Відтік медкадрів і руйнування інфраструктури – основні причини погіршення доступності медпослуг під час війни - дослідження

Основними причинами погіршення доступності медичних послуг під час війни українці називають відтік медичних кадрів та руйнування агресором медичної інфраструктури.

Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого і презентованого в агентстві "Інтерфакс-Україна" в п’ятницю, 48% опитаних зазначили, що під час війни вони відчули погіршення медичних послуг.

Серед головних проблем медицини в умовах воєнного часу 60% опитаних назвали відтік медичних кадрів, 22,7% - руйнування медичної інфраструктури, 13,4% - дефіцит ліків.

"Враховуючи, що погіршення медичних послуг трапляється через те, що медзаклади або зруйновані фізично, або від з них поїхали лікарі, те, що лише 48% респондентів відчули погіршення, це непоганий результат. Головні проблемами в медицині під час війни – це відтік медичних кадрів, тільки потім руйнування інфраструктури, і тільки потім дефіцит ліків. Тобто ми бачимо, що головна проблема – проблема кадрів, брак медичних кадрів", - сказав засновник Active Group Андрій Єременко.

Проведені за осанні роки в сфері медицини реформи сприяли тому, що медицина продовжує працювати, і те, що люди кажуть про непідвищення або погіршення якості медичних послуг, за словами експерта, все ж "не має нищівної критики".

За даними опитування, наразі 7,2% оцінили стан справ в системі охорони здоров'я як дуже поганий, 18,7% - скоріше поганий, 16,7% - скоріше добрий, а дуже добрий – 2%. Водночас 54,6% дали йому середню оцінку.

При цьому своєму сімейному лікарю повністю довіряють 29,5% респондентів, частково – 61,9%.

Оцінюючи можливість отримання консультацій сімейного лікаря в своєму регіоні, 88,8% респондентів сказали, що це зробити дуже легко або легко, а 21% - дуже складно або складно.

Трохи більше 10% респондентів зазначили, що в їхній місцевій лікарні повністю вистачає ліків та сучасного обладнання, тоді як 45,8% відповіли, що їх вистачає частково.

При цьому 40% респондентів зазначили, що консультації вузького спеціаліста треба очікувати до одного тижня, 28,4% - 1-2 тижня, 11,5% - понад місяць. Регулярно самостійно оплачували медичні послуги в 2024-2025 роках 68% респондентів.

При цьому 16% опитаних зазначили, що витрачають на медицину менше ніж 5% сімейного бюджету, про витрати у понад 20% повідомили майже 21% опитаних.

"Дослідження виявило як позитивні, так і болючі сторони українського системи охорони здоров'я. Найболючіша тема – це відтік кадрів. Але важливо бачити і сильні сторони. Я був дуже радий, що рівень довіри до сімейного лікаря дуже високий. Отже, фундамент для розвитку системи охорони здоров'я є, хоча, зокрема через війну, існують економічні бар'єри і бар'єри доступності", - зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.