09:02 18.12.2019

Глава СБУ: Ми не обслуговуємо політичні еліти, а гарантуємо національну безпеку країни

19 хв читати
Глава СБУ: Ми не обслуговуємо політичні еліти, а гарантуємо національну безпеку країни

Ексклюзивне інтерв'ю глави Служби безпеки України Івана Баканова агентству "Інтерфакс-Україна"

 

- За підсумками "Нормандської зустрічі" в Парижі досягнуто домовленості про обмін "всіх на всіх встановлених". На поверненні кого з наших громадян наполягатиме Україна?

- Усі робочі наради, які проводить президент у Мінському і Нормандському форматах, починаються і закінчуються питанням обміну незаконно утримуваними особами – це пріоритетно.

На "Норманді" в Парижі було визначено формулу "всіх на всіх" ідентифікованих – цих людей встановлено. Але проблема полягає в тому, що сторона ОРДЛО не допускає міжнародних спостерігачів у зону, де перебувають ці люди, і таким чином складно завершити ідентифікацію з нашого боку. Є частина ідентифікованих, але є й ті, кого ще треба ідентифікувати. Також є труднощі, пов'язані з юриспруденцією.

На нашу думку, було б добре проводити обмін паралельними процесами, але при цьому не змінювати суті "всіх на всіх", як було вирішено на "Норманді". Йдеться про те, що ми маємо обмінюватися, зокрема і громадянами Російської Федерації, які сьогодні перебувають на території України, але їх видачі вимагає ОРДЛО. Ми не можемо громадян РФ віддати в ОРДЛО. Тобто раціональніше реанімувати майданчик, який був на першому обміні – Україна і Російська Федерація.

 

- Чи готова Росія до обміну саме між Україною і РФ?

- Внутрішньо, мені здається, готова. А як буде насправді? Ми зі свого боку докладемо максимум зусиль, щоб повернути наших громадян додому. В середу (18 грудня) відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи. Всі списки є.

Говорити щось іще з цього питання важко, оскільки будь-яке зайве слово може нашкодити.

 

- Які цифри будуть у списках на обмін?

- Вони є, вони відомі. Служба безпеки займається зведенням інформації, визначенням процесуального статусу кожної людини. Працюємо з усіма структурами, зокрема з прокуратурою, щоб процес завершився успішно.

Усі задіяні в цьому процесі відомства надають максимальне сприяння у вирішенні цього питання. Минулого разу під час обміну ми побачили, що така взаємодія ефективна. Тобто немає ніякої внутрішньої конкуренції, внутрішнього непорозуміння. І все робиться для того, щоб до Нового року такий обмін провести.

 

- Чи залучено співробітників СБУ до забезпечення правопорядку на ділянках лінії розмежування у процесі розведення сил?

- Служба безпеки працює на всіх ділянках, зокрема і на цих. Відповідно до чинного законодавства, повноважень, які є сьогодні у служби.

Створено робочі групи з питань, які стосуються не тільки розведення. У них представлена і Служба безпеки, що проводить відповідну роботу.

 

- Запропонована Вами реформа служби викликала неоднозначну реакцію всередині системи і у міжнародних партнерів. За фактом яким функціоналом буде наділено СБУ? Що буде з розслідуванням економічних злочинів, з управлінням К?

- Складається враження, що всіх непокоїть тільки ця частина роботи Служби. Хоча вважаю, що загалом варто вести дискусію і про інші речі: чи буде Служба ефективна з урізаним функціоналом, чи відповідає такий підхід оперативній обстановці в країні та про інші важливі аспекти в роботі Служби.

 

- СБУ не вестиме розслідувань щодо економічних злочинів?

- Ми братимемо участь у розробці державної програми з протидії економічним злочинам і, власне, запобігатимемо їм. Але якщо говорити про розслідування, то цим у перспективі, очевидно, займатиметься Державне бюро фінансових розслідувань.

А Служба зосередиться на контррозвідці, а вона може бути в будь-якій сфері. І коли говорять про те, що наша контррозвідувальна діяльність має бути чимось обмежена, мене це дивує. Сьогодні багато нових видів загроз, які диктує сучасний світ. І вони стосуються не тільки України, а й будь-якої іншої країни. Невже агресія не здійснюється у вигляді економічної експансії? Можна купити стратегічно важливе для країни підприємство, а після цього його знищити.

Ми хочемо переорієнтуватися на захист об'єктів критичної інфраструктури. І в цьому питанні нам треба діяти на випередження. Зазвичай всі правоохоронні органи працюють за фактом скоєного злочину. А наше завдання – запобігати злочину в зародку, нейтралізуючи загрози.

 

- Але однаково виникає питання повноважень, функціоналу…

- Річ не в тому, які у тебе функції, а в тому, як ти ними користуєшся. Взагалі будь-які повноваження можуть призвести до зловживання. Тому основне завдання – змінити підхід до роботи СБУ: ми не обслуговуємо політичні еліти, ми системно забезпечуємо національну безпеку України.

Сьогодні найкращі європейські практики свідчать про те, що організована злочинність, тероризм, корупція становлять загрозу національній безпеці, тому я не думаю, що ми взагалі не чіпатимемо цих питань. Але є два напрями – протидія і боротьба. Ми хочемо сконцентрувати свої зусилля саме на протидії.

Ми беремо участь у розробці державної політики з цих питань: збираємо інформацію, виявляємо і передаємо в органи, які конкретно проводять розслідування цих злочинів. Будь-який громадянин за Конституцією, виявивши правопорушення, зобов'язаний повідомити про це правоохоронні органи. І не завжди громадянин розуміє, в який орган за підслідністю він має звернутися. До нас такі звернення надходять, і якщо підслідність не наша, ми віддаємо матеріали іншому правоохоронному органу для розслідування.

Ефективний громадський контроль також допоможе змінити підхід до роботи СБУ в усіх напрямках.

Не бачу підстав вважати, що та реформа, яку ми запланували, той законопроект, який ми розробили,  не ефективний або не збалансований, – враховано і сучасну оперативну обстановку, і конфлікт, і можливість президента під час виникнення додаткових загроз збільшувати штат співробітників СБУ.

Так, ми скорочуємо штат, демілітаризуємося, але залишаємося ефективними, забезпечуючи національну безпеку України.

 

- За рахунок чого на практиці посилиться контррозвідка?

- За рахунок кількості мотивованих співробітників, які займатимуться контррозвідувальною діяльністю. За рахунок підвищення рівня технічної оснащеності та нових підходів до реалізації поставлених завдань.

 

- Чи не стане демілітаризація в умовах війни негативним явищем?

- Демілітаризація – це взагалі дуже цікаве питання. У ньому є якась пастка. В Конституції України чітко зазначено, що сектор національної безпеки і оборони представляють воєнізовані формування і правоохоронні органи. Сьогодні СБУ – це спеціальний орган з правоохоронними функціями.

Водночас ми є й військовослужбовцями, що і дає нам, власне, змогу перебувати в цьому секторі безпеки.

А якщо в результаті реформування нас демілітаризують, а дорогою ще й заберуть правоохоронні функції, то СБУ за Конституцією вже не опікуватиметься сектором національної безпеки. А моє завдання – зробити Службу безпеки сучасною і ефективнішою.

Хочеться, щоб демілітаризація СБУ означала лише одне – військові дії завершені, в Україні мир і лад. На таку демілітаризацію ми згодні.

 

- Тобто, поки що це якась умовна демілітаризація?

- Ні, цілком конкретна. З'являються спеціальні звання.

 

- Коли законопроект можуть ухвалити і оновлена СБУ стане реальністю?

- Реформа СБУ – це не тільки закон. Він, звісно, прекрасна база для реформування, але навіть якщо припустити, що його не буде ухвалено найближчим часом, ми однаково в рамках своїх внутрішніх можливостей реформуватимемо СБУ. Передусім – вдосконалюватимемо саму систему роботи Служби.

І тут йдеться не тільки про завдання, які я вже озвучив. Треба розуміти, хто їх виконуватиме. Є проблема, якій багато років, і стосується вона того, що наші співробітники не мотивовані. У них найнижча зарплата серед всього силового блоку, діяльність всередині Служби зарегульована до неможливості, електронного документообігу немає, робота багатьох оперативних підрозділів спрямована не на оперативну роботу, а на оформлення паперів і узгодження їх усередині Служби. Тому вже зараз ми все це змінюватимемо, розроблятимемо систему мотивації співробітників, спрощуватимемо систему просування по службі. Сподіваємося, що таким чином змінимо стандарти роботи СБУ.

 

- Якою буде система мотивації?

- Безумовно, це заробітна плата. У новому законопроекті вирішення цього питання ми передбачили. І якщо у нас вийде, то це буде одним із чинників, які впливають на мотивацію.

Поліпшення житлових умов – це другий важливий момент, і ми вивчимо можливості, які у нас є, зокрема і досвід МВС за лізинговою програмою.

Крім того, одним із ключових чинників є скасування бюрократії всередині системи і надання співробітникам можливості реального професійного зростання.

 

- У контексті проведення реформ, який у СБУ контакт із міжнародними партнерами? Чи надало НАТО аналіз законопроекту про реформу СБУ? З урахуванням критики, які може бути внесено зміни до проекту закону?

- Мені здається, щільнішого контакту бути вже не може. Щоб провести реформу, ми задіяли всі можливі канали комунікації: з НАТО, КМЄС (Консультативною місією ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України), ЄС. Ми передали на вивчення наш законопроект, і сьогодні він перебуває на обговоренні.

Якщо говорити про позицію НАТО і КМЄС, вони дали оцінку цьому законопроекту, зазначивши, що він суттєво відрізняється від попередніх версій законопроектів. Міжнародні партнери відзначили позитивні моменти, але, водночас, вони хотіли б доопрацювати законопроект у деяких аспектах.

Певні моменти, на які вони посилаються, на нашу думку, є тими, які потрібно обговорювати. Ми не будемо закритими в цьому процесі, на всі коментарі готуємо свої аргументи. Думаю, що найближчим часом ми зможемо зустрітися з нашими міжнародними партнерами і обговорити спірні моменти. Хоча загальний консенсус з усіх питань, якщо йдеться про такі важливі зміни, знайти поки що доволі непросто.

 

- Чим загалом можна пояснити "текучку" кадрів у керівництві СБУ? Формуванням команди?

- Підбір кадрів – це, звісно, процес довгий і важливий. СБУ має займатися цим постійно, тому що кадри вирішують все.

"Текучка" має різні причини, враховуючи ті завдання, які стоять перед нами. Але водночас це звичайний процес, як і в будь-якій іншій структурі. В деяких випадках не співпали погляди на те, як має працювати СБУ. Але загалом все було без якихось особливих конфліктів і скандалів.

 

- Які зараз ключові загрози національній безпеці?

- Якщо не говорити про агресію на сході країни, то інформаційні загрози сьогодні на першому місці.

Фейки заполонили інформпростір у всьому світі. Зрозуміти, де правда, а де неправда дуже важко. Чи дестабілізує це? Так, безумовно. Чи працюють у цьому фейковому полі тільки внутрішні сили? Ні, звісно.

Далі – кіберзагрози.

Сьогодні ми всі користуємося комп'ютерами, програмним забезпеченням. Простий приклад – вірус Petya. Без висококласних фахівців СБУ було б складно протидіяти цій загрозі.

 

- Напад завжди випереджає захист, чи не бачите Ви загроз реалізації програми "Держава в смартфоні"?

- Це серйозне питання. Безумовно, захист інформаційних баз, зокрема тих, які лежатимуть в основі програми "держава в смартфоні" – це пріоритет. Спільно з РНБО, Кабінетом Міністрів, кіберпідрозділами інших правоохоронних органів ми сьогодні працюємо над цим питанням.

Тобто йдеться не тільки про девайси, а й про комунікації, які також мають бути захищеними.

Безумовно, ця робота потребує ресурсних вливань. Також необхідно вибудувати чітку архітектуру системи протидії кіберзагрозам. Це значно підвищить безпеку системи в майбутньому.

 

- Пранкер "Джокер" – це одне зі свідчень таких загроз?

- "Джокер" – це наше відображення в дзеркалі. І тут, на мій погляд, ми більше маємо приділяти уваги політичній культурі в Україні загалом, адже сьогодні їжу "Джокеру" дають саме політики. Ми всі маємо змінитися для того, щоб він просто залишився без роботи.

Уже є не тільки "Джокер", а й чітка тенденція: "Білий лицар", "Темний лицар"... Але якщо ми змінимося самі – всі вони залишаться не при ділі.

 

- Хто стоїть за ними?

- Є бачення, звісно. Є оперативна інформація, але рекламувати людей, які стоять за цим, немає сенсу.

 

- Чи є сенс будь-яким чином відстежувати такі процеси, тримати на контролі, щоб це не виходило за певні рамки?

- За цим однозначно варто спостерігати.

 

- Чи може це розгойдуватися ззовні, бути інспірованим, зокрема, недружньою нам державою?

- Так. Ми бачимо ці зв'язки.

 

- Як оцінюєте законопроект про кримінальну відповідальність за фейкову інформацію? Чи не вбачаєте в цьому цензури? Чи братиме Служба участь у розробці норм цього закону?

- Оскільки у нас немає тексту цього законопроекту, мені важко сказати щось конкретне. До нас не зверталися по допомогу у підготовці цього проекту закону.

Якщо говорити про те, чи потрібен такий закон, то, мені здається, його варто розглядати якраз із урахуванням можливих інформаційних загроз. Думаю, що і світ рухатиметься в цьому напрямку.

З іншого боку, треба працювати з текстом, щоб зрозуміти, чи не порушує це права і свободи громадян, де буде ця тонка грань…

Ми ж розуміємо, що навіть у слова "так" є щонайменше 15 смислових відтінків, які залежатимуть від контексту.

Тому питання потребує опрацювання, залучення в дискусію суспільства. І тільки після всеосяжного обговорення такий закон можна ухвалювати.

 

- Як визначити тонку грань між висловлюванням своєї позиції в медіа і роботою на іноземні держави, де реальна політика, а де привнесена ззовні?

- Лише шляхом глибокої і системної роботи, зокрема оперативної. Не можна одразу однозначно сказати – чи це щира особиста позиція, чи привнесена ззовні.

Важко одразу визначити інформаційну лінію політика. Тільки з часом можна сказати, до чого це веде, або ж, маючи інформацією заздалегідь, для чого конкретно це робиться.

На мій погляд, знову ж таки закликати політиків до відповідальності, виховувати політичну культуру в суспільстві і країні. Демократія – не найкраща форма державного устрою, але кращої ще ніхто не придумав.

 

- Продовжуючи тему загроз, чи існують зараз реальні зовнішні і внутрішні загрози, на кшталт вторгнення РФ з півдня, сепаратистські тенденції на заході України?

- Ми всі знаємо, що зовнішня загроза є. Є фраза, якій вже кілька тисяч років – хочеш миру, готуйся до війни. Якщо ти сильний і підготовлений, то, великою мірою, ти з цією загрозою впораєшся.

Думаю, що сьогодні будь-якій стороні, яка хотіла б напасти на Україну, зробити це легко і просто вже не вийде – дуже сильно змінилася наша країна. Передусім, змінився настрій всередині країни, самі громадяни.

Мені здається, що нинішній рівень настроїв в Україні не дасть змоги перетворити агресію на "легку прогулянку".

Звісно, держава зі свого боку має робити все можливе для того, щоб зміцнювати армію, сектор національної безпеки і оборони, і тільки так ми зможемо ефективно протидіяти цій загрозі.

А якщо немає сильної економіки, то надавати такого роду опір важко, оскільки, хочемо ми того чи ні, сьогодні будь-який проект, будь-яка загроза має три основних критерії: час, витрати, якість. Якщо не мати цих ресурсів, то і не домогтися якості вирішення завдань.

Тому ми реально оцінюємо всі загрози. І президент України, і РНБО, і загалом силовий блок сьогодні системно обмінюються інформацією. Немає ніякої старої радянської конкуренції між силовиками. Всі добре розуміють масштаби загроз, і тільки об'єднавшись можна з ними впоратися.

Серед іншого йдеться і про оперативну інформацію, якою ми сьогодні обмінюємося практично миттєво.

А стосовно сепаратистських настроїв, зокрема на заході країни, то варто передусім ставити питання – кому це вигідно? І хто намагається акцентувати на цьому увагу? Потенційно ця загроза є. Служба безпеки проводить оперативні консультації з колегами по силовому блоку, щоб ця загроза так і лишилася на потенційному, а не реальному рівні.

Хочу констатувати, що причетність до цих загроз наших сусідів очевидна в багатьох випадках.

 

- Чи бачите ви небезпеку від радикальних елементів у суспільстві загалом та у Збройних силах зокрема, які намагаються впливати на внутрішню політику?

- Радикальні елементи є скрізь і завжди, але якщо говорити про реальну загрозу, зокрема в Збройних силах, то я не думаю, що є радикально налаштована частина української армії, яка здатна зашкодити власній державі.

 

- А добробати? Люди, які повернулися з фронту? Чи є в цьому середовищі потенційна загроза національній безпеці?

- Добробати і всі військовослужбовці, які пройшли АТО, – це громадяни нашої країни, з якими треба працювати, комунікувати.

Загалом і реформа СБУ, і реформа Збройних сил спрямовані на те, що ми повинні змінити підхід до людей, які служили або служать. Тобто ці люди мають стати кадровим резервом для змін у країни. Вони мають своє ціннісне бачення того, що відбувається в Україні. Вони повинні бути активно задіяні в життя суспільства. Мені здається, що ті, хто воював, вже за жодних обставин не зможуть зрадити свою країну. Або як мінімум така ймовірність набагато нижча.

У цьому питанні є проблеми різного рівня. Звісно, люди, що пройшли бойові дії, мають отримувати підтримку, зокрема психологічну. Безумовно, їх необхідно знову інтегрувати в суспільство. Світова практика свідчить про те, що психологічна травма у таких людей однозначно є.

Сьогодні обговорюються і опрацьовуються всілякі варіанти законопроектів, які дали б змогу цих людей інтегрувати, можливо, і в сили територіальної оборони.

Це дуже глибоке дискусійне питання, яке потребує і наявності ресурсів, і глибокого розуміння проблеми. Ми це обговорюємо з нашими партнерами, цікавлячись досвідом їхніх країн.

 

- Хто має опікуватися цими питаннями?

- Сьогодні це спільна проблема: волонтери, експерти, психологи, Міністерство оборони, Міністерство соціальної політики, Міністерство ветеранів – всі повинні долучитися до пошуків правильних рішень.

 

- Слідство у справі про вбивство Шеремета назвало імена підозрюваних. Чи приєднається Служба до подальшого розслідування, зокрема щодо встановлення замовника?

- Якщо ми отримаємо відповідне доручення від генерального прокурора, звісно, ми візьмемо участь у розслідуванні цієї справи.

 

- Чи прийняло слідство СБУ матеріали кримінальних проваджень від органів прокуратури? Чи є серед них резонансні справи, пов'язані з компанією Burisma, Нацбанком, справа щодо Іловайської трагедії?

- Матеріали на сьогодні ми ще не отримали фізично, але в Реєстрі частину справ передано СБУ. Процес передачі доволі тривалий.

Резонансні справи є, не одна. Думаю, що їх розслідування – велика відповідальність, і ми повинні з цим впоратися. Як мінімум, хочу сказати, що ніякого політичного аспекту в розслідуванні цих справ точно не буде.

До речі, в законопроекті про реформування Служби ми пропонуємо обмежити коло людей, які можуть передавати справи на розслідування в СБУ, генеральним прокурором та його заступниками.

Великою мірою ті випадки, коли говорять, що СБУ якимось чином тисне на бізнес, пов'язані з виконанням доручень, які надходять до нас від інших правоохоронних органів. Тому, щоб зменшити кількість таких доручень, ми пропонуємо звузити коло людей, які матимуть право передавати нам справи. І ми сподіваємося, що законодавець підтримає цю ініціативу. Допускаю, що від цього ми будемо ефективнішими, а кількість скарг на СБУ зменшиться.

Хоча якщо сьогодні подивитися на кількість скарг, які є у бізнесомбудсмена, то СБУ – той правоохоронний орган, на який скаржаться найменше.

Ми суттєво змінили підхід навіть в залученні "Альфи" під час проведення оперативно-слідчих заходів.

 

- Оцініть результати 100 днів роботи Служби за вашого керівництва?

- Моя, звісно суб'єктивна, думка,  що результати за 100 днів достойні. Чи можна поліпшити? Однозначно. Не можна перебувати у стані спокою. Багато роботи і багато напрямків, де ми можемо підвищити ефективність.

Що зробили за 100 днів. Лише у сфері протидії тероризму, захисту територіальної цілісності розпочали понад 100 кримінальних проваджень.

Служба безпеки спільно з міжнародними партнерами затримала одного з лідерів ІДІЛ Тархана Батірашвілі (Абу Умар аш-Шишані). Це безпрецедентна подія не тільки для України, а й для будь-якої європейської країни.

У наявності також 69 кримінальних проваджень за лінією контррозвідки. Із них 17 стосуються державної зради, щодо дев’яти вже є рішення судів і конкретні вироки.

39 посадовців звільнено, а 134 повідомили про підозру у вчиненні злочинів, 50 вже засуджено.

Якщо говорити про роботу з "чорними реєстраторами", то СБУ провела унікальну багаторівневу операцію, в результаті якої було ліквідовано банду "чорних реєстраторів". Попередній збиток від незаконно переоформленого майна становить приблизно 1,5 млрд грн.

Є й інші кейси, за якими ми також добре попрацювали. Приміром, завадили привласненню майже мільярда гривень на будівництві Великої Окружної дороги столиці. З одного боку сума в масштабах країни може здатися не дуже значною, але з іншого – це середня місячна пенсія 330 тис. пенсіонерів.

Також ми системно працюємо з нашими колегами із ДФС щодо конвертаційних центрів – це ті завдання, які ставив президент. Є результати щотижня, і йдеться про цифри такого ж порядку.

Сьогодні ми не лише намагаємося припинити якесь правопорушення, а й працюємо над тим, щоб встановити весь ланцюжок, весь механізм протиправної діяльності.

Якщо говорити про результат, то за останній час рівень довіри до СБУ зріс до 45%. Багато це чи мало? Звісно, це гідний результат порівняно з тим, що було раніше. Рівень довіри вперше за багато років перевищив рівень недовіри. Але роботи у нас попереду ще дуже багато.

 

- Ви вже комфортно почуваєтеся на посаді? Як нова людина для цієї системи, вже освоїлися?

- Факт того, що я не з системи, дає мені перевагу: можливість побачити те, як працює Служба абсолютно свіжим, "незамиленим" поглядом.

Чи було у мене якесь неприйняття або труднощі? Насправді ні.

 

- А з боку Ваших підлеглих?

- Навіть якщо у когось і були такі емоції, то ми з ними впоралися. Спільні зусилля.

 

- На якій стадії зараз розслідування щодо ArcelorMittal? Чи встановлено конкретні факти підривної діяльності на користь РФ на підприємстві "Мотор-Січ"?

- Якби не було такого фактажу, то відповідні кримінальні справи не були б зареєстровані. Але людина, згідно з Конституцією, винна тільки за наявності відповідного рішення суду.

У цих справах СБУ працює. Я не можу розкривати всіх аспектів роботи. Тривають експертизи, слідчі заходи.

Якщо ми отримаємо результат і дозвіл процесуального керівника на розголошення, ми одразу поділимося цією інформацією із суспільством.

 

- Ще нікому не пред'явлено підозр у рамках розслідування цих справ?

- Ми працюємо над цим.

 

- Чи є у СБУ ініціативи щодо зміни санкційних списків із поданням ініціатив на РНБО?

- Служба завжди працювала з санкційними списками і продовжує цю роботу. Доповнити, розширити, змінити, виключити когось із цього списку – ця робота ведеться системно.

 

- Торгівля із ОРДЛО. Наскільки масштабною є проблема зараз, і чи можете запевнити, що немає кришування незаконної торгівлі?

- Торгівля з ОРДЛО – це складне питання, зокрема і з точки зору соціальної обстановки в цьому регіоні.

Звісно, в рамках чинного законодавства служба реагує на факти незаконної торгівлі, але ми не маємо забувати, що на території ОРДЛО проживають громадяни України і має бути баланс у цьому питанні.

У липні цього року постановою Кабінету Міністрів було ухвалено рішення розширити перелік продуктів, якими можна торгувати з тимчасово окупованими територіями.

На сьогодні ми змінили керівника служби внутрішньої безпеки Служби. ВБ працює на належному рівні, і наше спільне завдання – зробити все можливе, щоб СБУ не була причетна до таких явищ, як "кришування" незаконної торгівлі.

Після проведення аудитів у СБУ матеріали службових перевірок було систематизовано, а кримінальні правопорушення передано для розслідування в ДБР.

Ми системно боремося з негативними явищами всередині Служби.

 

- Справа Савченко-Рубана. Чи продовжує СБУ вважати їх підозрюваними в підготовці терактів з урахуванням того, що вони обидва перебувають на волі?

- СБУ зробила всю роботу, яку мала зробити в цій справі, і передала матеріали до суду. Сьогодні обрання запобіжного заходу перебуває виключно в компетенції суду, де лежить ця справа, а сторону держобвинувачення представляє прокуратура.

Наразі питання тільки за судом.

 

- Розслідування вбивства Гандзюк. Хто, крім Мангера, міг бути замовником?

- Ця справа – резонансна для суспільства, важлива для СБУ і для мене особисто. Це трагічна подія в історії нашої країни, при цьому я хотів би відзначити роботу СБУ в цій справі. Виконавців та організаторів засуджено, залишається не закритим питання щодо замовника, але передусім тому, що один із елементів, який міг би зв'язати цю доказову базу, перебуває в міжнародному розшуку. Разом з Інтерполом ми шукаємо цю людину. Паралельно опрацьовуються й інші версії, встановлюються особи, які, можливо, причетні до цього злочину.

Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб не тільки виконавців, а й замовників найближчим часом було притягнуто до відповідальності.

Не менш важливими є й питання щодо злочинів у Херсонській області, які порушила Катерина. Їх не забули, їх розслідують. Ми сподіваємося, що ці розслідування будуть результативними.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОДА як маленький Кабмін: інтерв'ю голови Дніпропетровської області

Магазин дуже важливий для нашої бізнес-концепції, особливо на українському ринку - керівник IKEA в Україні

Прокурор Києва: термін "люстрований" до мене вже не застосовується

Лікарні отримали такий бюджет, який не дає їм можливості розвиватися – замміністра охорони здоров'я Микичак

Голова Верховного Суду: «Необхідно дійти розуміння на державному рівні, що незалежність потрібна не судді, а тим, хто звертається до суду»

Віце-прем'єр Уруський: "Повітряний старт" може стати для України національною ідеєю

Заступник міністра фінансів Василь Шкураков: "Портфельні держгарантії ми готові запускати в серпні"

Міністр економіки Ігор Петрашко: Я прихильник концепції "виробляй в Україні"

Інфляція в нашій ситуації повинна бути 8-9% - міністр економіки Ігор Петрашко

Україні не можна відмовлятися від атомної енергетики як мінімум на найближчі десятиліття - віце-президент "Енергоатому"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА