Громадяни Франції в неділю вирушать на виборчі дільниці, щоби віддати свій голос у першому турі президентських виборів.

Виборчі дільниці відкриються одночасно о 8:00 за місцевим часом (09:00 за Києвом), але завершать свою роботу у різний час. У більшості населених пунктів вони закриються о 19:00 (20:00 за Києвом), а у великих містах, наприклад, Парижі, Ліллі, Бордо та Тулузі, прийматимуть охочих проголосувати до 20:00 (21:00 за Києвом).

Голосування на французьких заморських територіях відбулося в суботу.

Щоб проголосувати на виборах, громадянам Франції потрібно буде пред'явити документ, що засвідчує особу. У зв'язку з покращенням епідеміологічної ситуації заходи щодо соціального дистанціювання та обов'язкове носіння масок на виборчих дільницях скасовано.

Очікується, що о 12:00 (13:00 за Києвом) буде опубліковано перші дані про явку виборців. Перші прогнози та результати екзит-полів почнуть оприлюднити після 20:00 (21:00 за Києвом). За публікацію даних щодо прогнозованих результатів до 20:00 за місцевим часом – під час роботи виборчих дільниць – загрожує штраф до 75 тис. євро.

Французи мають віддати свій голос за одного з 12 кандидатів на пост президента країни.

У виборчих бюлетенях зазначені наступні кандидати: Наталі Арто від партії "Робітнича боротьба", лідер правої партії "Вставай, Франціє" Ніколя Дюпон-Еньян, кандидат французьких "зелених" Яннік Жадо, мер Парижа та кандидат від соціалістів Анн Ідальго, депутат Жан Лассаль від партії "Опір", лідер ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, нинішній глава держави Емманюель Макрон, який представляє партію "Вперед, Республіко!", лідер вкрай лівої партії "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон, кандидат правоцентристських "Республіканців" Валері Пекресс, кандидат від антикапіталістичної партії Франції Філіп Путу, комуніст Фаб'єн Руссель та кандидат вкрай правих Ерік Земмур.

Таким чином, серед кандидатів – чотири жінки. Наймолодшому кандидату – 44 роки (Макрон), найвіковішому учаснику президентських перегонів – 70 років (Меланшон).

Боротьбу у президентських перегонах цього року ведуть як "новачки", наприклад Земмур та Ідальго, так і "досвідчені" кандидати, зокрема Ле Пен і Меланшон, для яких це вже треті вибори.

Президент Франції обирається загальним, прямим та таємним голосуванням на п'ять років і може бути переобраний один раз.

Відповідно до французької конституції, якщо жоден із кандидатів не отримує абсолютної більшості в першому турі, то проводиться другий тур. З початку дії таких правил у 1965 році у Франції завжди був потрібен другий тур.

У разі відсутності кандидата, який набрав абсолютну більшість, у другий тур виходять два кандидати з найбільшою кількістю голосів.

Другий тур, як очікується, відбудеться за два тижні - 24 квітня.

Усі опитування показували, що жоден з кандидатів не отримає абсолютної більшості, тому вибори відбудуться у два тури.

При цьому практично всі соціологічні дослідження прогнозували, що за підсумками першого туру найбільшу кількість голосів наберуть Макрон і Ле Пен, що дозволить їм вийти в другий тур. Так, одне з недавніх опитувань Opinion Way показало, що нинішній президент країни отримає 26% голосів, Ле Пен - 22%, на третьому рядку розташується Меланшон з 16%, Земмур і Пекресс отримають по 9% голосів.

Згідно з останніми опитуваннями, у другому турі боротьба між Макроном та Ле Пен буде напруженою. До середини березня цього року впевнене лідерство було за нинішнім французьким лідером, проте за останні тижні розрив між цими двома кандидатами значно скоротився. Деякі опитування показували, що відрив Макрона від Ле Пен становить близько трьох процентних пунктів.

Передвиборні обіцянки та програми кандидатів у президенти Франції, головним чином, фокусуються на внутрішній політиці, зокрема на питаннях, пов'язаних із пенсіями, міграцією, а також безпекою та енергетикою.

Макрон у разі переобрання обіцяє підвищити пенсійний вік з 62 до 65 років, а також знизити податки для французів на 15 млрд євро і боротися проти безробіття. Президент Франції зазначав, що має намір збільшити фінансування армії та посилити незалежність країни у сільськогосподарській сфері. У соціальній політиці Макрон планує зосередитись на підтримці неповних сімей, розвивати можливість дистанційних консультацій лікарів для пацієнтів, локалізувати виробництво ліків у Франції та надати більше свободи навчальним закладам. У його програмі також зазначено, що він "зменшить громіздкість" процедури отримання статусу біженця у Франції, активізує боротьбу з кіберзлочинністю та радикальними формами ісламу. Він обіцяє розвивати атомну енергетику, а також сонячні та вітрові електростанції. Він вважає важливим для Європи "забезпечення енергетичної автономії", знизивши залежність від імпортованого вугілля, газу та нафти.

Ле Пен у своїй програмі зосередилася на питаннях імміграції, безпеки, підтримки молоді, пенсіонерів та політиці у сфері сім'ї. Зокрема, лідер "Національного об'єднання" планує дозволити приймати та розглядати запити на надання статусу біженця від претендентів лише, коли вони перебувають за кордоном. Вона також пропонує провести референдум, щоб "змінити" правила набуття громадянства та "зробити національні закони пріоритетом" над міжнародними. Ле Пен має намір знизити ПДВ із 20% до 5,5% на енергоресурси, зокрема газ, та звільнити від прибуткового податку молодь до 30 років, щоб "вони залишалися у Франції та створювали тут свої сім'ї". Вона пропонує відмовитись від збільшення пенсійного віку, припинити скорочення лікарняних ліжок у державних лікарнях, підвищити зарплати медичних працівників. У питанні енергетики Ле Пен вважає за необхідне забезпечити енергетичну незалежність Франції, "перезапустити ядерну та гідроенергетичну сферу".

Меланшон, у свою чергу, ставить своїми пріоритетами блокування цін на основні продукти харчування та енергоресурси, підвищення мінімальної заробітної плати, відновлення права французів виходити на пенсію у 60 років. При цьому він виступає за 100%-й перехід Франції до відновлюваних джерел енергії та відмову від проєктів щодо створення нових АЕС. Меланшон також вважає, що Франція до 2030 року має скоротити викиди СО2 на 65% замість нинішньої цілі в 40%. Згідно з програмою Меланшона, у разі обрання на пост президента Франції він прагнутиме "незалежної Франції" в галузі оборони, зокрема до виходу з НАТО.