12:12 17.10.2019

Діалог з суспільством – обов’язкова умова безпечної реінтеграції

4 хв читати

15 жовтня 2019 року в “Укрінформі” відбулося дев’яте засідання Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” на тему “Виклики перемовин про Донбас: як зробити реінтеграцію безпечною для України?” У заході взяли участь народні депутати України, представники влади, правозахисних організацій та НДО, експерти і журналісти.

Обговорюючи цілі та архітектуру діалогу про шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі, учасники дискусії приділили увагу питанню належної комунікації мирних ініціатив влади.

Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій наголосив на тому, що у суспільстві високий попит на “інклюзивну модель реінтеграції з публічним інтерфейсом”, яка передбачає широку залученість громадськості та пошук певних компромісів, що сприймаються громадянами і не ведуть до розколів.

Схожу точку зору озвучив генеральний директор інформагенції “Інтерфакс” Олександр Мартиненко. Він підкреслив, що різні погляди на вирішення конфлікту є стійкими переконаннями українців, адже ці переконання з’явилися під час війни, отже комунікація владою чутливих питань “війни та миру” має бути прозорою та постійною.

Як зауважила координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики України Олександра Дворецька, суспільству подекуди не вистачає інформації про “червоні лінії”, визначені державою, отже, на вуличні акції виходять ті, хто готовий окреслити їх сам.

Олег Мартиненко, керівник аналітичного напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини, підкреслив, що чіткі сигнали українцям, які проживають на тимчасово окупованих територіях, - важливий елементом реінтеграції, адже люди мають знати, що з ними відбуватиметься після деокупації, зокрема - в частині перехідної юстиції.

Отже, безпечна реінтеграція стосується не лише тимчасово окупованих територій, але всієї України.

На думку співзасновника Національної платформи, політолога Олега Саакяна, обов’язковою складовою безпечної реінтеграції є політика національної єдності та соціальної згуртованості. Адже без неї деокупація ризикує обернутися “втратою великого на шляху повернення малого”.

Від учасників круглого столу прозвучали конкретні пропозиції, як налагоджувати комунікацію та, рухаючись шляхом реінтеграції, не підвищувати соціальну напругу.

Голова Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубінець виступив з пропозицією створення на базі комітету двох майданчиків: одного - inside, для співпраці з іншими комітетами, а іншого - outside, для спілкування з представниками влади, ГО, експертами. На думку парламентаря, українцям потрібно більше об’єктивної інформації, як вирішується конфлікт.

“Невизначеність призводить до збурень”, - підтвердив народний депутат, заступник голови партії “Голос” Ярослав Юрчишин. За його словами, напрацюваннями рішень з широкого кола проблем, пов’язаних з реінтеграцією, займатиметься тимчасова спеціальна комісія ВРУ.

Також учасники круглого столу висловилися з приводу так званих “мір довіри”, адресованих співгромадянам на непідконтрольних територіях.

На думку співзасновниці Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Юлії Тищенко, “міри довіри” є підставою для порозуміння, без чого неможливо рухатися далі. До того ж, інтеграція жителів ОРДЛО через освіту, надання медичних послуг та доступ до низки державних сервісів не викликає несприйняття у переважної більшості українців.

Державні послуги допомагають утримувати зв’язки з людьми на тимчасово окупованих територіях та дають чіткий сигнал, що ми не сприймаємо їх як “громадян другого сорту”, вважає постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич. Він підкреслив: якщо (прямо чи фігурально) відгородитися від Донбасу “стіною”, наступного дня така ж “стіна” буде побудована й з Кримом.

Про важливість економічної та соціальної реінтеграції також йшлося у виступі Руслана Горбенка, заступника Голови Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин - він торкнувся питань торгівлі, спрощення надання документів, виплати пенсій жителям ОРДЛО, а також “більш гуманного” облаштування КПВВ.

Під час круглого столу були оприлюднені основні тези заяви представників РПР під назвою “Громадськість застерігає від «пасток» у переговорах задля досягнення миру на Донбасі”.

В ній йшлося про можливі ризики та небезпеки, що можуть чекати на Україну в ході переговорного процесу. Зокрема, відзначалося, що ані вибори в ОРДЛО, ані розведення військ не є самоціллю, адже ці та інші принципові моменти мають бути частиною певної “дорожньої карти”.

Власне, наявність стратегії щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, яка у тому числі визначає “червоні лінії”, здатне зробити реінтеграцію безпечною й для держави, й для українського суспільства.

Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції.  Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”. Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах.

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА