Збереження облікової ставки 15,5% підтримало 6 членів КМП, зниження до 15% – 4
Рішення про збереження облікової ставки Національного банку України на рівні 15,5% річних, яке вп’яте було прийнято 23 жовтня, було підтримано 6 голосами членів Комітету з монетарної політики, тоді як 4 інших пропонували знизити ставку до 15%, йдеться в публікації НБУ у понеділок на його сайті.
Згідно з нею, більшість членів КМП аргументували свою позицію тим, що з моменту вересневого засідання КМП розподіл ризиків для інфляції помітно погіршився: вищий енергодефіцит та збільшення дефіциту бюджету з високою ймовірністю можуть посилити ціновий тиск.
"Враховуючи підвищені інфляційні очікування, наразі НБУ доцільно діяти обережніше, ніж передбачено в попередньому прогнозі, та дещо відтермінувати початок циклу пом’якшення процентної політики", – описав регулятор позицію більшості.
Як зазначив один з членів КМП, поточне сповільнення споживчої інфляції зумовлюється потенційно тимчасовим чинником – ліпшим урожаєм овочів. Однак загалом частка компонентів споживчого набору, охоплена зростанням цін понад поріг уваги (10% р/р), все ще висока – більше 56%. Крім того, фундаментальний інфляційний тиск залишається стійким, про що свідчить динаміка ануалізованих сезонно скоригованих місячних приростів базової інфляції. Темпи зростання цін на оброблені продукти харчування знижуються доволі повільно, а інфляція послуг не знижується взагалі. Якщо не забезпечити стійкого зниження фундаментального тиску, у другій половині 2026 року може відбутися пришвидшення споживчої інфляції на низькій базі порівняння.
Цей член КМП звернув увагу на те, що наслідки нещодавніх обстрілів енергетичної інфраструктури (як з видобутку газу, так і виробництва е/е) вже почали негативно позначатися на економіці. Зокрема, повернулися відключення від е/е промислових підприємств, на окремих ринках зросла вартість е/е, пришвидшилося також зростання цін у добувній промисловості після руйнувань інфраструктури газовидобутку. На його думку, подальші обстріли енергооб’єктів та ускладнення ситуації з енергопостачанням можуть відобразитися у зростанні собівартості виробництва, яке згодом транслюватиметься у споживчі ціни. Ускладнення безпекової ситуації може негативно позначитися й на міграційних тенденціях, а, відповідно, стримає очікуване зменшення дисбалансів на ринку праці. Тож, на його думку, наразі не варто поспішати з пом’якшенням процентної політики.
Ще один член КМП додав, що НБУ краще зберігати пильність, допоки інфляційні очікування не почнуть поліпшуватися. Наразі в більшості респондентів вони перебувають на двознаковому рівні. У вересні, попри повільніше зростання цін на чутливі споживчі товари та зміцнення курсу гривні, статистика пошукових інтернет-запитів засвідчила підвищення уваги населення до теми інфляції, що корелювало з погіршенням інфляційних очікувань домогосподарств. Останні можуть погіршитися суттєвіше наприкінці року, якщо зростання бюджетних витрат, енергодефіцит і негативне інформаційне середовище на тлі відключень електроенергії призведуть до збільшення тиску на курс гривні та споживчі ціни. Відповідно, зниження облікової ставки, на його думку, наразі було б доволі ризикованим кроком, який би призвів до передчасного пом’якшення монетарних умов.
Інший учасник дискусії додав, що на тлі очікуваного зниження облікової ставки окремі комерційні банки вже почали коригувати власну процентну політику. Відповідно старт циклу зниження облікової ставки буде доволі швидко підхоплений ринком. Ураховуючи погіршення інфляційних очікувань, це зумовить зниження реальної дохідності гривневих інструментів та посилить ризики переорієнтації вкладників на валютні активи з відповідним посиленням тиску на ціни й міжнародні резерви.
З цим погодився й інший учасник дискусії, який підкреслив, що певні попереджувальні сигнали на ринку гривневих активів вже спостерігаються. Зокрема, приплив коштів у строкові депозити в національній валюті дещо сповільнився останніми місяцями, водночас попит на валюту з боку населення зріс. Крім того, попри подальший приплив гривневих коштів на банківські рахунки, частка саме строкових депозитів у національній валюті впродовж останніх місяців залишалася незмінною (нижче 34%). Отже, "навіс ліквідності" на поточних рахунках та в руках населення залишається високим. Ураховуючи сезонні паттерни, відтермінування циклу пом’якшення процентної політики буде зваженим кроком, який підтримає привабливість гривневих активів, сприятиме збереженню стійкості валютного ринку та сталого руху інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
Ще один член КМП зауважив, що поточний рівень монетарних умов є розумним компромісом у прагненні НБУ не тільки забезпечити стійкий рух інфляції до цілі, але й підтримати економічне відновлення. Наразі монетарні умови не є надто жорсткими, свідченням чого є доволі динамічний і здоровий розвиток кредитування – без загроз "перегрівуˮ та ризиків для фінансової стабільності. Він відбуватиметься й надалі, навіть за збереження облікової ставки на поточному рівні, адже банки продовжують поступово пом’якшувати кредитні стандарти. Водночас і м’якими ці монетарні умови назвати не можна, адже вони забезпечують доволі жвавий попит на гривневі активи, підтримуючи стійкість валютного ринку, а, відповідно, сприяють поступовому руху інфляції до цілі НБУ.
В той же час четверо членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у жовтні, зазначив НБУ. Ці учасники дискусії вважають, що ризики для подальшої інфляційної динаміки залишаються відносно збалансованими. Відповідно обережне пом’якшення монетарних умов не становитиме загроз для руху інфляції до цілі 5% на горизонті політики та водночас підтримає відновлення економіки, темпи якого переглянуті вниз в оновленому макропрогнозі.
На їхню думку, для зниження облікової ставки є достатні підстави як з точки зору фактичних даних (data-driven approach), так і майбутніх перспектив (forward-looking approach). Так, розвиток макроекономічної ситуації загалом відповідає попередньому макропрогнозу НБУ, в якому передбачено початок циклу обережного зниження облікової ставки в жовтні. Споживча інфляція сповільнюється навіть з випередженням прогнозу, базова інфляція – близька до прогнозної траєкторії. Інфляційні очікування загалом залишаються стійкими. Оцінки наукасту засвідчили подальше зниження споживчої та базової інфляції в жовтні. В оновленому макропрогнозі, в якому, зокрема, враховано більші видатки бюджету в грудні й ефекти від посилення обстрілів інфраструктури, також передбачено збереження тенденції до зниження інфляції й надалі.
Упевненості в цьому додає низхідна динаміка ануалізованих сезонно скоригованих місячних приростів споживчої інфляції. Фундаментальний ціновий тиск у цьому вимірі хоча й не демонструє настільки ж стійкого зниження, однак стабілізувався на відносно помірних рівнях. Вторинні ефекти від вщухання інфляції сирих продовольчих товарів поволі сприятимуть зниженню тиску на ціни оброблених продуктів. На прогнозному горизонті також очікується подальше зменшення дисбалансів на ринку праці, яке позначиться на сповільненні темпів зростання реальних зарплат і, відповідно, послабленні тиску на витрати підприємств.
Ситуація на валютному ринку наразі виглядає стійкою: зовнішня підтримка надходить у достатніх та передбачуваних обсягах; міжнародні резерви перебувають на високому рівні; попит на валюту залишається стриманим, а курсові очікування – стабільні й навіть дещо поліпшилися в окремих групах респондентів. До базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу закладене припущення про збереження стійкого та достатнього міжнародного фінансування і в наступні роки, насамперед за рахунок репараційної позики на основі знерухомлених російських активів. Тож з досить високою ймовірністю НБУ буде спроможний і надалі підтримувати контрольованість ситуації на валютному ринку з метою обмеження цінового тиску, зберігаючи водночас адекватний рівень міжнародних резервів та сприяючи відновленню кредитування пом’якшенням процентної політики.
Один із цих членів КМП також висловив упевненість, що обережне зниження облікової ставки на 0,5 в. п. не матиме суттєвого впливу на привабливість гривневих заощаджень і не спонукатиме економічних агентів до переорієнтації на валютні активи. Зважаючи на прогнози різних аналітичних центрів, у тому числі прогноз НБУ, стосовно майбутньої інфляції, поточна дохідність гривневих інструментів (як ОВДП, так і депозитів) є достатньою для її компенсації.
З цією думкою погодився й інший учасник дискусії, який зазначив, що незначне погіршення інфляційних очікувань не завадило подальшому припливу коштів населення у строкові гривневі інструменти у вересні. Сповільнення темпів приросту гривневих ОВДП у портфелях населення пов’язане передусім зі значними обсягами погашення у вересні та жовтні. Водночас роловер відбувається досить швидко ‒ протягом місяця навіть з певним надлишком. Тож попит на строкові гривневі інструменти зберігається.
На думку цих учасників дискусії, з часу попереднього засідання суттєвих змін у розподілі проінфляційних ризиків не відбулося. Так, реалізувалися проінфляційні ризики, пов’язані зі збільшенням бюджетних потреб та енергодефіциту. Однак на противагу цьому відбулася й низка позитивних подій: суттєвіше, ніж очікувалося, відображення дезінфляційних ефектів від надходження нових урожаїв та подальший прогрес у перемовинах з міжнародними партнерами щодо фінансування на наступні роки, зокрема за рахунок репараційної позики.
З цим погодився й інший член КМП, який зазначив, що невизначеність щодо подальших обсягів бюджетних потреб і розмірів енергодефіциту є високою, але ці ризики зберігатимуться щонайменше доти, допоки триватимуть активні бойові дії і масовані повітряні атаки на українські міста та енергетичну інфраструктуру. Наразі ж НБУ варто спиратися на наявні дані та результати аналізу поточних тенденцій, які свідчать про закріплення інфляції на траєкторії сповільнення. Тим паче, що в найближчому майбутньому можуть реалізуватися й вагомі позитивні ризики, зокрема у вигляді підтвердження необхідних обсягів зовнішньої підтримки на 2026–2027 роки.
Інший учасник дискусії додав, що ризик, пов’язаний з посиленням обстрілів енергетичної інфраструктури, може мати різноспрямовані ефекти на інфляцію. З одного боку, як наслідок, бізнес матиме додаткові витрати на ведення діяльності, а з іншого – споживчий попит обмежуватиметься через перерозподіл витрат у бік предметів першої необхідності та забезпечення резервного енергоживлення, що стримуватиме ціновий тиск, особливо в секторі послуг. Отже, сукупний вплив усіх зазначених чинників на очікувану траєкторію інфляції може бути близьким до нейтрального.
Як повідомлялося, Нацбанк з початку березня 2025 року вже п’ять засідань поспіль утримує облікову ставку на рівні 15,5%, а до того тричі збільшував її з середини грудня 2024-го. Ще раніше він утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року у сім етапів.
