14:12 25.05.2020

Шмигаль: Нам необхідно розігріти економіку

13 хв читати
Шмигаль: Нам необхідно розігріти економіку

Інтерв'ю прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля агентству "Інтерфакс-Україна"

Країна увійшла в стадію виходу з карантину.  Можете пояснити, як обираються області, де починається другий етап послаблень, тому що критерії та реальні кроки не завжди відповідають одні одним?

Адаптивний карантин. Звичайно, ми рухаємося так, як рухається увесь світ, дивимося на баланс між порятунком життям и здоров’ям людей і порятунком економіки. За соціологічними опитуваннями, які проводилися останній місяць в Україні, близько 20% людей бояться наслідків коронакризи як інфекції, а 80% людей бояться наслідків економічної кризи. Тому сьогодні у суспільства є запит на чітке розуміння, як ми будемо рухатися в умовах економічної кризи в світі. В карантин ми заходили плавно, етап за етапом закриваючи різні галузі, вводячи надзвичайну ситуацію в окремих областях, а потім загалом по країні. Вихід з карантину має бути такий самий плавний, зважаючи на те, що епідемія нікуди не ділася.

Сьогодні ми дійшли до межі більше 9 тис. тестів на добу. Далі ми будемо рухатися методом пулінгу - об’єднання 4-5 тестів одночасно в одній пробірці, а якщо пробірка показує позитивний результат, тоді ці 5 тестів будуть розглядатися індивідуально. Це дає можливість за потреби в 4-5 разів збільшити тестування, і при теперішньому рівні лабораторного обладнання робити до 40-50 тис. тестів на добу. З тестами у нас зараз проблем немає. При зростанні тестувань кількість захворілих залишається стабільною, а кількість одужавши або близька до кількості захворілих, або перевищує.

Ми чекаємо того часу, коли ми пройдем криву пік і почнемо знижуватися. Тоді буде повноцінний вихід з карантинного режиму. З такою пандемією світ не стикався, тому ми постійно знаходимося в стресовому експерименті.

Якщо після послаблення карантину буде спахах в деяких містах і областях, то це призведе до повернення до попереднього режиму обмежень?

Все буде відбуватися рішеннями місцевих комісій ТЕБ і НС. На державному рівні ми це контролюємо, але кінцеве рішення за місцевими органами влади. Що стосується окремих спалахів, то ми їх будемо локалізувати, починаючи з конкретних установ, далі окремих сіл, міст, районів і областей. Тобто якщо маємо спалах у якомусь закладі – локалізуємо і спостерігаємо. Якщо хвороба починає розповзатися і у нас на території району є декілька таких спалахів, то закриваєм район. Якщо бачимо 10 проблемних районів із 20 в області – закриваємо область, щоб це не розповсюджувалося на всю країну.

На сьогодні уже зрозуміла цифра, скільки загалом витратить Україна на підтримку економіки через коронавірус?

У нас Фонд на боротьбу з коронавірусом складає майже 65 млрд грн і ми розуміємо, що їх всі витратимо, там економії не буде. Це переважно закупівля засобів індивідуального захисту, обладнання, ліків і заробітна плата лікарів. Окрема тема - це підсилення на 26 млрд грн Пенсійного фонду, а також підсилення на 6 млрд грн Фонду по безробіттю. Загальна сума біля 100 млрд грн.

Також треба рахувати, що ми звільнили суб’єктів малого підприємництва від сплати ЄСВ, але держава взяла цю виплату на себе. Тобто, ми продовжуємо враховувати цей період в пенсійний стаж. Тут суму ще потрібно буде рахувати, бо це залежить від тривалості карантину. Окремо є програми підтримки малого і мікробізнесу. Зокрема 4 млрд в програмі "5-7-9", яка зараз стала програмою "0", що дозволить рефінансувати понад 30 млрд кредитного портфелю, що складає до 40% всього кредитного портфелю мікро і малого бізнесу в Україні. Цього цілком достатньо, щоб для всіх, хто постраждав в цьому році, зробити кредитні канікули.

Уряд ініціював програму портфельних гарантій. Вдається вам його провести через Раду і Національний банк, щоб розширити цю програму "5-7-9"?

Зараз Мінекономіки завершує роботу над програмою "Нові гроші", суть якої полягає у видачі коштів і компенсації відсотків, щоб вони складали не більше 3% по новому кредиту на термін від 2 років, і гарантій держави. Якщо це малий і середній бізнес, є особиста порука, то розмір кредиту в межах фонду оплати праці за попередні півроку до карантину – головна мета зберегти не менше 80% робочих місць.

Держава буде гарантувати такі кредити, щоб банки видавали їх швидко, без довгої бюрократичної процедури оцінки ризиків і відмови клієнтам по формальним ознакам. Держава каже: просто дайте малому і середньому бізнесу дешеві кредити, нехай збереже робочі місця і за рахунок цього ресурсу зможе протриматися шість місяців провального періоду.

Наскільки криза в Європі, куди йде значна частина нашого експорту, вплине на Україну?

Ми зараз працюємо з Міністерством закордонних справ, щоб трохи змінити напрямки роботи дипломатичної служби України за кордоном. Ми будемо орієнтувати наших дипломатів на просування українського експорту. Це така своєрідна реформа. Просування українського експорту на світові ринки стане одним із КРІ українських дипломатів.

Ще одним КРІ може стати залучення інвестицій в Україну. Звідси експорт, сюди інвестиції, а імпорт в Україну і так зайде силами дипломатів іноземних країн.

А українські інвестиції самі без допомоги підуть за кордон.

Інвестиції з України – це чудова тема, але я би сьогодні локалізувався і зайнявся економічним і інвестиційним націоналізмом, в доброму сенсі цього слова, і інвестував би в Україні. Тут дуже хороші умови, дуже хороша маржа в окремих галузях, з точки зору економічних можливостей. Тому інвестувати потрібно дома, розвивати локальне виробництво, підвищувати якість і потім виходити з експортом назовні.

Чи є зараз можливість, з урахуванням всіх факторів, що склалися, перенести частину підприємств по збірці різних товарів, що працюють на Європу, з азіатського регіону в Україну?

Ми сьогодні дивимося, як виграти регіональну конкуренцію, тому що Україна сьогодні має цілий ряд переваг. Тут я звернуся до рейтингу Doing Business. В 2012 році ми стартували зі 150-тих позицій, далі поступово рухалися до 71-ї, а сьогодні ми на 64-й позиції в світі з майже 190 країн. Наше мета - ТОП-30. Це буде не просто брендова статусна річ, що ми в топі,– це буде означати, що ми виконуємо певні показники для інвесторів. Сьогодні вони кажуть, що Україна дуже класна для інвестицій, але їм заважає буквально декілька параметрів. Ключовий такий параметр – це підключення до електромереж. По підключенню до мереж ми знаходимося між 120 і 130 місцем. Якщо по цьому показнику ми покращимо позиції, то автоматично, без інших зусиль, заходимо в ТОП-30 загального рейтингу. На практиці це буде означати, що ми виграємо регіональну конкуренцію у сусідів – Польщі, Угорщини, Румунії.

Другий параметр – це доступ до фінансових ресурсів. Ви бачите, що ми співпрацюємо з НБУ, ставка уже 8% і у нас є бачення, як ми будемо рухатися далі. Ми хочемо з другого півріччя зробити привабливу у відсоткових параметрах іпотеку. Для цього треба ще попрацювати в частині зниження облікової ставки, в частині створення особливих інструментів для нашої банківської системи. Наразі банківська система стабільна, але у нас інфляція в макропрогнозі уряду 11,6%, а по факту ми отримали за перший квартал менше 3%, і це здійснює колосальний тиск на експортерів.

Ми не можемо розігріти економіку, а це зробити потрібно. Малий і середній бізнес має створювати велику кількість робочих місць, а велика економіка має розігріватись з держзамовлень і будівництва. Це ті драйвери, які мультиплікативно матимуть дуже хороший ефект. Його потрібно буде посилювати різними інструментами: інфляційними, курсовими і кредитними.

Але ви розумієте, що це має бути контрольований процес, бо як кажуть, можна почати друкувати гроші, але важко закінчити це робити?

Мова про друк грошей, навіть умовний, не йде. З точки зору макроекономіки зупинити інфляцію легше, ніж її розігнати, коли це потрібно. За виключенням, коли дійсно друкуєш гроші і всім роздаєш, але тоді це просто злочин. А здорова інфляція в 2-3 проценти – це поступове зростання економіки і це треба запускати. Це складно. Зараз більшість підприємств скорочують своє виробництво, у них падає замовлення. Тому в споживанні потрібно створити трошки більший попит, ніж є у виробництві, і постійно контролювати це зростання.

МВФ розуміє ці ваші доводи?

МВФ добре це розуміє. Ми з ними вийшли фактично на фінішну пряму. Умови зрозумілі, ми чекаємо транш орієнтовно наступного тижня. З точки зору розуміння ситуації, МВФ прийняло відповідні рішення, а ми виконали всі домовленості, які у нас були, не дивлячись на деякий скептицизм окремих експертів.

А що зі структурними реформами?

Це важлива дискусія і в контексті МВФ, і в співпраці з нашими міжнародними партнерами. Ми точно не збираємо відмовлятися від реформування тих галузей, де це розпочато.

Зокрема, ми активно завершуємо реформу децентралізації. На сьогоднішній день прийнятий 21 перспективний план областей. Найближчим часом буде сформований весь перспективний план держави, що дасть нам змогу переходити до наступного етапу, а саме виборчого процесу.

На місцях не всі задоволені рішеннями, які приймаються урядом і публічно про це заявляють. Наскільки це критично?

На сьогоднішній день у нас утворено 1 029 громад. Загальна кількість громад, які мають утворитися – 1 300. Конфліктних - порядку 110, тобто у 8% громад є напруження. Більшість цих конфліктних випадків було створено через місцеві еліти. Для такої глобальної реформи 8% напруження в громадах це прийнятний показник. Хоча, звичайно, кожен з цих випадків для нас важливий і ми працюємо над його взаємовигідним вирішенням. При цьому загалом суспільство цю реформу сприймає як одну із самих зрозумілих, прозорих, успішних і потрібних.\

Ще мають відбутися конституційні зміни та зміни в субрегіональному рівні. На мою думку субрегіональні утворення потрібні, тому що 1 300 громадам буде важко домовлятися і приймати спільні рішення. Бюджетів в районі не має бути, але цей об’єднавчий і координаційний елемент мав би лишитися.

Уже є розуміння, як буде виглядати субрегіональний рівень?

Ми почали цю дискусію, фактично провели її від областей до експертного рівня в Києві. Зараз у зв’язку з карантином експертна група перейшла в дистанційний режим роботи. Результатом мають стати виокремлені три варіанти, які будуть передані в комітети і парламентську залу для прийняття рішення, який із них має бути закріплений конституційно.

Коли будуть готові зміни в Конституцію в частині децентралізації? Раніше ви прогнозували завершення підготовки в березні.

Коронакриза внесла свої корективи у всі плани, які у нас були. В ідеалі, хотілося б це зробити до виборчого процесу, до липня.

Раніше ви говорили, що створені за межами перспективних планів громад матимуть можливість себе реалізувати, але профільні асоціації говорять, що після затвердження на уряді, зникне більше сотні уже сформованих громад. Чому так?

Все не зовсім так. Стаття 5 Європейської конвенції про місцеве самоврядування забороняє ліквідовувати громади, які уже створені. Тобто громади, які утворені шляхом виборів, збережені майже всі. У нас є декілька випадків, де за згодою громад було прийнято рішення про долучення до утворених громад, щоб не було білих плям. Певна напруга є, але вона не в законодавчому полі.

Що буде відбуватися з приватизацією?

Ми хочемо приватизувати все, що можна віддати ефективним власникам. Це ключова передвиборча теза, це внесено в програму діяльності уряду. Фонд держмайна сьогодні структурно розклав всі підприємства. Але ми розуміємо, що в час кризи виставляти на конкурс великі "смачні" підприємства за копійки не хочеться. Якщо буде можливість виходити і продавати дорого, будемо це робити. Наразі ми спостерігаємо.

На малу приватизацію стан загальносвітової кризи не впливає, бо це малі об’єкти регіонального значення, до яких давно приглядається місцевий малий і середній бізнес. Це треба роздати ефективним власникам.

Ще одне питання, яке зараз обговорюють, це наглядові ради державних компаній, присутність в них іноземців, умови їх роботи. Яке ваше бачення?

Наглядові ради – це хороший приклад корпоративного управлінні і мав би бути дієвим інструментом. Що насторожує мене як прем’єр-міністра, це неринкові, завищені в деяких випадках заробітні плати членів наглядових рад, які ми вирівняли на час карантину. В подальшому потрібно знову знайти правильний баланс.

Загалом питання, чи мають бути наглядові ради чи на мають, для мене це не дискусійне питання – вони мають бути, бо дають певну системність і стабільність в роботі підприємств. Питання в якісному складі цих рад. Я майже по кожному підприємству розумію, де у нас є проблеми в наглядових радах: десь незаповнений штат, десь є не зовсім відповідальне ставлення, десь люди не дуже професійні. Тому, скоріш за все, точкові зміни в наглядових радах будуть природньо відбуватися.

Питання із "зеленим" тарифом буде закрито?

Меморандум готовий. Є розрахунки всіх можливих сценаріїв. Складне питання, яке пройшло шість місяців медіації, майже місяць наших переговорів з основними гравцями, які представляють до 90% цього ринку. Ми узгодили майже все, за виключенням однієї деталі, щодо якої ще дискутуємо. І будемо виходити на фініш. Не факт, що він буде швидким, але ми знаємо і бачимо, чого ми хочемо. Представники "зеленої" енергетики теж знають, на що готові погодитися, тому компроміс буде знайдено.

Мінсоцполітики розробило законопроект про професійний накопичувальний пенсійний рівень. Цей проект уже в роботі?

Ми відпрацювали ідею і концепцію такого реформування. Для нас це неминучість - рухатися в пенсійну систему з накопичувальними фондами. Демографічна ситуація в Україні має вигляд ромба. Сьогодні мало дітей, відносно багато населення продуктивного віку і пенсіонери. Через 15 років частина людей продуктивного віку стануть пенсіонерами, а та мала кількість дітей стане продуктивного віку і ми отримаємо пропорцію двоє на одного.

Зараз всі просять знизити ЄСВ, але якщо нічого не змінювати, то через 15 років ЄСВ в Україні буде вдвічі більше, ніж сьогодні. Який бізнес сюди прийде? Тому накопичувальна система – це єдиний шлях для майбутніх пенсіонерів отримувати достойну пенсію, а для бізнесу – зберегти адекватне навантаження.

Така реформа пропрацьовано, ми розуміємо як її починати. Обговорюється такий варіант: 2% від теперішнього ЄСВ виділяємо в накопичення, не збільшуючи навантаження ні для фірми ні для людини, і ще 2% беремо з ПДФО. Ці 4% дають змогу в сьогоднішніх цінах при виході на пенсію отримати 1 млн грн. Буде три варіанти. Взяти одразу, тобто при досягненні пенсійного віку отримав всю суму і роби, що хочеш. Другий варіант - розтермінування виплат на 5-10 років. Третій варіант – це довічне утримання, там теж буде певна фіксована сума. Це виходить такий собі пенсійний депозит, де частину забезпечує держава, другу частину може докладати сама людина.

Що з термінами цієї реформи?

Ми зараз готуємо законопроекти. Не хочу здатися аж занадто оптимістом, але до 1 січня 2021 року це цілком реально запровадити.

Як у вас відбувається співпраця з головою виконавчого комітету Національної ради реформ при президенті України Міхеілом Саакашвілі?

Абсолютно конструктивно з ним співпрацюємо, обговорюємо напрямки реформ. Якихось там цікавих інтригуючих речей немає. Спокійне спілкування з передачею досвіду.

Чому не заповнюються вакантні посади керівників міністерств?

Коли ми формували уряд до 4 березня, коронакриза була десь далеко. Але вже за декілька днів роботи стало зрозуміло, що ми входимо в глибоку світову кризу, і є необхідність приймати швидкі рішення. Нам довелося переглянути роботу частини міністрів, бо стали потрібні менеджери, які працюють в умовах кризи, а не стратеги, які дивляться на далеку перспективу.

Відбулося дві заміни, але не були підібрані кандидати на міністрів культури, освіти і енергетики. На сьогоднішній день заступники міністрів, які виконують обов’язки, роблять це достатньо ефективно. У них теж є перспективи, ми на них теж дивимося як на кандидатів, які можуть стати міністрами. Паралельно шукаємо нових людей. І тут питання не так в кадровому голоді, є достойні люди, яких би ми хотіли, але вони зайняті в інших сферах, займаються улюбленою справою і їм важко прийняти рішення. Є люди, які бояться, кажуть "я не самогубець, зараз криза, тому не зараз". Це складний процес, ми не хочемо помилятися.

Зараз обговорюються ідеї запровадження посади віце-прем'єр-міністра з питань оборонно-промислового комплексу та космічної галузі, розділення міністерств. Тут будуть нововведення?

Є декілька ідей. Перше – це можливість виділення з Міністерства економіки аграрного напрямку в окреме міністерство. Це існує на рівні ідеї, ми над цим працюємо спільно з міністром економіки, спільно з віце-прем’єрами.

Друге – це розділення міністерства енергетики і екології. Ця ідея уже на рівці задуму і початку реалізації. Бо, на жаль, об’єднання не дало того ефекту, на який ми очікували. Для мене було дивним, коли я потрапив на перші засідання Кабінету міністрів, коли міністр енергетики спочатку доповідав про стан справ в атомній енергетиці, потім вугільна галузь, а потім про червонокнижні рослини і вилов мотиля. З того часу я став прихильником того, що екологією має займатися професійний еколог, якому це близько і який цим живе. Тому розділення міністерства і утворення посади профільного міністра екології – це на порядку денному.

Третє – це посилення промислового блоку. Яким чином це робити, поки дискутується: чи створювати окрему посаду віце-прем’єра, чи призначити сильного заступника в Міністерстві економіки, чи, можливо створювати Міністерство промислової політики і оборонного замовлення. Йде дискусія, ми шукаємо формули, людей і найкращий формат реалізації. Хотілося б це зробити якомога швидше, бо є гостра потреба.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Глава представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар: Працюємо над видачею фінансування в місцевій валюті за прийнятними ставками

Віце-прем’єр Стефанішина: Україна в глобальному тренді захисту національних економік

Заступник голови МЗС Боднар: ми робимо все для того, щоб показати міжнародній спільноті реальне обличчя російської політики, яке не спрямоване на конструктив

Заступник керівника Офісу президента Жовква: Пріоритет зовнішньої політики президента Зеленського – це економіка

Лазебна: Ми повинні нарешті сказати людям, яким є реальний прожитковий мінімум

Заступник голови Мінекономіки Панаіотіді: Оборонка — це найцікавіше, чим я коли-небудь займалась

Заступник голови МЗС Єнін: Зволікаючи з передачею "чорних скриньок", Іран грає не на свою користь

Посол Польщі в Україні Ціхоцкі: для нас принципова справа - це суверенітет і територіальна цілісність України

Перехід до іншого постачальника має відбуватися в пару кліків - глава газопостачальної компанії групи "Нафтогаз"

Новий голова Держекоінспекції: Штрафи мають бути збільшені в рази

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА