Україна має переймати європейський досвід формування цін на дорогі інноваційні лікарські засоби, застосовуючи механізми переговорних процедур і довгострокових контрактів, вважає співголова комітету з питань охорони здоров'я Американської торговельної палати в Україні, партнер юридичної компанії Marchenko Danevych Борис Даневич.

"Україні дуже важливо переймати досвід більшості європейських країн, які мають окремі підходи до формування цін на інноваційні препарати, що часто досить дорогі, але при цьому забезпечують абсолютно новий рівень лікування пацієнтів. Це і інструменти переговорних процедур із виробниками без участі посередників, і укладення довгострокових контрактів, і договори про розподіл ризиків, де держава, приміром, може платити виробнику не за кількість препаратів, а за кількість вилікуваних пацієнтів", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи вплив медичної реформи на фармацевтичний ринок України.

На думку Б.Даневича, одним із наслідків медичної реформи стане поступове збільшення на фармринку частки рецептурних препаратів, переважно завдяки розвитку проектів з реімбурсації (відшкодування вартості) лікарських засобів.

"Кількість і частка рецептурних препаратів, безумовно, мають поступово і постійно зростати у рамках впровадження медичної реформи. Дуже велика кількість безрецептурних ліків, що продаються в Україні на сьогодні, належить до симптоматичних препаратів, які, кажучи простими словами, не лікують пацієнта, а лише усувають дискомфорт, що виникає під час захворювань. Збільшення слід очікувати саме за рахунок зростання обсягу державного фінансування, причому не лише у рамках закупівель, а дедалі більше у рамках реімбурсації", - сказав він.

Окрім того, Б.Даневич зазначив, що медреформа має вплинути на розширення практики належної (такої, що відповідає протоколам лікування) терапії, що, у свою чергу, сприятиме розвитку вітчизняного фармвиробництва і стимулюватиме імпорт препаратів, що входять до проектів реімбурсації.

"Я упевнений, що для збільшення обсягу вітчизняного виробництва будуть усі підстави. При цьому вже в короткостроковій перспективі від медреформи зможуть виграти ті виробники, які вже роблять ставку або планують сфокусуватися на препаратах із того ж Національного переліку основних лікарських засобів (Нацперелік), фінансування якого МОЗ задекларувало одним з елементів медреформи. Крім того, реформа стимулюватиме імпорт препаратів, що входять до програми реімбурсації, і препаратів із Нацпереліку", - сказав він.

"Перед урядом стоїть завдання знайти необхідні кошти для поступового суттєвого розширення і напряму реімбурсації, і Нацпереліку. Це вкрай важливо для того, щоб не лише забезпечити базову терапію (до речі, вперше в історії нашої країни, що просто необхідно для початку реформи), а й поступово переходити до покриття державою (можливо, на умовах співоплати) дедалі більшого набору ліків із доведеною ефективністю та підтвердженою якістю", - сказав він.

Б.Даневич прогнозує, що медреформа стимулюватиме розвиток проекту реімбурсації - держпрограми "Доступні ліки", і проекту реімбурсації інсулінів, а також може актуалізувати питання реімбурсації препаратів для лікування орфанних (рідкісних) захворювань.

"Таке розширення від початку було визначене як один з елементів медичної реформи. За умови фінансування я очікував би не лише розширення реімбурсації базової терапії для амбулаторного застосування, а й поступового переходу до відшкодування складніших і сучасніших препаратів. Одним із таких напрямів може стати, приміром, запуск програми реімбурсації препаратів для пацієнтів із рідкісними захворюваннями, яких згідно із законом держава зобов'язана забезпечити лікуванням", - сказав він, зазначивши, що у багатьох європейських країнах реімбурсація покриває не лише ліки, а й медичні вироби, які можуть бути життєво необхідні, а також спеціальне медичне харчування.

Загалом, на думку Б.Даневича, медична реформа має привести до зниження цін на лікарські засоби.

"Розширення реімбурсації, в якій електронний реєстр пацієнтів, через який оформляються рецепти, і здійснюється відпуск ліків аптеками, поєднується з механізмами регулювання цін (референтне ціноутворення, що враховує рівень цін в інших країнах) дає підстави очікувати зниження цін на препарати. Причин декілька: виробники зможуть отримати більш прогнозований ринок для своїх продуктів, держава ефективніше витрачає кошти і спрямовує їх на збільшення покриття. На сьогодні попадання препарату до Нацпереліку прив'язується, зокрема, до його економічної ефективності. Це один з аргументів для виробників розглядати зниження ціни. Це може добре працювати у випадку з якісними генеричними ліками", - наголосив експерт.

Як повідомлялося, Верховна Рада 19 жовтня 2017 року підтримала в другому читанні та в цілому законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів (№6327), який дає старт медичній реформі, зокрема змінам у системі фінансування медичних послуг.