Михайло Цимбалюк, народний депутат України, ВО "Батьківщина", перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Ще зі студентської лави більшість фахівців, які розуміються в економіці, знають, що якщо в процесі виконання бюдже­ту відбувається перевищення найвищого рівня дефіциту або суттєве скорочення надходжень до державної казни, то вводиться механізм секвестру видатків. Власне він і полягає в пропорції щомісячних витрат за всіма статтями протягом того періоду, який залишився до кінця фінансового року.

Востаннє секвестр Державного бюджету в Україні проводили в 2014 році, коли на українську економіку суттєво вплинула війна на Сході нашої країни. Про перегляд видатків говорили і наприкінці минулого року, зрештою до цього так і не дійшли.

Нині ж перед усією світовою економікою з’явився новий виклик – стрімке поширення коронавірусної інфекції, яке й зупинило роботу тисяч бюджетоутворюючих підприємств, мільйони людей просто опинилися без місця праці. Ситуація практично однакова у кожній країні світу, яка бореться з COVID-19. Україна не виняток, а тому доопрацювання Державного бюджету 2020 року було неминучим.

Зрештою пропоновані зміни до головного фінансового документу країни народні депутати з монобільшості проголосували, але це не той бюджет, який може врятувати Україну від дефолту і забезпечити громадянам якісний соціальний захист.

Так, після внесення змін доходи Держбюджету зменшилися на майже 120 мільярдів гривень і  становитимуть 975,8 млрд грн. В Уряді та профільному комітеті ВРУ  вирішили, що найбільше наша країна втратить на:

ПДВ із імпорту – 45,7 млрд грн;

ренті за користування надрами – 22,9 млрд грн.;

ПДВ із вироблених товарів – 21,4 млрд грн.;

податку на прибуток підприємства – 20,7 млрд грн.

І таким чином дефіцит бюджету збільшився на 202, 1 мільярди гривень, зокрема за рахунок боргових запозичень.

Згідно зі змінами до Держбюджету, найбільше грошей піде на наповнення Фонду боротьби з коронавірусом. Планують назбирати 64,7 млрд грн.  Додатково вирішили профінансувати Пенсійний фонд (+29,7 млрд грн.) та обслуговування державного боргу (+3,3 млрд грн.).

Втім основний акцент варто зробити на скороченні бюджетних програм – кошти забрали в низки без сумніву необхідних для існування держави галузей. Найбільш за все "порізали" пільги та житлові субсидії – їх буде зменшено на 8,2 млрд грн. Колеги-народні депутати хоч і заспокоюють, що це лише економія за рахунок теплої зими, але все ж таки кошти більшості споживачам вже виплатили, тому переконаний, що отримати пільгу на оплату компослуг на наступний опалювальний сезон буде ще важче.

В умовах масштабного й довготривалого процесу децентралізації та об’єднання територіальних громад, Уряд вочевидь, вирішив все це спустити на гальма, оскільки Державний фонд регіонального розвитку недоотримає 2, 6 мільярди гривень, а субвенції місцевим бюджетам на підтримку розвитку ОТГ зменшили на 100%, тобто на трохи більше 2 мільярдів гривень. Не отримають місцеві ради і необхідних грошей на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів середньої освіти. Обмежили фінансування і на створення навчально-практичних центрів сучасної професійно-технічної освіти (-160 мільйонів грн.), яка в нашій країні й так перебуває у досить плачевному стані і все утримання таких закладів переклали на плечі місцевих рад. Виходить замкнене коло – грошей на місцях немає, а тому центри професійної освіти просто закривають і таким чином формують недобір на робітничі спеціальності на трудовому ринку країни.

Театри отримають на 120 мільйонів гривень менше, український культурний фонд – на 90 мільйонів, держкіно – на 307 мільйонів, – і так практично по кожному пункту культури та освіти. Не зберегли 250 мільйонів гривень на навчальне обладнання для університетів, 400 мільйонів на базове фінансування науки у ВНЗ, 59 мільйонів гривень з підготовки кадрів у вишах. Відповідно таке недофінансування суттєво ставить під сумнів якість вищої освіти, яка була однією з найкращих у Східній Європі. Без фінансової мотивації збоку держави цього року залишаться молоді вчителі – в бюджеті для них "врізали" 1,5 мільярди гривень і рівень їхньої зарплати залишиться в межах 5 тисяч гривень за місяць… З такими підходами вчителі просто залишатимуть свою роботу і шукатимуть кращих способів заробітку. Все ж чи не єдине, що не зачіпають в скороченні – це зарплати викладачам та виплати стипендій. В неповному фінансуванні, але все ж продовжується проект Нова українська школа і учні вже у вересні зможуть зайти в оновлені класи. Наш пріоритет, щоб успішні проекти мали право на існування, незалежно від фінансової спроможності країни, бо криза мине, а освічене громадське суспільство буде необхідне нашій країні…

Не змінилося нічого й для медиків… Згідно зі змінами до бюджету, обіцяне підняття медперсоналу передбачено лише на час карантину… Окрім згаданих Пенсійного фонду, видатки у змінах до Держбюджету збільшили на виплату суддівської винагороди. Міністерство внутрішніх справ також не потерпіло – бюджет їм збільшують (!) на 195 мільйонів до понад 93 мільярдів гривень...

Виникають логічні питання і до прикінцевих положень змін до Держбюджету країни. Зокрема мова йде про відновлення видатків на аеропорти "Дніпропетровськ" (900 мільйонів грн.) та "Ізмаїл" (70 млн грн.), а це є абсурдним у своєму початку, оскільки бюджетом передбачається повне скорочення таких бюджетних призначень.  Окрім того, бюджетом передбачене списання частини заборгованості Київської міської ради, що є нелогічним за умови профіцитності київського міського бюджету.

Передбачається, що до кінця карантину  вводиться обмеження на заробітну плату працівникам бюджетних установ і членів наглядових рад не більше 10 мінімальних зарплат, а саме 47 230 грн. Зрештою доцільно було б тимчасово також запровадити цільовий податок на "велику" зарплату – ті, що більше десяти "мінімалок" - ПДФО 50 %, які скеровувалися на фонд боротьби із коронавірусом. Бо ми, на жаль, не маємо впевненості в тому, що представники наглядових рад після карантину не надолужать зарплату різницею великими преміями.

В підсумку ми спостерігаємо картину, коли не змінилася ані ідеологія, ані логіка запропонованих змін бюджету. Зокрема, це може свідчити про відсутність самостійного бачення й пропозицій щодо ідеології у нового міністра фінансів. Тим більше, що попередні правки щодо перегляду бюджету готував ще колишній міністр фінансів Ігор Уманський – вони і коштували йому посади. Ймовірно, що до звільнення  посадовця призвела його принципова позиція щодо подолання корупційних схем. Бо саме екс-міністр фінансів розповів, що  ділки і чиновники крадуть у нас з вами кожен місяць близько 10 мільярдів гривень. 120 мільярдів гривень на рік. За його словами, якби ці гроші потрапили в бюджет, то ніякі кредити б Україні були не потрібні, а за 30 років незалежності вийшла б досить суттєва сума.

І щонайобурливіше – Кабмін не має бачення бюджетної сфери на наступний рік. Оскільки зупиняється дія статті 33 Бюджетного кодексу щодо основних напрямків бюджетної політики на наступний 2021 рік.

А побудова стратегії – це запорука успіху, й реальній оцінці ситуації, яка складається. Цього, на жаль, поки й бракує нинішнім  чиновникам, які й формують подальше бачення життя у нашій країні.