Міндовкілля в 2 рази збільшило вирубку лісу в національних парках за останні 8 років. Це абсурд, корупція і екологічна катастрофа
Володимир Борейко, еколог, директор Київського еколого-культурного центру
Дослідження, проведені Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), показали, що Міндовкілля України збільшило вирубку лісу в заповідниках і національних парках за останні 8 років удвічі. Аналіз дозволів (лімітів) на вирубку, які щороку видає національним паркам Міндовкілля, показує, що якщо в 2013 році 32 лісовим національним паркам були видані ліміти на вирубку 328289 куб. метрів деревини, то в 2021 році 26 національним паркам і 2 біосферним заповідникам – по суті теж національним паркам – (Карпатському та Чорнобильському) був виданий ліміт на вирубку 699431 куб. м деревини, що більш ніж у 2 рази більше. Якщо у 2013 році вирубка велася на площі 18,7 тис. га, а в 2021 році - вже на площі близько 40 тис. га.
Реалізація 699431 куб. м може дати виручку від 1 мільярда 750 мільйонів гривень до 3 мільярдів 500 мільйонів гривень. Ми спеціально взяли для дослідження саме 2021 рік, як останній мирний рік, коли є матеріали по всіх національних парках. Пізніше частина парків потрапила в окупацію або в зону військових дій і перестала функціонувати, тому виявити динаміку вирубок вже неможливо.
А разом з рубками в заказниках та інших заповідних об'єктах загальнодержавного значення обсяг рубок у заповідних лісах у 2021 році досяг 1 млн. куб. м., що становить 1/10 від усього обсягу заготовленої в Україні та виставленої на електронні торги деревини. Реалізація 1 млн кубометрів заповідної деревини може принести від 2 мільярдів 500 мільйонів гривень до 5 мільярдів гривень. Це так у нас зараз заробляють на розкраданні природних заповідних ресурсів.
Більше того, аналіз вирубок національними парками в 2021, 2023, 2024, 2025 роках показує, що в 9 національних парках обсяги рубок зросли в 2-6,7 рази за останні 4 роки - це національні парки Білоозерський, Залісся, Синьогора, Сколівські Бескиди та ін.
Слід додати, що згідно з інформацією, наданою нам інсайдерськими джерелами в самому Міндовкілля, особливо лобіювали високі ліміти на вирубку в національних парках Білоозерському, Заліссі та Синьогорі чиновники Державного управління справами (ДУСі).
Мабуть, за опір вирубці було звільнено директора департаменту заповідної справи Міндовкілля П.Іванова, а громадська комісія з лімітів, яку створив П.Іванов, була закрита. Подібне сталося з попередником П.Іванова - директором департаменту заповідної справи Міндовкілля Е.Арустамяном, який не хотів погоджувати скорочення площі заказника, і також був звільнений.
Рубка заповідного лісу є справжньою екологічною катастрофою і розграбуванням народного надбання згідно із Законом "Про природно-заповідний фонд України" національні парки та інші заповідні об'єкти визнані "національним надбанням". Щорічна вирубка в заповідних об'єктах за згодою Міндовкілля близько 1 млн. куб. м. деревини нагадує щорічно повторювану пожежу, яка губить кращі українські заповідні ліси.
По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входило керівництво Міндовкілля та керівники деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських чиновників та жадібних директорів національних парків безперешкодно крала та знищувала природні багатства народу України.
Недарма 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів - йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, було отримане незаконно.
До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз департамент заповідної справи в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України очолює чиновник, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.
Тенденція до зростання кількості вирубок у національних парках та комерційної реалізації інших природних заповідних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 року Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.
Керівництво Міндовкілля винне в тому, що процес видачі лімітів на вирубки перетворився на звичайний формальний процес. Національні парки та заповідники подають до міністерства заявки на ліміти, які зараз ніхто серйозно в міністерстві не вивчає, не контролює їх реалізацію на місцях, не перевіряє їх відповідність природоохоронному законодавству. Багато лімітів видаються з прямим порушенням екологічного законодавства. Так, у ліміті на рубку лісу, виданому Яворівському національному парку (№ 642/2025 від 04.02.2025 р.), було зазначено, що рубка лісу проводиться в парку "протягом року". Це є грубим порушенням ст. 39 Закону України "Про тваринний світ", що забороняє вирубку в заповідних об'єктах у сезон тиші – з 1 квітня по 15 червня. Незаконним і абсурдним є ліміт на вирубку 36 куб. м деревини (№ 513-2024 від 09.02.2024 р.), виданий Міндовкілля природному заповіднику "Медобори" під виглядом "Заготівля деревини шляхом виконання природоохоронних заходів з формування лісостанів". Рубки лісу в природних заповідниках заборонені ст. 16 Закону "Про природно-заповідний фонд України" та санітарними правилами в лісах України.
Більше того, міністерство не контролює виконання рубок згідно із затвердженими лімітами в національних парках, заповідниках та інших заповідних об'єктах. Так, згідно з нашими дослідженнями, у 2013 році 10 національних парків перевищили затверджені їм ліміти, і їм за це порушення нічого не було. На наступний рік міністерство, як ні в чому не бувало, затвердило їм нові ліміти на рубку лісу.
Те, що видача Міндовкілля лімітів на вирубку лісу в заповідних лісах є корупційним процесом, підтверджують не тільки факти перевищення затверджених лімітів низкою національних парків, не тільки те, що самі ліміти часом порушують природоохоронне законодавство, але й те, що на наші запити Міндовкілля під різними приводами саботує видачу нам необхідної інформації про ліміти, а деякі національні парки та заповідники (заповідники Чорнобильський, Медобори, Єланецька степ, національні парки Нижньоднівський, Північне Поділля, Цуманська пуща, Мале Полісся, Білобережжя Святослава) нам збрехали, що їм, нібито, взагалі не дали лімітів, або надали неповну інформацію про ліміти). Кілька національних парків і заповідників взагалі не відповіли на наші запити. Як то кажуть, знає кішка, чиє м'ясо з'їла.
Цікавий ще й такий момент. Більшість рубок у національних парках та інших заповідних об'єктах проводиться під виглядом санітарних вибіркових рубок, які входять до переліку так званих "санітарно-оздоровчих заходів".
Тобто теоретично передбачається, що санітарними вибірковими рубками "лікують" ліс від різних комах-шкідників. Але чому тоді за останні 8 років кількість цих "лікувальних" рубок зросла в 2 рази? А в 9 національних парках за останні 4 роки "лікувальні" рубки зросли в 2-6,7 рази? Виходить, що санітарні вибіркові рубки, як ліки проти комах-шкідників просто не працюють. Вони не ефективні. То навіщо тоді їх застосовувати?
Санітарні рубки насправді - це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу під виглядом "боротьби зі шкідниками лісу", породження "сталінщини" і "лисенківщини" в лісовому господарстві. Такі тоталітарні і бездумні методи управління і псевдонауки особливо обурюють в об'єктах ПЗФ. Їх проведення в національних парках та інших заповідних об'єктах має бути повністю припинено як дія, що знищує дику природу і біорізноманіття.
Санітарні рубки є узаконеним способом проведення дрібного розкрадання деревини в особливо великих розмірах, або здійснення комерційної заготівлі в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісу. Причому в національних парках ці рубки проводяться не тільки в так званій "господарській" зоні, якої, за ідеєю, взагалі не повинно бути в національному парку, але і в зоні "регульованої рекреації", яка повинна добре охоронятися. Санітарні рубки лісу завдають масової і комплексної шкоди природі, що полягає в утрамбовуванні ґрунту, зменшенні вологості ґрунту, порушенні природного обміну речовин, зменшенні родючості ґрунту, порушенні ґрунтового покриву, погіршенні кореневого живлення дерев та інших рослин, зменшенні лісового біорізноманіття, погіршенні умов зростання трав'янистих рослин, зміні мікроклімату.
Дані Червоної книги свідчать, що санітарні рубки, як суцільні, так і вибіркові, сприяють знищенню 89 видів фауни і 33 видів флори, занесених до Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Списком 2 Бернської конвенції.
Тобто заповідні об'єкти - національні парки, заповідники, заказники та інші створюються багато в чому для охорони рідкісних червонокнижних видів флори і фауни. А вибірковими та іншими рубками, на які Міндовкілля дає ліміти національним паркам, заказникам і заповідникам, ці червонокнижні види знищуються. Виходить справжній абсурд - національні парки, біосферні заповідники, заказники самі знищують те, заради збереження чого вони створювалися. Це веде до екологічної катастрофи.