Інтерфакс-Україна
17:31 14.08.2025

Релокація стає частиною стратегії розвитку українських підприємств, її юридичні аспекти в українському законодавстві не визначені – юристи

5 хв читати

Релокація стає невід’ємною частиною стратегії розвитку українських підприємств, але юридичні аспекти цього процесу в українському законодавстві не визначені, зазначили опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

"Сьогодні підприємці не обмежуються розмовами, а масово впроваджують такі плани (релокації – ІФ-У), бо війна диктує правила - диверсифікувати ризики, захищати активи від руйнувань і шукати стабільніші ринки для зростання. За спостереженнями за клієнтами ми можемо стверджувати про понад 10% компаній, які повністю перемістили операції за кордон, а близько 45% розширились в Європі", - розказав керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Нікіта Муренко.

Він зазначив, що "бізнес вкладає в юридичні консультації, щоб прискорити адаптацію, від маленьких стартапів, які переїжджають з ідеями, до компаній з десятками співробітників".

"Найдинамічніший сектор - IT та високотехнологічні галузі: тут понад 70% компаній організували релокацію персоналу (хоча б часткову). IT-індустрія часто перша на старті, організовуючи віддалені хаби чи повне переміщення офісів, як у випадках з fintech-стартапами, що мігрують цілими командами. За ними крокують виробничі підприємства, де близько 60% компаній розглядають переїзд або розширення через експортні обмеження та логістичні бар'єри. Ресторани, салони краси та рітейл складають до 25% нових підприємств у Європі, де власники шукають нові ринки, щоб не втратити клієнтів, перетворюючи та адаптуючи українську модель на Європу", - сказав він.

Загалом, за словами Муренка, "релокація еволюціонувала від тимчасової міри до стратегії зростання".

"Загалом спостерігаємо, що релокація це уже не випадковий вибір, а холодний розрахунок, наприклад логістика коштує менше або регулятори лояльніші (як у Балтії з швидким відкриттям рахунків), і де команда інтегрується без стресу. Але ключ - аналіз локального законодавства: від трудових норм до екологічних стандартів, бо інакше сюрпризи у вигляді штрафів чи затримок з'їдають усі переваги", - сказав він.

Коментуючи механізми переведення співробітників, Муренко зазначив, що "в ЄС основний інструмент - схема тимчасового захисту, продовжена до 2027 року, яка відкриває "зелений коридор" для українців". Втім інколи компанії звертаються за допомогою в оформлені EU Blue Card або digital nomad візи, наприклад, на Кіпрі - для фрілансерів, або в Чехії для tech-спеців з гнучким графіком, "де можна жити як цифровий кочівник без жорстких вимог".

При цьому Муренко зазначив і "підводні камені" з боку українського законодавства", зокрема, валютний контроль від НБУ, податкові пастки у вигляді нових правил CFC (КІК - контрольовані іноземні компанії), які з 2025 вимагають звітувати про закордонні активи, з відповідним податком в Україні плюс репатріаційний податок.

"Права працівників - окрема історія. Релокація не може порушувати трудовий кодекс, інакше загрожують позови. І окрема проблема регуляція інтелектуальної власності, оскільки патенти чи торгові марки мусять реєструватися в новій країні", - сказав він.

Муренко також звернув увагу і на "неюридичні аспекти" релокації. Зокрема, "малий і середній бізнес у режимі консервації - скорочує витрати, але планує закордонне розширення", виклики у країнах-реципієнтах, наприклад, як бюрократія чи конкуренція у Німеччині, адаптація до нових культур, психологічний аспект.

Зі свого боку, керуюча партнерка GLS Law Company Ольга Черевко зазначила, що динаміка релокації суттєво змінилася порівняно з початком повномасштабного вторгнення: "зараз бізнес шукає сталі інструменти міжнародної присутності, податкової оптимізації, а також способи збереження команди та операційної ефективності".

За її спостереженнями, у плані релокації найбільш активні на сьогодні — IT-сектор, логістика, дистрибуція, аграрні компанії, а також виробництва з високою доданою вартістю (електроніка, меблі, легка промисловість).

"Часто йдеться не лише про повну релокацію, а про створення міжнародного хабу, окремої компанії в ЄС, яка бере на себе функції контрактного партнера, експорту чи управління інтелектуальною власністю", - сказала вона.

Черевко зазначила, що географія релокації змінюється залежно від цілей. Для виробництва ключові напрямки Польща, Словаччина, Румунія, Литва та Туреччина. ІТ і сервісні компанії часто обирають Кіпр, Португалію, Іспанію, Естонію чи ОАЕ.

"Щодо переведення співробітників, існує кілька моделей: аутстафінг, відкриття локальних компаній з наймом на місці, або використання міжнародних сервісів типу EOR (Employer of Record). Водночас масове офіційне переведення працівників із збереженням юридичного зв’язку з українською компанією залишається складним через обмеження валютного контролю, режим воєнного стану, вимоги до мобілізації та подвійного оподаткування", - сказала вона.

Серед "підводних каменів" українського законодавства юрист назвала, зокрема, відсутність спеціального режиму оподаткування при релокації активів, а також юридичні обмеження на вивезення обладнання з ознаками подвійного призначення, складність перереєстрації контрактів та збереження ланцюга постачання і ризики щодо виникнення постійного представництва або зобов’язань за правилами КІК.

"Окремо варто наголосити на питанні податкового резидентства — як власника бізнесу, так і ключових співробітників. Часто українські підприємці реєструють компанію за кордоном, але самі залишаються податковими резидентами України або інших країн, де фактично проживають. Це створює серйозні ризики", - сказала вона.

На думку юриста, "найгірший сценарій релокації — юрисдикція одна, команда в іншій, власник — в третій, і жоден з цих аспектів не узгоджений з податкової точки зору".

"Ми рекомендуємо підходити до релокації не як до "реєстрації фірми за кордоном", а як до комплексного процесу трансформації моделі бізнесу. Тільки так можна уникнути податкових та юридичних пасток і створити справді ефективну міжнародну структуру", - підкреслила Черевко.

Зі свого боку, партнер юридичної фірми Syrota Dzis Melnyk&Partners Анатолій Киселов зазначив, що в питанні релокації "логістика задає напрям".

"Українським компаніям довелося одночасно вирішувати три задачі: зберегти збут, мінімізувати логістичний ризик і знайти податково-правове "вікно", у яке можна швидко пролізти з людьми й капіталом. Відповідь виявилася багатошаровою: різні галузі розселилися по різних "екосистемах" Європи й за океаном", - сказав він.

За словами Киселова, "виробникам потрібне "добове плече", тому вони ставлять цехи у найближчих до України країнах із плоским CIT 10–19%" — Польщі, Словаччині, Румунії. Цифрові команди та креатив йдуть туди, де швидко відкривають рахунок і дешево захищають IP: естонське e-Residency, ірландські 12,5% CIT і кіпрський чи нідерландський IP-box залишають їм більшу частку роялті. Для венчурного капіталу й холдингів вибір падає на юрисдикції зі судами common-law: Вайомінг, Делавер або вільні зони ОАЕ, де "одноденна" реєстрація поєднується з сильним захистом активів. Перемагає "матричний" підхід: R&D лишається вдома, виробництво — поруч, а права на ІР та інвесткошти зберігаються у low-tax хабі.

"Так бізнес розкладає ризики й залишається гнучким незалежно від чергових потрясінь", - сказав він.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

НБУ затвердив вимоги до діяльності значимих фінансових компаній

Держподатслужба викрила схему заниження виторгу закладами харчування для ухилення від сплати податків

НБУ сподівається на врахування його інфляційних цілей урядом

НБУ сподівається на вирішення зовнішньоторговельного дефіциту в середньостроковій перспективі природним шляхом

НБУ фіналізує законопроєкт для подання заявки на отримання еквівалентності в банківському регулюванні ЄС

Укргазбанк надав TBF Group EUR5 млн на енергоефективні проєкти

НБУ сподівається на прийняття Радою змінених законопроєктів щодо фінмоніторингу для вступу в SEPA

НБУ лобіює внесення РФ до "сірого списку" ЄС

НБУ вивчає питання переходу на євро, проте курсоутворюючою валютою для України залишається долар

Уряд за липень компенсує 135,9 млн грн за придбану аграріями вітчизняні с/г техніку та обладнання

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА