Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вітав схвалення Сенатом США поправки, що передбачає посилення санкцій стосовно Росії.

"Я хочу привітати вчорашнє рішення, яке було ухвалено у Вашингтоні. Це дуже важливе рішення і як політичний сигнал, і за своїм змістом, те, що необхідно зараз для того, щоб просунутися вперед", - сказав він на спільному брифінгу з главами МЗС Швеції Маргот Вальстрьом та Литовської Республіки Лінасом Лінкявічюсом у Києві в четвер удень.

Як повідомлялося, 15 червня Сенат США в середу схвалив поправку, що передбачає посилення антиросійських санкцій та забороняє президенту самостійно пом'якшувати в майбутньому обмежувальні заходи стосовно Росії. Як передав кореспондент "Інтерфаксу", "за" проголосувала переважна більшість сенаторів, "проти" - двоє. Йдеться про поправку до законопроекту, який спочатку передбачав санкційний тиск на Іран.

Голова банківського комітету Сенату США Майк Крейпо заявив, що метою санкцій є посилення економічного тиску, оскільки "росіяни навчилися жити у рамках економічних обмежень чинного санкційного режиму".

"Резюмуючи, поправка М.Крейпа, Ш.Брауна, Б.Коркера, Б.Кардіна виконує чотири завдання: вона посилює та розширює існуючі санкції проти Росії, створює нові санкції проти Росії, ставить Конгрес на більш високий рівень, ніж раніше, формуючи механізм, завдяки якому скасування санкцій проти РФ буде можливе лише в разі, якщо за цей захід проголосує Конгрес. Крім того, вона підвищує можливості Мінфіну фіксувати незаконне фінансування, зокрема незаконні фінансові потоки, пов'язані з Росією", - заявив голова комітету, виступаючи в Сенаті.

Санкції передбачають посилення вже запроваджених заходів проти Росії. Згідно з текстом поправки, американським компаніям та фізичним особам будуть заборонені операції з надання російським банкам фінансування довше ніж на 14 днів. Нині це обмеження становить 90 днів.

Крім того, йдеться про обмежувальні заходи для енергетичного сектора. Документ пропонує обмежити тривалість операцій з наданням фінансування російським енергетичним компаніям терміном у 30 днів.

Практичні наслідки можуть мати кілька пунктів нового законопроекту.

"Не пізніше ніж через 180 днів після дати ухвалення закону міністр фінансів за підсумками консультацій із директором національної розвідки та держсекретарем має представити у відповідні комітети Конгресу звіт, що детально описує потенційний ефект розширення санкцій за рахунок включення до них суверенного боргу й усіх можливих деривативних продуктів (прив'язаних до суверенного боргу РФ - ІФ)", - йдеться в документі.

Росія в червні планує розмістити євробонди на $3 млрд, у середу ввечері глава Мінфіну РФ Антон Силуанов укотре підтвердив ці плани.

Мінфін США, згідно із законопроектом, має представити звіт, що містить інформацію про "головні фігури зовнішньої політики та олігархів", їхні статки, взаємовідносини з Володимиром Путіним "та іншими членами російської правлячої еліти", їхню афілійованість із зарубіжними юрособами, а також детальні дані про "навколодержавні організації". Мінфін повинен буде також проаналізувати наслідки можливого запровадження санкцій стосовно "російських олігархів, російських навколодержавних організацій, державних компаній".

Законопроект надає президентові США право запроваджувати санкції стосовно осіб, які разово інвестували від $1 млн у будівництво Росією експортних трубопроводів або надали для цих цілей обладнання (зокрема, в лізинг), технології та послуги. Гранична сума для таких транзакцій протягом року становить $5 млн.

На початку тижня партнери за проектом "Північний потік-2" підписали угоду про дефіцитне фінансування будівництва - на той випадок, якщо не вистачить проектного фінансування. Угоду було укладено 2 червня на полях Петербурзького міжнародного економічного форуму.

"Угода про дефіцитне фінансування регулює зобов'язання з надання кредиту на адресу Nord Stream 2 AG у разі незалучення/недостатнього залучення проектного фінансування (до 70% загальних витрат за проектом, або до EUR6,65 млрд) під ставку EURIBOR + від 5,75% до 6,75% річних (залежно від обсягу фінансування)", - повідомляв "Газпром" (GAZP). Граничний термін дії угоди про дефіцитне фінансування - 15 років після залучення проектного фінансування або після 31 грудня 2019 року. Серед учасників угоди - проектна компанія Nord Stream 2 AG, "Газпром", Engie, OMV, Shell, Uniper, Wintershall.

Проектом "Північний потік-2" передбачено будівництво через Балтійське море ще двох ниток газопроводу потужністю 55 млрд куб м. Проект мав майже повністю копіювати - і технічно, і корпоративно - вже працюючий "Північний потік". Проте спільне підприємство з іноземними партнерами створити не вдалося, оскільки входження до складу акціонерів проектної компанії Nord Stream 2 AG іноземних партнерів було заблоковане польською владою. Після цього партнери вирішили шукати іншу схему співпраці й оформили свою участь у ньому не через акціонерну участь, а через боргове фінансування.

У законопроекті про додаткові санкції є окремий параграф про "Північний потік-2". У ньому йдеться, що США продовжуватимуть перешкоджати реалізації проекту "через його нищівні наслідки для енергетичної безпеки ЄС, розвитку газового ринку в Центральній та Східній Європі і енергетичних реформ в Україні".

США мають намір допомагати Україні та своїм союзникам і партнерам в Європі "знижувати залежність від російських енергоресурсів, особливо природного газу, який уряд РФ використовує як зброю, щоб залякувати інші країни та впливати на них".

Ще одну заборону сформульовано як заборону на інвестиції на суму від $10 млн, якщо таке вкладення коштів прямо або побічно дає Росії можливість приватизувати активи способом, який приносить необґрунтовану вигоду урядовцям, їхнім близьким і родичам.

Сенат у середу проголосував про включення антиросійських заходів до законопроекту щодо Ірану, найближчими днями верхня палата проголосує по документу в цілому і передасть його до палати представників. Білий дім наразі не сказав, чи підпише президент законопроект, якщо його в результаті схвалять обидві палати парламенту.