Україні вдасться уникнути рецесійних явищ та мати прискорене зростання після війни, вважають у НБУ

Збереження високих видатків на оборону, амбітні євроінтеграційні плани та реінтеграція ветеранів у мирне життя дозволять Україні після завершення війни уникнути рецесійних явищ та мати прискорене зростання, вважає перший заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.

"Ми очікуємо, що все-таки нам вдасться уникнути рецесійних явищ і після закінчення активних бойових дій мати навіть прискорення економічного зростання, попри від'ємний фіскальний імпульс на тлі скорочення видатків на оборону", – сказав він в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Ніколайчук визнав, що міжнародний досвід демонструє, що після закінчення війн багато країн стикалися з багаторічними рецесіями, пов'язаними з необхідністю фіскальної консолідації після років високих видатків на війну.

"На нашу думку, цей міжнародний досвід менш релевантний для України", – наголосив перший заступник голови Нацбанка.

За його словами, по-перше, в Нацбанку припускають, що високі видатки на оборону в країні залишаться: вони будуть меншими, ніж під час повномасштабної війни, але безпекові ризики зберігатимуться, тож все одно армія та обороноздатність мають бути досить потужними.

"Ми розраховуємо, що наші міжнародні партнери, насамперед європейські, забезпечуватимуть значну частину фінансування української армії, яка насправді захищатиме не тільки Україну, але й увесь європейський континент", – зазначив Ніколайчук.

Він додав, що другим фактором є амбітні євроінтеграційні плани, тож потенціал економіки на найближчі роки виглядатиме досить привабливо у контексті цієї інтеграції та переваг, які вона несе для українського бізнесу.

"Тому ми можемо розраховувати як на продовження притоку офіційного фінансування, так і на приватний капітал", – пояснив перший заступник голови НБУ.

Він також зауважив, що у Нацбанку розраховують, що на відміну від міжнародного досвіду після Другої світової війни чи після війн 90-х на Балканах, реінтеграція колишніх військових у мирне життя відбуватиметься досить швидкими темпами, бо за останні 20-30 років технології дозволили залучати ветеранів до мирного життя набагато швидше.

"Сказати, що це буде легкий шлях, буде перебільшенням. Він насправді вимагатиме суттєвих зусиль за всіма напрямами, які я озвучив, як від суспільства, так і від влади. Але, на моє переконання, ці фактори дозволять нам піти своїм шляхом", – підсумував Ніколайчук.

Щодо погіршення макропрогнозу, яке вже тричі здійснив Нацбанк цього року, то перший заступник голови пояснив це зростанням безпековими ризиками, насамперед суттєвим збільшенням дроновоих та ракетних атак, а також повторенням другий рік поспіль негативних погодних факторів.

"Макропрогноз не є річчю в собі або річчю в вакуумі. Це наш інструмент для вироблення політик. В умовах надзвичайно високої невизначеності ми ці прогнози постійно коригуємо, але водночас вони надають нам дуже корисний орієнтир – в якому контексті, напрямі та масштабі нам потрібно коригувати нашу монетарну та інші політики, щоб забезпечити макрофінансову стабільність", – наголосив Ніколайчук.

Він також пояснив повернення у липневому Інфляційному звіті до практики публікації двох сценаріїв розвитку занадто високим рівнем невизначеності.

"У нашому випадку ми у стандартних ситуаціях надаємо перевагу публікації одного сценарію, що спрощує комунікацію з суспільством, журналістами, експертами… Але в окремих випадках, коли ми бачимо, що рівень невизначеності занадто високий, і до останнього перед нами стоїть вибір базового сценарію з двох, ми надаємо перевагу публікації саме двох сценаріїв", – пояснив перший заступник голови НБУ.

За його словами, вибір в якості базового негативного сценарію пов’язаний з трьома основними аргументами: його більшої вірогідності, нехай ненабагато; консервативним підходом та оцінки уряду, що бюджет наступного року базуватиметься на консервативнішому сценарії.

Як повідомлялося, цього року Нацбанк вже тричі змінював свій макропрогноз: в результаті оцінка зростання ВВП на цей рік була знижена з 4,3% до 2,1%, на наступний – з 4,6% до 2,3%, інфляція на цей рік – з 6,9% до 9,7%. В липні НБУ також погіршив оцінку зростання на 2027 рік – до 2,8% з 3,9%.