Як голова Наглядової Ради Укрнафти у відповідності до статуту я представляю Наглядову раду у відносинах із третіми особами. Це стосується як ЗМІ, так і Нафтогазу.

Тому вимушений спростувати недостовірну інформацію, яка була розповсюджена у прес-релізі Нафтогазу та дописі члена Наглядової Ради Ярослава Теклюка у соціальній мережі стосовно відбору кандидатів на посаду голови правління Укрнафти, оскільки ця інформація може зашкодити репутації Наглядової Ради Укрнафти, а також всієї "Укрнафти", органом якої є Наглядова рада.

Зауважу, що Ярослав Теклюк був єдиним із членів Наглядової Ради Укрнафти, номінованих Нафтогазом, який разом із членами Наглядової Ради Укрнафти, номінованими міноритарними акціонерами Укрнафти, підтримав пропозицію Комітету з питань призначень та винагород Наглядової Ради Укрнафти:

1. Припинити проведення Конкурсу у зв’язку зі зміною поточної економічної ситуації.

2. У зв’язку із припиненням проведення Конкурсу обрати на посаду Голови Правління ПАТ "УКРНАФТА" Геза Олега Валентиновича.

Також зауважу, що більшість у Комітеті з питань призначень та винагород Наглядової Ради Укрнафти мають члени Наглядової Ради Укрнафти, номіновані міноритарними акціонерами Укрнафти, і вищезгадане рішення цього комітету було ухвалено тільки їхніми голосами, оскільки члени цього комітету, номіновані Нафтогазом, голосували проти цього рішення.

Наводжу спростування недостовірної інформації, розповсюдженої Нафтогазом та Ярославом Теклюком

1. У прес-релізі Нафтогазу зазначено, що "Первинний відбір кандидатів на посаду голови правління Укрнафти здійснювало міжнародне рекрутингове агентство, яке склало long- та shortlist кандидатів. Однак комітет з питань призначень наглядової ради на свій розсуд визначив перелік кандидатів-фаворитів, включивши в цей перелік осіб, які, зокрема, не проходили жодного оцінювання та не були рекомендовані рекрутерами".

Це не відповідає дійсності, оскільки перелік кандидатів, який можна назвати "переліком кандидатів-фаворитів", який визначив комітет, включав тільки кандидатів, які проходили оцінювання як з боку рекрутерів, так і з боку комітету.

2. У прес-релізі Нафтогазу зазначено, що "до переліку фаворитів було включено "кандидата", начебто рекомендованого Нафтогазом, при цьому самому Нафтогазу про таку рекомендацію відомо не було".

Це також не відповідає дійсності. По-перше, не було жодних "кандидатів рекомендованих Нафтогазом". Був лише кандидат, якого Нафтогаз назвав як такого, який може бути зацікавлений у цій посаді та може мати відповідну для цього кваліфікацію. Це є абсолютно нормально, коли рекрутинговому агентству повідомляють про таких кандидатів. При цьому, що стосується цього конкретного кандидата, то його незалежно від Нафтогазу запропонував норвезький офіс рекрутингового агентства. Зауважу, що наявність "кандидата від Нафтогазу" жодним чином не означає, що Нафтогаз вимагав якого преференціального ставлення до цього кандидата в процесі вибору очільника Укрнафти.

Я особисто як уповноважений представник Нафтогазу в Наглядовій раді Укрнафти та як менеджер Нафтогазу, який згідно з наказом Голови правління Нафтогазу "контролює та координує питання пов’язані з діяльністю ПАТ "Укрнафта", повідомив комітет із призначень та винагород Наглядової ради Укрнафти про "такого" кандидата.

У роботі комітету з призначень та винагород Наглядової ради Нафтогазу брала активну участь інша вповноважена представниця Нафтогазу Поліна Загнітко. Процес відбору кандидатів тривав багато місяців, всі члени комітету мали повний доступ до інформації, брали особисту участь в інтерв’ю з кандидатами. Поліна Загнітко також брала активну участь у тому, що можна назвати "визначення переліку фаворитів", і тому вона не могла не знати про кандидатів у цьому списку.

Те, що Ярослав Теклюк, як лише один з трьох представників Нафтогазу у Наглядовій раді Нафтогазу, при чому навіть не член комітету, який розглядав ці питання, начебто не знав про "такого" кандидата не може означати, що Нафтогазу про нього не було нічого відомо.

Я звертаюсь до Нафтогазу та Ярослава Теклюка з проханням спростувати недостовірну інформацію, яку вони розповсюдили.

Також звертаю увагу на те , що Нафтогаз у прес-релізі наводить слова Ярослава Теклюка: "маючи сумніви щодо належної організації конкурсу і, як наслідок, його ефективності, не було сенсу його продовжувати".

Водночас, на засідання Наглядової ради було винесено і підтримане більшістю голосів рішення щодо припинення конкурсу з іншим формулюванням:

"Припинити проведення Конкурсу у зв’язку із зміною поточної економічної ситуації".

Тобто не у зв’язку з сумнівами щодо належної організації конкурсу і, як наслідок, його ефективності, а саме "у зв’язку із зміною поточної економічної ситуації".

При цьому Ярослав Теклюк на засіданні Наглядової ради, де розглядалося це питання, і де Ярослав виступав, не висловлював "сумнівів щодо належної організації конкурсу і, як наслідок, його ефективності". Таких сумнів не висловлювали й інші члени Наглядової ради Укрнафти. Навпаки, членами Наглядової ради Укрнафти були висловлені тільки позитивні оцінки щодо організація конкурсу.

Також зауважу, що Ярослав Теклюк проголосував "за" пропозицію припинити конкурс, яка була надана якраз комітетом, який і відповідав за належну організацію конкурсу та його ефективність. 

Якщо Ярослав Теклюк вважає, що він голосував за припинення конкурсу з іншим формулюванням, то я прошу Ярослава невідкладно звернутися до мене, як Голови Наглядової ради Укрнафти, або Секретаря Наглядової ради Укрнафти з відповідною письмовою заявою, яку буде тоді предметом юридичного аналізу щодо правомочності ухваленого рішення.