Явка на післявоєнних виборах в Україні може бути в районі 35% і це буде антирекордом - керівник центру "Об’єднана Україна"
Близько п'яти мільйонів українців перебувають зараз за кордоном лише в дружніх країнах, з яких лише 400 тис стоять на консульському обліку, ще два мільйони лишаються в РФ та Білорусі і стільки ж – на територіях, окупованих після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, і питання їх участі у перших виборах, які будуть оголошені після завершення бойових дій, є викликом для країни, зазначив експерт з політичних та безпекових питань, керівник аналітичного центру "Об’єднана Україна" Ігор Попов.
"За підрахунками ООН, на сьогодні в дружніх країнах знаходиться десь п'ять мільйонів українських виборців. Це дуже багато. З них на консульському обліку у нас перебуває 400 тис. Цього явно недостатньо, щоб зрозуміти, в яких країнах, в яких містах, в яких провінціях знаходяться наші виборці", - сказав Попов під час презентації аналітичної доповіді "Формат поствоєнних виборів в Україні: терміни, виклики, прогноз" в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок.
Він зазначив, що на президентських виборах у 2019 році на дільницях за кордоном проголосувало менше 60 тис виборців, а чинний виборчий кодекс передбачає голосування лише e дипломатичних представництвах України, "тобто нинішня пропускна здатність – це трохи більше 1% виборців". Експертний консенсус, за словами Попова - не застосовувати ані онлайн-голосування, ані поштове голосування, а "якщо посольству скажуть відкрити ще 100 дільниць за межами посольства – це важко… для цього потребуватиметься великий час і велика просвітницька робота, щоб на ці дільниці потім прийшли українці".
Стосовно українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях, у Білорусі і в РФ, за його словами, є консенсус, що "ці виборці зможуть проголосувати лише на контрольованій території України або в інших країнах". "Ми дійсно усвідомлюємо, що мало хто скористається такою можливістю, але вина за це лежить виключно на керівництві РФ… Хоча російська сторона – ми розуміємо – буде вимагати на всіх мирних переговорах щоб українці, які проживають на ТОТ чи перебувають в Росії, також мали можливість голосувати. Вони матимуть цю можливість, стандарти не порушені, але з міркувань безпеки та неможливлості забезпечити вільні вибори на території держави-агресора та на окупованих територіях, там дільниці відкриватися не будуть", - зазначив експерт.
Він зазначив, що на виборах у 2014 та 2019 роках в голосуванні взяли участь 18-18,5 млн виборців, але через перебування великої кількості людей за кордоном та уникання частиною суспільства контактів з державою явка на післявоєнних може бути мінімальною за всю історію країни.
"У нас на нових окупованих територіях порядку 2 млн виборців – для порівняння з 2019 роком. У нас на території Республіки Білорусь та РФ порядку 2 млн виборців може знаходитись, хоча точної статистики нема – це оціночні дані, в тому числі які базуються на російській статистиці. У нас порядку 5 млн біженців в дружніх країнах. І у нас є ще одна група, яка, мабуть, буде демонструвати мінімальну явку – це громадяни, які ухиляються від цифрових контактів з державою, в тому числі від поновлення своїх даних в мобілізаційних реєстрах. Тобто можемо прогнозувати, що їх участь у виборах також буде мінімальною. Таким чином, у нас можна прогнозувати, що явка на президентських виборах після війни може бути в районі 35%. Це буде негативний рекорд для України", - сказав Попов.
Він впевнений, що РФ це використає в пропагандистських цілях для тверджень про нелегітимність влади. "Нам треба просто з цим змиритися і розуміти, що єдиний винний за низьку явку на післявоєнних виборах – це знову ж таки РФ, яка привела для проблем для мільйонів українських громадян з їх доступом до голосування", - зазначив експерт.
При цьому Попов зазначив, що варіант післявоєнних, який пропонує ЦВК – "протягом місяця після закінчення бойових дій й скасування воєнного стану визначається дата проведення президентських виборів, шість місяців на підготовку і три місяці на кампанію" – дозволить багатьом українцям повернутись в Україну, також вирішить і багато інших проблем, але вибори все одно "не будуть такими ж ідеальними, як у 2019 році". Натомість, якщо вибори прийдеться при певному ході мирного процесу проводити швидше, ризиків буде більше.
В свою чергу, експерт-міжнародник, експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Дмитро Левусь під час пресконференції наголосив, що "ніяких питань щодо легітимності влади в Україні бути не може".
"Це чітко визначено українським законодавством і головне, насправді – міжнародні демократичні стандарти також допускають відтермінування виборів в умовах війни, вони логічно говорять про те, що є розумна періодичність виборів, про це говорить і протокол №1 Європейської конвенції з прав людини. То ж нагальної потреби в проведенні виборів в умовах війни нібито за вимогами якимись чи стандартами демократії, аж ніяк немає, і дійсно це в основному зовнішньополітичний тиск, спекуляція, яка до нас дійсно зайшла в такий спосіб в Україну", - зазначив Левусь.
В представленій аналітичній доповіді центру "Об’єднана Україна" зазначається, що проведення повноцінних виборів під час дії воєнного стану в Україні чинним законодавством не передбачене і пов’язане з суттєвими ризиками для їх організації та легітимності результату. Найреалістичніший сценарій – вибори після скасування воєнного стану з підготовчим періодом щонайменше 6 місяців.
Участь військовослужбовців у виборах є обов’язковою для легітимності майбутньої влади, але потребує балансу з принципом політичної нейтральності армії та створення реальних механізмів їхнього голосування й участі в кампанії.
Також зазначається, що сумісне проведення виборів і всеукраїнського референдуму, наприклад, щодо параметрів мирної угоди, технічно та юридично дуже складне, пов’язане з високими організаційними ризиками та порогом явки.
