16:40 11.06.2020

Заступник голови Мінекономіки Панаіотіді: Оборонка — це найцікавіше, чим я коли-небудь займалась

18 хв читати
Заступник голови Мінекономіки Панаіотіді: Оборонка — це найцікавіше, чим я коли-небудь займалась

Ексклюзивне інтерв'ю заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Світлани Панаіотіді агентству “Інтерфакс-Україна”

 

— У 2017 році уряд, в рамках корпоративної реформи, оголосив політику “тріажу” - розділив державні підприємства на ті, що підлягають приватизації, концессії, стратегічні підприємства та ті, що мають бути ліквідовані. Які результати цієї політики?

— Оголошений керівництвом держави курс залишається незмінним - зробити все, щоб відбулася приватизація: велика, середня, мала.

До Фонду державного майна (ФДМУ) передали 530 підприємств. Це вперше в історії. Останнє рішення, яке було прийнято урядом Гончарука, але не підписане, бо уряд пішов у відставку, - ще 380 підприємств, в тому числі Державна продовольчо-зернова коропорація України (ДПЗКУ), "Артемсіль", ДАК "Хліб України", Перший київський машинобудівний завод (колишній "Більшовик"). Зараз цей перелік перепогоджується: чи так само весь перелік в тому ж складі передається.

Через карантин велика приватизація призупинена, щоб держава могла більше отримати, але це не призупиняє підготовчу роботу ФДМ. Підготовча робота - це непросто, вона займає місяці: радники, бюджети, договори, перемовини, суди… Але враховуючи глобальну ситуацію, на нас чекає загальна зміна сприйняття очікувань в цих питаннях.

— Чи є вже рішення, як управляти тими підприємствами, що залишаються у державній власності? Була ідея створити холдинг або субхолдинг. Красномовний приклад "Укрзалізниці" - то нею завідує Мінінфраструктури, Кабмін, то знову міністерство. Яка позиція або Мінекономіки, або вже уряду, відносно того, що робити з так званими стратегічними компаніями?

—Що важливо: мають бути втілені стандарти Організації економічного співробітництва та розвитку. Зараз у планах - прийняття політики власності для Топ-10 найбільших держпідприємств. Їх плануємо затвердити найближчим часом.

З Топ-10 дежкомпаній їх розробили відносно трьох -  ДПЗКУ, "Укргідроенерго" і "Енергоатом". Політика власності — основний документ, в якому  власник декларує мету: "ви існуєте для того, щоб…".

Я провела нараду по готовності політики власності в Топ-10 компаній, і у нас є план дій, куди далі рухатись.

— Тобто поки що питання в політиках власності, про холдинги-субхолдинги мова не йде?

—Першочергово маємо для десятки найбільших затвердити політики власності, куди, до слова, входить і "Укроборонпром", і працювати з Номінаційним комітетом по відбору члені наглядових рад.— А номінаційний комітет зараз працює? Бо інші конкурси проводяться за іншою "карантинною" процедурою.

— Ви зараз говорите про державних службовців категорії "А". А ми говоримо про відбір до наглядових рад та керівників компаній, де наглядові ради ще не створені. Це інше.

— У міжнародних фінансових партнерів, які фінансують Україну, виникають питання стосовно статутів держпідприємств.

Це наступний крок - приведення статутів у відповідність до стандартів ОЕСР.

— То все ж таки, наглядові ради повинні мати право самостійно затверджувати керівника підприємства?

Моя особиста позиція - так, повинні. Але загальна дискусія по корпоративному управлінню триває. Ми взяли на себе зобов’язання рухатися в напрямку впровадження стандартів ОЕСР. Навряд чи цей рух буде без перешкод. Але ми маємо йти саме туди.

— Але так чи інакше є розуміння, що ми маємо привести статути держпідприємств до стандартів ОЕСР і дати наглядовим радами більше прав?

—Я вважаю, так. Ми йдемо до впровадження стандартів ОЕСР і маємо впроваджувати все. Є дискусійні питання, але ми точно не змінюємо загальну лінію.

— Точну відповідь ми зможемо прочитати у меморандумі з МВФ?

— У тому числі. Є загальний план зробити огляд ОЕСР для країни, що впроваджує корпоративну реформу. Що нам це дає: рівень країни в середовищі, прогнозованість для інвестора. Впроваджуючи стандарти, ми стаємо передбачуваними з точки зору прийняття рішень, а відповідно - привабливими для інвестицій. Ми стаємо надійними партнерами.

— Дискусія стосовно іноземців в наглядових радах, зарплат членів наглядових рад - як це має регулюватися? Є позиція міністерства?

— На мій погляд, дискусію треба переводити в площину результативності: які результати було до впровадження корпоративної реформи і після. І загалом переходити до того, що акціонер комунікує з наглядовою радою, а вона вже виставляє вимоги до СЕО для досягнення поставлених цілей, затверджених в політиці власності. Коли ми будемо йти від загального до конкретного, від вищого рівня до нижчого, вести дискусію буде простіше.

— Коли можна очікувати найближчих рішень номінаційного комітету?

— Зміна уряду вплинула на його роботу, але робота відновлена. Ми провели загальне засідання, співбесіди по “Укрхімтрансаміаку”, визнали конкурс таким, що не відбувся, буде новий. Затвердили вимоги та оголосили конкурс на членів Наглядової ради в ДАК "Автомобільні дороги". В порядку денному: аеропорт "Бориспіль", "Енергоатом" та ще багато чого.

— Міністерство планує за собою зберігати великі підприємства в управлінні?

— Міністерства мають формувати політику, а не управляти підприємствами. Тому в підприємствах, які не будуть підлягати приватизації, має бути впроваджена корпоративна реформа. По решті підприємств - оголошений курс керівництва держави на приватизацію ми будемо втілювати. Налаштованість - максимально передати на приватизацію.

— Восени багато йшлося про реформу АМКУ, а що зараз з нею?

— Ми працюємо разом із народним депутатом Людмилою Буймістер ("Слуга народу"), яка залишається профільною по цьому напрямку. Працюємо із АМКУ та пропозиціями асоціацій. Реформу можна розділити на дві частини: посилення інституційної спроможності АМКУ і процесуальна частина - права та обов’язки сторін, визначення процедурних моментів більш детально (строки розгляду та інше). Готові доопрацьовувати, слухати, враховувати.

— За вашим досвідом роботи в АМКУ: комітету насправді бракує процесуальних прав, щоб досягти результату в резонансних справах?

— Я посадова особа і мою відповідь на це питання може розцінювати це як тиск на АМКУ, тому давайте залишимось на тому, що кожен має робити своє.

— Є багато питань, де не зовсім зрозуміло — їх має вирішувати АМКУ чи незалежний регулятор: енергетика, транспорт, іноді фінанси.

— АМКУ має залишатися антимонопольним органом, а не квазі-національною комісією.

— Наприклад, народний депутат Андрій Герус звертається до СБУ і АМКУ, а не до НКРЕКП з приводу цінових маніпуляцій на енергоринку.

— У нас немає загальної "штатки" державних органів і усталеного сприйняття, де починаються повноваження одного органу і закінчуються іншого.

Швидко створюються органи, і розмежовуються без скрупульозного ставлення до деталей відносно повноважень. Якби були суперсталі інституції, цього б не було.

— А як швидко можна вирішити цю проблему? Законопроект про АМКУ, який ви готуєте, дасть розуміння, які питання - до комітету, а які - до регулятора чи Держпродспоживслужби?

— Вважаю, що законопроект це розмежує.

Нещодавно була велика дискусія щодо банківського закону, але схожа є й стосовно Антимонопольного комітету: що суди часом "краще знаються" на справах, ніж державні уповноважені АМКУ чи НБУ.

— Справи по антимонопольному законодавству мають свою специфіку, яку досконально треба розуміти. Я вважаю, що потрібно проводити спільні тренінги уповноважених і суддів, щоб була єдина логіка сприйняття антимонопольного законодавства при прийнятті рішень.

— То це більше питання практики чи суддів можна обмежити законом у цьому питанні? У банківському законодавстві, наприклад, суддів обмежили - вони мають звертати увагу на професійні судження НБУ у фінансовій частині.

— У цьому законопроекті такого немає.

— Чи плануєте в новому законопроекті залишити пропозицію проводити перевірки бізнесу комітетом тільки за рішенням суду?

— Таке бачення було: має бути ще один рівень запобіжника від можливих зловживань, перш ніж комітет виходить на такі перевірки. Зараз це будемо дискутувати. Бізнес цю ідею сприймає добре - для них це передбачуваність.

Знову ж: стикаємося з питанням, який суд буде визначено в законі. Остаточного рішення ще немає.

— А тут є якісь дедлайни, коли можна очікувати розгляду цього законопроекту?

- Восени я хотіла би, щоб реформу АМКУ було проведено до кінця минулого року. Як завжди - перші півроку з моменту призначення - це таке "вікно можливостей". Взимку я почала планувати це навесні. А тепер - давайте зробимо це бодай до кінця цього року.

— Департамент конкурентної політики у міністерстві, який був створений із вашим приходом сюди, не дублює роботу АМКУ?

— Закон про захист економічної конкуренції вказує на те, що державна політика про розвиток економічної конкуренції має бути. АМКУ - це захист. Тож ми повертаємося до тих часів, коли все ж таки на порядку денному уряду стояли питання розвитку конкуренції. Ми в жодному разі не дублюємо роботу комітету.

— А які питання на порядку денному по частині розвитку економічної конкуренції?

— Наприклад, державна допомога. Аналізуємо нормативну базу, яка розробляється, на предмет дотримання певних зобов’язань. Ті ж самі кредити "5-7-9%".

Департамент займається формуванням політики в сфері економічної конкуренції, аналізом нормативно-правових актів. Погоджує документи стосовно державної допомоги. Ми хотіли це взагалі зробити дуже великим напрямком і аналізувати акти на предмет впливу на конкурентоспроможність.

— Які ринки Мінекономіки разом з АМКУ досліджує в рамках визначення індексу оцінки монополізації?

— Ми працюємо над розробкою індексу моніторингу стану конкуренції в Україні спільно з Антимонопольним комітетом України та міжнародними експертами. Саме зараз розробляється методика його розрахунку. Метою індексу має стати щорічний моніторинг стану конкуренції на окремих ринках, пріоритизація галузевих політик та реагування на порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Наразі планується, що індекс буде розраховуватись на основі кількісних та якісних показників.

Так, кількісний блок міститиме такі показники як: кількість підприємств на ринку, частка імпорту, частка експорту, динаміка прибутковості галузі, динаміка цін, капітальні інвестиції та інші.

Блок якісних показників наразі розробляється, тому говорити про це поки що передчасно.

Відбір найбільш пріоритетних ринків планується здійснювати з точки зору обсягу ринку, соціальної значущості товару, впливу на споживачів тощо.

В Україні такий індекс раніше не розрахувався. Однак, у Румунії та Нідерландах цей індекс слугує індикатором оцінки рівня конкуренції на ринках.

Поки що розроблено тільки кількісні показники. Планувалася зустріч в АМКУ з експертами з Румунії за програмою TAIEX (у зв’язку з карантином – це відклалося). АМКУ зараз співпрацює з ДПС щодо надання даних для розрахунку. Ми будемо робити все, щоб індекс буде впроваджено наступного року.

— Новий закон про закупівлі розвантажив орган оскарження АМКУ?

— Ми це моніторимо, але рано говорити про ефект. Велику кількість процедур оголосили до вступу в дію закона - щоб встигнути не робити це за новим законом. Нові правила запрацювали, але це поки що не знімає попереднього навантаження. Ефект буде видно десь за три місяці. Ми почали моніторити це щомісячно, як змінюється кількість скарг.

— Зміна статусу АМКУ ще актуальна?

— Закон про АМКУ визначає його як державний орган зі спеціальним статусом. З цим статусом нічого не трапляється.

— Нагадаю, що щодо НКРЕКП суд прийняв рішення про неконституційність ряду норм щодо його діяльності. Подібна ситуація може повторитися і з іншими незалежними регуляторами. Це має бути єдиний законопроект щодо змін до Конституції?

— Регулятори не мають бути виконавчою гілкою влади, з моєї точки зору. Якщо вони є противагою виконавчій гілці влади, то це президентська гілка. Це питання для дискусій, оскільки це конституційна реформа.

Дискусія відносно регуляторів повільно, але іде.

— А в цьому законопроекті про АМКУ як вирішується це питання?

— Треба взагалі зрозуміти, чи буде намір вносити зміни в Конституцію. Якщо призначення голови незалежного регулятора залежить від прем’єра, то питання - чи буде він залежний від виконавчої гілки влади. Для мене відповідь очевидна.

Якщо призначає виконавча гілка влади, то це не регулятор. Це виконавча гілка влади, і вона має жити за її ж правилами.

— Чи потрібна, на вашу думку, Нацкомісія з регулювання транспорту?

— На мою думку, створення Нацкомісії з регулювання транспорту як регулятора - потрібно , але не в якості центрального органу виконавчої влади.

— А хто може бути тут арбітром, скажімо, по тарифам - Мінінфрастурктури?

— На мій погляд, не може міністерство бути арбітром, бо воно- частина виконавчої гілки влади.

А по створенню будь-якого нового органу - важливо не створити ще один орган, який не має достатніх повноважень, бо десь загубили дві коми при його створенні. Це якщо довести ситуацію до абсурду. Важливо чітко розмежовувати повноваження державних органів. Будь-яка нечіткість формує недовіру до влади, бо створили ще один орган, і він не задовольняє наші очікування.

— Які основні результати дебютного звіту про огляд оборонно-промислового комплексу?

— Уперше в історії України робиться Огляд оборонно-промислового комплексу. Це методологічна робота - треба проаналізувати, в якому стані ОПК, його спроможність, кадровий потенціал і що він собою являє навіть інституційно. Цей документ необхідний, щоб оновити стратегію розвитку ОПК. Наразі в нас є діюча Стратегія розвитку ОПК до 2028 року, по якій ми працюємо.

— Яку частку ОПК займає "Укроборонпром"?

— "Укроборонпром" - це 137 компаній, 21 з них - на окупованій території. Можливо, це 30-40%. У нас велика частина приватних компаній.

Але тут ще важливо, з чого виходити - виручка, потужності?

— А з чого виходили ви?

— Там є різні частини аналізу. Якщо говоримо про контракти в межах державного оборонного замовлення - це одна цифра, якщо про експорт - інша, якщо про потенційну можливість забезпечувати щось - третя. Єдоної відповіді немає. Але приватний ринок дуже великий.

— Якою є динаміка розвитку приватного бізнесу в ОПК?

— В останні роки вона змінюється: частка приватного сектору зростає, "Укроборонпрому" — зменшується.

— Ви у міністерстві підтримуєте це збільшення, створення конкурентного середовища в ОПК?

— Я взагалі - за системні зміни в ОПК. Нам потрібно спочатку корпоратизувати державні підприємства. Це - ключове для розвитку цього сектору. З одного боку, у нас немобільний державний сектор, і з іншого - більш мобільний у прийнятті рішень приватний. Але він не володіє такими потужностями, як державний.

Потрібно поєднання воєнно-промислової і воєнно-технічної політик. За перше відповідаємо ми, за воєнно-технічну - Міністерство оборони. Наразі ми аналізуємо довгострокові потреби Міноборони, які вони нам дали для можливості завершити Огляд ОПК. Нам потрібно ще місяць, щоб проаналізувати надану інформацію і зробити висновки, які продукти і напрямки необхідно розвивати.

— Що буде в сфері закупівель в "оборонці" в цій моделі?

— Якщо приймуть законопроєкт №2398-д, то він має повністю змінити систему: це зміна ідеології від пострадянської - замовлення, до ринкової - конкуренція. А зараз ідеологія яка? Є замовник, який вирішує, у кого він закуповує. І це не просто таємно, а цілком таємно. Пропонується змінити підхід до конкурентних процедур.

Є потреба "ікс", яку потенційно може забезпечити 1, 2, 3, 4, 5 "ігриків". І вони можуть і мають між собою конкурувати. Але тут питання - чи готові ми взагалі до конкуренції в цій сфері.

— З точки зору наявності приватних виробників ми вже готові?

— Так. А чи готові ми як держава це прийняти? Відійти від ручного режиму до зрозумілого і конкурентного? Бо в результаті може виявитися, що не ті, хто сьогодні беруть участь, будуть вигравати в цій конкурентній боротьбі. Але і цього замало. Нам ще потрібно, попри корпоратизацію, зробити державно-приватне партнерство в оборонці. З можливістю залучення іноземних партнерів, і з можливістю наших підприємств спільно виходити на міжнародні ринки. Все це потрібно змінювати, щоб ми були конкурентоздатні не тільки всередині, але й на зовнішніх ринках. Щоб ми могли розвиватися в дуже жорсткій технологічній боротьбі.

— У соцмережах почалася дискусія стосовно конкуренції в оборонному експорті та реформи інституту спец експортера та їх кількості та ексклюзивності?

— Те, про що дискусія вийшла в публічний простір, не стосується кількості спецекспортерів. Це стосувалось постанови №1228, за якою державний концерн наділений правом погоджувати ціну для зовнішнього ринку та маркетинг збуту. Тобто, в якому діапазоні та де продавати.

Зазначена дискусія навколо лібералізації експорту ще триває..

— Тобто реформа спецекспортерів ще попереду?

— Так. До неї треба ще дійти. Треба розділяти окремо регулювання та реформу експортерів: в якій системі це має бути, скільки компаній та яка структура.

— Тобто приватним компаніям простіше на першому етапі продавати оборонну продукцію всередині країни, а вихід на експорт - це уже наступний етап?

— З точки зору розвитку економіки та експорту: у нас є сильне регулювання на рівні Державної служби експортного контролю, Міжвідомчої комісії по ВТС при РНБО.

Всі контролюючі органи залучені на кожному етапі контролю цього процесу. І до цього ще, щоб виробник мав експортувати власну продукцію (про посередництво взагалі не йдеться - це державна монополія), він має витратити приблизно рік, аби отримати право на експорт власної продукції. І потім все одно треба узгоджувати ціну на зовнішний ринок. Це не питання відсутності контролю. У нас є міжнародні зобов’язання, і ми дуже відповідально їх дотримуємось. Це питання швидкості, конкурентних умов, навіть з точки зору законодавства про захист економічної конкуренції.

— Реформа "Укроборонпрому": держконцерн підготував проект, пан Саакашвілі казав, що розгляне його на Раді реформ. Ви до цієї Ради готові? У вас є позиція?

— Робота, яка проведена - це реалізація діючої Стратегії розвитку ОПК до 2028 року. Проєкти реформи готувались на виконання її пунктів (розмежування формування політики та управління підприємствами; корпоратизація; міжнародна співпраця; створення вертикально-інтегрованих кластерів).

Стосовно моєї позиції. Так, вона у мене є, і я готова до обговорення. У нас є пакет законопроєктів, є план трансформації, є проєкт політики власності і покрокові дії втілення. Найближчим часом маю направити законопроєкт про корпоратизацію на міжвідомче погодження. Вболіваю, щоб корпоратизацію прийняли. Ми готові до детальної дискусії стосовно проєкту реформи "Укроборонпрому" і загалом трансформацій в ОПК. Але корпоратизація, міжнародна співпраця, можливість створювати спільні підприємства - все це частина Стратегії розвитку ОПК.

У рамках реформування державні підприємства, що входять до складу Концерну, перетворяться в акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю, перетворені підприємства за цільовою та галузевою ознакою групуються у кластери.

Ми зараз не говоримо про другий рівень — скільки буде холдингів, які кластери необхідні. Їх створення передбачено діючою Стратегією. Це дуже важлива підготовча робота, яку зробив "Укроборонпром". Але давайте повернемося до першочергових стратегічних документів і дочекаємось їх прийняття, починаючи зі Стратегії національної безпеки.

— Мінекономіки підготував законопроект про обмеження зарубіжних інвестицій в сектор.

Мова йде про перевірку (скринінг) інвестицій, це світова практика для безпеки і оборони. У нас є умовно єдиний кейс "Мотор Січі" — єдиний, про який ми принаймні знаємо, тоді як для партнерів, з якими ми сьогодні працюємо, скринінг — це нормальна практика. Ми переймаємо  досвід наших міжнародних партнерів про те, як у них працює скринінг та міжвідомча кооперація при прийнятті рішень. Але глобально ідея наступна: якщо ми відкриваємо ринок для партнерства, потрібно розуміти, чи це не фінансування з країни-агресора або із заборонених територій. Це дозволить уникнути порушення міжнародних зобов’язань. Поки що у нас всі додаткові механізми контролю викликають спротив - немає довіри до інституцій. Але цю довіру треба вибудовувати послідовними прозорими рішеннями.

Якщо прибрати емоції, скринінг — це нормальна світова практика. Коли у нас у лютому була конференція-діалог з американськими партнерами з питань експортного контролю і контролю за міжнародною передачею товарів, вони висловили стурбованість, що наш новий закон про приватний космос не містить механізмів запобігання передачі технологій, наприклад. Для сектору безпеки і оборони такі обмеження — це необхідність.

— Тільки безпеки і оборони? Є ж інші приклади – той же Миколаївський глиноземний завод, банки.

— У США все перевіряється. Через інфраструктуру чи телеком можна опосередковано зайти. А у нас жваву дискусію викликав контроль фінансового сектору. Ми готові це обговорювати. Основна мета — виписати так, щоб у нас була можливість проконтролювати це на упередження. З іншого боку, це певна гарантія для інвестора з точки зору неможливості інвестицію визнати загрозливою.

— Законопроект стосується тільки безпеки і оборони?

— І інфраструктури. Коли це розроблялося, про ці сектори не йшлося. Згодом ми сфокусували текст на них. Тепер з урахуванням коментарів будемо доопрацьовувати, щоб був правильний фокус.

— На якому етапі законопроект?

— Перший варіант був у грудні, але він не містив безпеки і оборони. Потім ми спілкувалися з міжнародними партнерами і домовилися, що доопрацюємо його, щоб безпековий блок став в основному фокусі. Доопрацювали, отримали коментарі, вивісили для громадського обговорення. Отримали кілька коментарів. Є дуже змістовні. Будемо доопрацьовувати і вже нову редакцію законопроекту обговорювати.

— На чиєму досвіді базуватиметься законодавство про скрінінг?

— На досвіді країн-членів НАТО.

— А для НАТО є єдині рамки? Бо в Америці, наприклад, жорсткіші умови…

— В Америці найжорсткіші. Різні партнери країн НАТО мають різні умови, але є базові. Загальні рамки - як це має бути, а далі в залежності від специфіки країни. Ми йдемо по загальному сценарію поки що. Повністю адаптувати американський досвід ми не зможемо. Ментальність не дозволить.

— У нас є якісь обмеження за Угодою про зону вільної торгівлі з ЗВТ?

— Ні-ні, все це узгоджується.

— А як взагалі ви в оборонку потрапили?

Тимофій (Милованов, екс-міністр економіки в уряді Гочарука - ІФ) запропонував сектор ОПК. Він обговорював це із заступниками, які вже тоді працювали, хто витягне важкий напрямок. Вирішили і запропонували мені.

Норвезький посол, дізнавшись про моє призначення на цей сектор, дуже зрадів, адже їхній уряд фінансує багато заходів стосовно гендерної рівності. Для них це було "вау". Абсолютно "мускульна" сфера і жінка-керівник.

Це найцікавіше, чим я коли-небудь займалась. Ми в стадії трансформації — і це дуже великий і цікавий виклик.

Цікаво аналізувати, як ця сфера працює за кордоном. Шалене враження справила поїздка в січні у складі української делегації на зустріч послів країн НАТО. Дякуючи тоді ще віце-прем'єру, а нині міністру МЗС, Дмитру Кулебі я була запрошена в склад делегацій. Він же представив мене Генсеку НАТО. Я була під враженням ще довго після того. Треба мати широке бачення багатьох питань, щоб займатися сферою безпеки і оборони. Це зазвичай люди широченного кругорозу, обізнані в багатьох галузях, оскільки багато різних сфер життя можуть мати вплив на безпеку і оборону.

Мені це цікаво навіть з прикладної точки зору, оскільки я і раніше робила трансформації, не кажучи вже про те, яке захоплення викликає сам зміст.

Приведу приклад: вперше буде втілена автоматизація служби експортного контролю. З паперової форми ведення справ перейде в електронну систему, в якій видно рух кожної заявки, історію, ризик-індикатори. Це революція. Автоматично, а не вручну та в залежності від людського фактору. Багато років всі про це говорили, і не робили. Ми знайшли гроші і будемо впроваджувати електронну систему

— Яке Ваше особисте над-завдання? Які цілі самі собі ставите? І що дозволить сказати, що ви успішно справились зі своєю роллю?

— Моє особисте над-завдання - максимально зосередитись на втіленні змін.

Реформи в секторі безпеки і оборони, приватизація, корпоративна реформа (ефективне управління державною власністю) - мої сьогоднішні пріоритети, які сприятимуть позитивним змінам в країні.

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Сподіваємося обрати нових суддів ВАКС до кінця цього року, можливі зв'язки з державою-агресором перевіряємо прискіпливо – суддя ВАКС, член ВККС Коліуш

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

Директор Державного центру зайнятості Жовтяк: Наше завдання - змінити стереотип, що ми "біржа праці"

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ухвалення нового закону про ОСЦПВ дасть українському ринку можливість відповідати європейським стандартам - гендиректор МТСБУ

Ми реально боремося за те, щоб біржовий ринок агро існував - член НКЦПФР Ільін

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

Складний процес заміни обов'язкового страхування вимагає продовження перехідного періоду закону "Про страхування" до кінця року

Немчінов: формування сильного Центру уряду дозволить "урядовій машині" працювати злагоджено і стабільно

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА