Верховна Рада має намір внести зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, до Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів, згідно з якими Верховний Суд стане єдиною касаційною інстанцією в Україні, а рішення щодо заяв будуть ухвалювати тільки один раз.

За законопроект №6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" у першому читанні у вівторок проголосували 253 народних депутата.

Відповідно до запропонованих змін, суд касаційної інстанції - Верховний Суд України - переглядає в касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Окрему увагу в законопроекті, згідно з пояснювальною запискою, приділено забезпеченню діяльності Верховного суду і створення механізмів, які забезпечать єдність правозастосовчої практики в рамках єдиного касаційного провадження.

"Рішення суду в конкретній справі переглядається в касаційному порядку Верховним Судом за відповідною скаргою тільки один раз. При цьому Верховний Суд може діяти в складі колегії, палати, об'єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої палати Верховного Суду", - йдеться в документі.

Згідно з проектом закону, Верховний Суд буде розглядати справи в складі колегії з трьох або більшої непарної кількості суддів.

Також в законопроекті наголошується, що колегія суддів може передати справу на розгляд палати, до якої входить ця колегія, або об'єднаної палати відповідного касаційного суду або Великої палати Верховного Суду.

Проект закону передбачає запровадження "електронного суду", зокрема, можливість здійснення всіх процесуальних дій засобами електронного зв'язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки.

"Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не залишаючи житлового або робочого приміщення, а для свідків і експертів - в приміщенні суду. Матеріали справи будуть зберігатися в електронному вигляді", - наголошується в документі.

Загалом, як наголошується в пояснювальній записці, ухвалення цього документа сприятиме подоланню процесуальних проблем, що перешкоджають ефективній Судового захисту.

Крім того, серед мети і завдань проекту закону - забезпечення належної взаємодії та сприяння альтернативному вирішенню спорів у третейських судах і міжнародному комерційному арбітражі.

Що стосується юрисдикції та підсудності, то проектом передбачається їх розмежування, в першу чергу, залежно від предмета спору, а не суб'єктного складу сторін. Також пропонується спрощення і прискорення розгляду нескладних справ, забезпечення ґрунтовної підготовки для розгляду складних справ.

У законопроекті гармонізуються норми Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, уніфікується термінологія для забезпечення єдності правозастосовчої практики.

Проект закону про внесення змін до процесуальних кодексів України внесений президентом України Петром Порошенко і зареєстрований в парламенті 23 березня. В першу чергу, зміни дозволять забезпечити функціонування оновленого Верховного Суду.

За словами автора альтернативного законопроекту (№6232-1) Олени Шкрум (фракція "Батьківщина"), президентський законопроект погіршує ситуацію з парламентаризмом в Україні і послаблює державні інституції.

"Президент і Адміністрація президента пропонують внести зміни до трьох процесуальних кодексів і одночасно пропонують внести зміни до восьми кодексів України та до 18 законів України. Вони намішали там все, там змішалися коні і люди, там є автоматичний арешт коштів на рахунках за борги для українських громадян... Там є виклик до суду відповідача через Інтернет, якщо не змогли встановити його місце знаходження... Там є чомусь зміни в міжнародний комерційний арбітраж - виключається положення про арбітражний суд, там ліквідується банківська таємниця", - пояснила народний депутат.

О.Шкрум також зазначила, що це найбільший за обсягом законопроект в історії українського парламенту - 894 сторінок.

За її словами, експертно-юридичне управління парламенту пропонує підготувати кілька законопроекти і вносити зміни в кожен кодекс окремо.