Правозахисники міжнародної організації "Репортери без кордонів" (RSF) оприлюднили у вівторок щорічний Індекс свободи преси, в якому Україна посіла 97-ме місце, опустившись за рік ну одну позицію.

"Україна має диверсифікований медіа-ландшафт, і її влада провела низку довгоочікуваних реформ після революції 2014 року, зокрема закон про прозорість володіння ЗМІ. Але ці досягнення крихкі. Необхідно набагато більше, щоб послабити сувору хватку олігархів над ЗМІ, заохотити редакційну незалежність і боротися з безкарністю за злочини, пов'язані з насильством проти журналістів. Інформаційна війна з Росією призвела до негативних наслідків, включаючи заборони на російські ЗМІ та соціальні мережі, кібер-домагання та судові процеси у справах про державну зраду", - йдеться у повідомленні на сайті RSF.

У доповіді "Світовий індекс свободи преси 2021" зазначається, що пандемія COVID-19 не привела до припинення загроз і нападів на журналістів в Україні та використовувалася місцевою владою як привід для ще більшого обмеження доступу до інформації.

"Убивства журналістів-розслідувачів Павла Шеремета, Георгія Гонгадзе та Вадима Комарова досі не розкриті, що сприяє безкарності за насильству щодо ЗМІ. Стурбованість, як і раніше, зосереджена на маніпуляціях із новинами, порушеннях конфіденційності джерел, кібератаках та ексцесах у боротьбі з фейковими новинами", - наголошують правозахисники.

У RSF також зазначають, що непідконтрольні уряду райони на сході країни, "як і раніше, є закритою зоною без критично налаштованих журналістів та іноземних спостерігачів".

При цьому в організації констатують, що з початку року в Україні не було вбито жодного журналіста або співробітника ЗМІ.

Рівень свободи, який мають журналісти 180 країн світу, визначений завдяки аналізу відповідей експертів на анкету. До цього якісного аналізу додається звіт про кількість актів, скоєних проти журналістів у визначений період. В опитувальнику представлені такі теми, як: плюралізм, незалежність медіа, довкілля, самоцензура, законодавство, прозорість і якість інфраструктур, які підтримують медіа-продукцію.

Фінальна оцінка визначається за шкалою від 0 до 100. "0" представляє найвищу оцінку, "100" - найнижчу. Результат у 0-15 пунктів оцінюється, як хороша ситуація, 15,01-25 пунктів, як більш-менш хороша ситуація, 25,01-35 пунктів свідчить про значні проблеми, 35,01-55 пунктів - про складну ситуацію, 55,01-100 пунктів оцінюється, як дуже небезпечна ситуація.

Україна у рейтингу набрала 32,96 пункта (на 0,44 більше, ніж минулого року) і, отже, отримала середню оцінку з п'яти можливих.

Із країн-сусідів найкраща ситуація в Угорщині (92-ге місце), Молдові (89-те місце), Польщі (64-те місце), Румунії (48-ме місце) і Словаччині (35-те місце). Гірша ситуація у РФ та Білорусі (150-те і 158-ме місця відповідно).

Туреччина на 153-му місці, Грузія - на 60-му, Німеччина - на 13-му, Литва - на 28-му, Велика Британія - на 33-му, США - на 44-му, Канада - на 14-му, Ізраїль - на 86-му, Китай - на 177-му, Індія - на 142-му. Перші три місця у списку посідають Норвегія, Фінляндія та Швеція, останні три - Туркменістан, Північна Корея та Еритрея.