12:55 20.04.2022

Обстріли українських лікарень не випадковий, це цілеспрямовані бомбардування конкретних медустанов - міністр охорони здоров'я

14 хв читати
Обстріли українських лікарень не випадковий, це цілеспрямовані бомбардування конкретних медустанов - міністр охорони здоров'я

Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповів про роботу лікарень та фармкомпаній під час війни, про істотну зміну в структурі медичних послуг та про те, скільки коштів потрібно для відновлення медичних закладів

Текст: Анна Левченко

 

- Як зараз працює система охорони здоров'я і програма медичних гарантій (ПМГ)?

- Система охорони здоров'я працює і дає відсіч на своєму фронті, вона переформатована і переведена на військові рейки. Фінансування також відбувається у переформатованому вигляді: з першого дня війни ми перейшли на оплату в розмірі 1/12 від контракту з ПМГ, укладеного на початку 2022 року.


- Вистачає цієї суми?

- Вистачає для того, щоби виплачувати зарплати, купувати необхідні медикаменти. Але знову ж таки - йде переформатування і щодо кількості пацієнтів, і щодо структури патологій, які приймають заклади охорони здоров’я, і це, зокрема, пов'язано з міграцією людей. Можна порівняти роботу лікарень в регіонах де тривають бойові дії, з роботою лікарень в тих регіонах, де активних бойових дій немає, наприклад, в центральних регіонах і в регіонах, куди спрямована велика міграція людей.


- Що змінилося в центральних регіонах?

- Там майже так, як і було. Наприклад, велика кількість людей виїхала з Полтави, але в Полтаву приїхали люди з Харкова та Сумської області. Водночас в Сумській області активні бойові дії відобразилися на структурі й кількості медичних послуг.


- Чи фіксується наразі обсяг наданих медичних послуг? Чи працює електронна система охорони здоров’я?

- Звичайно, електронна система охороно здоров’я працює, і е-health працює на території всієї країни. Ми відключаємо її тільки там, де встановлюється окупаційний режим і є загроза несанкціонованого проникнення.


- Якщо система охорони здоров’я працює, як працювала, то навіщо було переходити на фінансування за моделлю 1/12 й відмовлятися від звітів до Національної служби здоров’я України?

- Насправді в тих умовах, в яких працюють лікарі, їм не до того, щоб вносити звіти про надані послуги в електронну систему охорони здоров’я й чекати оплату після завершення місяця плюс певний період часу на верифікацію поданих даних. Наприклад, ми розуміємо, що в певний період часу лікарні в Чернігівський області або Макарівська районна лікарня не могли вносити данні. Це не значить, що лікарні не надавали медичну допомогу, але вони не могли звітувати. Модель фінансування 1/12 дозволяє нам сплачувати впродовж місяця з авансовими платежами, щоб заклади ОЗ встигали вчасно нарахувати зарплати і закупити медикаменти.


- Що зараз з Макарівською районною лікарнею, вона повністю знищена?

- Макарівська РКЛ - це одна з 36 лікарень, які зруйновні дощенту. Але саме в Макарівську лікарню, яка була попередньо оцінена як повністю зруйнована, вже їздили спеціалісти й візуальний огляд показав, що потенційно її можна відбудувати в тих самих стінах. Але є інші лікарні, де зруйновані навіть стіни. Таких лікарень у нас поки що зафіксовано 36, це без урахування Маріуполя. Серед цих закладів є й багатопрофільні районні лікарні, і спеціалізовані обласні, наприклад, Чернігівський кардіологічний диспанцер.


- Що з Чернігівським онкологічним диспансером?

- Чернігівський онкологічний диспансер належить до категорії пошкоджених закладів охорони здоров’я, яких наразі 328. Чернігівський онкологічний зараз працює, там тільки з одного боку пошкоджені осколками стіни, але ці пошкодження не впливають на лікувальний процес.


- На вашу думку, ці обстріли лікарень були випадкові чи це були цілеспрямовані удари по закладах охорони здоров’я?

- Хіба можна випадково пошкодити 326 закладів і 36 зруйнувати? Є фотографії бомбардування пологового будинку в Маріуполі, і якщо це хтось може назвати випадковим, то я так сказати не можу. Це цілеспрямоване бомбардування конкретного закладу. Російські пропагандисти виступали й говорили, що в цій лікарні "ховаються нацики", але всі ми бачили фотографії, бачили вагітних жінок і молодих мам, яких виносили з лікарні.


- Під час війни лікарні стали надавати менше медичних послуг, чи більше? Чи в середньому кількість не змінилася?

- Всі заклади охорони здоров'я працюють до того часу поки є можливість працювати. Питання не в тому чи надається менше послуг, чи більше. Питання в тому, що змінилася структура цих послуг. Плюс відбувається велика міграція людей, в тому числі й за кордон. Плюс ми відправляємо пацієнтів за кордон на лікування, тому змінилася специфіка послуг, що надаються. Наприклад, ми вже відправили за кордон через офіційний канал МОЗ 486 дітей і дорослих. Ці люди лікуються за кордоном, ми знаємо в яких вони клініках і з якою нозологією.


- Це та сама система, яка була що була за бюджетною програмою "лікування за кордоном"?

- Схожа, але це безкоштовне лікування, ми за нього не сплачуємо. Ми домовилися з ЄС, що вносимо данні про наших пацієнтів в певну систему, до якої підключені європейські клініки. Клініки дивляться історії хвороб і пропонують лікування. Лікування на період війни для цих пацієнтів є безкоштовним і для пацієнта, і для українського бюджету. Наприклад, ми відправляємо в європейські клініки дітей з онкологічною патологією, а їх місця в українських лікарнях займають діти з пораненнями. На сьогодні ми відправили за кордон 300 дітей з онкологічною патологією, але в українські клініки поступили 350 дітей з пораненнями, яких раніше не було.


- Ви сказали про 36 зруйнованих клінік. Зараз вже зрозуміло, скільки потрібно грошей на їх відновлення і в якому форматі вони будуть відновлюватися?

- На сьогодні вони виключені з системи охорони здоров’я, але будуть відновлюватися. Вже зараз ми розуміємо, що для відновлення саме цих 36 закладів потрібно 12,817 млрд грн.


- Це з обладнанням?

- Так. Воно ж пошкоджене. Ми маємо методику розрахунку вартості зруйнованого майна в медичній галузі, виходячи вартості одного квадратного метра.


- Скільки часу знадобиться на відновлення?

- Ще не можу сказати. Ми зараз фіксуємо тільки щодо зруйнованих лікарень, паралельно в нас є загальна державна модель відновлення України після війни, в якій, зокрема, враховано медичну складову. Ми зараз відпрацьовуємо й плануємо презентувати модель на базі Київської та Чернігівської областей, зокрема те, як ми бачимо мережу медичних закладів. Наприклад, чи варто відновлювати Макарівську п’ятиповерхову лікарню, чи доцільніше на її місці побудувати нову будівлю за профілями і, можливо, не на п’ять поверхів, а на два, але вже більш сучасну з більш сучасними засобами діагностики і лікування.


- Як фармацевтична галузь відреагувала на війну?

- Фармгалузь, як і більшість галузей, в перші дні впала в паніку, але і МОЗ, і команди фармацевтичних заводів спрацювали, і вже на третій день ми перезапустили заводи та відновили виробництво. Все, що потрібно було з боку МОЗ, зроблено - де нагінка, де діалог, де зміна до регуляторки. І фармгалузь реально запрацювала. Навіть для тих заводів, які були під обстрілами й зазнали часткових руйнувань, ми знайшли механізм, який дозволив їм почати працювати й випускати свою продукцію на лініях інших заводів без великого бюрократичного погодження переносу цього виробництва.


- Які це заводи?

- Я знаю ці заводи, але, напевно, не варто їх називати, щоб не привертати до них увагу російських терористів.


- На початку війни склалося таке враження, що аптеки почали відкриватися, заводи поновили виробництво, а от дистриб'ютори десь ховаються на Закарпатті. Наскільки швидко запрацювали дистриб’ютори?

- Паніка першого тижня була у всіх. Дистриб'ютори не могли забезпечувати постачання, бо в них є чіткий логістичний процес, і є питання, зокрема, до водіїв, які, наприклад, як ФОПи могли також не виходити на роботу. Зокрема, тому й аптеки не відкривалися. Логістику ми обговорювали, і на перших порах допомагали вирішувати питання з волонтерами та виробниками. Аби вирішити цей комплекс проблем інколи доводилося проводити по дві наради на день і з усіма учасниками ринку, і з окремими його гравцями, і в онлайні, і безпосередньо в міністерстві. Це змусило нас більше розібратися в самій структурі функціонування фармринку та його логістики. Так, є певні нюанси, оскільки під час війни не все може працювати так, як у мирний час, це стосується, зокрема, і відстрочених платежів, і термінів поставок. Наприклад, якщо до війни аптека сьогодні продала товар і подала заявку, то вже вночі була доставка і з ранку препарат знову був в аптеці. На жаль, в країні, де діє комендантська година, де є блокпости, і де не можна їздити вночі, цей метод не спрацює. І якщо раніше одна машина за ніч могла проїхати 15-20 точок, то зараз час доїзду до аптеки значно збільшився через логістичні проблеми, блокпости, руйнування інфраструктури. Наприклад, якщо раніше в Ірпінь чи Бородянку можна було проїхати через міст, то зараз треба об’їжджати великим колом.


- Структура споживання ліків сильно змінилася?

- Ну, якщо судити за топами препаратів, то ні. Наприклад, був період, коли з аптек вибрали всі кровоспинні й перев'язувальні матеріали, але все, що стосується антибіотикотерапії, жарознижуючих, анельгетиків, і досі в топі.


- З вітчизняною фармою ситуація більш-менш зрозуміла, а як почувається іноземна фарма? Зокрема, всі іноземні компанії, які працюють в Україні, є часткою світових компаній, які також працюють в РФ. Зараз з’являються різні законодавчі ініціативи щодо підвищення податкового тиску на такі компанії й присутність в Україні для них може стати невигідною. Як зараз поводить себе іноземна фарма?

- Зараз в Україні вона поводить себе адекватно. Ці компанії пріоритизують відвантаження для України, постачають велику кількість препаратів у вигляді благодійної допомоги, тому тут питань до них немає. Чи ми співпрацюємо з ними щодо виходу з ринку РФ? Так. Чи стосувалися якісь санкції США/ЄС фармацевтичних компаній? Ні, європейські та американські санкції не поширюються на фармкомпанії, але санкції опосередковано впливають на доставку препаратів в РФ, оскільки там порушено логістичні зв'язки. Водночас, коли розпочались розмови про санкції, ми звернулися до топових фармкомпаній, яких у нас було понад 280. МОЗ до кожної компанії звернувся з листами і проханням залишити територію РФ і не здійснювати там діяльність, оскільки сплачені податки в РФ призводять до фінансування виробництва Росією зброї. Багато компаній прислухалися, я не скажу, що сьогодні всі вони повноцінно залишили РФ, але призупинили клінічні дослідження та маркетингову активність. Чимало з них написали до нас, що вони не можуть зовсім залишити РФ, оскільки вихід компаній призведе до відсутності препаратів, а це призведе до людських жертв. Водночас ми їм всім у відповідь надали чіткий аналіз фармринку РФ, який показав, що багато з їхніх препаратів, представлених там, не є життєво необхідними або мають аналоги, які виробляються на російській території, тому спокійно можна зменшити свою присутність і залишити в РФ два-три препарати. Ця дискусія триває вже 55-й день.


- Ще не знайшли спільну мову?

- Ми з кожною компанією ведемо окремі переговори, плюс зверталися до Єврокомісії, щоб зменшити присутність європейських компаній на ринку РФ. Працюємо в цьому напрямку.


- Як щодо присутності іноземних ліків, чи стало їх менше?

- У нас нема проблем з поставкою. Знову-таки, в перші дні війни були логістичні проблеми, змінився маршрут поставок, зокрема, раніше у нас використовувалось і авіасполучення, і морські порти, то сьогодні іноземні ліки постачаються тільки автомобільним транспортом.


- Але ліки суттєво подорожчали? Наскільки це виправдано?

- Це пов'язано зі зростанням курсу долара й подорожчанням логістики. Якщо раніше препарат завозився літаком, то це була одна вартість доставки, а зараз, коли препарат долітає до Польщі, й компанії туди приїжджають і забирають його автотранспортом, то це інша вартість доставки. Ми моніторимо ціни на критично важливі препарати, щопонеділка маємо відповідну аналітику. Щодо вітчизняних препаратів нам вдається втримувати ціни, а от щодо іноземних не завжди, бо вартість передусім пов'язана з коливанням курсу валют. Втім, питання виникають щодо тих препаратів, які не є критично важливими.


- Як наразі відбуваються державні закупівлі?

- Щодо централізованих закупівель за бюджет 2022 року, то процеси вже розпочались, номенклатура узгоджена, потреба узгоджена. Ми провели внутрішні закупівлі на певну групу товарів. Я ще не можу озвучити порівняння за цінами, бо воно ще не оприлюднено. Але паралельно з цим ми закуповуємо препарати, які потрібні у зв'язку з війною. Ці препарати ми закуповуємо через ДП "МЗУ", через ДТЕК закупили приблизно на 42 млн грн препаратів першої необхідності, які треба було терміново поставити, через "Укрзалізницю" на 486 млн грн. До того ж самі лікарні закуповують ліки за кошти ПМГ, фінансування 1/12 - вже закупили препаратів на 3,705 млрд грн.


- Іноді лунає критика щодо номенклатури поставок гуманітарної допомоги, мовляв, потрібні одні ліки, а везуть інші, зокрема багато ліків, які виробляють в Україні, і ми можемо їх купити у вітчизняного виробника. Чи це насправді проблема?

- Справа в тому, що в наших заводів ми купуємо, а гуманітарну допомогу дають безкоштовно, тому ми приймаємо все, що нам дають, просто фільтруємо її й за пріоритетністю позицій передаємо туди, де вона найбільше потрібна, а все інше розподіляємо між закладами охорони здоров’я.


- Як благодійники можуть дізнатися про потреби?

- Перелік того, що необхідне, є на сайті МОЗу, на верхній плашці, і ми надсилаємо цей перелік всім, хто до нас звертається. Перелік оновлюється в міру споживання й за пріоритетністю тих чи інших запитів від закладів охорони здоров’я.


- Зараз вельми актуальним стає питання економії бюджету. На охорону здоров’я вистачає чи, може, від чогось потрібно відмовлятися?

- Програма медгарантій фінансується на 100% без будь яких затримок. Як тільки приходить час, кошти йдуть на екстренну, первинку, на спеціалізовану допомогу, на програму "Доступні ліки" і на оплату за пріоритетними пакетами. Ні за березень, ні за квітень, ні за лютий жодних затримок не було.


- На скільки вистачить коштів?

- Хто може сказати? Скажіть, коли війна закінчиться… Виходячи з того, що ми переглядаємо наші пріоритети на 2022 рік, потенційно можна говорити про потенційну економію бюджету на рівні 8 млрд грн. Це те, що МОЗ може передати на інші сфери.


- І про COVID-19. Вакцинальна кампанія від COVID-19 закінчилася?

- Сьогодні вона триває як вакцинація проти COVID-19, не як кампанія. За березень вакциновано 350 тис. людей, в квітні було приблизно 90 тис. вакцинацій.


- Бустер треба робити?

- Звісно, всім, в кого є можливість вакцинуватися, й хто перебуває в умовно безпечних місцях, треба зробити щеплення.


- Чи були проблеми з вакцинацією в українців, які виїхали за кордон? Чи приймають за кордоном невакцинованих українців?

- Приймають невакцинованих, але в посольствах вакцинація робиться безкоштовно за кошти держави. І там працюють наші ковід-сертифікати.


- Примають українців, вакцинованих коронаваком?

- Приймають усіх.


- А що з закупівлями коронаваку?

- Ми зараз взагалі не закуповуємо. Все, що було поставлено, вже оплачене, далі ми зупинили закупівлю вакцини проти COVID-19. Сьогодні важко сказати, чи це добре, чи погано, але це просто відповідь на ту ситуацію, яка склалася у сфері охорони здоров’я через повномасштабне вторгнення РФ. Наслідки ми будемо оцінювати потім, наразі робимо все, щоб постачати турнікети, кровоспинні, хірургічні матеріали, купуємо операційні столи, кардіографи, УЗД-апарати, наркозно-дихальні апарати, все те, що сьогодні потрібно в операційних, травматологам. Наприклад, для боротьби з COVID-19 було закуплено багато апаратів ШВЛ, але сьогодні ШВЛи теж потрібні, але просять уже автоматизовані ШВЛи іншого, експортного класу, щоб зменшити залучення реаніматологів.


- Українські клініки взагалі були готові до такої кількості хірургічних втручань і воєнних травм?

- Загалом вони були готові, але знову-таки, як можна бути готовими до війни? Професіоналізм і героїзм українських медиків сьогодні викликає захоплення. Всі команди виходять працювати відразу, всі хірургічні команди на місцях, не було такого, щоб хтось сказав, що не оперуватиме.


- Будете писати мемуари?

- Всі самі понаписують. Ось, приїхали в Охтирку, центральна районна лікарня досить потужна, але після авіаатаки одночасно привезли 70 поранених. В лікарні одночасно працювали шість бригад, перев'язувальна стала операційною, оперували там, де можна, й де не можна. На наступний день вони прийняли вже 241 пораненого, і був тільки один летальний випадок - коли цього пацієнта перевозили, то вже було зрозуміло, що його врятувати не вдасться, але робили все можливе….


- Чи вписалися в медицину військового стану приватні клініки?

- Вони залучені до процесу, більшість, зокрема великі клініки, безкоштовно приймають пацієнтів, ми з ними на зв'язку. Зокрема, ми продумували щось для їх участі в програмі медгарантій. Наприклад, з "Добробутом" дійшли згоди й дали їм лист підтримки для американського благодійного фонду, який фінансує їх роботу, оскільки в перші тижні у них вистачало свого ресурсу, але надалі потрібно було закуповувати матеріали; тож вони налагодили співпрацю з благодійним фондом і продовжують роботу.


- Яка наразі ситуація з медициною на Херсонщині?

- Заклади охорони здоров’я продовжують працювати й надавати медичну допомогу. Ми стукаємо у всі можливі двері, щоб відкрили гуманітарні коридори і ми могли доставити на Херсонщину ті препарати, які в нас закуплені для цього регіону й перебувають на складах. Окупанти просто не дають можливості поставити ліки. На всіх рівнях не дають. Так себе вести можуть тільки терористи. Коли ми не можемо довезти життєво необхідні ліки, це не війна - це геноцид.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Немчінов: формування сильного Центру уряду дозволить "урядовій машині" працювати злагоджено і стабільно

Уряд повинен централізовано визначити, які об'єкти не можна відключати від е/е, та встановити для них певні зобов'язання – радник прем'єра Бойко

Систему управління держкомпаніями напрацюємо за цей рік, це 100% - заступник міністра економіки Соболев

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Україна буде відповідати за колективну безпеку в Центральній та Східній Європі – Жовква

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА