18:30 27.07.2021

Втручання Нацбанку у вторинний ринок не потрібне - заступник голови НБУ

12 хв читати
Втручання Нацбанку у вторинний ринок не потрібне - заступник голови НБУ

Друга частина ексклюзивного інтерв'ю заступника голови НБУ Юрія Гелетія інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна"

Автори: Анна Говоруха, Дмитро Кошовий

Фондовий ринок

– Давно обговорюється питання виходу НБУ на вторинний ринок ОВДП зі своїм портфелем та підтримки на ньому двосторонніх котирувань. Водночас останнім часом поширюються РЕПО-операції з ОВДП, які можуть дати глибину ринку. Як наразі ви оцінюєте стан вторинного ринку ОВДП і які плани з його розвитку?

– Важливо розуміти, що розвивати цей ринок швидкими діями неможливо. Розвиток вторинного ринку ОВДП – це довготривалий еволюційний процес, який вже запущений. Ми активно співпрацюємо у цьому напрямку з Мінфіном і новою командою НКЦПФР.

Зараз ми бачимо хорошу динаміку розвитку ринку ОВДП. Для прикладу: частка портфелю гривневих ОВДП у власності іноземних інвесторів зросла до 12% на 1 липня 2021 року з 1% на 1 січня 2019 року, у фізосіб-резидентів – до 1% із 0,2%. Одночасно відбулося скорочення частки портфелю гривневих ОВДП у власності НБУ: на 1 липня – 36%, тоді як на початок 2019 року вона складала 56%.

Про розвиток ринку свідчить також підвищення середньоденних обсягів торгів гривневими ОВДП, які у першому півріччі 2021 року були майже вдвічі вищими ніж у першій половині 2019 року.

Для розвитку ринку ОВДП ринок "РЕПО" є дуже важливим. Ми уже бачимо підвищення попиту на ньому, наприклад, за підсумками першого півріччя цього року обсяги операцій "РЕПО" склали 146 млн грн, тоді як за аналогічний період 2019 року вони були у 1,4 меншими.

Також на початку року РЦ (Розрахунковий центр – ІФ) запустив сервіс з обслуговування договорів на фінансових ринках "РЕПО з контролем ризиків". Ми, зі свого боку, максимально допомагаємо РЦ, який продовжує вдосконалювати цей інструмент та розвиває свої продукти та сервіси.

– У вас є унікальний досвід, бо в цьому питанні між Мінфіном та Нацбанком часто виникають дискусії, а ви працювали й там, й там…

– Так, я з 2003 року по 2015 рік працював в банківському регулюванні в НБУ. І в 2015 році, коли перейшов у Мінфін, три роки був директором департаменту фінансової політики. Власне, це підрозділ Мінфіну, який відповідав за співпрацю з НБУ та за ринок небанківських фінансових послуг. Я був також куратором блоку державних банків. Основним викликом під час моєї роботи в Мінфіні була націоналізація ПриватБанку в грудні 2016 року та подальші дії, пов’язані із захистом націоналізації.

Коли я вже став заступником міністра фінансів, то керував блоком держбанків, а також відповідав за співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Єврокомісією та Світовим банком. В розрізі цих питань ми, звісно, перетиналися із Національним банком.

Зараз, будучи вже заступником Голови Національного банку, я чітко розумію обмеження, які є у нас в частині співпраці з Мінфіном. Вбачаю дуже великий плюс в тому, що у мене є робочі контакти з людьми, яких я знаю не один рік, що допомагають, зокрема, у питаннях розвитку вторинного ринку ОВДП.

– Але це все ж таки більше завдання для Мінфіну чи Нацбанку?

– Мені здається, що кожна сторона повинна зробити свій внесок. Я не скажу, що це більше завдання для Мінфіну чи НБУ. Ми повинні узгодити всі позиції, включаючи позицію НКЦПРФ, і рухатися в напрямку розвитку ринку.

Але, звісно, у НБУ є обмеження, зокрема стаття 54 закону про Національний банк (про заборону надання кредитів державі – ІФ). Ми дискутуємо з МВФ щодо ролі НБУ у розвитку вторинного ринку, але, безумовно, ми не можемо припустити ситуацію, у якій ми якимось чином фінансуватимемо бюджет.

– Є ймовірність, що НБУ може вийти з часткою свого портфеля, аби підтримувати ринок?

– Ми вважаємо, що вторинний ринок – це все ж ринок для банків та торговців цінними паперами. Національний банк не планує конкурувати з приватним сектором. Центробанк – це регулятор, у нас інші завдання. Ринок розвивається і наше втручання тут непотрібне.

– Мінфін давно хоче зобов’язати первинних дилерів купувати якусь мінімальну кількість ОВДП на вторинному ринку та підтримувати їх двосторонні котирування…

– Встановлення такого зобов'язання – це міжнародна практика. Такі дилери мають ексклюзивний доступ до первинного ринку ОВДП, відповідно вони мають підтримувати котирування на вторинному ринку. Водночас все ж це питання знаходиться у зоні відповідальності Мінфіну, бо саме він встановлює вимоги до первинних дилерів.

– Стосовно депозитарію НБУ, який зараз обліковує ОВДП. Він поки що залишатиметься у НБУ?

– Так, поки у нас. Ви знаєте, що, згідно з положеннями закону про ринок капіталу, муніципальні облігації будуть передані до НДУ (Національного депозитарію України – ІФ) до кінця поточного року. Поки ми активно дискутуємо з НДУ можливість передачі ОВДП, а також проговорювали це питання на засіданнях наглядової ради Депозитарію, до складу якої я входжу. Ми від цього не відмовляємося, і, хоча терміни ще будуть визначатися, чітко розуміємо, що ця ініціатива повинна бути реалізована.

Нам потрібен один сучасний, надійний та ефективний депозитарій.

– У який термін це може бути реалізовано? П’ять років?

– Я не думаю, що п’ять років. Це коротший горизонт.

– Наскільки зацікавлений НБУ у тому, щоб окрім банківських каналів залучення грошей і вкладання в економіку з‘явилися інші, небанківські: страхові, інвесткомпанії та пенсійні фонди? Учасники фондового ринку час від часу стверджували (особливо до спліту), що Нацбанку це ні до чого, бо створює конкуренцію банкам.

– Ми за конкуренцію. Гроші все одно залишатимуться в банківській системі, відмінність лише у тому, що банки не зароблятимуть на їхньому "перерозподілі". Тому, навіть за умови активного розвитку інших ринків, викосоліквідному стану банків нічого не загрожуватиме. Водночас розвиток, наприклад небанківського ринку, може зробити фінансову систему стабільнішою з точки зору перерозподілу кредитних ризиків. Варто також враховувати, що більша мобільність небанківських фінустанов сприятиме цифровізації фінансових ринків.

Ми жодних бар’єрів для конкуренції між банками та небанками створювати не збираємося. Питання до нас, як до регулятора – це розробка та надання чіткої нормативно-правової бази та здійснення якісного нагляду.

– Щодо біржового товарного ринку і фінансових інструментів на ньому. Нацбанк також готовий підставити плече?

– Національний банк як регулятор сфокусований на розвитку саме фінансових інструментів. Товарні позиції знаходяться за межами компетенції НБУ, тому ми не братимемо участь у центральному контрагенті, який обслуговуватиме такі ринки. Але, враховуючи, що технології при клірингу фінансових активів та товарних матеріальних активів дуже схожі, ми готові на консультаційній основі співпрацювати з Мінфіном і з НКЦПФР.

– Чи відповідатиме НБУ за розвиток, а скоріше централізацію бірж? Бо у всіх досі перед очима доволі успішний досвід Польщі та Варшавської фондової біржі.

– Біржі – це зона відповідальності НКЦПФР. Наше завдання у біржовому сегменті – це співпраця з Комісією. Нова команда НКЦПФР включилась в роботу, перехідній період пройшов. У нас нормальна дискусія з новим керівником, з членами Комісії. Я також веду комунікацію через наглядову раду НДУ. Два тижні тому ми організовували спільну зустріч із профільними асоціаціями. Співпраця є.

Валютний ринок

– Стосовно дивідендних виплат нерезидентам ви не вбачаєте нових та небезпечних тенденцій?

– Я не бачу суттєвого впливу на валютний ринок з боку купівлі валюти для репатріації дивідендів. Дійсно, у цьому році обсяги перерахування дивідендів за кордон зросли, але обсяги купівлі валюти для репатріації залишилися приблизно на рівні попереднього року.

Відповідно вплив репатріації безпосередньо на валютний ринок та на курс гривні в цілому є незначним – чистий попит на купівлю валюти з відповідною метою не сягає навіть 5% від загального обсягу попиту.

Якщо ми бачитимемо, що немає самобалансування ринку, то за наявності надмірних коливань виходитимемо на ринок і коригуватимемо. НБУ моніторить ситуацію на щохвилинній основі в розрізі кожного дня.

– Уряд занепокоєний неповерненням валютної виручки. Пропонує навіть законом прив‘язати відшкодування ПДВ до повернення валютної виручки. Наскільки серйозна ця проблема?

– Питання оцінки неповернення валютної виручки – це все ж питання до Державної податкової служби, яка здійснює нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

НБУ щомісячно надає ДПС витяг з інформації про дотримання граничних строків розрахунків, але віднесення резидентів до порушників в частині дотримання граничних строків розрахунків та застосування до них санкцій здійснює ДПС за результатами перевірки діяльності імпортерів та експортерів.

Нова ліберальна система регулювання та нагляду на підставі закону про валюту запрацювала ще з 7 лютого 2019 року. Тоді ж були встановлені обмеження на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на рівні 365 днів.

Законом також було передбачено застосування банками ризик-орієнтованого підходу при здійсненні валютного нагляду за операціями клієнтів. Він побудований за принципом, що банки повинні знати свого клієнта і звертати увагу пропорційно кількості ризиків. Це надає можливість приділяти більше уваги сумнівним операціям з метою попередження порушень законодавства та запобігати проведенню схемних операцій.

– Тобто проблема не в терміні повернення?

– Я вважаю, що ні. У 2020 році ми і справді спостерігали певне зростання обсягів неповернутої валютної виручки, але треба розуміти, що це був ковідний рік. Тому я би не пов'язував з цим валютну лібералізацію.

– Ще один канал це е-ліміти, вкладення українців у зарубіжні активи завдяки валютній лібералізації. Менш ніж за три роки ця сума досягла $1 млрд. Є банки, які хочуть вивести інструмент інвестування в зарубіжні акції та інші активи на масовий ринок. Які ризики це несе?

– Ми не бачимо ризиків з боку переказів українців у межах е-лімітів. Зараз обсяг торгів на валютному ринку у середньому складає $430 млн на день, тоді як загальна сума переказів юридичних та фізичних осіб більше ніж за 2,5 роки становить близько $1 млрд в еквіваленті. Тож такі перекази не є визначальними для валютного ринку.

Якщо говорити про нові інструменти інвестування у інші активи, можна згадати про віртуальні активи. Наприклад, НБУ нещодавно отримав звернення від одного з банків щодо можливості здійснення операцій з криптоактивами. Колеги з профільних департаментів, наскільки мені відомо, зараз спілкується про це з банком та вивчають це питання у межах чинної законодавчої та регуляторної бази. Також Верховна Рада має незабаром розглянути законопроєкти, що визначать правовий статус віртуальних активів в Україні. Для належної оцінки ризиків потрібно розуміти, як саме буде оновлено законодавче поле.

– Якісь обмеження стосовно рахунків щодо закордонних інвестицій плануються?

– Ні за цим, ні за іншими напрямками валютного регулювання ми не плануємо жодного посилення обмежень порівняно із тими, що існують на сьогодні. Наша мета – це якраз відмова від усіх валютних обмежень, а ніяк не введення нових. Ми рухаємося за дорожньою картою валютної лібералізації. Згідно із результатами нашого моніторингу, зараз ми не бачимо ризиків для стану валютного ринку.

– Якими будуть подальші кроки щодо валютної лібералізації?

– Наступним важливим кроком стане зняття вимоги для бізнесу, що стосується покупки іноземної валюти під зобов'язання. Для нас важливо підібрати ідеальний час, тому що цей крок може вплинути на стан валютного ринку. На думку нашої команди, він буде більш значущим, ніж останні лібералізаційні заходи. Зараз ми активно дискутуємо на цю тему і фіналізуємо обговорення щодо модальності. Зняття цього обмеження буде поступовим, але воно відбудеться. Це рішення буде погоджено нами найближчим часом (на наступний день після проведення інтерв'ю, НБУ дозволив бізнесу купувати валюту без підстав та зобов'язань у межах ліміту в EUR100 тис. на добу – ІФ).

– Як, на ваш погляд, змінюється ситуації із ринковими інструментам валютного хеджування?

– Інструменти хеджування важливо розвивати. На початку року ми зняли заборону для бізнесу на проведення операцій з продажу іноземної валюти на умовах форвард. Раніше такі операції проводилися лише з метою хеджування ризиків зміни курсу валюти за експортно-імпортними операціями та за кредитними договорами, а також для придбання юрособами-нерезидентами ОВДП.

Крім того, ми скасували заборону на операції фізосіб з купівлі та продажу іноземної валюти на умовах форвард. Громадяни зараз починають цікавитися форвардними інструментами.

Також було дозволено банкам здійснювати операції на умовах своп з фізособами за умови, якщо перша частина такої операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти або банківських металів. Ці всі послаблення насамперед сприяють розширенню можливостей для українців з хеджування валютних ризиків.

Подальший розвиток інструментів хеджування відбуватиметься поступово, з урахуванням впливу таких послаблень на валютний ринок. Зараз обговорюється питання внесення змін у методику розрахунку ліміту валютної позиції банку з метою більш правильного врахування валютної позиції укладених банком опціонів. Це має полегшати впровадження цього інструменту на українському ринку.

Ми ці питання обговорюємо з ринком, ми бачимо, що попит на інструменти хеджування є та вважаємо їх розвиток дуже важливим, але рухаємося обережно, аналізуючи ситуацію на валютному ринку.

Банківська система

– Якою є оцінка Нацбанку ефекту податкової амністії для банківської системи?

– У разі підписання президентом закон набуде чинності з 1 вересня (президент підписав закон після розмови, а саме 16 липня – ІФ). Лише потім будемо дивитися на макроекономічний ефект та ефект для банківської системи, бо поки це оцінити майже неможливо. Існує значна кількість чинників, які впливатимуть на перебіг та результативність податкової амністії.

Водночас у розрізі нормативної бази ми уже почали підготовчу роботу та будемо готові заздалегідь надати банкам всі необхідні роз’яснення.

– Ваше останнє рішення щодо чергового відтермінування збільшення ваги ризику за валютними ОВДП. Воно остаточне, чи дискусія з Мінфіном продовжується і можливі нові зміни?

– Постанова щодо запровадження єдиного підходу до визначення ваг ризику для цінних паперів, у тому числі ОВДП, була прийнята в 2019 році. За цим підходом ваги ризику для усіх українських державних облігацій в іноземній валюті мають оцінюватися з урахуванням рейтингу України. Передбачався поступовий перехід до визначення ваг ризику для валютних ОВДП, який двічі відтерміновувався.

З 1 квітня набула чинності вага ризику на рівні 20%, а з 1 липня передбачалося її підвищення до 50% з подальшим зростанням до 100% з 31 грудня 2021 року. Рішення щодо чергового відтермінування ми прийняли з урахуванням звернень банківської спільноти. Нагадаю, що ми перенесли впровадження 50% на кінець року и 100% – на 31 червня наступного року, щоб зберегти попит банків на валютні ОВДП.

У банків є запаси капіталу. Вони справляться, але в умовах викликів коронакризи так буде безпечніше. Перехідний період є абсолютно адекватним до викликів сьогодення.

Платіжний баланс

– А яким цього року буде вплив туризму, враховуючи, що значні обмеження все ще зберігаються?

– Безумовно туристична активність буде збільшуватись. Є обмеження у низці юрисдикцій на подорожі наших громадян, але ми очікуємо, що туристичні подорожі зростатимуть: є напрямки відпочинку, де достатньо тесту, в багатьох популярних напрямках – наявності вакцинації.

Імпорт подорожей у цьому році не сягне докризових обсягів, але порівняно з минулим роком, коли через локдауни міжнародне пересування було обмеженим, зараз буде зростання. Ми прогнозуємо збільшення показника у цьому році до майже $7 млрд з $4,7 млрд у 2020-му, і перевищення ним докризового рівня – вже у наступному.

– Щодо трудових мігрантів, то ми вже вийшли на докризові показники?

– У минулому році було зростання порівняно з 2019 роком. У цьому році ситуація також задовільна: ми бачимо зростання за підсумками перших п'яти місяців на 11% порівняно тим самим періодом 2020 року. За нашим прогнозом, перекази трудових мігрантів у цьому році збільшаться на 11% – до близько $13,3 млрд за рахунок відновлення економік країн призначення трудових мігрантів та спрощення умов перетину кордону через пришвидшення темпів вакцинації.

Перша частина ексклюзивного інтерв'ю

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ухвалення нового закону про ОСЦПВ дасть українському ринку можливість відповідати європейським стандартам - гендиректор МТСБУ

Ми реально боремося за те, щоб біржовий ринок агро існував - член НКЦПФР Ільін

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Немчінов: формування сильного Центру уряду дозволить "урядовій машині" працювати злагоджено і стабільно

Уряд повинен централізовано визначити, які об'єкти не можна відключати від е/е, та встановити для них певні зобов'язання – радник прем'єра Бойко

Систему управління держкомпаніями напрацюємо за цей рік, це 100% - заступник міністра економіки Соболев

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА