З нагоди 150-річчя Махатми Ганді Посольство Республіки Індії в Києві у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відкрило бронзовий пам’ятник Махатми Ганді у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна.

Простір навколо пам’ятника було названо “Оазис миру” на честь філософії Махатми. Монумент відкрили Перша заступниця Міністра закордонних справ України  Ї.В. Пані Еміне Джапарова, Заступник Міністра освіти та науки України Й.В. Пан Вітренко Андрій Олександрович, Посол Індії в Україні, Й.В. Пан Партха Сатпатхі, Проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Петро Олексійович Бех. У заході взяли участь відомий поет і Герой України Дмитро Павличко, члени дипломатичного корпусу, професори та студенти університету, індологи та інші науковці, а також друзі Індії.

Махатма Ганді був лідером ненасильницького руху за незалежність Індії проти британського колоніального панування. Він народився 2 жовтня 1869 року в штаті Гуджарат, на західному узбережжі Індії. За фахом юрист. Його методи ненасильницького супротиву, мужність, співчуття та прагнення до правди надихнули лідерів рухів за громадянські права та свободи у всьому світі. Ганді став натхненням для таких лідерів і корифеїв, як Нельсон Мандела, Мартін Лютер Кінг-молодший, Хошимін, Сесар Чавес, Джордж Бернард Шоу, Стів Джобс, Джон Леннон, Альберт Ейнштейн. Надихає Махатма і сучасних діячів.

Почесний титул “Махатма”, який у перекладі означає “Велика Душа”, Ганді отримав за свій внесок у поширені людяності та боротьбі з гнобленням. Після вивчення права в Лондоні, Великобританія, у 1893 році Махатма Ганді переїхав до Південної Африки, де прожив 21 рік. Саме у Південній Африці Ганді вперше застосував ненасильницький опір у кампанії за громадянські права. У 1915, у віці 45 років він повертається до Індії, де приступає до організації протестів фермерів та міських робітників проти надмірного оподаткування землі та дискримінації. У 1921 році, Ганді стає лідером Індійського національного конгресу і очолює загальнонаціональні кампанії з викорінення бідності, розширення прав жінок, побудови етнічної та релігійної єдності, припинення декадентських соціальних практик і, перш за все, для досягнення самоуправління проти колоніальної влади. Він носив індійську настегнову пов’язку або коротке дхоті, взимку шаль, зіткану на традиційній індійській ручній прялці, відомій як чаркха, для ототожнення з сільською біднотою Індії. Пізніше скромно жив у самодостатній громаді, їв просту вегетаріанську їжу, часто довго постився для самоочищення та у формі політичного протесту. Після поширення антиколоніального націоналізму серед звичайних індійців, у 1930 році Ганді очолив 400-кілометрового Соляний похід проти введеного Британією податку на сіль, у 1942 році, він закликав британців покинути Індію. Махатма провів багато років свого життя в ув'язнені: у Південній Африці та в Індії. У серпні 1947 року Індія здобула незалежність від Британської імперії. За внесок Махатму Ганді також називають ”Бапу” або “Батьком” сучасної Індії.

Його життя та його методи боротьби залишаються прикладом для всіх людей, що люблять свободу. Мартін Лютер Кінг-молодший, відомий лідер громадянських прав у США, який прийняв ненасильство як метод боротьби, що допомагає мільйонам афроамериканців відстоювати свої права, сказав: “Христос дав нам цілі, а Махатма Ганді – тактику”. Вчений Альберт Ейнштейн назвав Махатму Ганді “взірцем для наслідування для наступних поколінь” і зазначив, що, на його думку, “погляди Ганді були найбільш просвітленими серед усіх політичних людей у наш час”.

На честь цієї великої душі, Генеральна Асамблея ООН оголосила 02 жовтня, річницю його дня народження, Міжнародним днем ненасильства.

Довідка

Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка був заснований у 1839 р. і є одним із найстаріших ботанічних закладів України. Ідея створити університетський ботанічний сад, який буде науковою базою Університету Святого Володимира (нині КНУ імені Тараса Шевченка) на пустирі з пагорбами та ярами, належить архітектору Беретті, під керівництвом якого було зведено головну будівлю Університету. Першу колекцію рослин завезли із кременецького ліцею, збудували оранжерейний комплекс, розбили тераси, які збереглися до нашого часу.

Сад є візитною карткою Києва і улюбленим місцем відпочинку киян та гостей столиці.

Від недавнього часу, беручи до уваги розташування і культурно-історичну та естетичну цінність парку, він привернув увагу низки посольств провідних країн світу, зокрема КНР, Республіки Корея, Індії та ін., які вирішили долучитися до його культурологічного потенціалу і ознайомити киян із культурною і передусім – літературною спадщиною своїх народів.