У Києві на конференції "Пам’ять як стійкість" обговорили збереження єврейської документальної спадщини
Автор: Ольга Левкун
27 січня 2026 року в Мистецькому арсеналі в Києві відбулася міжнародна конференція "Пам’ять як стійкість. Збереження єврейської документальної спадщини в Україні", присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту.
На заході працювали журналісти агентства "Інтерфакс-Україна". Матеріал підготовлено ексклюзивно для рубрики "Культура".
Захід відбувся за участі представників українських державних інституцій, міжнародних організацій, архівної спільноти та дослідників. Центральними темами дискусій стали цифровізація фондів, доступ до документальної спадщини, міжнародне партнерство та розвиток державної політики пам’яті в умовах війни.
У конференції взяли участь голова представництва UNESCO в Україні К’яра Децці Бердескі, директор департаменту цифрової інклюзії, політик і цифрової трансформації UNESCO Гільєрме Канела, заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, керівник відділу європейської інтеграції, врядування та верховенства права громадського суспільства Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантіллан та голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
Під час конференції, як спостерігали журналісти "Інтерфакс-Україна", значна частина виступів була зосереджена на практичних питаннях - технічних стандартах цифрового копіювання, юридичних механізмах доступу до фондів та міжнародній інтеграції українських архівів.
Представники UNESCO зазначили, що доступ до інформації є фундаментальним правом людини та ключовою передумовою розвитку інклюзивних суспільств знань. За словами Канели, без збереження документальної спадщини в усіх форматах - паперовому, електронному та цифровому - неможливо забезпечити відкритість архівів і розвиток досліджень.
Бондар додала, що цифровізація архівів є складовою стратегічного курсу держави. За її словами, йдеться про створення сталої та масштабованої інфраструктури доступу до документів, інтегрованої в гуманітарну політику.
Хромов повідомив, що в умовах повномасштабної війни Державна архівна служба України прискорила оцифрування фондів періоду Другої світової війни та відкрила їх для міжнародних партнерів. Він підкреслив, що відкритість архівів є інструментом протидії дезінформації та маніпуляціям історією.
Сантіллан наголосив на важливості співпраці між Україною та Європейським Союзом у сфері культури пам’яті, інституційного розвитку та підтримки громадянського суспільства.
Окремий блок конференції був присвячений практичним аспектам роботи з архівами. У межах першої панельної дискусії — "Цифровізація як інструмент доступу, збереження та освіти" — учасники розглядали застосування цифрових технологій для збереження документальної спадщини та використання архівних матеріалів у навчальних програмах, зокрема під час вивчення історії Голокосту. Також йшлося про розширення доступу до історичних джерел, підтримку наукових досліджень і використання оцифрованих колекцій у протидії антисемітизму та дезінформації.
Під час другої панельної дискусії - "Програма "Пам’ять світу". Перспективи для єврейських колекцій в Україні" - обговорювали можливості участі українських архівів у міжнародній програмі UNESCO, зокрема питання ідентифікації, реєстрації та збереження документальної спадщини, пов’язаної з історією єврейських громад і Голокосту. Учасники також звернули увагу на значення архівних матеріалів для протидії спотворенню історії та розвитку культури пам’яті.
Учасники конференції зазначили, що робота з архівами та документальною спадщиною має не лише історичний, а й суспільно-політичний вимір - як елемент демократичної стійкості, протидії дискримінації та інформаційним атакам.
За підсумками заходу було заявлено, що Україна продовжить співпрацю з міжнародними партнерами з метою розширення цифровізації архівів, інтеграції українських колекцій у глобальні програми та розвитку відкритого доступу до історичних джерел.