Посол України в Угорщині (1992-1998; 2006-2010) Дмитро Ткач вважає, що якщо ситуація з мовною нормою закону про освіту в Україні не буде вирішена, можна очікувати демаршів з боку угорського уряду, зокрема відкликання посла.

"Угорщина, оскільки це питання зачіпає не національні інтереси, звернулася до ООН, ОБСЄ, Ради Європи і доводитиме, що Україна порушила свої міжнародні зобов'язання, внутрішнє законодавство, і наполягатиме, щоб Україна від цього 7-го пункту відмовилася.... Можна очікувати чого завгодно, наприклад відкликання посла - будь-яких демаршів", - сказав дипломат на прес-конференції в Києві в середу.

За його словами, відповідно до міжнародного договору між Україною та Угорщиною від 1991 року, зокрема ст. 17 документа, сторони погодилися забезпечити рівні можливості для нацменшин навчатися мовою країни походження на всіх рівнях навчання.

"За українським законодавством міжнародні договори мають верховенство перед внутрішніми законами України", - нагадав Д.Ткач.

Закон опублікований у №178-179 від 27 вересня. Згідно з перехідними положеннями до закону, ухваленого ВР 5 вересня, він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім деяких положень.

Закон передбачає підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат, яке набуває чинності з 2018 року, а реалізовуватися має поетапно до 2023 року, проте Кабінету Міністрів доручено передбачити щорічне підвищення посадового окладу педагога найнижчої кваліфікації до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних пропорційно зростанню доходів державного бюджету.

Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Особам, які належать до національних меншин, гарантується право навчання рідною мовою разом з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

При цьому представники нацменшин, які розпочали навчання в школі до 2018 року, продовжують здобувати освіту за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю чотири роки, базової середньої освіти тривалістю п’ять років, яку здобувають у гімназії, та профільної середньої освіти тривалістю три роки, яку здобувають у ліцеї або закладах професійної освіти. Навчання в школі діти можуть розпочинати в 6 або 7 років (окрім дітей з особливими освітніми потребами).

Результати навчання учнів після завершення кожного з рівнів освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання, а для учнів молодшої школи здійснюється лише з метою моніторингу.

Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямів - загальноосвітнього та професійного.

Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти - 1 вересня 2027 року.

Закон встановлює необхідність забезпечити фінансування освіти з держбюджету, місцевих бюджетів і джерел, не заборонених законом, у розмірі 7% ВВП.

Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ Угорщини заявило 26 вересня про намір країни блокувати зближення України та ЄС з огляду на закон про освіту.