Україна за 2 міс. має домовитися про збільшення квот, інакше у серпні-вересні агроекспорт в ЄС зупиниться

Україна та Європейська Комісія мають домовленість напрацювати впродовж червня-липня 2025 року рішення щодо подальшого експорту української агропродукції на європейський ринок, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

"Без поділу (оновлених квот на агропродукцію – ІФ-У) на 2-3 місяці тих об'ємів за більшістю напрямків для нашого агросектору вистачить. Тож у короткостроковій перспективі 2-3 місяців точно негативного впливу (на українську економіку – ІФ-У) не буде. Тому так домовилися, що за 2 місяці знайти нове рішення", - сказав він журналістам у кулуарах Agro Ukraine Summit 2025 в Києві в п`ятницю.

Висоцький визнав, якщо за цей період рішення не буде знайдено, то в серпні-вересні запропоновані квоти на агропродукцію почнуть вичерпуватися за принципом "7/12", і агроекспорт в ЄС зупиниться.

Перший заступник міністра назвав "найбільш чутливими" обмеження на такі товарні позиції, як цукор, м'ясо птиці, мед, біоетанол, пшеницю, томатну пасту, соки, сухе молоко і вершкове масло.

"Це ті продукти, за якими об'єктивно Україна має потенціал експорту більший, ніж квоти 2021 року. Якщо не вдасться домовитися про збільшення обсягів, тоді може бути негативний вплив", - констатував Висоцький.

Він додав, що одним із сценаріїв перемовин наразі є поділ обмежень на торговельні митні коди, що може бути своєрідним порятунком для таких товарів як борошно, макаронні вироби тощо, які потрапили під одну квоту разом із зерном і можуть суттєво постраждати.

Висоцький підтвердив, що Міністерство аграрної політики та продовольства оцінює макроекономічний і глобальний вплив запроваджених ЄК обмежень в $3,5 млрд.

Він порекомендував аграріям і трейдерам активно шукати альтернативні ринки для збуту агропродукції.

"Насправді, наявність альтернативних ринків – це завжди добре. Якщо можна виготовляти більше, то чому не виготовляти, не продавати на інші ринки? Що більше наявно доступних ринків, то завжди краще. Навіть маючи вільну торгівлю, завжди добре мати диференціацію і диверсифікацію", - підкреслив він.

Перший заступник міністра констатував, що ринок Європейського Союзу – це понад 500 мільйонів споживачів, яким особливої альтернативи Україна наразі не має. Проте потрібно, за його словами, уважніше дивитися на ринки Південно-Східної Азії, Індії та Китаю, які мають зовсім інше логістичне плече, певні обмеження та принципово інші суттєві витрати.

Він підкреслив, що українське аграрне лобі має на меті відстояти позиції українського агросектору по максимуму в процесі переговорів.

Як повідомлялося, формула "7/12" передбачає розрахунок квот пропорційно до періоду з червня по грудень (7 з 12 місяців року), що відповідає терміну дії нинішнього регламенту. Саме вона визначає фактичні межі безмитного експорту на другу половину 2025 року.

Рішення ухвалено в межах загального пакету тимчасових автономних торговельних заходів ЄС для підтримки українського агросектору і водночас враховує запроваджені Європейською комісією захисні механізми для європейських фермерів.

Перші автономні торговельні заходи (ATM) набули чинності 4 червня 2022 року строком на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Відтак їх двічі продовжували: 6 червня 2023 року та 6 червня 2024-го.

Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль 27 травня під час виступу у Раді з сільського господарства та рибальства (AGRIFISH) у Брюсселі наголосив, що сільське господарство із початку війни становить 70% ВВП країни, тож повернення до довоєнних тарифних квот з ЄС обернеться втратами у розмірі від EUR2,8 млрд до EUR3,5 млрд для України у 2025 році.