Український агробізнес попри війну має переваги, які забезпечують його стабільність – дослідження Agrohub
Україна попри військові ризики має низку стратегічних переваг, які забезпечують її конкурентоспроможність на глобальному аграрному ринку, зокрема, родючі ґрунти та великі площі орних земель, сприятливий клімат, стабільну врожайність, нижчі витрати на оренду землі та оплату праці, а також потенційний вступ до Європейського Союзу, свідчать результати дослідження Agrohub.
Компанія уточнила, що впродовж 2021-2023 років провела у партнерстві із Syngenta глобальне дослідження ефективності агровиробництва, яке порівнювало ключові показники ресурсів, витрат, урожайності та прибутковості п’яти провідних країн-експортерів сільгосппродукції: України, Аргентини, Бразилії, Канади й Австралії протягом сезонів 2021-2023 років. Дослідження охопило 24 агрокомпанії з загальною площею понад 3,5 млн гектарів у 26 агрокліматичних регіонах.
"Дані показують, що виробники в різних країнах стикаються з подібними викликами, але за різних передумов. Серед основних проблем — логістика, дефіцит кваліфікованої робочої сили та кліматичні зміни", –зауважили аналітики.
Вони констатували, що більшість учасників дослідження мають родючі ґрунти та сприятливий клімат, проте зміна температури, кількості та розподілу опадів уже відчутно впливають на врожайність. Україна має одні з найвищих показників врожайності серед учасників дослідження — 6 тонн/га пшениці, 9,1 тонн/га кукурудзи, 2,9 тонн/га соняшнику та 3,6 тонн/га ріпаку. Урожайність по цих культурах перевищує показники Аргентини (пшениця — 3,5 тонн/га, кукурудза — 6,9 тонн/га, соняшник — 2,1 тонн/га), Бразилії (кукурудза — 6,2 тонн/га), Канади (пшениця, — 2,8 тонн/га, ріпак — 1,8 тонн/га) та Австралії (пшениця — 3,3 тонн/га, ріпак — 2 тонни/га).
Структура витрат у більшості учасників схожа: значна частка припадає на землю, добрива та польові операції. При цьому Україна за переважною більшістю витрат знаходиться на рівні з іншими країнами. Для прикладу — у 2023 році виробничі витрати для пшениці становили $1 062 на 1 га, для кукурудзи — $1 285 на 1 га, тоді як, скажімо, в Аргентині це $890 на 1 га і $1 114 на 1 га відповідно.
Середні показники за три роки (2021-2023), за свідченням експертів, демонстрували значну волатильність витрат на вирощування основних культур — пшениці, кукурудзи, сої, соняшнику та ріпаку — серед учасників дослідження з України, Аргентини, Бразилії, Канади та Австралії. У більшості випадків витрати коливалися у діапазоні $700-1100 на 1 га залежно від культури, країни та агротехнологічної моделі. При цьому не завжди зростання витрат веде до підвищення урожайності. Аналіз показника EBITА ($/га) по озимій пшениці свідчить, що оптимізація співвідношення витрат на 1 га і урожайності з 1 га дозволяє досягти порівняного показника EBITА ($/га) близько $100 на 1 га за рівня затрат на 1 тонну, що може коливатися в рамках $164-321 за 1 тонну.
Середні показники ефективності (EBIT $/га) вирощування пшениці в Україні знаходяться на рівні конкурентів Канади й Австралії, а по кукурудзі Україна демонструє одні з найкращих результатів завдяки високій врожайності.
"Великі витрати не завжди забезпечують високі врожаї, а високі врожаї — не гарантія низької собівартості. Основне завдання агробізнесу сьогодні — знайти оптимальний баланс між витратами та врожайністю", — наголосила керівниця напряму Benchmarking в Agrohub Оксана Боброва.
Аналітики акцентували увагу на тому, що Україна має вигідні умови оренди землі. Зокрема, середній термін становить близько 10 років, що забезпечує стабільність і можливість планувати. Для порівняння, наприклад, в Аргентині діють короткострокові контракти, в середньому на один рік.
Водночас вартість оренди в Україні залишається нижчою, ніж у більшості розвинених аграрних країн, і це робить вхід у бізнес більш доступним. Зокрема, середня ставка в Україні дорівнює $155 за 1 га, тоді як, наприклад, в Аргентині вона сягає $327 за 1 га, в Австралії — $220 за 1 га. З іншого боку, ринок оренди насичений — вільних ділянок дедалі менше через активний розвиток агросектору навіть в умовах війни.
"Україна має низку стратегічних переваг, які забезпечують її конкурентоспроможність на глобальному аграрному ринку. Зокрема, родючі ґрунти та великі площі орних земель, сприятливий клімат і стабільна врожайність, нижчі витрати на оренду землі та оплату праці, потенційний вступ до ЄС, який може розширити ринки збуту. Утім, виклики залишаються серйозними: війна, руйнування логістичної інфраструктури, високі витрати на транспортування, обмежений доступ до зовнішніх ринків і скорочення робочої сили через мобілізацію та міграцію. Але аналітика й ефективне управління витратами дозволяють українським компаніям бути стійкими, демонструючи конкурентні фінансові показники навіть у кризових умовах", — резюмував керівник напряму Global Benchmarking в Agrohub Богдан Попович.