Відсутність екологічних стандартів у малій гідроенергетиці становить загрозу для українських річок - WWF

Розвиток малої гідроенергетики в Україні, яка вже нараховує 152 об’єкти, відбувається за відсутності державної стратегії та нормативних екологічних вимог щодо проектування, будівництва та експлуатації малих ГЕС, повідомили у Всесвітньму фонді природи (WWF) Україна, в п`ятницю.

Це, на думку експертів Всесвітнього фонду природи становить загрозу річковому біорізноманіттю, популяціям риб, прибережним екосистемам і ландшафтам. Неконтрольовані зміни водних екосистем можуть також значно вплинути на якість життя українських громад, а в деяких випадках і країн-сусідів, які залежать від сталого управління спільними водними артеріями.

Головним стимулом до зростання кількості мГЕС на українських річках, за данимим WWF, є державні гроші у вигляді “зеленого тарифу”. Саме він робить будівництво мГЕС привабливим для інвесторів. Цей спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, отримана з альтернативних джерел, в т.ч. мікро-, міні- та малих ГЕС, встановлено у 2008 році законом “Про альтернативні джерела енергії”. Показово, що вже наступного року на українських річках з’явилась 31 мала гідроелектростанція. І ця кількість щороку зростає.

Сумарна потужність мГЕС на природних річках становить близько 100 мВт або лише 0,2% від загального енергобалансу України, але велика кількість таких об’єктів, за відсутності екологічних стандартів при їх будівництві, експлуатації й виводу з експлуатації, призводить до цілого ряду негативних впливів безпосередньо на річки й природні території в цілому. (див. інфографіку 2).

Аби вплинути на ситуацію та знизити існуючі ризики, експерти WWF Україна в рамках роботи Української гідроенергетичної платформи вже розробили науково-методичні рекомендації до Звіту Оцінки впливу на довкілля (ОВД) при будівництві мГЕС. Цей документ підтримали Вчені Ради Інституту гідробіології НАН України та Інституту еволюційної екології НАН України.

Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передує будь-якій запланованій господарській діяльності, зокрема будівництву чи реконструкції мГЕС. Вона передбачає виявлення та опис характеру, інтенсивності впливу цієї діяльності для довкілля і здоров’я населення, а також заходи з пом’якшення впливу.

Після доопрацювання й публічної презентації цього посібника WWF Україна передав його до профільних Міністерства екології та природних ресурсів і Міністерства інфраструктури України. Найближчим часом документ буде передано до новоствореного Міністерства енергетики та захисту довкілля. “Сподіваємось, що цей документ буде затверджено Наказом Міністерства, що зробить його використання обов’язковим для проведення ОВД при будівництві малих ГЕС”, - підкреслила координаторка з екополітики Всесвітнього фонду природи Україна Світлана Матус.

WWF вважає, що рішенням для безпечного розвитку малої гідроенергетики в Україні може стати популяризація малих гідростанцій на об’єктах промисловості, а також на системах водопостачання і водовідведення. Будівництво й експлуатація таких станцій створює найменший вплив на навколишнє середовище. Перший такий об’єкт запрацював в Полтавській області, 15 серпня 2019 роки отримавши ”зелений тариф”.

Стримує розвиток гідростанцій на стічних водах в Україні відсутність державної підтримки у вигляді, наприклад, додаткових коефіцієнтів до “зеленого тарифу”. Також, враховуючи екологічність таких мГЕС, було б доцільним спростити процедуру отримання дозвільних документів на їх будівництво та експлуатацію. Інвестори нарікають, що зараз підготовчий етап та отримання всіх дозволів може займати до 2 років.

Всесвітній фонд природи – це одна з найбільших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої діють у понад 100 країнах за підтримки більш ніж 5 млн людей по всьому світу.