Угода про надра із США відкриває нові перспективи для українських компаній, але треба оцінювати й можливі ризики – засновник "Західнадрасервісу"

Угода про корисні копалини із США потенційно відкриває нові можливості для України та українських компаній, зокрема, в напрямку енергонезалежності, здорової конкуренції, покращення законодавчого та нормативного поля, але також можуть бути певні ризики за умови асиметричного партнерства на користь США, вважає засновник Групи компаній "Західнадрасервіс" Зіновій Козицький.

"Сподівання швидше реалістичні: однозначно хотілось би, щоб для України це був поступ і розвиток, а для українських компаній – ще одне "вікно можливостей", тобто запорука ринкової стійкості. Інший момент – гіпотетично можемо розраховувати на збільшення запиту від держави на видобування вуглеводнів, що означатиме здорову конкуренцію, менше імпорту, а значить крок – до енергонезалежності", – зазначив Козицький у відповіді на запит агентства "Інтерфакс-Україна".

На його думку, важливо, що представником США в цій Угоді є DFC – корпорація, яка проводить страхування від військових та політичних ризиків. Як він зазначив, це сприятиме уникненню ситуацій, коли іноземні підрядники відмовляються від співпраці через відсутність страхування, як це сталося з бельгійською крановою компанією, що відмовилася від будівництва ВЕС компанії Козицького під час війни.

"Є сподівання, що це відійде в минуле. Зрештою DFC – це потужний репутаційний сигнал", – вважає засновник "Західнадрасервіс".

При цьому він припустив можливе спрощення умов для бізнесу у сфері надрокористування, вдосконалення українського законодавства, а також аудит в цій сфері.

"Ймовірно (буде спрощення – ЕР), оскільки буде непрямий вплив, а результати різних процесів, які ця Угода запускає, зокрема реформ та змін. Жодна іноземна компанія не зайде в середовище ризику, невідомості чи непрозорості. Очевидно, угоди такого типу мають чіткі супроводжуючі рекомендації, зокрема й законодавчого характеру, очевидно аудит", – зазначив Козицький.

Крім того, за його словами, потенційно можуть бути гнучкі умови залучення коштів для українських компаній, зміна регуляторного середовища.

Також він вважає, що з Угодою "проблема недобросовісного надрокористування (зокрема, "сплячі" ліцензії – ЕР) чи спекулювання на цій темі повинна зникнути".

Козицький також висловив переконання, що українські компанії можуть бути цілком конкурентоспроможними поруч з іноземними.

"Моє бачення ситуації достатньо оптимістичне: наші компанії гнучкі і рішучі, просто потрібно активно працювати, інвестувати в розвиток, в інновації, вірити в себе і в країну – і буде позитивний результат", – зазначив засновник "Західнадрасервіс".

Водночас, на його думку, Угода може нести низку ризиків для українських компаній, якщо, припустімо, буде асиметрія у партнерстві між Україною та США на користь останніх.

"Чи зможуть американські компанії отримати преференції (спрощені процедури та конкурсні умови, зміна регуляцій, квоти), чи буде обмеження доступу до нових ліцензій, чи буде резервування кращих родовищ для спільних проєктів із США, чи будуть заходити великі американські компанії на наш ринок через викуп українських компаній або їхніх часток – це невідомо і є питаннями часу", – підкреслив Козицький.

Також, за його словами, важливо, щоб інвестори з європейських країн не сприйняли Угоду як поділ ресурсів між США і державою, що знівелює їхнє бажання співпрацювати.

"Наразі виглядає так, що Угода стане інструментом для розвитку, партнерства та зниження ризиків. Ми є групою компаній, яка має досвід міжнародної співпраці і показові результати, тому не панікуємо. Живемо і працюємо у надскладний час, але він вас назавжди загартує", – резюмував Козицький.

Як повідомлялося, ГК "Західнадрасервіс" Зіновія Козицького, заснована 2014 року, планує до кінця 2025 року збільшити добовий видобуток газу вдвічі – до 2 млн куб. м. За його словами, компанія не зупиняла буріння протягом війни, а навпаки, інтенсифікувала процеси, активно інвестуючи у технології та купівлю сучасного американського обладнання. Зараз компанія може бурити завдяки пошуку та розвідці, 3D-сейсміці, за допомогою високотехнологічного обладнання, що суттєво підвищує ефективність та покращує співвідношення розроблених та успішних свердловин.

Видобувними компаніями групи є "Західнадрасервіс", "Нордік", "Проєкт-буд", "Гео-надра-інвест", "Горизонти", "Західнафтоінвест" і "Велл Ко". Сервісні – бурова компанія "Горизонти", "Нордік-буд", "Георозвідка" тощо.

Співвласником Козицького у низці компаній є MND Ukraine чеського підприємця Карела Комарека.

Компанія Козицького у сфері відновлюваної енергетики "Еко-Оптіма" разом з австрійським оператором газосховищ RAG Austria AG має намір до 2029 року запустити проєкт з виробництва "зеленого" водню, запланувавши на цей час поставки перших 100 МВт газу до Німеччини.

У вересні 2024 року "Еко-Оптіма" презентувала найбільшу діючу ВЕС у гірській місцевості – Сколівську ВЕС 54,6 МВт у Львівській області (юридична назва ТОВ "Орівська"), інвестиції в яку становили близько 2,1 млрд грн. Крім того, компанія будує Сокальську ВЕС 40 МВт, розташовану на північ від Львова, для якої замовила вітротурбіни у свого давнього партнера Nordex Group. За словами Козицького, її буде змонтовано до кінця року, а фінансує проєкт Ощадбанк.

Що стосується угоди про про корисні копалини із США, то засновник NADRA.info Володимир Бойко в коментарі "Інтерфакс-Україна" висловив думку, що перспектива її реалізації може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з покладами мінералів, критичних для ЄС чи США, наприклад, для інвестгрупи BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка і Олександра Настенка. Але, за словами Бойка, для деяких надрових інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність, оскільки на тлі підготовки міжнародних домовленостей урядовці фактично оголосили полювання на "сплячі" ліцензії.

На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом, крім того, угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.

30 квітня США та Україна підписали угоду про створення фонду відновлення з розподілом участі 50/50. Вона містить 12 статей, стосується окресленого в ній переліку критичних матеріалів, нафти і газу, має фінансовий характер. Від України учасником фонду є Агентство державно-приватного партнерства (ДПП) зі сфери управління Мінекономіки, від США - Американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (Development Finance Corporation, DFC).

Верховна Рада 8 травня ратифікувала цю угоду й ухвалила в першому читанні необхідні зміни до Бюджетного кодексу, остаточне рішення очікується на початку червня.

Початковим внеском України до фонду є 50% коштів, які будуть отримані після набрання чинності угодою у вигляді плати за нові та "сплячі" ліцензії та ренти на видобуток корисних копалин. За словами заступника міністра-торгового представника України Тараса Качки, першочерговий внесок для того, щоб фонд став операційно спроможним, зробить DFC.

Фонд може інвестувати в проєкти з видобутку корисних копалин і пов'язані з ними інфраструктурні проєкти. Крім того, власники нових ліцензій, згідно з міжурядовою угодою, будуть зобов'язані пропонувати йому участь у проєктах видобутку в разі відсутності у них внутрішніх ресурсів для цього, а також - продукції, яку вони отримуватимуть від розробки цих родовищ.

13 травня DFC та ДПП підписали договір про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відновлення в розвиток відповідної міжурядової угоди, ратифікованої Верховною Радою.

Крім того, було підписано другу імплементацій ну угоду - договір між фондом і генеральним партнером на управління фондом.

Ці договори набули чинності разом із міжурядовою угодою – 23 травня цього року, на 10-й день після опублікованого напередодні закону про її ратифікацію.

Наступними етапами стане визначення всіх представників від США та України (по троє від кожної сторони), узгодження інвестпротоколів і затвердження умов для залучення інвестиційних радників серед відомих світових компаній. В Міненекономіки зазначали, що операційно фонд буде готовий через 40-60 днів.