Закон України "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року №5029-VI із змінами, які 28 лютого Конституційний суд України визнав неконституційними, втрачає чинність від дня ухвалення цього рішення.

"Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене", - йдеться в повідомленні на сайті суду в середу.

При розгляді конституційного подання 57 народних депутатів КС встановив, що процедура розгляду й ухвалення цього закону відбувалася з низкою порушень. Зокрема, до другого читання не було підготовлено порівняльну таблицю та висновок профільного комітету парламенту, не було проведено обговорення законопроекту, депутати були позбавлені права на розгляд їхніх правок і пропозицій.

Також КС вказав на перебування народних депутатів України при ухваленні закону в місцях, що унеможливлюють особисте голосування; блокування народними депутатами України доповідачів, фізичне перешкоджання голосуванню народних депутатів; голосування одних народних депутатів України картками інших, які не перебували в залі засідань Верховної Ради під час голосування.

"Конституційний Суд України дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту закону № 9073 під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради України 3 липня 2012 року мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат прийняття закону. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно з частиною першою статті 152 Конституції України", - йдеться в повідомленні суду.

При цьому КС зазначив, що в цьому випадку, у зв'язку з недотриманням процедури розгляду закону, конституційному контролю підлягав не зміст закону, а встановлена Конституцією України процедура його розгляду та ухвалення.

Як повідомлялося, ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" було ухвалено 3 липня 2012 року. Закон набув чинності 10 серпня 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська і Дніпропетровська обласні ради постановили визнати російську мову регіональною.

Угорська мова стала регіональною в місті Берегові (Закарпаття), молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

24 лютого 2014 року після завершення Революції гідності Верховна Рада проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики". За скасування закону тоді проголосували 232 народні депутати з 334, зареєстрованих у залі.

Тодішній в. о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати закон. Таким чином, він не набув чинності.

10 жовтня 2014 року КС відкрив провадження у справі про конституційність закону "Про засади державної мовної політики" №5029-VI (так званий закон Ківалова-Колесніченка). 17 листопада 2016 року Конституційний суд України розпочав розгляд справи за цим конституційним поданням.

14 грудня 2016 року КС завершив публічний (усний) розгляд цього закону та перейшов до закритої (письмової) частини, за підсумками якої мав ухвалити рішення.