори готові вкладати кошти в українську економіку, і залежить під який відсоток Мінфін може собі дозволити розмістити облігації. Дуже цікава картина спостерігалася наприкінці січня - на початку лютого, коли іноземні інвестори увійшли у внутрішні гривневі ОВДП.

 

Їхнє входження також ставлять Нацбанку в провину: на високих ставках з ОВДП заробляють ще і нерезиденти, а в економіку гроші не йдуть.

Річ у тім, що Мінфін має якимсь чином фінансувати дефіцит держбюджету, який прийнятий Верховною Радою: або на внутрішньому, або на зовнішньому ринку, але вони мають запозичувати. Плюс є нагромаджені борги попередніх років, які також потрібно обслуговувати. Тому без нових запозичень і роловера Мінфіну не обійтися. Ідеальний варіант – бездефіцитний бюджет  або профіцитний, коли ми почнемо погашати зобов'язання і борг знижуватиметься. Але з року в рік Верховна Рада приймає дефіцитний бюджет.

 

Не боїтеся "гарячих" грошей від нерезидентів на ринку ОВДП? Україна вже проходила це в 1998 році.

Обсяги, які були залучені, не такі великі - менше ніж 2% гривневих ОВДП в обороті. І ми надлишки викуповуємо у валютні резерви. Крім того, на відміну від ситуації з фіксованим курсом, яку ми мали в 1998 році, нині у нас плаваючий курс гривні. Тобто за активного припливу валюти в країну курс зміцнюється, і це позбавляє нерезидентів, що інвестують гарячі гроші, стимулу заводити їх сюди.

 

А чи є небезпека, що обсяги будуть дуже великими?

Ми обговорили ризики з Мінфіном, і він поступово обмежує обсяг короткострокових ОВДП, що розміщуються на первинних аукціонах, і переключається на довші. У них це повільно, але виходить.

 

Давайте загостримо питання про незалежність Нацбанку та його керівника. Україна вступає в передвиборчий рік. Уявімо, що одного разу вам телефонує президент і говорить: "Якове Васильовичу, як було б добре понизити облікову ставку або потримати стабільним курс гривні..." Яка ваша реакція?

У нас (у НБУ - ІФ) не приймає рішення одна людина. У нас є комітети - діючі органи у складі центробанку, на яких обговорюються всі чинники, які впливають на різні процеси. Ось днями була дуже жвава дискусія на комітеті з монетарної політики: ми оцінюємо тренди на міжнародних ринках, особливо стосовно наших експортних товарів, трудову міграцію, дивимося, що відбувається на валютному ринку. Федеральна резервна система оголосила, що чотири рази підвищуватиме облікову ставку через те, що у них почала зростати інфляція. Це, в тому числі, невеликими кроками добігає до України. Ми спостерігали нещодавно, як позначилося на українських євробондах потрясіння на світових ринках цінних паперів: дохідність їх піднялася до 8%.

Починаючи із січня ми почали публікувати детальний опис дискусії під час засідань монетарного комітету. Думку кожного члена, який приймав рішення щодо облікової ставки, було відображено. Це також свідчить про колегіальність рішення і про прозорість його прийняття.

 

Тоді чи існує небезпека незалежності Нацбанку з точки зору кадрових рішень? Ви можете впливати на кадрові призначення в НБУ. Чи влаштовує вас нинішній склад його керівництва?

Я на сьогодні не бачу потреби в зміні нинішнього складу правління. Правління ефективно працює і здатне ухвалювати рішення незалежно від ситуації, яка відбувалася на політичному горизонті. Доказ цього - дотримання нашого мандата за відсутності глави, яка перебуває у вимушеній відпустці з травня минулого року.

 

У разі вашого призначення главою Нацбанку хто стане першим заступником? Чи готові ви вже назвати прізвище кандидата? Це буде людина з Нацбанку чи ви хочете когось запропонувати з банківського сектору?

На цю вакансію має претендувати спеціаліст, який має певні навички, оскільки у мене, окрім приставки "перший заступник", є профільна відповідальність: інформаційні технології, платіжні системи, готівковий обіг. На заміщення цієї вакансії буде оголошено конкурс. Ми розглядаємо зовнішніх і внутрішніх кандидатів, але за рівних умов перевагу віддаємо внутрішнім кандидатам.

Необхідно також донести до журналістської спільноти і до наших стейкхолдерів, що в Нацбанку в кадровій політиці є певні обмеження. Припустимо, прийшов би сюди завтра інший керівник, не зсередини, і захотів би змінити склад правління, привести свою команду. Цивілізовано зробити це також не дуже легко: закон про Національний банк на сьогодні виписаний так, що у кожного заступника є термін каденції, і прописані умови, за яких він може звільнитися. Якщо людина не хоче за власним бажанням звільнитися, то підстав для її звільнення на сьогодні лише декілька: невиконання обов'язків або втрата бездоганної ділової репутації.

Наступність заступників не дасть змоги одномоментно змінити напрям політики реформ, який було обрано ще в 2014 році і задокументовано в Комплексній програмі розвитку фінсектору до 2020 року. Наприклад, Нацбанк три роки тому сказав, що ми переходимо до плаваючого курсу. Припустимо, приходить новий керівник і говорить, що курс буде фіксованим. Як на це реагуватиме бізнес? Це - шок і потрясіння. І тому система побудована так, щоб політика Нацбанку не могла різко змінитися і зберігалася наступність. Її, звісно, може бути змінено, але про це треба говорити наперед, до цього потрібно підготувати ринок і тих, хто з нами працює, щоб вони розуміли, що ми робимо.

Наша політика на сьогодні прозора: ми дотримуватимемося жорсткої монетарної політики, якщо інфляція суттєво відхилятиметься від встановлених цілей, ми дотримуватимемося плаваючого обмінного курсу. Ми говоримо, які чинники впливають на ухвалення наших рішень. Наші комунікації завжди доступні та зрозумілі для преси й експертів. Публікація наших інфляційних звітів та інших матеріалів, які розміщуються на нашому сайті, також свідчить про прозорість. Тож рішення, які ми ухвалюємо, можуть обговорюватися та є предметом дискусії, але вони зрозумілі і загальнодоступні. І на запитання, що буде завтра, завжди є відповідь: ми про це говорили і це публікували. Ми відкриті до дискусії про те, куди рухається Нацбанк.

 

А якщо Верховна Рада в популістському чаді розширить мандат Нацбанку і наділить вас не лише відповідальністю за цінову стабільність, а й за зростання економіки та боротьбу з безробіттям?

На сьогодні дуже багато закликів із різних джерел, що, можливо, Нацбанк не допрацьовує, ні за що не відповідає або його мандат дуже вузький. Але перш ніж прийняти рішення, має бути якийсь здоровий глузд: ніде у світі центральний банк не відповідає за економіку. Лише одна Федеральна резервна система - власник світової валюти – може взяти на себе відповідальність за забезпечення робочих місць. Жоден інший центральний банк не має такого мандата. І, до речі, розширення мандата – це зміни до Конституції, а не лише до закону про Нацбанк.

 

Тобто ви не готуєтеся до плану Б?

Ми не прогнозуємо, що такі речі можуть статися.

 

А готові йти на якісь компроміси, на які постійно натякають: довгострокове пільгове рефінансування для особливо важливих проектів і держпрограм, промислово-фінансова політика.

Нацбанк є кредитором останньої інстанції. На сьогодні суб'єктом кредитування економіки залишаються комерційні банки. А кредитувати бізнес - це вже їхня функція. У разі недостатньої ліквідності ми готові підтримати банківський сектор. У нас для цього розроблені певні інструменти, які банки можуть використати в разі виникнення у них такої потреби та в разі відповідності банків стандартним для всіх критеріям. Але в жодному разі не може бути, щоб Нацбанк дав кредит кінцевому суб'єкту господарювання. Ми не кредитуємо бізнес. Є трирівнева архітектура, де центральний банк має свій мандат, комерційний банк - свій, а бізнес - це бізнес.

 

Йдеться не про пряме кредитування, а про надання якихось пільгових умов банкам, щоб вони надалі кредитували якихось обраних клієнтів.

Поняття пільгових умов не існує - є вартість ресурсу, і вона формується ринком. І привілей, дати тому чи тому сектору нижчий відсоток за кредитом, - це привілей самого комерційного банку, який працює з клієнтами.

 

Візьмемо для прикладу угоду з GE щодо купівлі тепловозів, в якій їхнім покупцем на першому етапі замість "Укрзалізниці" був державний Укрексімбанк. Наскільки я знаю, Нацбанк погодив якісь послаблення для Укрексімбанку, так звані waivers.

Ми можемо розглядати за зверненнями міністерств або відомств питання недодержання деяких нормативів щодо розміру кредиту в одні руки або так звані waivers. У нас є право не застосовувати санкції за порушення нормативу. Це практика, яку ми використовуємо. Але тут немає економічної складової, що Нацбанк комусь дав кредит безкоштовно або за заниженими цінами. Це різні речі.

У кризовий період у нас навіть діяв антикризовий закон, згідно з яким Нацбанк мав право не застосовувати заходи впливу до комерційних банків у разі недодержання адекватності капіталу в певні періоди. Йдеться про те, що під індивідуальні нормативи можуть надаватися окремі дозволи, якщо це - питання державного значення.

 

Які професійні виклики ви ставите перед собою після призначення? Можливо, є якісь проекти, які ви хотіли б реалізувати на цій посаді. Викликом для Валерії Гонтаревої називали розчищення банківської системи та формування нової команди в НБУ. Можливо, вашим викликом буде розчищення небанківського фінансового сектору або надання більших можливостей для розвитку сектору фінтеху. А можливо, ви хочете запам'ятатися спорудженням нової будівлі Нацбанку?

Насправді, це не такий уже і жарт. У (колишнього керівництва) Нацбанку був проект будівництва сучасного офісного центру у себе у внутрішньому дворі. У 2014 році було таке управління капітального будівництва. Вони прийшли до мене і сказали, що там, де у нас мийка та гаражі, стоятиме "свічка", але нам її не погоджує сусід - Кабмін: ми їм затулимо вікна або з якихось інших причин. У результаті ми розібралися із запланованими проектами Нацбанку – всі такі новації було призупинено. НБУ мав дуже багато непрофільних активів, а закладені плани за нашою стратегією не передбачали потреби в таких приміщеннях та інвестиціях.

Якщо говорити про реальні проекти, тобто низку сучасних трендів, до яких Нацбанк має долучитися. Згідно з Комплексною програмою розвитку фінсектору до 2020 року, це - наш проект cashless. Ми на сьогодні витрачаємо дуже багато ресурсів на виготовлення й обслуговування готівки. Для банківського сектора це також заняття не з приємних: інкасація, перевезення, вилучення, перерахунок, плюс додаткові ризики. Останніми роками злочинність значно зросла: були пограбування інкасаторських машин і вбивства інкасаторів. Переведення більшої частини розрахунків у безготівкову форму - це одне із наших завдань на перспективу.

Ми розглядаємо кілька варіантів, наприклад використання системи електронних платежів (СЕП) Нацбанку, яку було впроваджено на початку 90-х років. Хоча вона вже мала протягом своєї роботи певні модифікації, сьогодні, якщо ми рухаємося в європейську спільноту банків, потрібне впровадження Payment Services Directive 2 (PSD2). Це дасть змогу розширити формати фінансових документів і транзакцій, які можна реалізувати в нашій системі платежів. Чим на сьогодні ринок зайнятий? Це перекази між фізичними особами, які дуже популярні: переказ грошей без відкриття рахунків.

 

P2P?

Так, P2P, небанківський сектор. Ми вважаємо, що такий функціонал можна буде зробити в новій СЕП, так звані instant payments - швидкі перекази з гарантією від платника до одержувача: функціонал, в якому ми розглядаємо Нацбанк, комерційний банк і його клієнтів як таке собі виноградне гроно. Частину операцій фізичних осіб гарантовано можна буде робити з використанням нашої платіжної системи, хоча це потребуватиме доопрацювання банківських систем комерційних банків. Ми плануємо, що тоді СЕП працюватиме цілодобово. І якщо банки захочуть своїм клієнтам надавати таку послугу і такий сервіс 24/7 365 днів на рік, то це матиме попит.

Є у нас також проект, який ми анонсували ще наприкінці 2016 року – ми його називаємо електронна гривня. Це, по суті, готівка в електронному вигляді, аналог фіатної валюти, яка один до одного обмінюватиметься на готівку або безготівкові кошти. Транзакції власників гаманців цих електронних грошей здійснюватимуться за допомогою мобільних пристроїв, якими на сьогодні наповнений весь ринок. Ймовірно, вже незабаром кожен школяр матиме мобільний телефон і здійснюватиме якісь фінансові транзакції.

Ми зробили певні напрацювання минулого року, маємо досвід інших країн і розраховуємо, що цей проект доповнюватиме платіжну систему, яка на сьогодні є. Деякі операції, можливо, перетинатимуться, але для певних клієнтів, наприклад для торговельної мережі, це буде зручно: щоб отримати гроші за безготівковим розрахунком їй потрібен певний час, а електронні гроші виглядають привабливіше.

Важливий також тренд кібербезпеки. Ця тема обговорюється на сьогодні практично на кожному форумі. Навіть на останній зустрічі МВФ восени минулого року ця була однією з тем дискусії. Розробники програмного забезпечення намагаються розширити сервіси з використанням гаджетів, а по інший бік барикад намагаються написати якісь хакерські програми, щоб вкрасти коди та паролі.

Питання кібербезпеки стоятиме наріжним каменем. І що більше ми просуватиметься в цифрову економіку і технології, то більше виникатиме загроз і потрібно буде, відповідно, більше інвестувати в кібербезпеку.

У нас є проект, ми його анонсували, - центр обробки даних Національного банку. Проект повністю готовий із точки зору проектування.

 

На аутсорсинг не віддаватиме цю функцію?

Нацбанк – це така структура, яка не може все віддати на аутсорс, наприклад золотовалютні резерви або технології. Для цього має бути власна інфраструктура. Центр обробки даних розрахований не лише на інформацію, яка обробляється в Нацбанку (до речі, у нас інформація на 90% становить банківську таємницю, тому і з цього погляду передача на аутсорсинг пов'язана з ризиками). Ми зможемо надавати послуги іншим держустановам, які з нами співпрацюють, наприклад Держказначейству, митниці, податковій, які на сьогодні не мають можливості резервного копіювання та зберігання інформації. Ми проговорювали ці питання і готові їм виділити певний ресурс у наших обчислювальних резервах.

Днями у нас була зустріч із потенційними забудовниками. Ми показали розроблений проект і його перспективу. Буде оголошено конкурс із відбору генерального підрядника. Основне будівництво ми плануємо завершити цього і наступного року, завезти туди всю обчислювальну начинку з таким розрахунком, щоб наприкінці наступного року центр уже запустити в експлуатацію.

Ще один проект, пов'язаний із згаданим уже вище cashless, – анонсований нами переказ готівки на обслуговування комерційному сектору. Ми на сьогодні виходимо з регіонів: у перспективі в 2019 році всі наші приміщення та сховища, де зберігається готівка, ми плануємо передати банкам. На сьогодні у нас три банки, які відповідають нашим вимогам: державні Ощадбанк та ПриватБанк і приватний банк "Аваль", у яких є вся інфраструктура прийняти наші приміщення й обслуговувати на місцях комерційний сектор. У деяких регіонах ці банки вже працюють: ми передали готівку на обслуговування, і цей процес триває.

Завершальним або паралельним кроком в обробці готівки та диверсифікації її розміщення ми розробили проект будівництва в західному регіоні касового центру - сучасного касового вузла зі зберігання та обробки готівки.

 

Касового центру Національного банку?

Так, нашого центру. Це другий об'єкт капітального будівництва, який ми запланували побудувати і ввести його в експлуатацію. Його реалізація триваліша, оскільки там вимоги до конструкції, логістики та безпеки інші. Нині тривають передпроектні роботи, після цього буде оголошено тендер на проект і далі, також за необхідною процедурою, будівництво. Ми розраховуємо, що це займе три, можливо, три з хвостиком роки.

 

Виходить, що в стратегію розвитку фінансового сектору-2020 потрібно вносити певні зміни.

Безумовно, програма писалася на п’ять років, ми її вже оновлювали на початку 2017 року. Проте за рік певні зміни вже відбулися на ринку. Тому тепер ми маємо розглядати програму на 2020-2025 роки, оскільки тенденції змінюються.

Крім того, ми вперше розробили стратегію Національного банку України, яка встановлює наші цілі на середньострокову перспективу. Ми встановили для себе сім цільових орієнтирів, у напрямі яких ми розвиватимемося. На додачу до визначеного законом про Нацбанк мандата в підтримці низької та стабільної інфляції та забезпеченні стабільності й ефективності банківської системи, ми зосередимося на відновленні кредитування і плавному переході до вільного руху капіталу. Були визначені також нові амбітні завдання: забезпечення ефективного регулювання всього фінансового сектора та розвиток фінансової інклюзії.

Подібний комплексний документ був створений нами вперше серед усіх державних органів в Україні. Ми готуємося представити його стейкхолдерам уже в середині березня і будемо раді його обговоренню.

У своєму питанні ви ще згадували небанківський фінансовий сектор, який також очікує реформ і розподілу функцій Нацкомфінпослуг між Нацбанком і НКЦПФР. Відповідний законопроект у першому читанні було ухвалено влітку 2016 року.

 

Це питання порушувалося під час ваших зустрічей із фракціями?

Це питання періодично постає на нашому профільному банківському парламентському комітеті, і, я думаю, ми повернемося до нього цього року і поставимо крапку. Функціонально ми готові до такого розділення. У нас є бачення переходу частини суб'єктів небанківського фінансового сектору під наше регулювання.

У законопроекті передбачаються певні заходи, щоб такий перехід не став потрясінням для учасників ринку. Але регуляція на сьогодні потрібна, щоб клієнт мав вибір і розумів, куди йому йти: чи створювати накопичення в пенсійному фонді, чи в компанії зі страхування життя. Є свої плюси та мінуси в цих варіантах, але коли цей ринок буде нормально відрегульований, то населення і бізнес зможуть зорієнтуватися.

 

Питання щодо перспективи відновлення фінансування МВФ. Ви сказали, що Нацбанк став оптимістичніше оцінювати ситуацію, ніж наприкінці минулого року. Але припустимо все ж найгірший варіант, що співпраця не поновилася. Що тоді?

Ми обговорювали кілька сценаріїв розвитку подій, які можуть бути: базовий і два альтернативні. І у нас є розрахунки, що буде і що потрібно робити у разі того чи того. Всяке може бути, і ми прораховуємо наперед можливі сценарії.

 

Можна сказати, що якщо не буде траншу МВФ, то не буде і підстав для зниження облікової ставки?

Співпраця з МВФ - один із чинників, що впливають на макроекономічну ситуацію. Але говорити, що перегляд ставок або наших монетарних механізмів залежить лише від співпраці з МВФ, не варто. Як я вже говорив вище, на монетарному комітеті ми обговорюємо різні чинники, які впливають на макроекономічну ситуацію: зростання споживчого попиту, перспективи для зростання експорту і як це позначається на внутрішньому ринку, перспективи припливу капіталу з різних джерел, вплив фіскальної політики, стан валютного ринку, трудову міграцію, яка, з одного боку веде, до відтоку робочої сили, а з іншого - до припливу зовнішніх переказів.

 

Чи розглядаєте ви сценарій, що за відсутності траншу МВФ Україна випустить єврооблігації, нехай це і буде набагато дорожче, ніж позики Фонду. Однак дасть змогу не проводити непопулярні реформи.

Співпраця з МВФ є основною запорукою проведення реформ. Наявність такої співпраці є гарантією, що до нас прийдуть інші міжнародні фінансові організації: Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ, які також дають кредити та інвестиції.

Крім того, приватні інвестори також дивляться, як у нас відбувається співпраця з основними міжнародними донорами. Якщо ми в програмі з МВФ, то тоді привабливість наших облігацій вища і можна їх розмістити дешевше та більше.

 

На адресу Нацбанку досить часто лунає критика щодо занадто повільного зняття валютних обмежень, що обмежують залучення нових інвестицій.

Велику частину валютних обмежень, які було введено під час кризи в 2015 році, Нацбанк уже зняв. Ми навіть скасували або ослабили деякі обмеження, які існували до цього, зокрема в ліцензуванні. Для фізичних осіб ми зробили спрощений варіант електронного ліцензування, коли у момент переказу за кордон автоматично надається дозвіл у межах $50 тис. на рік. І таким інструментом скористалася досить велика кількість людей.

Але найважливішим кроком буде розгляд сьогодні на Національній раді реформ при президенті презентації проекту закону "Про валюту". Петро Порошенко 28 лютого на своїй прес-конференції про це заявив.

Цей документ суттєво змінює підходи до валютного регулювання, які на сьогодні є. Декрет Кабміну 1993 року, якому виповнилося 25 років 19 грудня, працює так, що все заборонено і можна лише те, що дозволяє Нацбанк. На відміну від цього Декрету закон про валюту говоритиме, що все дозволено, але НБУ має право в разі несприятливої ситуації на валютному ринку або погіршення макроекономічної ситуації запроваджувати якісь тимчасові обмеження. Та й те - за погодження з Радою фінансової стабільності і не більше ніж на півроку.

Мало того, під час ухвалення цього закону низку обмежень, які на сьогодні є в Декреті та на які Нацбанк не може впливати, буде знято або суттєво пом'якшено. Як, наприклад, 180-денне повернення валютної виручки або штрафи за перевищення термінів за зовнішньоекономічними контрактами. На сьогодні діють драконівські штрафи - в межах 100% операції: суб'єкт порушив на $1 тис. за контракту на $1 млн, а штраф отримує на $1 млн, що призводить до практично повного зупинення бізнесу.

Сподіваюся, що цей законопроект усі фракції підтримають, оскільки він прогресивний, усім полегшує зовнішньоекономічну діяльність і запроваджує прозоріші умови для інвесторів.

 

Коли ви розраховуєте, що його може бути ухвалено?

Якщо сьогодні на Нацраді реформ законопроект схвалять, а президент внесе до парламенту як першочерговий, то він може бути досить швидко розглянутий на профільному комітеті та проголосований у першому читанні. Поправки в другому читанні також можна прийняти досить швидко, і тоді буде надано перехідній період у шість місяців, щоб він набув чинності. За нормального проходження процедур ми б уже до кінця року мали новий чинний закон.