Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) шукає стратегічного партнера з досвідом організації та забезпечення торгів на ринках капіталу, щоб разом допомогти Україні з покращенням інфраструктури її ринку капіталу та залученням завдяки цьому більшої кількості інвесторів та фінансування, повідомив голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) Руслан Магомедов.

"Ми дуже зацікавилися цією ідеєю і всерйоз її сприймаємо, щоб зробити холдинг, в який держава дасть частки в Національному депозитарії України (НДУ) і в Розрахунковому центрі (РЦ), Національний банк віддасть облік ОВДП до Національного депозитарію, а ЄБРР і їхній партнер створять біржу", – сказав він в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"І все це буде в якихось пропорціях належати державі в різних особах: Комісії з цінних паперів, Міністерству фінансів, Національному банку, держбанкам і таке інше", – додав Магомедов.

За його словами, наразі ця ідея на стадії обговорення та "першого наближення", комісія буде це опрацьовувати. Серед можливих питань - за ким буде контроль, яким він буде: 75% + 1 чи 50% + 1, якщо буде консенсус на всіх рівнях, це може спрацювати, додав голова регулятора.

"Ми розуміємо, що можливо найліпша модель – коли все це на базі бізнесу, тобто немає держави. Але через те, що наразі це очевидно не надприбуткова тема, держава має дати цей поштовх", - пояснив голова НКЦПФР необхідність залучення держави до цього проєкту.

На його думку, в його рамках за участю ЄБРР та міжнародного партнера набагато легше буде створити нову біржу, аніж залучити в холдинг якусь з уже працюючих в Україні приватних фондових бірж – ПФТС чи "Перспективу".

Водночас Магомедов уточнив, що це питання більше для партнерів. "Якщо їх влаштує (існуюча біржа), я за і комісія за, але на "мій хлопський розум", набагато легше створити нову біржу", – сказав він.

Голова НКЦПФР також вважає, що цей майбутній холдинг міг би поширити свою діяльність на організований товарний ринок. Це пришвидшить його вихід на беззбитковість, тому що на товарних ринках України є чим можна торгувати, в тому числі корисними копалинами.

Однак, додав Магомедов, наразі цей варіант не розглядається, у тому числі й через доктрину Національного банку не займатися тим, що не входить до сфери його обов’язків, хоча Розрахунковий центр міг би вільно "клірити" зобов’язання на товарних біржах.

"НБУ – це наразі основа надійності та довіри до клірингової організації. Коли зайде ЄБРР з якимось поважним гравцем, то тоді це буде співставна до Національного банку величина, якій ринок зможе довіряти", – також відзначив голова НКЦПФР.

В оновленому у червні 2024 року меморандумі про економічну та фінансову політику за програмою EFF, підготовленому українською стороною, було зазначено, що НКЦПФР, Нацбанк і Мінфін у консультації з МВФ та іншими міжнародими фінансовим інституціями (МФІ) запропонували пріоритетні заходи з поліпшення інфраструктури ринку капіталу. На першому етапі НКЦПФР затвердила постанову НБУ, що дала Нацбанку змогу розширити його наявний "лінк" із Clearstream для полегшення доступу іноземного капіталу до муніципальних облігацій та інших боргових інструментів, пов'язаних з відновленням України.

На другому етапі НКЦПФР, підконтрольний державі НДУ і НБУ за технічного сприяння МВФ матимуть на меті встановити прямий зв'язок між НДУ та іноземними центральними депозитаріями до кінця липня 2025 року, щоб розширити доступ іноземних інвесторів до ширшого спектра інструментів і ринків. До кінця серпня 2024 року НБУ, НКЦПФР і Мінфін мали запропонувати подальші заходи, спрямовані на поліпшення інфраструктури ринку капіталу.

Йшлося також про те, що влада України розглядає можливість створення нової фондової біржі для забезпечення подальшого безперебійного функціонування вторинного ринку державних облігацій, оскільки біржа ПФТС (Київ) недостатньо капіталізована і її власник підтвердив, що не вливатиме новий капітал.

"Капітал розміром близько $0,5 млн частково нададуть державні банки (30%), решту частину – з приватних джерел, включно з МФІ", - зазначалося в документі, оприлюдненому на сайті МВФ.

Очікувалося, що оголошення планів щодо створення нової біржі може бути зроблено вже у серпні 2024 року, однак цього так і не сталося, а НКЦПФР дала можливість ПФТС до 28 лютого 2025 року виконати норматив ліквідності. Однак нову біржу так і не було засновано, а ПФТС виконала норматив ліквідності.

Після чергового оновлення у грудні 2024 року у програмі з МВФ зазначалося, що НБУ, НКЦПФР та Мінфін у консультаціях з МФІ планували до кінця грудня 2024 року напрацювати цільову модель інфраструктури ринків капіталу, яка передбачатиме залучення іноземних інвесторів. Наголошувалося, що НБУ і НКЦПФР спільно з НДУ продовжать опрацювання питання щодо встановлення прямого "лінка" між НДУ й іноземними центральними депозитаріями цінних паперів до кінця липня 2025 року, щоб розширити доступ іноземних інвесторів до більш широкого спектра інструментів і ринків.

"Задля зменшення ризиків для функціонування вторинного ринку облігацій, НБУ та НКЦПФР скоординували дії зі сприяння запуску Розрахунковим центром (центральним контрагентом, власником мажоритарного пакета акцій якого є НБУ) послуг з укладення договорів та клірингу позабіржових операцій з ОВДП", - йшлося у документі.

Окрім ПФТС, на ринку капіталу України працює ще одна ліцензована біржа – "Перспектива" (Дніпро). На відміну від НДУ та "Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках" (РЦ, обидва – Київ) обидві біржі є приватними.