Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд (обрана від партії "Самопоміч") і кілька народних депутатів від фракції "Самопоміч" пропонують скасувати прийнятий напередодні закон про зміну процесуальних кодексів для забезпечення функціонування Верховного Суду України.

Відповідний проект постанови (№6232-П1) про скасування рішення Верховної Ради щодо ухвалення в другому читанні і в цілому проекту закону "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" зареєстрований на сайті парламенту в середу, 4 жовтня.

Ініціатори проекту - О.Сироїд і народні депутати Олена Сотник, Андрій Журжій, Ірина Подоляк (усі - з фракції "Самопоміч").

Крім того, фракція "Самопоміч" закликає спікера парламенту Андрія Парубія та президента України Петра Порошенка не підписувати закон про судову реформу.

"Президент не має права підписати закон, голова Верховної Ради не має права підписувати закон... і (повинен - ІФ) виправити цю помилку. Але якщо цього не станеться і справедливого суду не буде в Україні, слідства й інструменту захисту не буде", - заявив лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк на засіданні Верховної Ради в середу.

Як повідомлялося, у вівторок, 3 жовтня, Верховна Рада прийняла в цілому закон (№6232), який забезпечить функціонування нового Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції, а також нормативно врегулювала процесуальні механізми в судах.

Одним з основних нововведень закону є визначення Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції в Україні і введення нового порядку розгляд їм справ.

Проект закону передбачає ухвалення рішень палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою Верховного Суду. Колегія може передати справу на розгляд палати, до складу якої входить ця колегія, або об'єднаної палати або Великої палати Верховного Суду, якщо не згодна з практикою правозастосування в подібних правовідносинах.

"На нашу думку, запропонований порядок має неоднозначний характер щодо судового органу, який буде відповідати за остаточне рішення в питанні правозастосування, що може призвести до неоднозначності тлумачення судової практики", - вважає науково-експертне управління.

Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцезнаходження або роботи якого невідоме, будуть викликати в суд через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

За невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами та інші порушення може бути накладено штраф як примусовий захід.

Згідно з новою редакцією Господарського процесуального кодексу, в системі господарського судочинства діятиме Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Документ також передбачає перегляд ставок судового збору.

Як зазначають автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці, документ передбачає посилення ролі судового збору як основного джерела фінансування судової системи.

Закон також містить норми, якими вводиться "електронний суд". Він передбачає функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з текстом законопроекту в редакції профільного комітету, позовні та інші заяви, скарги та інші процесуальні документи, що подаються до судів і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження обов'язково повинні бути зареєстровані в цій системі. Цією ж системою визначаться суддя або колегія суддів для розгляду конкретної справи. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами в електронній формі між судами та учасниками процесу, а також фіксацію судового процесу та участь сторін процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У цій системі офіційні електронні адреси реєструють адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, держоргани, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного і комунального секторів економіки. Інші особи реєструються в системі добровільно.

Головне науково-експертне управління парламенту в своїх висновках висловило зауваження щодо того, що "пропозиція законопроекту щодо створення так званого "електронного суду" потребує більш ґрунтовного вивчення й наразі виглядає передчасною".

Автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці зазначають, що проект Кодексу адміністративного судочинства, зокрема, містить новелу - процесуальний механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного Суду в одній з таких справ (типова справа).

Вони також вказують, що Кримінальний кодекс України міститиме зміни, які передбачають кримінальну відповідальність за надання наперед недостовірних або підроблених доказів суду, і вивели таке діяння в окремий склад злочину.