17:43 01.09.2020

НАНУ очікує рішення Нацфонду фундаментальних досліджень стосовно грантів для розробки двох вітчизняних вакцин від Sars-Cov-2

4 хв читати
НАНУ очікує рішення Нацфонду фундаментальних досліджень стосовно грантів для розробки двох вітчизняних вакцин від Sars-Cov-2

Національна академія наук України (НАНУ) очікує рішення Національного фонду фундаментальних досліджень про надання грантів для розробки двох вітчизняних вакцин від вірусу Sars-Cov-2, який викликає COVID-19, повідомив директор Інституту біохімії ім. Палладіна Національної академії наук України Сергій Комісаренко.

"Ми подали проекти на здобуття грантів до Національного фонду фундаментальних досліджень з тим, щоб вони профінансували створення вітчизняної вакцини різного типу. Ми подали два проекти для створення різних типів вакцин (на різних платформах) проти Sars-Cov-2. Фонд мав надати відповідь вже декілька тижнів тому, але відповіді поки що немає", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи перспективи розробки та виробництва в Україні вакцини від Sars-Cov-2.

Комісаренко зазначив, що "НАНУ виступила ініціатором створення щонайменше двох типів вакцини проти Sars-Cov-2".

Комісаренко зазначив, що заяви чиновників про можливість випуску української вакцини від Sars-Cov-2 "викликають багато запитань", зокрема, про те, чи буде це виробництво вакцини власної розробки, чи випуск на потужностях українських підприємств іноземної вакцини.

"Коли в МОЗ кажуть, що забезпечать українців вітчизняною вакциною, я не знаю, що вони мають на увазі. Можливо, вони називають вітчизняною вакциною купівлю іноземної вакцини, яку розфасують у картонні коробочки, вкладуть інструкцію і напишуть назву українською мовою. Це найпростіший шлях, але назвати таку вакцину вітчизняної важко", - сказав він.

Комісаренко зазначив, що "є й інший шлях, досить поширений серед інших країн у світі, які не мають власного наукового потенціалу".

"Це купівля технології виробництва ефективної іноземної вакцини, яка індукує у реципієнтів достатню імунну відповідь, не має (або має мінімум) побічних ефектів і рекомендована ВООЗ", - сказав він.

При цьому, на думку Комісаренка, "впровадження купленої (або отриманої) технології на підприємствах фармацевтичної та (або) біотехнологічної промисловості в Україні зовсім непроста справа".

"Крім іншого, вона вимагає сучасного високоякісного обладнання, а також добре підготовленого персоналу. Вкрай важливим є контроль якості одержуваного продукту. Нам потрібна не стільки дешева, скільки якісна вакцина. Якщо в МОЗ кажуть, що вже ведуть переговори про купівлю, або навіть готові купити китайську або російську вакцину, то я вважаю, що і в Китаї, і в Росії можуть зробити якісну вакцину (або вакцини), але наразі цього робити не можна, тому що ці вакцини не пройшли клінічні випробування в повному обсязі, і ми не знаємо їхньої якості. Якщо вони кажуть, що буде створена власна вакцина, то я теж не знаю, про що це, оскільки в МОЗ України немає наукових колективів і відповідних експертів, здатних не лише створити вакцину, а й навіть оцінити її якість. Ми наразі намагаємося зробити власну вакцину, але, на жаль, у нас поки що немає жодного діалогу з Міністерством охорони здоров'я - головним соціальним замовником продукції в боротьбі з коронавірусом. Вони, напевно, забули, щоНАН України - головна наукова організація країни, і не цікавляться нашими можливостями", - сказав він.

Комісаренко також звернув увагу на те, що перед ухваленням рішення про застосування вакцини, вона має пройти серйозні клінічні випробування, які потребують досить тривалого часу, тому "вакцина в достатній кількості може з'явитися лише під кінець року або пізніше".

Він також висловив думку, що українські фармкомпанії можуть запропонувати великим міжнародним виробникам свої виробничі потужності для виробництва вакцини від Sars-Cov-2, що потребують передачі технології.

При цьому Комісаренко звернув увагу на труднощі в розробці та виробництві власної вакцини в Україні, "коли за власною технологією зроблений прототип, проведені доклінічні та клінічні випробування, які дадуть право на випуск та комерціалізацію вакцини".

"Чи реально це в Україні? Хочеться сказати "так", але я буду обережний і скажу "ні", і не тому, що ми не можемо зробити вакцину. Можемо, але в Україні практично відсутній інноваційний клімат, немає державної політики для підтримки вітчизняних інноваційних проектів", - сказав він.

Комісаренко нагадав, як на початку епідемії коронавірусної інфекції українські вчені пропонували налагодити виробництво вітчизняних ПЛР-тестів, проте не отримали фінансування цього проекту.

"Я так песимістично налаштований стосовно власної вакцини, тому що у нас перед очима історія з власними ПЛР-тестами. Вони були розроблені на замовлення РНБОУ в Інституті молекулярної біології та генетики НАНУ. Вони були зроблені, перевірені, було підтверджено, що вони високої якості, навіть вийшов указ президента, який зобов'язував цей інститут виготовити щонайменше 200 тис. тестів, а уряд мав профінансувати це. Але уряд нічого не профінансував, державний інститут нічого не отримав і не виготовив, а закупівлі відбулися у приватних підприємців", - сказав він.

Комісаренко зазначив, що питання відновлення виробництва вакцин та інших імунобіологічних препаратів в Україні було розглянуте Радою національної безпеки і оборони України (РНБОУ) ще у 2009 році.

"Я очолюю комісію з біобезпеки та біозахисту при РНБО. У лютому 2009 року було ухвалено рішення про відродження виробництва в Україні імунобіологічних препаратів - вакцин, імунодіагностикумів, лікувальних антитіл, про створення національного біотехнологічного центру, який був би проміжною ланкою між науковими лабораторіями та фармкомпаніями для відпрацювання технологій виробництва біопрепаратів і їх масштабування, нарешті, здійснював координацію між учасниками створення продуктів. Жоден із пунктів рішення РНБО не був виконаний, і відтоді питання виробництва українських вакцин не розглядалося", - сказав він.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

На місці авіакатастрофи в Харківській області знайдено тіла ще двох загиблих - ДСНС

В Україні за добу поліція відкрила 15 кримінальних справ за порушення виборчого процесу

Курсанта, який вижив в авіакатастрофі під Чугуєвом, можуть виписати найближчими днями – начальник госпіталю

Найімовірніше, Ан-26, що розбився в Харківській області, зачепився крилом за землю – міністр оборони

Кількість загиблих в авіакатастрофі в Харківській області збільшилася до 26 осіб: один постраждалий помер у лікарні – ДСНС

Слідство розглядає 4 версії авіакатастрофи в Харківській області, серед них технічна несправність агрегатів літака — ДБР

Один із курсантів, що вижив в авіакатастрофі під Чугуєвом, у вкрай важкому стані

Попередня оцінка того, що сталося з літаком, потерпілим катастрофу в п'ятницю в Чугуєві, буде дана після розшифровки "чорного ящика" - Таран

Командир екіпажу доповів про відмову лівого двигуна Ан-26, запросив посадку і через 5 хвилин сталася авіакатастрофа - СБУ

На місці авіакатастрофи в Харківській області знайдено тіло загиблого, пошуки ще двох людей тривають

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА