12:00 28.06.2019

Стефанчук: Найбільш важливі і невідкладні зміни до Конституції повинні бути внесені протягом найближчого року

9 хв читати
Стефанчук: Найбільш важливі і невідкладні зміни до Конституції повинні бути внесені протягом найближчого року

Ексклюзивне інтерв'ю представника президента України у Верховній Раді, ідеолога команди Володимира Зеленського та партії "Слуга народу" Руслана Стефанчук агентству "Інтерфакс-Україна" (перша частина)

- 28 червня Україна святкуватиме черговий день Конституції. Ви говорили про те, що ті зміни, які постійно вносилися до тексту Конституції, фактично зробили його не повністю дієздатним. Чи плануєте ви щось з цим робити?

- Ми провели аналіз усіх останніх змін до Конституції. У нас близько 20 чи може навіть більше статей, які не мають кінцево-точної юридичної редакції. Саме тому на сайті Верховної Ради висить не парламентська редакція тексту Конституції, а редакція, яку вони отримали з Мінюсту. Вони не захотіли навіть на себе брати відповідальність за те, щоб розмістити той текст, який є. Тому що станом на сьогодні ми прийшли до ситуації, коли у нас немає єдиновірного юридично тлумаченого тексту Конституції.

Мова йде про зміни, скасування, повернення, відсутність єдиних підходів до формулювання статей, скасування і повернення попередньої редакції, яка дисгармоніювала з тим, що було. Оце результат не виваженої, не вивіреної і не спланованої роботи Верховної Ради, яка сьогодні призвела до того, що у держави, яке святкує День Конституції, немає просто єдиного уніфікованого тексту Конституції.

І питання сьогодні не лише в тому, що ми не маємо вивіреного тексту Конституції, питання в тому, що маючи один з непоганих текстів Конституції, у нас сьогодні немає реального механізму його втілення в життя. У нас є ціла низка питань, пов'язаних з наявністю цілої низки так званих декларативних прав, які просто проголошені, і фактично не мають механізму їх реалізації та захисту. З цим потрібно щось робити. Не шляхом скорочення цих прав, а шляхом запровадження механізму реалізації і захисту цих прав. Наприклад, права на освіту, медицину, на гідний рівень життя, навіть права власності. Є ще ціла низка інших прав і свобод, які гарантуються Конституцією, але не мають ані підтримки у галузевому законодавстві, ні захисту, ні необхідних матеріальних та процедурних норм, ні інституцій, які відповідають за реалізацію та захист цих прав.

Мені дивно, чому кожна реформа Конституції починається з того, що ми замасленими руками перебираємо тільки повноваження. Кожна зі змін стосувалася зміни повноважень органів державної влади, і жодна з внесених змін не стосувалася гарантії прав людини і громадянина. Всі копирсалися у розділах про президента, Верховну Раду. Розділ 2 Конституції ніхто не чіпав, і це неправильний підхід. Адже все починається з прав людини.

Крім того, у нас взагалі не проведений функціональний аудит держави, і не завжди зрозуміло, яка інституція за яку функцію відповідає. Тому в нас з'являються функції, які не притаманні президенту України, які не притаманні Кабінету міністрів, Верховній Раді. І це дає можливість не покладати конкретну відповідальність на конкретний орган.

Ми зараз хочемо це змінити. Я вже говорив з науковцями з Національної академії правових наук, Національної академії наук України. Ми хочемо відродити Раду з правової реформи при президентові України. І одним з перших питань буде проведення функціонального аудиту, хто за що відповідає.

Також визначити, яка модель і система буде найбільш притаманна для України, враховуючи її територіальне становище, національні традиції, світосприйняття, правову культуру. Я завжди кажу, що можна переписати найкраще законодавство Німеччини, але воно працювати в України не буде. Тому ми повинні взяти кращі правові традиції і помножити це все на особливість нашого правового сприйняття.

Я зустрічався з науковими установами і навчальними закладами при президентові України, щоб зрозуміти, чим вони займаються. Тому що ми хочемо на базі цього інтелектуального потенціалу отримати якийсь зворотній зв'язок, корисну дію, а не лише те, що вони готуються якісь речі для президента у вигляді аналітичних записок.

- Ви будете приводити кожну з цих змін до Конституції у відповідність чи все-таки працювати над новим текстом Конституції?

- Чи будемо ми розглядати Конституцію України як нову – це ще питання дискусії. Тому що є декілька варіантів підходів.

- Мабуть, приведення Основного закону до юридичної визначеності та взагалі до рамок здорового глузду все-таки не може тривати всі п'ять років каденції президента. Які часові рамки ви хоча б приблизно на це відводите?

- Я думаю, що найважливіші речі мають бути проведені в перший рік. Бо в цей перший рік ми, по-перше, маємо велику підтримку від народу України. По-друге, маючи напрацьовані механізми, у нас є можливість провести їх через Верховну Раду. І, по-третє, ми маємо можливість промоніторити, наскільки вони досягли своєї мети.

Загалом, завдання для наступної Верховної Ради я вбачаю в систематизації національного законодавства. Ми повинні вичистити те, що заважає, прибрати радянські рудименти, але при цьому не знизивши рівень соціального захисту громадян. Тому що ми можемо говорити про скасування, наприклад, Кодекс законів про працю чи Житловий кодекс часів УРСР, але все одно там є елементи соцзахисту, які мають бути гармонійно перенесені в нові закони. Але, звичайно, з цим старим треба прощатися.

До того ж, у нас дуже низький рівень законопроектування. У Верховній Раді переважна більшість законопроектів подається народними депутатами, але з них приймається лише 6%. Це теж для нас виклик. Ми повинні усвідомлювати те, що можемо тільки тоді мати якісний законопроект, коли будемо консультувати свої зусилля ще з початку ідеї. Ідея, створення законопроекту, проведення його по процедурі Верховної Ради, вихід, прийняття, підписання і моніторинг якості законопроекту.

- Є одне з останніх рішень Конституційного суду, який визнав неконституційними низку положень закону про НКРЕКП, зокрема, щодо призначення та звільнення президентом членів комісії. Деякі юристи вважають, що це рішення може бути і прецедентом, і поширюватися на інші регуляторні органи, у формуванні яких приймає участь президент. Ваша позиція щодо цього?

- Це рішення – перший прецедент, ми всі його повинні дуже добре проаналізувати, і воно впирається в те, про що я вже говорив, - відсутність функціонального аналізу держави. Безперечно, були великі сумніви щодо цих повноважень президента. Конституційний суд видав рішення, що він не може цього робити. Ми повинні всі сприйняти це рішення, і думати тепер, як жити далі. Дійсно, є цілий ряд органів, по яким ми маємо сьогодні функціонально визначити – чи це є компетенція президента?

І ми готові до цієї дискусії. Бо розуміємо, які функції покладаються на президента. Це ст. 106 Конституції України. Ми повинні привести все це законодавство у відповідність до Конституції. Але аналогічно ми повинні привести у відповідність до Конституції і всі інші законодавчі акти, зокрема, щодо компетенції Верховної Ради, Кабінету міністрів, РНБО, Верховного суду, Конституційного суду, як ці гілки влади мають між собою взаємодіяти.

По тій же Верховній Раді ми можемо побачити, коли є окремі функціональні речі, які не входять до її компетенції, і по Кабінету міністрів, і по інших органах державної влади і місцевого самоврядування, коли ми говоримо про делеговані повноваження, які юридично мають дуже великі питання щодо правильності і неправильності. Ми повинні за кожною функцією застовбичити інституцію, за кожною інституцією закріпити відповідний рівень відповідальності.

- Згадане рішення КС вступає в силу з 1 січня 2020 року. Тобто фактично залишається півроку, після чого рішення цих органів теоретично можуть бути визнані незаконними.

- Так, тобто у нас є період, коли ми маємо привести у відповідність всі ці речі, пов'язані з рішенням Конституційного суду.

- Ще є питання щодо порядку змін до Конституцію. Бо якщо згадати референдум 2000 року, тоді все закінчилося на тому, що результати його не були імплементовані Верховною Радою України. І вже тоді виникало питання, чому Верховна Рада має затверджувати рішення, які були прийняті на референдумі. Як, з вашої точки зору, має вирішуватися це питання?

- Все впирається в те, що в Україні станом на зараз взагалі вихолощений механізм референдуму. Відомо, що Конституційний суд визнав закон про референдум неконституційним. Ми фактично позбавлені законодавчого механізму по імплементації волі народу в нормальні законопроектні ініціативи чи просто ініціативи. Щодо можливості користуватися тільки Конституцією України як нормою прямої дії, посилаючись на ст. 5 і на Розділ 13, теж є певні сумніви, хоча, в принципі, це також може бути як один з механізмів, тому що у нас гарантована пряма дія норм Конституції.

І тому мені здається, що дуже важлива задача полягає у розробці відкритого механізму, і ми вже фактично завершили новий законопроект про референдуми, зараз він на стадії обговорення. І друге – зробити ті запобіжники, щоб референдум не став для України злом. Ми маємо повчитися у тих же британців, як не допустити Brexit. Ми повинні закласти запобіжники у вигляді, наприклад, питань, які не можуть виноситися на референдум, питань, по яких рішення на референдумі приймаються кваліфікованою більшістю у 3/4 голосів.

Зараз це все розбирається і дискутується. Але те, що без референдуму ми не можемо говорити про цілковите фахове народовладдя в Україні, - це сто відсотків. Я розумію, що помилки будуть, вони у всіх є. Але якщо ми не навчимося відповідати за свій вибір, нація і далі буде у, так би мовити, патріархальному стані, буде очікувати, що хтось постійно має нею керувати. Ні. Адже історично народовладдя – це та річ, яка завжди була притаманна українцям. Можна згадати і ту ж Запорізьку Січ.

Питання прийняття рішень народом України є у нас в крові. І ми цим відрізняємося від Росії, від інших країн. До речі, я завжди говорю про те, що за 7 років до появи Цивільного кодексу Наполеона 1804 року у Франції в Україні був прийнятий Галицький цивільний кодекс 1797 року – перший цивільний кодекс світу. Так, тоді ця територія була під Австро-Угорщиною, але вона була першою, на якій діяв перший цивільний кодекс світу. І ми не можемо цього забувати. Історично, навіть під якою імперію ми б не були, ми мали якісь свої права. Це у нас в крові, і це потрібно враховувати.

- На вашу думку, на референдум мають виносити весь текст Конституцію чи лише якісь принципи, принципові питання? Який підхід вам ближче?

- Я скажу свою особисту думку. Я би все-таки виносив принципові речі. Бо, як це можна побачити у Верховній Раді, у певному законопроекті дається три-чотири топові ідеї, а потім закладаються у нього кілька десятків мін, які цей законопроект в подальшому або "підривають", або дають підстави Конституційному суду визнати його неконституційним.

Тому дуже важливо знайти розуміння по принципових речах. А далі, я думаю, що вже фахівці пропишуть ці процедури. Та ми не виключаємо, що якщо така буде воля народу України, то може на референдумі прийматися і весь текст Конституції в цілому. Питання ще в тому, який він буде за розміром.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова НСЗУ: "Ми просимо у Мінфіну додаткові кошти для Програми медичних гарантій"

Баканов: У переговорах зі звільнення українців ми продемонстрували, що життя громадянина безцінне

Глава НАГС Ващенко: Проект перезавантаження держслужби розроблявся за нашої участі

IFOM показав, що лікар в Україні знає лише третину від необхідного - екс-заступник міністра охорони здоров'я Лінчевський

​​​​​​​Гриневич: В освіті не можна приймати волюнтариські рішення

Керуючий партнер юридичної фірми INTEGRITES: "Перші аукціони відбудуться у 2020 році, і тільки тоді ми зрозуміємо, як вони вплинуть на ціну"

Плануємо за 5 років витратити 500 млрд грн на ремонт головних доріг України - глава "Укравтодору"

Комітет ВР із соцполітики до 1 січня 2020 року розробить і внесе новий Трудовий кодекс - претендент на посаду голови комітету Третьякова

Зеркаль: Звільнення політв'язнів - це те, чого зараз чекають від Москви

Національна служба здоров'я буде найбільшим закупником і ціна, яку ми запропонуємо, буде набагато нижчою, ніж та, яку клініки ставлять в роздріб - глава НСЗУ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА