Умови мирної угоди мають вирішальне значення для прогнозних макросценаріїв України – глава місії МВФ
Міжнародний валютний фонд (МВФ) у новій 4-річній програмі EFF розширеного фінансування України вперше з кінця 2023 року навів окрім базового та негативних сценаріїв ще й позитивний сценарій розвитку завдяки більш амбітним реформам, але макросценарії вирішальним чином залежатимуть від умов мирної угоди, заявив глава місії МВФ в Україні Гевін Грей (Gavin Gray).
"Ми всі усвідомлюємо, що умови будь-якої мирної угоди мають вирішальне значення. Якість гарантій безпеки та точні умови визначатимуть, де Україна може опинитися в можливому діапазоні сценаріїв", – сказав він на брифінгу щодо нової програми.
Грей також наголосив, що значним фактором також буде політика уряду щодо реформ після мирної угоди.
"Прогрес у ключових реформах, насамперед уряду та боротьби з корупцією, матиме дуже великий вплив на зростання продуктивності в майбутньому, а також на те, чи будуть впроваджені політики, що заохочуватимуть українців повертатися додому", – зазначив глава місії.
Він уточнив, що МВФ раніше очікував зростання економіки України у 2025 році у діапазоні від 2% до 3%, але у новій програмі погіршив цю оцінку у базовому сценарії до 1,8-2,2%.
"Ми цілком можемо бути на нижній межі цього діапазону. На 2026 рік раніше ми припускали, що війна закінчиться, тож на нашому восьмому огляді (попередньої програми EFF у червні 2025 року – ІФ-У) ми мали прогноз зростання на рівні 4,5%. Очевидно, обставини змінилися, і тому тепер ми очікуємо діапазон від 1,8% до 2,5% у 2026 році", – сказав Грей.
Базовий сценарій завершення війни до 2027 року
Базовий сценарій нової програми передбачає, що війна продовжиться протягом всього 2026 року, а 2027 стане першим роком після завершення війни, тож економіка почне відновлюватися та зросте на 3,5%, оскільки біженці повертаються та реінтегруються на ринок праці (хоча й повільнішими темпами, ніж очікувалося раніше), починається реконструкція, а вузькі місця в продуктивності зменшуються в міру нормалізації ситуації з безпекою.
Дефіцит бюджету без урахування грантів лише незначно скоротиться з 2026 року (з 19% ВВП до 17,8% ВВП), а послаблення обмежень пропозиції, включаючи робочу силу, призведе до негативного розриву між виробництвом та інфляцією, зменшуючи інфляцію до 7%.
Щодо 2028 та 2029 років, то МФ зменшив прогнози зростання ВВП відповідно до 4,2% та 3,9%, що відображає продовження наслідків тривалої війни: менша кількість біженців, що повертаються, обумовлює відносно меншу кількість робочої сили та населення, що, у свою чергу, негативно впливає на інвестиції в бізнес та інфраструктуру (наприклад, у житло, соціальну інфраструктуру). Інвестиції, пов’язані з реконструкцією, також відбуватимуться повільніше, зокрема через витіснення державних інвестицій на користь поточних витрат на оборону. Результуючий негативний розрив між випуском та інфляцією допоможе спрямувати інфляцію до цільового показника НБУ у 5% до кінця 2029 року, додав Фонд.
Він також уточнив, що порівняно із восьмими переглядом попередньої програми EFF влітку 2025 року у новій програмі за базовим сценарієм погіршив оцінку державного боргу цього року зі 110,4% ВВП до 122,6% ВВП, а наступного – зі 106,4% ВВП до 137,1% ВВП.
Негативний сценарій продовження війни у 2027 році та її переходу у заморожений конфлікт до кінця 2028 року
Негативний сценарій програми передбачає, що війна матиме сильніший вплив у 2026 році, продовжиться у 2027 році та поступово перейде у заморожений конфлікт до кінця 2028 року.
"(Сценарій) не передбачає швидкої інтенсифікації з супутнім впливом на макроекономічні показники. Натомість, дефіцит бюджету залишається значним, невирішена ситуація з безпекою (де окремі сутички залишаються можливими) негативно впливає на економічні показники, а для нормалізації платіжного балансу потрібно більше часу", – зазначив МВФ.
За його оцінками, у 2026 році негативний сценарій передбачає більші наслідки від пошкоджень (включаючи енергетичну інфраструктуру), аніж базовий. Прогноз зростання ВВП складає 1,5% за інфляції на рівні 10%, дефіцит бюджету без урахування грантів становитиме близько 22,5% ВВП, а дефіцит поточного рахунку платіжного балансу – 22.8% ВВП проти 19,1% ВВП у базовому сценарії, що відображає прогнозований вплив вищого імпорту, пов’язаного з війною.
У наступний період 2027-2028 року – нестабільної ситуації з безпекою, яка поступово переходить до замороженого конфлікту – МВФ очікує зростання ВВП всього на 1% та 0,5% відповідно через затримку із поверненням біженців та заходів з реконструкції. Інфляція повільно знижуватиметься через триваючі шоки пропозиції та становитиме 9% та 8%, а витрати на оборону також зростатимуть вищими темпами, оскільки складний шлях до замороженого конфлікту передбачає більш поступову демобілізацію, ніж за базовим сценарієм.
У відповідь, від влади очікується дотримання свого зобов’язання щодо підвищення основної ставки ПДВ, а загальний бюджетний дефіцит, за винятком грантів, становитиме в середньому 19% ВВП протягом цього періоду та фінансуватиметься за рахунок зовнішньої допомоги та подальшої реструктуризації зовнішнього боргу.
"Додатковий випуск внутрішнього державного боргу також буде важливим джерелом фінансування, але може вимагати фінансових репресій. Крім того, це ще більше збільшить і без того підвищені ризики банків перед урядом, тим самим зміцнюючи зв’язок між суверенними банками, який може бути важко погасити, і це наражатиме банки на потенційні збитки", – додав МВФ.
Збільшення імпорту через збільшення витрат на оборону та атаки на енергетичну інфраструктуру (що лише частково компенсується підвищенням ставки ПДВ) призведе до погіршення поточного рахунку та резервів, а кредитування економіки залишатиметься слабким, описав Фонд інші характеристики цього періоду у негативному сценарії.
Згідно з ним, лише у 2029 та 2030 роках зростання економіки України досягне відповідно 3,4% та 3,9%.
Зазначається також, що якщо у базовому сценарії потреби України у зовнішньому фінансування у період дії 4-річної програми МВФ складають $136,5 млрд, то у негативному – $146,3 млрд.
Позитивний сценарій більших інвестицій та повернення біженців завдяки амбітнішим реформам
"Існує сценарій післявоєнного відновлення, який включає вищі стійкі високі рівні інвестицій, більшу внутрішню міграцію та завершення амбітних структурних реформ для стимулювання зростання", – в той же час зазначив Фонд у новій програмі та навів такий позитивний сценарій вперше з другого перегляду попередньої програми наприкінці 2023 року.
МВФ нагадав, що станом на грудень 2025 року у світі, за даними УВКБ ООН, було зареєстровано понад 5,8 млн біженців з України, або понад 14% довоєнного населення. Нова оцінка Світового банку прямих збитків від війни (RDNA5) на кінець 2025 року склала 195 млрд, що приблизно дорівнює ВВП.
"Такі величезні втрати фізичного та людського капіталу будуть відшкодовані лише завдяки потужному припливу інвестицій та поверненню біженців у повоєнні роки, за умови впевненості в безпековій ситуації, можливостях працевлаштування та сильних інституціях як сприятливих факторів", – наголосив МВФ.
На його думку, темпи впровадження структурних реформ у рамках програми EFF, Механізму допомоги Україні та вступу до ЄС допоможуть каталізувати вкрай необхідні приватні інвестиції для підвищення довгострокової продуктивності та зростання.
"Непередбачувані за своєю суттю ефекти довіри будуть ключовими факторами, що впливають на повернення інвестицій та біженців, які можуть посилювати одне одного в позитивній динаміці", – зазначив Фонд.
Оновлений з 2023 року позитивний сценарій гірший за позитивний сценарій зразка кінця 2023 року, бо відображає наслідки тривалішої війни, у тому числі менше повернення біженців. Їх опитуваннями показають стабільне зниження намірів повернутися, які наразі нижче 50%, а прогнозований додатковий відтік біженців у розмірі 0,9 млн осіб, який очікується до кінця 2026 року, також знижує внесок робочої сили в потенційний обсяг виробництва, вказує МВФ.
Тож якщо у базовому сценарії відтік біженців складає 5 млн, то у оновленому позитивному – 4,2 млн, тоді як в грудні 2023 року передбачалося, що він не перевищуватиме 1,5 млн.
"Аналогічно, пул потенційних пільгових ресурсів для післявоєнної відбудови був вичерпаний необхідністю фінансувати постійні оборонні зусилля, що впливає як на базовий, так і на прогнозовані інвестиційні перспективи", – додав Фонд.
З урахуванням цього якщо базовий сценарій у післявоєнний період 2027–2035 років передбачає середньострокові та довгострокові темпи зростання близько 3,5%, що підвищить рівень реального ВВП приблизно до 111% від довоєнного рівня до 2035 року, то у позитивному сценарії він досягне 122% від довоєнного ВВП за умови вищого тренду зростання на 4%.
"У перші післявоєнні роки (2027–2030 роки) швидше зростання досягається у сценарії зростання головним чином завдяки більшому поверненню біженців та вищій продуктивності, досягнутій завдяки швидкій реінтеграції та перерозподілу робочої сили між секторами. У довгостроковій перспективі більша робоча сила та амбітні реформи приваблюють більше накопичення капіталу та каталізують більше підвищення продуктивності", – підсумував МВФ.
За позитивним сценарієм інвестиції повинні сягнути близько $74 млрд на рік порівняно із $63 млрд на рік за базовим сценарієм, що значно перевищує рівень $35 млрд у 2024 році. В обох сценаріях інвестиції фінансуватимуться переважно з приватних джерел, враховуючи обмежену доступність державних коштів, що підкреслює важливість реформ для заохочення інвестицій та покращення бізнес-середовища (за позитивним сценарієм приватні інвестиції в 4,7 рази перевищують державні).
За позитивним сценарієм, незважаючи на 50% збільшення реального доходу на душу населення, Україна у 2035 році все ще відставатиме від конкурентів ЄС, а темпи зростання доходу на душу населення у 2035 році потрібно буде підтримувати ще протягом шести років, щоб досягти рівня, досягнутого Болгарією у 2025 році.
"Це вимагатиме, щоб успішні реформи не були скасовані, що сприятиме високому зростанню інвестицій та продуктивності праці", – ще раз наголосив МВФ.
