Опитування проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва з 30 травня по 14 червня 2019 року на замовлення Центру прав людини "ZMINA" за підтримки Freedom House в Україні. Всього опитано 127 журналістів.

Оцінка рівня свободи слова

• Опитані журналісти високо оцінюють стан свободи слова в Україні. Середній показник становить 7,6 бала за 10 бальною системою, де "1" - дуже погано, а "10" - дуже добре. При цьому, кількість екстремально низьких оцінок (від 1 до 3 балів) становить менше 5%, тому можна говорити про відсутність суттєвої поляризації з цього питання.
• Водночас значна частина опитаних у своїй діяльності стикались з порушеннями права на свободу слова та інформації.  Так, найчастіше журналісти стикались з відмовою посадових осіб у наданні журналістам або громадськості суспільно важливої інформації – траплялась у 78% опитаних. Ще майже 43% стикались з цензуруванням готових матеріалів, а 38% – зі замовленням завідомо неправдивої інформації з метою зведення наклепу. Також 13% опитаних представників ЗМІ повідомили про спроби кримінального переслідування себе чи колег.
• Найбільші загрози свободі слова та роботі журналістів, на думку опитаних, такі: цензура з боку власників ЗМІ (70%), низький рівень кваліфікації журналістів (53%), а також фізичні загрози чи загроза життю, пов’язані із журналістською діяльністю (41%). При цьому цензури з боку органів влади, журналісти остерігаються менше, ніж самоцензури: 16% і 39% відповідно.

Цензура і самоцензура

• Основні побоювання журналістів стосовно загрози цензури з боку власників ЗМІ мають свої передумови. Так, говорячи про те, чи існує в Україні цензура, 12% опитаних говорять про її системний характер, а 68% відповіли, що вона існує в окремих ЗМІ. При цьому майже 94% говорять, що основним типом в цензурі виступають обмеження з боку власників ЗМІ. Також дуже поширеною є самоцензура журналістів – 48%.
• Основні обґрунтування встановлення тієї чи іншої форми цензури стосувались пояснення того, що така позиція не популярна у суспільстві  (35%), а також пояснення, що це в інтересах країни чи посилання на те, що у нас війна (30%). Однак, варто відзначити, що майже 30% опитаних ніколи не стикались з жодною формою цензури.
• Близько 60% опитаних представників ЗМІ під час своєї журналістської практики стикались із вимогою узгодження інформації від органів влади. Найчастіше такого погодження вимагали посадовці з місцевих адміністрацій (51%) або з міністерств (32%).
• На думку опитаних журналістів, існують дві основні взаємопов’язані причини, які схиляють журналістів до самоцензури. Перша – страх втратити роботу (74%), а друга – тиск власника ЗМІ (55%).
• Війна збільшила випадки самоцензури з боку журналістів. З цим твердженням погодились 65% опитаних. Ще 26% не визначились з позицією.

Приховування інформації vs розповсюдження фейків

• Більшість опитаних журналістів не визначились стосовно того, чи приховували б правдиву інформацію, якщо вважали б, що так буде корисно для держави. Водночас третина опитаних вважає, що таку інформацію все одно треба оприлюднювати.
• Опитані категоричні стосовно того, чи має право журналіст чи ЗМІ оприлюднювати неправдиву інформацію для благих цілей, наприклад, для відставки поганих чиновників.  Погодились з такими діями тільки 2% опитаних.
• Чверть опитаних журналістів вірять у необхідність обмеженої цензури. Також близько чверті вважають, що в Україні є теми, які не можна піднімати в ЗМІ.
• Більшість опитаних вважають, що журналіст має нести якусь відповідальність за поширення фейків. Водночас основна частина схиляється не до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а цивільної за позовом особи, щодо якої таку інформацію поширено. Якщо фейки стосуються органів державної влади, то останні повинні мати можливість подавати цивільний позов до суду з вимогою спростування, заборони поширення такої інформації та відшкодування завданої шкоди. Однак лише незначна частка опитаних погоджуються з тим, що за такі дії має бути встановлена кримінальна відповідальність, або ж можливість позасудового блокування такої інформації.
• Опитані вважають, що журналіст повинен надавати слово особам, які в очевидний для журналіста спосіб здійснюють протиправну діяльність, однак думки розділились стосовно того, чи давати можливість такій особі надавати висловити свою позицію безумовно чи з певними обмеженнями.
• Утім, стосовно терористів опитані декларують інший підхід. На запитання, чи можна/потрібно надавати можливість терористам висловлювати свою позицію суспільству, половина відповіли, що цього не варто робити за жодних умов. Лише кожен десятий опитаний вважає, що треба давати можливість висловитися терористам, оскільки це суспільно важлива інформація. Практично аналогічна ситуація стосовно представників так званих "ДНР/ЛНР".
• Більшість опитаних вважають, що журналісти, які працюють в російських ЗМІ, не повинні нести якоїсь відповідальності, якщо це не пов’язано з поширенням неправдивої інформації

Загрози журналістській діяльності і журналістам

• Думки опитаних представників ЗМІ розділились стосовно того, чи може стосуватись діяльності журналістів стаття 114.1 ККУ "Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період". Приблизно третина опитаних відповіли ствердно, третина – негативно і третина вагались з відповіддю. Відносна більшість опитаних також вважають, що така стаття ККУ може бути загрозою для журналістів.
• Близько третини опитаних журналістів стверджують, що побоюються за власну безпеку. При цьому, більше 43% опитаних під час своєї діяльності отримували погрози, пов’язані зі своєю діяльністю. Найчастіше такі погрози надходили від невідомих (41%), дещо рідше від представників бізнесу, криміналітету чи громадських активістів.
• У випадку, коли журналісту погрожують, то найважливіші мотиви для оприлюднення – це важливість інформації для суспільства (68%). Однак, погрози можуть спрацювати, оскільки 42% опитаних говорять, що реалістичність погроз та ступінь можливої шкоди можуть впливати на рішення про публікацію інформації.
• Більшість опитаних не бояться законодавчого переслідування за свою діяльність, при цьому кількість тих, які скоріше бояться кримінального переслідування, ніж адміністративних покарань, є дещо вищою: 24% і 14%.
• Приблизно 5% від загальної кількості опитаних надходили погрози від правоохоронних органів через журналістську діяльність, в основному від поліції і прокуратури.

Ставлення до прав людини в умовах війни

• Абсолютна більшість опитаних журналістів вважають самосуд невиправданим за жодних обставин, однак близько чверті все ж схильні в окремих обставинах виправдовувати його.
• Так само більшість опитаних вважають, що не можна виправдати злочини, вчинені під час бойових дій українськими військовими та учасниками добровольчих батальйонів. Лише 8% готові виправдати їх, стверджуючи, що за військових дій всіляке може трапитись. Так само з катуваннями під час війни – лише 7% опитаних виправдовують її в  будь-якій формі.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Як би Ви оцінили стан свободи слова в Україні? (за 10-бальною шкалою, де "1" - дуже погано, а "10" - дуже добре)

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
1 – дуже погано	3	2,4
2	1	0,8
3	2	1,6
4	5	3,9
5	14	11,0
6	18	14,2
7	38	29,9
8	31	24,4
9	10	7,9
10 – дуже добре	5	3,9
Середня оцінка	7,6

2. З якими порушеннями свободи слова та інформації ви особисто зустрічались? (можливі кілька відповідей)

	Кількість згадок	Кількість згадок, %
Цензурування готових матеріалів або заборона оприлюднення	54	42,5
Надмірно суворі судові рішення щодо журналістів, наприклад, щодо відшкодування моральної шкоди	4	3,1
Відкриття кримінальних проваджень внаслідок журналістської діяльності	17	13,4
Замовлення завідомо неправдивої інформації з метою звести наклеп або дискредитувати певну особу	48	37,8
Відмова посадових осіб у наданні журналістам або громадськості суспільно важливої інформації	99	78%
Заборона виходу ЗМІ чи іншого друкованого видання	7	5,5
Закриття ЗМІ	8	6,3
Переслідування журналістів	24	18,9
9.  Інше (вкажіть) Напад Ненадання, а частіше надання державними органами неповної інформації, у першу чергу у відповідь на офіційні запити Ухвалення НПА, які перешкоджають діяльності журналістів Пояснення, що така позиція непопулярна у суспільстві. Особисті погрози від особи, яким не подобається політичні висновки зроблені у матеріалах нашого видання Нерівні умови доступу медіа до коментарів від посадовців Самоцензура журналістів, коли вони самі обмежують себе, адже написане теоретично може не сподобатись власнику їх ЗМІ Намагання засновників медіа впливати на редакційну політику (зміст) медіа Редакційна політика замовчування щодо діяльності певних осіб, які "джинсуються" на сторінках видання Позови з намаганням відібрати ТМ у опозиційного до міської влади видання Безпідставні судові позови з приводу публікацій у ЗМІ, навіть якщо ці публікації не зачіпають інтереси позивачів. Такі позови виливаються у місяці й роки судової тяганини Неналежне реагування державних інституцій на перешкоджання журналістській діяльності	12	9,4
З жодними порушеннями свободи слова мені особисто зустрічатися не довелося	9	7,1

3. Які, на вашу думку, найбільші загрози свободі слова та роботі журналістів є на сьогодні в Україні? (оберіть найбільш важливіші три відповіді)

	Кількість згадок	Кількість згадок, %
Фізичні загрози чи загроза життю, пов’язані із журналістською діяльністю	52	40,9
Цензура з боку органів влади	20	15,7
Самоцензура	50	39,4
Цензура з боку власників ЗМІ	89	70,1
Вплив комерційних структур	26	20,5
Зменшення фінансування ЗМІ	31	24,4
Тиск з боку громадськості в разі висвітлення непопулярних тем	14	11,0
Проблеми в журналістському середовищі	13	10,2
Низький рівень кваліфікації журналістів	67	52,8
Суттєвих загроз не існує	0	0,0
Важко відповісти	0	0,0

4. Як Ви вважаєте, чи існує в Україні цензура ЗМІ?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так, причому як система	15	11,8
Існує в певних ЗМІ	86	67,7
Існує, але лише як окремі випадки	21	16,5
Не існує	2	1,6
Важко сказати	3	2,4

 

5. Якщо Ви вважаєте, що в Україні існує цензура, то переважно яка? (можна зазначити декілька варіантів відповіді)

	Кількість згадок	Кількість згадок, %
Державна (різних органів державної чи місцевої влади)	36	28,3
Власників ЗМІ	119	93,7
Політиків, політичних партій	45	35,4
Олігархів, що не є власниками ЗМІ	15	11,8
Громадських організацій, активістів	6	4,7
Самоцензура журналістів	61	48,0
Інша (яка?) варто виокремити цензуру з боку редакторів	1	0,8
Важко відповісти	1	0,8

6. Які форми тиску використовувалися в вашій журналістській практиці при обґрунтуванні чи запровадженні цензури? (можливі кілька відповідей)

	Кількість згадок	Кількість згадок, %
Спроба підкупу	21	16,5
Погроза фінансовими проблемами чи звільненням	30	23,6
Фізичні погрози чи загрози життю	16	12,6
Пояснення, що така позиція не популярна у суспільстві	44	34,6
Пояснення, що це в інтересах країни	38	29,9
Посилання, що у нас війна	38	29,9
Інші (які?) Позиція не співпадає з позицією конкретного ЗМІ в якомусь питанні Натяк, що через те, що в нас війна - це не в інтересах країни Звинувачення у непрофесійності Апелювання до спільних інтересів "Ми не чіпаємо тих, хто замовляє у нас рекламу" Політичне переслідування редакційних персон	6	4,7
У моїй журналістській практиці такого не було	37	29,1

7. Чи вимагали від вас органи влади попереднє узгодження поширюваної інформації?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так, і досить часто	14	11,0
Так, кілька разів було	62	48,8
Ні, ніколи	51	40,2

8. А які саме органи влади вимагали попереднього узгодження поширення інформації?

	Кількість згадок	Кількість згадок, % від тих хто відповіли
Народні депутати Верховної Ради	18	22,8
Посадовці з міністерств	25	31,6
Посадовці з Адміністрації Президента	4	5,1
Депутати з місцевої ради	16	20,3
Посадовці з місцевої адміністрації	40	50,6
Посадовці з поліції	14	17,7
Військові	13	16,5
СБУ	8	10,1
Інші (хто?) Я ніколи не погоджую свої матеріали з представниками органів влади, навіть на їхню вимогу. Таке було в моїй практиці ще часів УРСР. Не вимагали. Питали чи можна подивитися\почитати до публікації Власники газети	4	5,1

9. На Вашу думку, що змушує журналістів до самоцензури? (можливі кілька відповідей)

	Кількість згадок	Кількість згадок, %
Тиск з боку органу влади	10	7,9
Тиск з боку власника ЗМІ	70	55,1
Страх залишитися без роботи	94	74,0
Тривога за власну фізичну безпеку	40	31,5
Можливий судовий позов	33	26,0
Суспільна думка, наприклад, не поширювати інформацію, що може викликати негативну реакцію певних людей навіть у випадку, коли це правда	49	38,6
Страх помилитися чи складнощі в перевірці інформації	42	33,1
Власні переконання	40	31,5
Інше (що?) Відчуття відповідальності; Помилкове використання поняття "самоцензура" Відсутність особистої громадянської позиції	3	2,4

10. Чи війна збільшила випадки самоцензури журналістів, на вашу думку?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	82	64,6
Ні	12	9,5
Важко відповісти / не відповіли	33	26,0

11. Чи будете ви приховувати правдиву інформацію, якщо будете вважати, що так буде корисно для держави?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	15	11,8
Ні	45	35,4
Важко відповісти	67	52,8

12. Чи може журналіст/ЗМІ поширювати завідомо неправдиву інформацію, якщо буде вважати, що так буде корисно, наприклад, поганий чиновник буде знятий з роботи?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	3	2,4
Ні	107	84,3
Важко відповісти / не відповіли	17	13,4

13. Чи вірите ви в необхідність обмеженої цензури?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	30	23,6
Ні	71	55,9
Важко відповісти	26	20,5

14. Чи є в Україні теми, про котрі не можна писати чи говорити?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	33	26,0
Ні	75	59,0
Важко відповісти	19	15,0

15. Якщо Ви вважаєте, що такі заборонені теми є, то які саме? Вкажіть

Теми пов’язані з війною на Донбасі, окупацією Криму та Росії

• З початком війни неприйнятним для багатьох ЗМІ вважалося висвітлювати життя та діяльність українських військових у негативному руслі. Наприклад, матеріали про алкоголізм та наркоманію серед добровольців на Донбасі часто приймалися як "зрада" та умисне бажання нашкодити своїм же, а не як спроба показати правду.
• Розвінчування образу героїчних військових історіями про мародерство та інші негідні вчинки на фронті. Не заборонено, але дуже мало говорять про те, що робиться з тими, хто пройшов війну, у мирному житті. Є успішні історії, а про загрозу людей із травмованою війною психікою суспільству і оточуючим (плюс про психологічну реабілітацію чи правила взаємодії) - майже нема (кілька разів).
• Будь-які матеріали, які у позитивному руслі висвітлюють Росію.
• Життя на окупованих частинах Сходу України.
• Готовність України до повномасштабного вторгнення РФ до України.
• Внутрішня ситуація в армії.
• Порушення прав кримчан, порушення прав людини сайтом Миротворець та т.д.
• На час війни не можна писати про теми, які можуть розпалювати громадянський чи релігійний конфлікт.

Революція Гідності та події після неї

• Розслідування гучних справ щодо вбивств журналістів, вбивств на Майдані та багато інших.
• Події 2013-2014 років, 2 травня 2014 року в Одесі

Інформація про корупційні дії

• Фінансові потоки, схеми.
• Вплив олігархів на суд і прийняття державних рішень.
• Корупція у правоохоронних органах і корупція високих посадовців, пов’язані з ситуацією у зоні конфлікту

Інформація з обмеженим допуском:

• Теми, які підпадають під гриф "таємно"
• Все, що стосується державної таємниці
• Пересування та розміщення військових підрозділів, інші військові таємниці.
• Проведення попередніх слідчих дій.
• Інформація, що розкриває стратегію і тактику протистояння наших силовиків агресії Росії проти України.

Ідеологічні теми

• Націоналізм.
• Ліві ідеї в Україні.
• Церковна політика.
• Декомунізація.

Сексуальна орієнтація, сексуальна просвіта

• ЛГБТ+ (кілька разів), сексуальна освіта в школі.

Інше

• Суїцидальні теми (наприклад про "синій кит").
• Торгівля людьми в Україні.
• Негатив про власника.

 

16. Чи повинен журналіст нести відповідальність за навмисне поширення неправдивої інформації (фейків)?

	Кількість відповідей[1]	Кількість відповідей, %
Так, цивільну відповідальність за позовом особи, щодо якої таку інформацію поширено	61	48,0
Так, адміністративну відповідальність	39	30,7
Так, кримінальну відповідальність	11	8,7
Ні, це проблема дотримання журналістських стандартів і вона повинна вирішуватися самими ЗМІ та журналістами	24	18,9
Важко відповісти	8	6,3

17. Як повинні вчиняти органи державної влади у випадку поширення неправдивої інформації про державу чи діяльність державних органів? (можна відзначити декілька варіантів)

	Кількість згадок	Кількість згадок, %
Органи держаної влади повинні мати адміністративні можливості (повноваження) без судового рішення забороняти поширення такої інформації, в тому числі забороняти випуск таких видань, блокувати доступ до відповідних ресурсів в інтернеті тощо	7	5,5
Повинна бути встановлена кримінальна відповідальність за такі дії	8	6,3
Повинна бути встановлена адміністративна відповідальність за такі дії	29	22,8
Органи державної влади повинні мати можливість подавати цивільний позов до суду з вимогою спростування, заборони поширення такої інформації та відшкодування завданої шкоди	71	55,9
Держава не повинна втручатися, її  функція в поширенні спростування та збільшення обсягу правдивої інформації про власну діяльність	30	23,6
Важко відповісти	10	7,9

18. Чи надавати слово особам, що в очевидний для журналіста спосіб здійснюють протиправну діяльність?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Надавати можливість висловитись на тих самих підставах, що й іншим особам.	48	37,8
Надавати можливість висловитись, але з певними обмеженнями.	47	37,0
Не надавати можливості висловитись	13	10,2
Важко сказати	19	15,0

19. Чи можна/потрібно надавати можливість терористам висловлювати свою позицію суспільству?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Ні, за жодних умов	63	49,6
Так, але в залежності від того, що вони скажуть	24	18,9
Завжди так, оскільки це суспільно важлива інформація	15	11,8
Важко відповісти / не відповіли	25	19,7

20. Чи можна надавати представникам т.зв. "ДНР/ЛНР" висловлювати свою позицію в українських ЗМІ?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Ні, за жодних умов	58	45,7
Так, але в залежності від того, що вони скажуть	27	21,3
Завжди так, оскільки це суспільно важлива інформація	17	13,4
Важко відповісти	25	19,7

21. Чи може нести яку-небудь відповідальність журналіст, що працює журналістом у російських ЗМІ?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так, кримінальну відповідальність	9	7,1
Так, адміністративну відповідальність	8	6,3
Ні, це проблема дотримання журналістських стандартів і повинна вирішуватися самими ЗМІ та журналістами	36	28,3
Ні, якщо це не пов’язано з поширенням неправдивої інформації	64	50,4
Важко сказати	10	7,9

22. У Кримінальному кодексі України є  стаття 114.1: "Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років". Як Ви вважаєте, чи може ця стаття стосуватися  журналістської діяльності?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	41	32,3
Ні	48	37,8
Важко відповісти	38	29,9

23.  Якщо Ви вважаєте, що ця стаття може стосуватися й журналістської діяльності, то чи бачите Ви в ній певну небезпеку для журналістів?

	Кількість відповідей[2]	Кількість відповідей, %[3]
Так	48	45,7
Ні	31	20,0
Важко відповісти	36	34,3

 24. Чи боїтеся ви за власну безпеку?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	42	33,1
Ні	55	43,3
Важко відповісти	30	23,6

25. Чи отримували ви погрози у зв’язку з власною журналістською діяльністю?

	Кількість відповідей[4]	Кількість відповідей, %
1.Так	54	42,9
2. Ні  ПЕРЕХІД ДО ПИТАННЯ 27	72	57,1

26. Якщо Ви отримували погрози, то від кого? (оберіть кілька варіантів, якщо потрібно)

	Кількість згадок[5]	Кількість згадок, %[6]
Представників органів влади	11	17,7
Політиків	7	11,3
Представники бізнесу	14	22,6
Представників криміналітету	16	25,8
Громадських активістів	17	27,4
Від невідомих	26	41,9
Від кого ще? (вкажіть) В час окупації - від представників незаконної влади Від представників незаконних збройних формувань Донбасу, представників українських добровольчих батальйонів та від проросійських активістів. На території тимчасово окупованого Криму. Сама робота там - це вже загроза, наприклад коли ти працюєш у суді по кейсах політичних в’язнів, то регулярно отримуєш погрози від судових приставів, прокурорів тощо "МГБ ДНР" Сепаратистів; ура-патріотів Від родича політика.	6	9,7
Ні від кого	7	11,3

27. Що є для вас вирішальним при оцінці, чи поширювати інформацію, коли вам  погрожують? (оберіть кілька варіантів, якщо потрібно)

	Кількість згадок[7]	Кількість згадок, %
Важливість інформації для суспільства	84	67,7
Сенсаційність інформації, перспектива бути в центрі уваги	7	5,6
Рівень особистої фізичної безпеки	23	18,5
Рівень безпеки сім’ї	35	28,2
Реалістичність погроз та ступінь можливої шкоди	56	45,2
Інше	1	0,8
Важко відповісти	3	2,4

 

8. Чи боїтеся ви цивільних позовів за власну журналістську діяльність?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	18	14,2
Ні	88	69,3
Важко відповісти	21	16,5

29. Чи боїтеся ви кримінального переслідування за власну журналістську діяльність?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так	30	23,6
Ні	76	59,8
Важко відповісти	21	16,5

30. Чи надходили погрози кримінального переслідування за власну журналістську діяльність від правоохоронних органів? (можна обрати декілька варіантів за потреби)

	Кількість згадок[8]	Кількість згадок, %
Ні                        ПЕРЕХІД ДО ПИТАННЯ 32	118	94,4
Так, від поліції	3	2,4
Так, від прокуратури	3	2,4
Так, від СБУ	0	0,0
Так, від інших правоохоронних органів	1	0,8

31. За якими злочинами/статтями Кримінального кодексу вам погрожували розпочати кримінальне розслідування? Вкажіть

Серед відповідей називались:

Стаття ККУ 114. Шпигунство

Стаття ККУ 189. Вимагання

Стаття ККУ 190. Шахрайство

Стаття ККУ 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину

Наклеп

Посягання на територіальну цілісність Росії

 

32. Зараз можна почути заклики, що люди повинні самі брати правосуддя у свої руки, щоб злочинці не залишилися безкарними. Як Ви до цього ставитеся?

	Кількість відповідей[9]	Кількість відповідей, %
Вважаю самосуд у будь-якому разі неприпустимим	93	73,8
Загалом самосуд неприпустимий, але у деяких випадках може бути виправданим	33	26,2
Вважаю, що у наших умовах самосуд – це єдиний спосіб покарати злочинців	0	0,0

33. Як Ви вважаєте, чи можна виправдати злочини, вчинені під час бойових дій українськими військовими та учасниками добровольчих батальйонів?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Однозначно – ні, закон є закон, і злочин має бути покараний за усією суворістю закону	58	45,7
Загалом – ні, але особливі обставини війни мають слугувати пом’якшувальним чинником при застосуванні закону	42	33,1
Якщо не було серйозних наслідків (смерть, каліцтво), то до злочинів під час бойових дій слід ставитися з розумінням	9	7,1
Війна є війна, там все може бути	9	7,1
Важко сказати	9	7,1

34. Як Ви вважаєте, чи може бути виправдано застосування тортур (катувань) до ворогів під час бойових дій?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Ні, цього не дозволяє закон	40	31,5
Ні, це суперечить принципам гуманізму	62	48,8
Так, мета виправдовує засоби – якщо треба добитися необхідних відомостей	8	6,3
Так, бо це адекватна відповідь на такі ж дії ворога	1	0,8
Важко сказати	16	12,6

35. Чи пов’язана Ваша журналістська діяльність з війною?

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Так, це одна з головних тем моєї роботи	20	15,7
Так, певним чином, хоча ці теми й не головні в моїй роботі	54	42,5
Ні, моя діяльність ніяк не пов’язана із війною	53	41,7

СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

 

36. Стать

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Чоловіча	51	40,2
Жіноча	76	59,8

 

37. Вік

	Кількість відповідей[10]	Кількість відповідей, %
18-34 роки	55	45,8
35-54 роки	49	40,8
55+ років	16	13,3

 

38. В якому ЗМІ Ви працюєте? (у разі, якщо ви працюєте у кількох ЗМІ, можна дати кілька відповідей)

	Кількість згадок	Кількість згадок, %
Інформаційна агенція	16	12,6
Газета	18	14,2
Журнал	1	0,8
Радіо	13	10,2
Телебачення	22	17,3
Інтернет-видання	66	52,0
Громадська організація медійників	26	20,5
Інше Журналіст-фрілансер – 4 Університет – 1 Суспільний мовник – 1 Блогер – 1	7	5,5

 

39. Тип населеного пункту

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Київ	81	63,8
Місто більше 500 тисяч жителів	23	18,1
Місто 100-499 тисяч	17	13,4
Місто 50-99 тисяч	6	4,7
Селище міського типу	0	0,0
Село	0	0,0

 

40. Регіон

	Кількість відповідей	Кількість відповідей, %
Київ та Київська область	78	61,4
Захід (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Рівненська, Волинська, Закарпатська, Чернівецька, Хмельницька області)	13	10,2
Центр (Житомирська, Сумська, Чернігівська, Кіровоградська, Вінницька, Полтавська, Черкаська)	10	7,9
Південь (Одеська, Миколаївська, Херсонська, тимчасово окупована АР Крим)	8	6,3
Схід (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Донецька, Луганська)	18	14,2

 

 

СПИСОК ОПИТАНИХ ЖУРНАЛІСТІВ

 

 

1. Андрейців Ірина
2. Антипенко Іван
3. Бабій Галина
4. Барашев Роман
5. Безп‘ятчук Жанна
6. Березецкая Анна
7. Бєлий Дементій
8. Бірюкова Маргарита
9. Боглевська Ольга
10. Болкун Андрій
11. Бондаренко Тетяна
12. Будівська Галина
13. Варениця Інна
14. Виговська Наталія
15. Вірлич Євгенія
16. Волік Валентина
17. Гавриленко Олексій
18. Гаврилюк Дмитро
19. Галяс Олександр
20. Гасій Юлія
21. Головченко В’ячеслав
22. Гомонюк Євген
23. Горбанський Павло
24. Горбань Юрій
25. Горчинська Олександра
26. Горшков Дмитро
27. Гриценко Оксана
28. Губицька Олександра
29. Гуцул Оксана
30. Дзьоба Анна
31. Довгич Віталій
32. Довженко Марина
33. Додатко Злата
34. Дроздов Остап
35. Думан Василина
36. Дурнєв Дмитро
37. Дуцик Діана
38. Дячкіна Анастасія
39. Єфименко Олександра
40. Жих Віктор
41. Журбенко Наталія
42. Загородний Олександр
43. Зеленіна Олена
44. Зозуля Олександр
45. Іванов Дмитро
46. Іванова Карина
47. Калиновська Ольга-Стефанія
48. Калниш Валерій
49. Карпій Володимир
50. Клименко Андрій
51. Ковальова Вікторія
52. Ковальчук Олександр
53. Кожухар Ірина
54. Костюк Богдана
55. Котелянець Ігор
56. Кохан Віталій
57. Красінський Владислав
58. Красовська Зоя
59. Крумін Олександр
60. Куликов Андрій
61. Кульчинський Роман
62. Курманова Тетяна
63. Лапшина Аннабелла
64. Лигачова Наталія
65. Лиховій Дмитро
66. Літвінова Тетяна
67. Лопатіна Ірина
68. Луканов Юрій
69. Лукаш Ілля
70. Магазова Анастасія
71. Мажора Анатолій
72. Майор Людмила
73. Марциновський Анатолій
74. Мацегора Катерина
75. Мацюпа Катерина
76. Мирний Микола
77. Михайло Цьомик
78. Мніх Антоніна
79. Нікітенко Сергій
80. Овсянкін Дмитро
81. Онисько Наталя
82. Пасова Таня
83. Петренко Євген
84. Печеник Валерія
85. Поддуєва Альона
86. Понамарчук Дмитро
87. Радик Олег
88. Рець Ігор
89. Решетилова Ольга
90. Савчук Юлія
91. Самара Марина
92. Самойленко Світлана
93. Святина Андрій
94. Сєдова Ірина
95. Сидорук Катерина
96. Силаєва Ганна
97. Сінченко Дмитро
98. Скиба Софія
99. Скороход Ольга
100. Скуратівська Ярина
101. Славінська Ірина
102. Степанковська Яна
103. Суздалєв Ілля
104. Таненок Олександр
105. Твердь Олег
106. Тохмахчи Анна
107. Трапезнікова Дар’я
108. Турчин Олеся
109. Федоркова Тетяна
110. Філіпчук Наталя
111. Хомутов Виталий
112. Чабарай Ганна
113. Чернецька Світлана
114. Чорна Інна
115. Шевченко Артем
116. Шевчук Іван
117. Шестакова Юля
118. Шуклінов Петро
119. Шульга Олександр
120. Юксель Гаяна
121. Юр'єва Інна
122. Яворський Анатолій
123. Ященко Лілія
124. Респондент виявив бажання залишитись анонімним
125. Респондент виявив бажання залишитись анонімним
126. Респондент виявив бажання залишитись анонімним
127. Респондент виявив бажання залишитись анонімним