Ексклюзивне інтерв'ю Спеціального радника Генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брійя агентству "Інтерфакс-Україна"

Як Ви оцінюєте прогрес судової реформи в Україні?

Після Революції Гідності в Україні відбулися суттєві зміни у судовій системі. Це включає внесення змін до Конституції, прийняття закону України "Про судоустрій і статус суддів", внесення змін до основних процесуальних законодавчих актів України, як-от Цивільний процесуальний кодекс, Господарський процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства; формування нового Верховного Суду, призначення суддів до Конституційного Суду, а також запровадження права на конституційну скаргу та прийняття Регламенту Конституційного Суду. У результаті цього Україна спростила судову систему та значно розширила повноваження Верховного та Конституційного судів. Ці події є прикладом того, як можна проводити зміни, якщо присутня необхідна політична воля.

Короткострокові показники досягнутого прогресу – збільшення кількості рішень Європейського суду з прав людини, які виконуються Україною, а також зменшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини проти України. Довгостроковий показник – це збільшення довіри населення до судочинства, що й повинно бути результатом проведення реформ.

 Як Ви оцінюєте процес відновлення судової системи України? Наскільки ефективною є діяльність ВККСУ?

Вища кваліфікаційна комісія суддів України відіграє вирішальну роль у реформуванні судової системи України. Мене вразила робота, проведена ВККСУ за останні два роки. Досвід Комісії під час обрання суддів Верховного Суду є справді унікальним для європейських країн. Усі уважно спостерігали за цим процесом – як в Україні, так і за її межами, за роботою Комісії, яка перевіряла, де це було необхідно, та розглядала кандидатури до складу Верховного Суду. Комісія запровадила досконалу процедуру відповідно до Закону з метою обрання суддів до складу Верховного Суду, засновану на найвищому рівні професійної компетентності та доброчесності. Слідкуючи за роботою новоствореного Верховного Суду, я вважаю, що ВККСУ виконала це завдання ефективно та успішно.

Поточними викликами ВККСУ є проведення оцінювання всіх суддів України, конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, другого конкурсу до Верховного Суду та переведення суддів до новостворених судів відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 р. № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів». Це є серйозним викликом, і я переконаний, що Комісія продовжуватиме виконувати ці дуже непрості завдання професійно та ефективно.

Як Ви оцінюєте участь представників громадянського суспільства в оцінці судової системи? Як Ви оцінюєте діяльність Громадської ради доброчесності (ГРД)? Як забезпечити рівновагу між ВККСУ та ГРД? Яким якостям кандидата слід віддавати перевагу – професійності чи особистим якостям?

Україна запровадила інноваційний підхід до участі громадянського суспільства у процесі відбору суддів. Це було передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" шляхом створення Громадської ради доброчесності – органу представників неурядових організацій, практикуючих юристів та журналістів, для надання консультацій Вищій кваліфікаційній комісії суддів України в процесі кваліфікаційного оцінювання суддів. Громадська рада доброчесності зробила великий внесок у процес відбору нового складу суддів Верховного Суду. Це забезпечило додаткову гарантію прозорості такої процедури і має важливе значення для подолання традиційної відсутності громадської довіри до судової системи.

Я розумію, що після закінчення відбору суддів до нового Верховного суду, кілька представників громадянського суспільства, зокрема члени ГРД, розглядають цей процес з високим ступенем підозр і скепсису.

Я закликаю ВККСУ та ГРД до відновлення діалогу, повністю дотримуючись положень закону, оскільки їх спільною метою, разом з Радою Європи та іншими міжнародними організаціями, є забезпечення максимально високого рівня професійності та доброчесності судової влади.

Протилежні думки та діалог є частиною демократичного процесу. Цей процес має бути орієнтований на віднаходження конструктивних рішень з метою досягнення очікуваного результату.

Таким чином, ВККСУ та ГРД відіграватимуть вирішальну роль у підвищенні рівня довіри громадян до судової системи.

Відповідаючи на запитання про те, яким якостям слід надавати перевагу під час відбору кандидатів на посаду судді, я хотів би послатися на Європейську хартію про статут суддів (липень 1998 року). У цьому документі, зокрема, зазначається таке: "... під час процесу відбору кандидатів основною метою має бути оцінка спроможності кандидата самостійно оцінювати судові справи, що передбачає незалежне мислення. Важливим елементом є також можливість демонструвати неупередженість у здійсненні правосуддя. Можливість застосовувати закон розглядається як сукупність знання закону та спроможності його застосовувати, що є різними речами. Орган, який відповідає за відбір, також має забезпечити, щоб поведінка кандидата в судді базувалася на повазі до людської гідності, що є життєво важливим у відносинах між особами, які  мають владні повноваження, та позивачами, що дійсно викликає великі труднощі. Нарешті, відбір не повинен ґрунтуватися на дискримінаційних критеріях, що стосуються статі, етнічного або соціального походження, філософських або політичних поглядів, або релігійних переконань".

З Вашої точки зору, наскільки необхідним є для України створення Антикорупційного суду? Чи готове до цього українське суспільство? Яким чином створити ефективний склад Антикорупційного суду? Яку роль має відігравати громадянське суспільство у створенні складу Антикорупційного суду?

Боротьба з корупцією повинна розглядатися як пріоритет найвищого рівня в будь-якому демократичному суспільстві. Українське суспільство, як і міжнародне співтовариство, має великі надії щодо подолання цього явища у країні без подальших зволікань.

Україна взяла на себе зобов’язання створити Вищий антикорупційний суд. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" передбачає формування такого суду.

Незважаючи на утворення у 2016 році спеціалізованих правоохоронних органів, до компетенції яких належить розслідування гучних справ, пов’язаних з корупцією (Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), до цього часу немає вироків у таких справах. Формування Вищого антикорупційного суду стане важливим кроком, за умови, що він буде створений цілком відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

Стосовно персонального складу Антикорупційного суду, то я наведу цитату висновку Венеціанської комісії від жовтня 2017 року щодо проекту Закону України "Про Вищий Антикорупційний суд України....". Там наголошено, що відповідно до позиції GRECO (Група держав проти корупції) – "надзвичайно важливим є забезпечення відбору високопрофесійних суддів для розгляду корупційних справ у вищих ешелонах влади, які мають бути обрані у прозорому процесі на основі об’єктивних критеріїв. Також важливо, щоб такі судді були належним чином захищені від надмірного зовнішнього, наприклад, політичного впливу та від будь-яких можливих нападів на їх незалежність та безпеку".

Як Ви оцінюєте ефективність нового Верховного Суду?

Новий Верховний Суд вже прийняв важливі рішення. Я хотів би навести один приклад: ухвала Верховного суду щодо пенсій для внутрішньо переміщених осіб, яка містить принципове рішення і може вплинути на життя багатьох громадян України. Це багатообіцяючий початок, і я сподіваюсь, що Суд продовжить свою важливу роботу з консолідації верховенства права та поваги до прав людини в Україні.

Як Ви оцінюєте діяльність України щодо захисту своїх інтересів у міжнародних судах, зокрема, щодо активів, які залишилися на неконтрольованих територіях у східних областях та в Криму?

Україна, як і кожна суверенна держава, захищає свої інтереси через різні механізми, передбачені міжнародним правом. Стосовно цього питання позицію Ради Європи наведено в Резолюціях та Рекомендаціях ПАРЄ, а також у рішеннях Комітету Міністрів.