Можливість вільного волевиявлення, проблеми комунікації влади і громад, розуміння повноважень і відповідальності за них різних гілок влади, довіра до місцевих ЗМІ – це головна частина питань порушених на прес-конференції в інформагентстві "Інтерфакс-Україна" за участі аналітика, політтехнолога, голови правління ГО "Українська асоціація політичного консалтингу" Владислава Котляра; психолога, тренера з регіонального економічного розвитку, керівника ГО "ЦеГрІн Слобожанщина" Лілії Ричкіної, та Наталії Калініченко, голови ГО "Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини", заслуженого журналіста України.  

Спільні проблемні питання різних регіонів України досліджували спеціалісти громадських організацій впродовж січня, лютого, березня, квітня на територіях Луганської та Сумської областей.

Вивчення думки луганчан щодо важливості виборів на територіях, де діють військово-цивільні адміністрації, політичні вподобання жителів цих територій, оцінка дій влади, їх розуміння необхідності вакцинації досліджували фахівці Української асоціації політичного консалтингу, а медіа-простір прикордонних територій Сумщини та його довіру у жителів території досліджували спільно з ГО "Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини".

Луганщина і Сумщина мають не лише спільний кордон з Росією, а й спільні електоральні вподобання, які дещо відрізняються від загальноукраїнських. І ці причини та деякі наслідки можна бачити у дослідженні.

Нагадаємо, що з 2015 року на певних територіях Луганської і Донецької областей Указами Президента України утворено військово-цивільні адміністрації. Від початку війни на Сході України тимчасові органи періодично вводились у безлічі населених пунктах, а в деяких діють до сьогодні.

Через збройну агресію Російської Федерації на частині територій цих областей не змогли провести місцеві вибори і 28 березня 2021 року, так як існувала велика ймовірність терористичної загрози.

Врахувавши висновки Командування ООС, Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях, за результатами робочої наради з питання проведення місцевих виборів на територіях Донецької та Луганської областей, чиновники дійшли висновку про унеможливлення забезпечення належної безпеки громадян та уникнення терористичної загрози під час організації та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року.

Тож у 8 громадах Сєвєродонецького та Щастинського районів Луганської області, волевиявлення знову не відбулось. Водночас Комісія наголосила, що питання проведення місцевих виборів на вказаних територіях перебуває на її контролі та в разі отримання позитивних висновків компетентних органів, зокрема, щодо безпекової ситуації "невідкладно вживатиме всіх необхідних заходів у межах компетенції для призначення та подальшої організації підготовки і проведення відповідних виборів".

Під час дослідження фахівцями Української асоціації політичного консалтингу опитано більш ніж 2000 респондентів віком від 18 років у Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному, Сватовому, Старобільську, смт Біловодськ та смт Станиця Луганська. Кількість, вибірка та географія проанкетованих мешканців області із похибкою менше ніж 2,7% дає можливість робити висновки про настрої людей.

Третина опитаних вважає: вибори потрібні, в той час, як майже 29% зазначають, що проводити їх можна тільки при умові безпеки для виборців. Поза тим близько 13% вагаються із відповіддю, а 22% вважають місцеві вибори на території ВЦА непотрібними, бо їх все влаштовує: опитані висловлюють побоювання щодо погіршення ситуації, а ведення ВЦА жодним чином не вплинуло на їх буденне життя.

Половина опитаних вважає необхідним проведення виборів керівників місцевих громад та депутатів  в усіх містах та селах. Проте значний відсоток переконаний: ради не потрібні, адже ВЦА ухвалюють важливі рішення, які впливають на життєзабезпечення території. І саме військово-цивільні адміністрації більш відкриті та їхні дії зрозумілі громаді.

Дослідження також показало високий рівень довіри громадян до очільника обласної ВЦА Сергія Гайдая. Позитивно (дуже добре і добре) оцінюють роботу голови ВЦА понад 43% мешканців області. Це пов’язано з тим, що за півтора роки його роботи помітно реальні зміни в області: будуються дороги, є сподівання на розвиток медицини третього рівня, а саме – збудують в місті Сєвєродонецьк нову обласну лікарню.

Задовільним вважають рівень роботи посадовця близько 22% опитаних, тоді як 12% його критикують. 21,51% опитаних не дали чіткої відповіді, бо, як і у випадку із міськими, селищними ВЦА, не бачать суттєвого впливу змін у самоврядування на повсякденне життя.

Політична палітра на мапі області змінюється у порівняння з минулими виборами. Так, наразі найбільшу кількість вподобань в Луганській області (22%) отримала політична партія "Опозиційна платформа – За життя". Втім, в порівнянні з місцевими виборами в Сєвєродонецьку районну раду, партія зменшила кількість прихильників вдвічі. Одна з причин такого падіння рейтингу – закриття проросійських каналів. Із зовсім малим відривом друге місце посіла політична партія "Слуга народу", яка упевнено взяла 16,5% голосів опитаних. Показник підтримки партії "Слуга Народу" майже втричі вищий серед вікової групи до 29 років та вдвічі вищий – до 45 років, що демонструє більшу довіру до Президента та партії з боку молоді та людей середнього віку.

Найбільше, у порівнянні з минулими місцевими виборами, втратила відсоток вподобань партія "Наш край". З 39% під час виборів до Сєвєродонецької районної ради зараз має всього 3,6%. Партія перейшла в розряд "містечкових" регіональних партій, що також має своє логічне пояснення: лідер політсили Сергій Шахов не виконує більшість передвиборчих обіцянок та втратив довіру виборців.

Поряд із цим 37% респондентів не мають визначених політичних симпатій: люди розчарувались у старих політичних проектах, чекають свіжих поглядів, шукають нові ідеї та нові чесні і професійні обличчя в політиці.

Проте, якщо зупинитись саме на старих обличчях загальнодержавної політичної арени перше місце за згадуваннями луганчан посів Юрій Бойко з показником 21%, хоча його особистий рейтинг нижчий від партійного. Разом з тим рейтинг Володимира Зеленського майже 19%, що вище рейтингу партій "Слуга народу". Третє місце з показником 6,6% у Петра Порошенка

Не викликає подиву срібна медаль Президента України. Володимир Зеленський багато часу приділяє Луганський області. Від початку каденції він приїздив сюди 19 разів.

На наше питання "Чи відчули на собі увагу Президента жителі Луганщини?" майже кожен третій опитаний вважає, що Президент переймається проблемами Луганщини, допомагає у їх вирішенні. Майже 19% не змогли відповісти. Близько 15% вважають, що всі Президенти однаково ставились до мешканців Луганської області.

Відповіді у містах і у віддалених населених пунктах на це питання кардинально відрізняється. Чим далі від великих міст, тим більше людей вважає, що Президент не достатньо уважний у вирішенні проблем громад. Причин такого ставлення кілька. Перша: великий запит на зміни та висока довіра до Президента Зеленського вимагають від нього швидкі рішення, реалізацію великих очікувань. Друга: недостатня співпраця органів державної влади з місцевими ЗМІ, відсутність якісної державної політики в інформаційній сфері. Третє: доступ до кабельного чи супутникового телебачення мають не всі люди, а високошвидкісний Інтернет не покриває 100% не окупованої території. Тож 39% навіть не чули про часті візити Зеленського на Луганщину.

Щодо оцінок діяльності народних депутатів від Луганщини за десятибальною шкалою середній показник по області всього 0,7 бал., що відображає вкрай низьку активність роботи парламентарів та невідповідність очікувань виборців результатами роботи народних депутатів. Одночасно тільки 6% опитаних вірно назвали прізвище свого народного депутата, що підтверджує недостатній рівень комунікацій з населенням. Незначний відсоток опитаних вважало народним депутатом голову обласної ВЦА Сергій Гайдая. Найбільше впізнаваними виявились народні депутати Олексій Кузнєцов і Сергій Шахов. Роботу останнього більшість оцінила на рівні категоричного нуля.

Поряд із цим близько 82% опитаних повністю або частково підтримують пропозицію Президента Зеленського про скорочення кількості народних депутатів до 300.

Ми запитали у мешканців громад і їх думку щодо вакцинації: майже 24,5% опитаних громадян планують вакцинуватися за державною програмою та чекають своєї черги. 16,7% очікують більш якісну вакцину, хочуть вакцинуватись американською або російською вакциною. Відсоток тих, хто вірить, що не захворіє менше 5%, але тих, хто не вірить у вакцинацію взагалі будь якої хвороби – майже третина (34%). Це викликано значним впливом на свідомість пропаганди та критики з боку певних політичних сил, які намагаються зірвати вакцинацію в Україні.

Довіра до місцевих ЗМІ і можливість отримання інформації від них – мета дослідження, яке проводили на у прикордонних районах Сумщини. Опитано 1130 респондентів у 8 районах Сумщини в період з 15 січня по 15 лютого 2021 року.

Дослідження довіри мешканців до місцевих ЗМІ та можливість ці ЗМІ отримувати (передплачувати, слухати чи дивитись) важливий показник рівня обізнаності громадою про діяльність місцевої влади, наповнення прикордонного простору україномовним контентом, донесення державотворчих ідей до людей.

Населенні пункти, на яких проводилось дослідження, розташовані в 10-15 кілометрах від державного кордону з Росією, це в більшості невеличкі села і селища з населенням до тисячі осіб. Також в цих селах, як правило, відсутні якісні дороги, в більшості неякісне мобільне покриття, відсутність Інтернету та несвоєчасний поштовий зв’язок.

Результати опитування в цілому відображають як демографічну картину (переважає жіноче населення та люди середнього і старшого віку) так і соціальний та сімейний стан (найбільшу частину становлять пенсіонери та тимчасово не працюючи громадяни, які проживають самотньо або вдвох).

56% передплачують газети, більшість передплати – місцеві видання, які регулярно читають. Втім, майже 40% опитаних не пам’ятає, коли востаннє читали газету або читали її місяць тому (інформація з газет на цих людей не впливає).

Задовольняє якість місцевої газети фактично більшість опитаних передплатників - 48%. І це зрозуміло, бо газету, яка не подобається, люди не передплачуватимуть. Втім, питання про якість газети багато в чому корелюється і на можливість її вчасного отримання. А цей показник залежить не від контенту видання, а від якості (а десь і наявності взагалі) поштової доставки.

Знову ж таки фактично 40 % опитаних або не отримують пошту взагалі або отримують її раз на місяць, що унеможливлює доставку періодичних видань до передплатника. Разом з газетами людям у віддалених селах також не доставляються грошові виплати (пенсії, соціальні допомоги, необхідні товари, повідомлення про комунальні платежі тощо).

З різних причин мешканці прикордонних територій, 78% опитуваних, не слухають українське радіо: третина пояснила, що не має радіоприймача і до 7% опитаних не доходить український FM– сигнал. 

Найбільша частина респондентів (38%) без пояснень відповіла, що "Не слухає українське радіо взагалі".

Половина опитаних не дивиться жодного місцевого телеканалу, і лише 16% респондентів задоволені якістю місцевого телепродукту.

Думки людей щодо впливових джерел інформації в передвиборчий період розділились. 53% уваги виборців займає телебачення та Інтернет, саме вони найбільше вплинули на їх вибір.

І підсумок опитування цілком логічний: фактично 40% опитаних мешканців прикордонних територій не довіряє ні місцевим, ні загальноукраїнським джерелам інформації, які отримує на території проживання.

А ті 33%, які довіряють місцевим ЗМІ більше, ніж загальноукраїнським, якраз і є передплатниками місцевих газет, слухачами радіо та глядачами місцевих  телеканалів.

В умовах гібридної війни для всіх гілок влади, для журналістів важливим завданням є не лише акумулювати український контент у своїх ЗМІ та інших інформаційних ресурсах, а й донести його до територій, які в силу територіального розташування найбільше можуть потерпати від російської пропаганди та інформаційної агресії.